Ухвала від 11.03.2026 по справі 761/1310/26

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/1310/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2146/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2026 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Уличне Дрогобицького району Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 та продовжено щодо останнього строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 21 березня 2026 року включно.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.01.2026 року про продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб - скасувати, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 , погодженого прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою - відмовити в повному обсязі.

Обгрунтовуючи скаргу, захисник посилається на те, що вважає вищезазначену ухвалу незаконною, необгрунтованою та невмотивованою, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, так як викладені у ній висновки очевидно не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що є підставою для її скасування судом апеляційної інстанції, з огляду на положення п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України.

Також вказує, що слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва не дотримані положення КПК України, оскільки за відсутності доведеності обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, слідчим суддею продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, що свідчить про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що слідчий суддя, постановляючи ухвалу про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, дійшов до висновку про цілковиту доведеність у цьому кримінальному провадженні обставин, які свідчать про: 1) наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення; 2) існування ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які нібито не зменшилися та продовжують існувати.

Однак, з вищенаведеними висновками, викладеними в ухвалі від 21.01.2026, сторона захисту не погоджується, оскільки жодна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, не знайшла об'єктивного відображення в оскаржуваній ухвалі, тоді як стороною обвинувачення не доведено обгрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, а також те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, як і не доведено достатність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Вказане свідчить про невідповідність таких висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що, з огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, є підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції.

Так, висновки викладені в оскаржуваній ухвалі щодо обгрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри та щодо продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не підтверджуються дослідженими під час судового розгляду доказами. Матеріали, долучені до клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою, з огляду на їх зміст, об'єктивно не є доказами, котрі б доводили обгрунтованість, підозри в тій мірі, що б могло слугувати підставою для продовження застосування до особи найсуворішого запобіжного заходу. Не містять матеріали клопотання від 15.01.2026 і доказів на підтвердження продовження існування жодного з ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Сторона захисту стверджує, що оскаржувана ухвала містить безпідставний та непідтверджений дослідженими доказами, наявними у розпорядженні слідчого судді, висновок про обгрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, а саме: «...Вивчивши матеріали, які долучені до клопотання на обгрунтування підозри ОСОБА_7 , слідчий суддя вважає, що в цих матеріалах містяться дані, які можуть свідчити про наявність доказів, які об'єктивно зв'язують ОСОБА_7 з вчиненням кримінального правопорушення...».

В той же час, ухвала від 21.01.2026 не містить переліку доказів, оцінених та досліджених судом в порядку ст. 94 КПК України, котрі б дійсно свідчили про обгрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.

Не вказував прокурор і того, якими конкретно доказами доводиться факт нібито передачі ОСОБА_7 країні-агресору будь-якого матеріального ресурсу чи іншого активу.

Крім того, зі змісту ухвали від 21.01.2026 неможливо прийти до висновку про достатність таких доказів, які б дійсно свідчили про обгрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри. Тому, таке формальне зазначення, без наведення обгрунтування та за відсутності розкриття змісту мотивів суду в цій частині, суперечить ст. 29 Конституції України, яка визначає можливість тримання особи під вартою виключно на підставі вмотивованого рішення суду. Зауважимо, що будь-яких інших відомостей стосовно встановлення слідчим суддею підстав вважати повідомлену ОСОБА_7 підозру обґрунтованою оскаржувана ухвала не містить.

Відтак, слідчий суддя, всупереч вимогам ч. 1 ст. 94 КПК України, не здійснив оцінку обгрунтованості підозри, а лише формально зазначив про її доведення стороною обвинувачення. Зі змісту ухвали також не вбачається, що слідчий суддя встановив відповідність повідомленої підозри вимогам Європейського суду з прав людини щодо стандарту «обгрунтованості підозри».

Також сторона захисту зазначає, що таке формулювання підозри та кваліфікація викладених дій ОСОБА_7 є необгрунтованими умовиводами сторони обвинувачення та ґрунтується виключно на припущеннях, тому апелянт стверджує про те, що ОСОБА_7 жодного відношення до вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, не має, функції організатора та керівника надуманої організованої групи не здійснював.

Захисник зазначає, що у клопотанні від 15.01.2026 року зазначено нібито про продовження існування 5 ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому доказів реальності існування жодного із заявлених ризиків матеріали, долучені до клопотання від 15.01.2026 року, не містять, на чому сторона захисту неодноразово наголошувала, проте ці доводи були залишені слідчим суддею без уваги.

