Ухвала від 12.03.2026 по справі 757/10011/26-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №757/10011/26-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1

апеляційне провадження №11-сс/824/2758/2026 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

підозрюваної: ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 з доповненнями на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у кримінальному провадженні №12025000000002136 від 04 серпня 2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 358, частиною третьою статті 369, частиною другою статті 354, частиною четвертою статті 354, частиною третьою статті 368, частиною першою статті 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року клопотання слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні - старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів Слідчого управління Головного слідчого управління Національної поліції України в Полтавській області Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задоволено.

Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 18 квітня 2026 року включно.

Одночасно визначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 900 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 995 200 гривень, яка може бути внесена (заставодацем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покладено на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи;

- залишити на зберіганні у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 18 квітня 2026 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Покладено на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити; застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , із покладенням обов'язків передбачених пунктами 1-4, 8, 9 частиною п'ятою статті 194 КПК У країни, а саме: прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не залишати, у період з 05:00 до 23:00 місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги»; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.

Вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що мотивування наявності зазначених стороною обвинувачення ризиків здебільшого носить формальний характер, оскільки ґрунтується на домислах та припущеннях.

Вказує, що твердження про можливість переховування ОСОБА_7 не підтверджується фактами, з метою забезпечення розгляду зазначеного клопотання, остання за повісткою слідчого судді прибула до судового засідання, чим підтвердила належне виконання своїх процесуальних обов'язків, а також відсутність намірів ухилятися від органів досудового розслідування.

Так, підозрювана має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Зауважує, що сторона обвинувачення не надала доказів, які б підтверджували можливість знищення чи спотворення доказів ОСОБА_7 , значна частина доказів уже зібрана слідством, а підозрювана не має доступу до матеріалів, які б могли б бути знищені, твердження про цей ризик є припущеннями, які суперечать принципу розумності.

Щодо ризику впливу на потерпілих та свідків зазначає, що матеріали клопотання не містять фактів чи доказів спроб ОСОБА_7 впливати на свідків чи потерпілих, її професійна репутація та законо слухняність виключають імовірність таких дій, крім того, обвинуваченням не було деталізовано, який саме вплив може чинитись підозрюваним на свідків у кримінальному провадженні, а застосовано загальні фрази, що свідчить про формальність зазначення такого ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з ціллю дискредитації в очах суду.

Зазначає, що існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з боку ОСОБА_7 є недоведеним, оскільки не зазначено, як саме підозрювана може перешкоджати досудовому розслідуванню, в який спосіб, з застосуванням яких засобів, така інформація стороною обвинувачення не наведена, оскільки навіть орган досудового розслідування та процесуального керівництва не володіє інформацією щодо можливих противоправних дій з боку ОСОБА_7 на шкоду кримінальному провадженню.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , на переконання сторони захисту, керуючись презумпцією невинуватості, до рішення суду не можна стверджувати, що підозрювана вчинила це правопорушення, більше того, вона не притягувалась до кримінальної відповідальності, що, в свою чергу, спростовує обґрунтування органу досудового розслідування, відсутність судимостей, стабільна професійна діяльність, міцні родинні зв'язки та позитивна репутація ОСОБА_7 свідчать про відсутність підстав для припущення про можливість вчинення нею інших правопорушень.

Також зауважує, що у своєму клопотанні прокурор взагалі не обґрунтовує та не наводить жодного аргументу на помірність визначеного розміру застави, також не обґрунтовує, які саме виключні випадки наявні у вказаному кримінальному провадженні, а також у діях ОСОБА_7 щодо необхідності виходу за межі встановлені КПК України, не було взагалі враховано матеріальне становище ОСОБА_7 , вказаний розмір застави в повній мірі достатній гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та не є завідомо непомірним для неї.