Відсутність існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відносно ОСОБА_7 підтверджується тим, що по-перше, прокурор не навів жодного конкретного факту, що свідчив би про високий ступінь ймовірності його переховування від слідства чи суду, знищення або спотворення речових доказів, незаконного впливу на свідків, або наміру вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

По-друге, ОСОБА_7 не вчиняв жодних дій, які б свідчили про його намір реалізувати зазначені ризики, і відсутні об'єктивні підстави вважати, що він має наміри на їх реалізацію в майбутньому. При цьому, поведінка підозрюваного не свідчить про його перешкоджання досудовому розслідуванню, а відсутність доказів протилежного нівелює існування жодного ризику.

По-третє, в ухвалі суду від 21.01.2026 лише формально перелічено ризики та зазначено про їх наявність без належної індивідуалізованої оцінки, не враховуючи всі обставини, що мають суттєве значення відповідно до вимог статті 178 КПК України.

При цьому, доводи сторони захисту на спростування існування заявлених прокурором ризиків не були враховані слідчим суддею, мотивів цього, всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 372 КПК України, ухвала від 21.01.2026 не містить, що є окремою підставою для її скасування, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 409 та п. 2 ч. 1 ст. 411 КПК України.

Також апелянт зазначає, що слідчим суддею безпідставно не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, оскільки не враховано вагому частину обставин, передбачених ч. 1 ст. 178 КПК України, та наданих з цього приводу захистом доказів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Захисник вказує, що мотивуючи невизначення розміру застави, слідчий суддя обмежився виключно посиланням на положення ч. 4 ст. 183 КПК України. Таке твердження слідчого судді сторона захисту вважає необгрунтованим, та таким що не грунтується на досліджених під час судового розгляду матеріалах, оскільки існування жодного із заявлених ризиків, в тому числі і ризику переховування від слідства та суду, не підтверджується жодним доказом, що не доводить реальність його існування. В той же час саме посилання на правову норму не може вважатися достатнім обгрунтуванням неможливості визначення розміру застави відносно ОСОБА_7 .

Виходячи з того, що клопотання слідчого від 15.01.2026 не містить обгрунтування підстав не визначати розмір застави (окрім цитування положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України), незрозуміло якими саме доводами керувався слідчий суддя при формуванні такого свого висновку. Неможливість визначення розміру застави стороною обвинувачення не доведена, а відтак очевидно, що суд при формуванні висновку з даного питання не виходив з фактичних обставин провадження, чим допустив порушення приписів п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22023000000000915 від 09.09.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 111-1, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що «Група Компаній «Імперіал» (далі - «ГК «Імперіал»), яка заснована на території України у 1993 році, здійснює фінансово-господарську діяльність як на території України, фактичним власником якої є громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , так і на території рф, фактичним власником якої є громадянин України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В свою чергу, починаючи з 1993 року, ОСОБА_7 здійснив реєстрацію ряду суб'єктів підприємницької діяльності: приватне підприємство фірма «Імперіал» (код ЄДРПОУ 20488084), ТОВ «Укрлогіст» (код ЄДРПОУ 39311764), в яких являвся засновником та керівником, які в подальшому були об?єднані та увійшли в єдину групу компаній «ГК «Імперіал» з основним видом господарської діяльності - оптова торгівля.

Господарський вид діяльності «ГК «Імперіал» є оптова торгівля свіжими фруктами, до процесу якого входить, зокрема, вирощування плодів тропічних (бананів) в Республіці Еквадор, їх упакування, зберігання, транспортування та реалізації на території Європейського Союзу, України та рф.

Основною комерційною структурою «ГК «Імперіал» є Акціонерне Товариство «Імперіал Холдінг СА» (далі - «АТ «Імперіал Холінг СА»), (Imperial Holding SA, реєстраційний номер СНЕ-273.789.910, юридична адреса: Швейцарія, Авеню Де Луніверсите 24, С/О Ласіте Бізнес Нуклеус, 1005 Лозанна, Швейцарія (Avenue de l'Universite 24, c/o LaCite Business Nucleus, 1005 Lausanne), кінцевим бенефіціарним власником якого є син ОСОБА_7 - ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а директором являється донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Для транспортування виготовленої продукції з Республіки Еквадор «ГК «Імперіал» використовує ряд морських торгових шляхів за участю міжнародних судноплавних компаній, а саме: компанія «Mediterranean Shipping Company («MSC»)», яка здійснює транспортування продукції на російські підприємства, компанії «Maersk Sea Land», «CMA CGMGroup», «Hapag-LloydAG», які здійснюють транспортування продукції на українські та європейські підприємства.

«ГК «Імперіал», які здійснюють реалізацію (продаж) плодів тропічних (бананів) на території рф, а саме: «ООО «Империал Трэйд» (рос., ИНН 7820057705), «ООО «Бизнес Альянс» (рос., ИНН 9109178399), «ООО «Русский Империал» (рос., ИНН 7816647892), «ООО «Империал Транс» (рос., ИНН 7805730073), «ООО «Импэкс» (рос., ИНН 9728041665) використовують торгу марку - ТМ «Банан» (свідоцтво на знак для товарів і послуг № 155360 від 25.04.2012) та ТМ «Комбінований знак Империал» (свідоцтво на знак для товарів і послуг N№240495 від 25.04.2028), власником яких є ТОВ «ЛЦ Авангард».

У свою чергу власником ТОВ «ЛЦ Авангард» є «АТ «Імперіал Холдінг СА», кінцевим бенефіціарним власником якого є син ОСОБА_7 - ОСОБА_21 .

Здійснення фінансово-господарської діяльності «ГК «Імперіал» на території рф та України відбувалось як до повномасштабного вторгнення зс рф на територію України, так і продовжилось ведення після початку збройної агресії рф проти України.

Після початку повномасштабного вторгнення зс рф на територію України фактичні власники «ГК «Імперіал» ОСОБА_7 та ОСОБА_11 достовірно знали про те, що з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, а також, що постановою КМ України № 187 від 03.03.2022 та постановою Правління Національного банку України № 18 від 24.02.2022 з рф заборонено провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків з державою-агресором.

Не зважаючи на встановлену Законом України № 2108-IX від 03.03.2022 кримінальну відповідальність, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, вирішили продовжити виробництво та подальший збут виготовленої продукції до рф та тимчасово окупованих територій, з використанням підконтрольних підприємств, зареєстрованих на території держави-агресора, тим самим реалізувати свій злочинний умисел, направлений на вчинення умисних дії, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.

З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_11 у невстановлений досудовим розслідуванні місці та час, але не раніше 15.03.2022, зорганізувались у стійке об'єднання з єдиним планом та розподілом функцій між учасниками групи, спрямованих на досягнення злочинної мети відомого всім учасникам групи.

Так, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_11 у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не раніше 15.03.2022, розробили єдиний злочинний план з розподілом функцій та ролей кожного учасника організованої групи, яка полягала у її створенні та керуванні стійкої організованої групи, яку почали формувати.

Розроблений ОСОБА_22 та ОСОБА_11 єдиний злочинний план передбачав постачання продукції - плодів тропічних фруктів з Республіки Еквадор на територію рф та тимчасово окуповану територію через забезпечений морський торгівельний шлях міжнародною судноплавною компанією «Mediterranean Shipping Company» («MSC») в адресу підконтрольної литовської компанії ОСОБА_22 - «Imperialglobex UAB», так і безпосередньо в адресу відокремленого підрозділу «ГК «Імперіал» - «ООО «Империал Трэйд» (рос.), до м. Санкт-Петербург та м. Шушар, рф.

У подальшому доставлена продукція повинна реалізовуватись, як на території рф, так і на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та АР Крим через створені та підконтрольні ОСОБА_11 суб'єкти підприємницької діяльності, які входять в єдину структуру «ГК «Імперіал».

Надалі, ОСОБА_7 , визначившись з напрямком протиправної діяльності, діючи згідно єдиного злочинного плану, з метою його реалізації, досконало знаючи всю структуру власності та всю господарську діяльність «ГК «Імперіал» на території рф, виконуючи функції організатора та керівника організованої групи, почав особистий підбір учасників злочину.

Так, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не раніше 15.03.2022, ОСОБА_7 , реалізуючи злочинний умисел, підшукав за особистими індивідуальними характеристиками та організаційними здібностями довірених осіб з числа діючих працівників підконтрольних йому підприємств «ГК «Імперіал», які вирішують поставлені завдання, успішно організовують та забезпечують ведення результативної роботи, виконують усі накази та розпорядження, володіють професійними знаннями і навичками, мають необхідний досвід роботи для виконання організаційно-розпорядчих та управлінських функцій щодо здійснення господарської діяльності підконтрольних ОСОБА_7 підприємств, та залучив їх до складу організованої групи, повідомивши їм, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, умови та наміри протиправного механізму вчинення злочину, на що останні добровільно надали свою згоду на спільне здійснення умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництві), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, у складі організованої групи.

Надалі учасники організованої групи за керівництва ОСОБА_7 з метою реалізації спільного злочинного плану, а також з метою здійснення обміну інформацією, оперативності прийняття рішень, контролю, надання вказівок співробітникам «ГК «Імперіал», не викриття правоохоронними органами протиправного механізму, спрямованого на пособництво державі-агресору метою завдання шкоди Україні шляхом здійснення поставок плодів тропічних (бананів) з Республіки Еквадор на територію рф, тимчасово окуповану територію Донецької, Луганської областей та АР Крим та подальшої її реалізації, вжили заходів щодо створення відповідних робочих груп - чатів із використанням засобів багатоплатформеного зашифрованого месенджера «Telegram», «Viber» та «WhatsApp», в яких здійснюється організація ведення та контроль фінансово-господарської діяльності «ГК «Імперіал» на території рф та тимчасово окупованій території Донецької, Луганської областей та АР Крим.