Посилається на те, що підозрювана ОСОБА_7 є громадянкою України, раніше не судима, що свідчить про дотримання останнього закону; перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянином України ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 ; має доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 673 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ); неповнолітня донька підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_11 є дитиною з інвалідністю, що підтверджується посвідченням від 23 березня 2022 року серії НОМЕР_4, так, підозрювана, ОСОБА_7 , будучи законним представником (опікуном), виховує неповнолітню доньку з інвалідністю, яка перебуває на її утриманні та потребує щоденного догляду й турботи; наявність дитини з особливими потребами не лише свідчить про родинні обставини, що міцно пов'язують підозрювану з місцем її проживання, але також характеризує її як особу з високими моральними якостями відповідальну, емпатичну, здатну до самопожертви та постійної турботи про ближніх; так, наявність на утриманні неповнолітньої дитини з інвалідністю, зареєстрованого шлюбу свідчить про міцні родинні зв'язки, які знижують ймовірність переховування підозрюваної або її відмови від виконання процесуальних обов'язків, її відданість родині говорить про високі моральні якості та глибоке розуміння людських цінностей; крім цього, відповідно до довідки від 11 червня 2025 року № 7127-5003705559 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_7 є внутрішньо переміщеною особою та відповідно до останньої має фактичне місце проживання - АДРЕСА_1 ; підозрювана має статус ВПО, що підтверджує законність її перебування на території України та тісний зв'язок з громадою за новим місцем проживання; незважаючи на вимушену зміну місця проживання у зв'язку з воєнними діями, ОСОБА_7 демонструє адаптованість до нових умов і правосвідоме ставлення до виконання обов'язків перед державною підозрювана ОСОБА_7 у 2001 році закінчила Донецький державний медичний університет імені М. Горького і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобула кваліфікацію лікаря; ОСОБА_7 має постійне місце роботи працює на посаді лікаря-невропатолога полікнічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Золотонівська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради з 23 грудня 2024 року; офіційне працевлаштування є свідченням законного джерела доходу, дисциплінованості та стабільного способу життя підозрюваної.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється кримінальне провадження №12025000000002136 від 04 серпня 2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 358, частиною третьою статті 369, частиною другою статті 354, частиною четвертою статті 354, частиною третьою статті 368, частиною першою статті 366 КК України.

20 серпня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень: за частиною третьою статті 368 КК України, а саме у організації одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненого організованою групою; за частиною третьою статті 368 КК України, а саме у організації одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненого організованою групою повторно; за частиною третьою статті 368 КК України, а саме у організації одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; за частиною третьою статті 368 КК України, а саме у організації одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб повторно.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2025 року відносно підозрюваної ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 жовтня 2025 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року відносно підозрюваної ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 листопада 2025 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2025 року відносно підозрюваної ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15 січня 2026 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року відносно підозрюваної ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 лютого 2026 року.

Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування було продовжено до трьох місяців, до 20 листопада 2025 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до шести місяців, до 20 лютого 2026 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 листопада 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні було продовжено до дванадцяти місяців, до 20 серпня 2026 року.

18 лютого 2026 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні - старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів Слідчого управління Головного слідчого управління Національної поліції України в Полтавській області Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у кримінальному провадженні №12025000000002136 від 04 серпня 2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 358, частиною третьою статті 369, частиною другою статті 354, частиною четвертою статті 354, частиною третьою статті 368, частиною першою статті 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року клопотання слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні - старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів Слідчого управління Головного слідчого управління Національної поліції України в Полтавській області Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задоволено.

Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 18 квітня 2026 року включно.

Одночасно визначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 900 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 995 200 гривень, яка може бути внесена (заставодацем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покладено на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи;

- залишити на зберіганні у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 18 квітня 2026 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Покладено на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.

З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку статті 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно частини третьої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

За змістом частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.

Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих їй кримінальних правопорушень підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами, а саме:

- протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - огляду (виїмки, затримання) кореспонденції;

- протоколом огляду актів огляду медико-соціальною експертною комісією;

- протоколом огляду інформації отриманої від Національної служби здоров'я України;

- протоколом огляду інформації отриманої від ТОВ «Нова Пей»;

- повідомленням про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за № 12024170000000087 від 18 січня 2024 року;

- повідомленням на запит від КНП «багатопрофільна некомерційна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут»;

- висновками судово-почеркознавчих експертиз;

- рішеннями експертної команди з оцінювання функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії;

- повідомленням про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 28, частиною третьою статті 368 та частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 368 КК України;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_7 з інкримінованими їй кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень є обґрунтованою.

Слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання ОСОБА_7 під вартою та встановлено, що до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_7 провести запланований обсяг слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій внаслідок складності провадження не виявилося за можливе, органі досудового розслідування необхідно виконати наступні дії, а саме:

- надати належну правову оцінку за результатами проведених слідчий дій від 13 січня 2026 року, а саме дев'яти обшуків, у ході яких було вилучено електронні носії, документи, що містять відомості про причетність інших осіб до вчинення вказаного кримінального провадження;

- завершити отримання документів, які містять охоронювану законом таємницю, а саме інформації, яка перебуває у володінні структурних підрозділів Пенсійного фонду України;

- завершити отримання документів, які містять охоронювану законом таємницю, а саме інформації, яка перебуває у володінні Національної служби здоров'я;

- завершити отримання документів, які містять охоронювану законом таємницю, а саме інформації, яка перебуває у володінні інших медичних установ та лікарняних закладів, розголошення яких на цій стадії може зашкодити побільшому проведенню досудового розслідування;

- завершити отримання документів, які містять охоронювану законом таємницю, а саме інформації, яка перебуває у володінні банківських установ, розголошення яких на цій стадії може зашкодити побільшому проведенню досудового розслідування;

- завершити отримання документів, які містять охоронювану законом таємницю, а саме інформації, яка перебуває у операторів мобільного зв'язку;

- в повному обсязі провести огляд речей та документів, отриманих в результаті тимчасового доступу до речей і документів;

- з підстав передбачених статтями 276, 277, 278 КПК України повідомити про підозру іншим особам, відносно яких проводиться досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні;

- завершити призначені медико-соціальні експертизи та отримати рішення експертної команди з оцінювання функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання функціонування особи;

- завершити проведення десяти призначених судово-почеркознавчих експертиз та судово комп'ютерно-технічних, провести їх аналіз, надати належну правову оцінку за результатом отриманих відомостей;

- долучити до матеріалів кримінального провадження висновки судових експертиз;

- за результатами отриманих судових експертиз визначитись із необхідністю проведення додаткових чи повторних експертних досліджень;

- в повному обсязі провести огляд речей та документів, нещодавно вилучених під час проведення обшуків;

- провести огляд об'єктів дослідження після проведення судових експертиз;

- розсекретити в повному обсязі та долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання щодо надання дозволу на їх проведення, ухвали суду, винесені за результатами розгляду вказаних клопотань, постанови прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відповідні доручення оперативному підрозділу;

- провести слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення інших осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, які на даний час не встановлені;

- за результатами опрацювання результатів негласних слідчих (розшукових) дій та інших матеріалів, додатково допитати свідків та підозрюваних у кримінальному провадженні;

- визначити можливість використання отриманих під час досудового розслідування речей та документів речовими доказами, а також визначитись з місцем їх зберігання;

- долучити матеріали виконання всіх доручень, направлених для виконання оперативним підрозділам в порядку статті 40 КПК України;

- провести інші необхідні слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії, у яких виникне необхідність;

- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що ризики не зменшились, продовжують існувати та слідчим доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваної під вартою, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання її винуватою в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона підозрюється.

Зокрема, наявні у матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до вимог статті 178 КПК України у сукупності з вищезазначеними обставинами слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваної та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого та не забезпечить виконання останньою покладених на неї процесуальних обов'язків.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

З урахуванням указаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.

Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.

Крім того, на переконання колегії суддів, слідчий суддя станом на день розгляду клопотання, у відповідності до вимог статей 182, 183 КПК України, враховуючи стадію кримінального провадження, особу підозрюваної, її майновий стан, з урахуванням доводів сторони захисту, обґрунтовано вважав за можливе визначити альтернативну заставу у розмірі 900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 995 200 грн, яка буде достатнім стримуючим засобом для належного виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та виконання завдань кримінального провадження.

З таким висновком погоджується і колегія суддів з огляду на те, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_7 . Підстав уважати його завідомо непомірним для підозрюваної колегія суддів не вбачає.

З огляду на вищезазначене, не заслуговують на увагу суду посилання сторони захисту на те, що у своєму клопотанні прокурор взагалі не обґрунтовує та не наводить жодного аргументу на помірність визначеного розміру застави, також не обґрунтовує, які саме виключні випадки наявні у вказаному кримінальному провадженні, а також у діях ОСОБА_7 щодо необхідності виходу за межі встановлені КПК України, не було взагалі враховано матеріальне становище ОСОБА_7 , оскільки вказаний розмір застави в повній мірі достатній гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та не є завідомо непомірним для неї.

З наведеного вбачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваної, які вказують на можливість останню вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваної, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для обрання ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, або відмови у задоволенні клопотання слідчого колегія суддів не вбачає.

Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86, №12245/86, №12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності із статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У відповідності до змісту статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

На даному етапі провадження, слідчий суддя у відповідності до вимог процесуального закону обґрунтовано обмежився виключно питанням визначення причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень та дійшов висновку про вірогідність та достатність доказів її причетності для застосування обмежувальних заходів.

Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваної запобіжного заходу.

Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, підтверджується існування ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними та такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки доказів зменшення вказаних ризиків стороною захисту не надано.

Посилання апелянта на те, що підозрювана ОСОБА_7 є громадянкою України, раніше не судима, що свідчить про дотримання останнього закону; перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянином України ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 ; має доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 673 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 ); неповнолітня донька підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_11 є дитиною з інвалідністю, що підтверджується посвідченням від 23 березня 2022 року серії НОМЕР_4, так, підозрювана, ОСОБА_7 , будучи законним представником (опікуном), виховує неповнолітню доньку з інвалідністю, яка перебуває на її утриманні та потребує щоденного догляду й турботи; наявність дитини з особливими потребами не лише свідчить про родинні обставини, що міцно пов'язують підозрювану з місцем її проживання, але також характеризує її як особу з високими моральними якостями відповідальну, емпатичну, здатну до самопожертви та постійної турботи про ближніх; так, наявність на утриманні неповнолітньої дитини з інвалідністю, зареєстрованого шлюбу свідчить про міцні родинні зв'язки, які знижують ймовірність переховування підозрюваної або її відмови від виконання процесуальних обов'язків, її відданість родині говорить про високі моральні якості та глибоке розуміння людських цінностей; крім цього, відповідно до довідки від 11 червня 2025 року № 7127-5003705559 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_7 є внутрішньо переміщеною особою та відповідно до останньої має фактичне місце проживання - АДРЕСА_1 ; підозрювана має статус ВПО, що підтверджує законність її перебування на території України та тісний зв'язок з громадою за новим місцем проживання; незважаючи на вимушену зміну місця проживання у зв'язку з воєнними діями, ОСОБА_7 демонструє адаптованість до нових умов і право свідоме ставлення до виконання обов'язків перед державною підозрювана ОСОБА_7 у 2001 році закінчила Донецький державний медичний університет імені М. Горького і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобула кваліфікацію лікаря; ОСОБА_7 має постійне місце роботи працює на посаді лікаря-невропатолога полікнічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Золотонівська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради з 23 грудня 2024 року; офіційне працевлаштування є свідченням законного джерела доходу, дисциплінованості та стабільного способу життя підозрюваної, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, та не є достатньою підставою для обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись статтями 176-178, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 з доповненнями- залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого 2026 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4

Попередній документ
135358415
Наступний документ
135358417
Інформація про рішення:
№ рішення: 135358416
№ справи: 757/10011/26-к
Дата рішення: 12.03.2026
Дата публікації: 06.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (12.03.2026)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 18.02.2026
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВОВК СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
ВОВК СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