Таким чином, за попередньо розробленого спільного злочинного плану ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи у складі організованої групи, з метою досягнення злочинного результату, не раніше 15.03.2022 забезпечили передачу матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, шляхом поставки плодів тропічних з Республіки Еквадор на територію рф, тимчасово окуповану територію Донецької, Луганської областей та АР Крим.

Надалі, у період з 24.02.2022 по теперішній час згідно єдиного злочинного плану, відомого всім учасниками організованої групи, з метою досягнення єдиного злочинного результату, доставлені партії плодів тропічних (бананів) з Республіки Еквадор до «ООО «Империал Трэйд» (рос.), після проходження митного оформлення через налаштовану ОСОБА_11 логістичну структуру транспортовані до відокремлених підрозділів «ГК «Імперіал» як на території рф, серед яких: «ООО «Империал Трэйд» (рос.), ООО «Бизнес Альянс» (рос.), «ООО «Русский Империал» (рос.), ООО «Империал Транс» (рос.), «ООО «Импэкс» (рос.), так і на тимчасово окупованій території Донецької області, серед яких: «ООО «Донбассхолод-1» (рос.), «ООО «Трэйд-Поставка» (рос.), «ООО «ОПТ Фрукт» (рос.), та реалізовані.

Згідно камеральної податкової перевірки від 04.07.2023 прибуток на додану вартість, тільки одного із підприємств «ГК «Імперіал», а саме «ООО «Импэкс» (рос., ИНН 9728041665) за 12 місяців 2022 року склала 532 170 803,00 російських рублів.

Так, крім інших фактів поставок, у період часу з 19.09.2023 по 22.09.2023 за сприяння та організації учасників організованої групи, діючи відповідно до попередньо розробленого спільного злочинного плану, в морському порту «Гуакіль» Республіки Еквадор завантажено 18 морських контейнерів за номерами: MEDU9114603, TRIU8964710, MEDU9138924, TRIU8672391, TRIU8511946, GESU9044642, MEDU9901147, TTNU8483290, MEDU9111760, SZLU9040460, TTNU8217109, TRIU8507910, MEDU9005069, TRIU8936010, MEDU9906827, TEMU9139815, MEDU9722959, MSCU7402800, з картонними коробками у кількості 21 960 штук, які містили в собі 38 партію тропічних плодів (бананів) під брендом «ГК «Імперіал» вирощених та упакованих «Frutalianza S.A.S.», на морське судно з назвою «MSC MARITINA V», яке належить міжнародній Швейцарській приватній судноплавній компанії «Mediterranean Shipping Company» («MSC»).

27.10.2023 вказані 18 контейнерів з Республіки Еквадор морським шляхом «MSC» доставлено до морського порту м. Санкт-Петербург, рф, та розмитнено отримувачем підконтрольною учасникам організованої групи «ООО «Империал Трэйд» (рос.).

У подальшому, починаючи з 28.10.2023, 18 контейнерів даної партії у загальній кількості 21 960 коробок плодів тропічних під торговою маркою «Імперіал» за організації учасників організованої групи ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 безпосереднього керівництва ОСОБА_7 , та сприянні ОСОБА_11 , через попередньо налаштовані логістичні транспортні шляхи транспортовані та в подальшому реалізовані через відокремлені підприємств «ГК «Імперіал» як на території рф, так і на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та АР Крим.

Отже, за вище вказаною злочинною схемою учасники організованої групи, у період з 01.01.2023 по 16.10.2024 з Республіки Еквадор в адресу підконтрольних відокремлених підрозділів «ГК «Імперіал» на території рф та тимчасово окуповані території України, здійснили 71 поставку у загальній кількості 990 контейнерів або 1 165 810 ящиків продукції (плодів тропічних), на загальну суму 3 168 800 доларів США, сплачуючи при цьому до федерального бюджету держави-агресора обов'язкові податкові платежі та збори визначені законодавством рф, чим здійснили своїми діями фінансування оборонного комплексу держави-агресора, а відтак вчинили пособництво державі-агресору з метою завдання шкоди Україні.

Таким чином, ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи у складі організованої групи, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, здійснюючи контроль та забезпечуючи стабільне функціонування «ГК «Імперіал» на території рф та тимчасово окуповані території, які отримують прибуток від вказаної діяльності, здійснюють сплату податків на користь держави-агресора, достеменно розуміючи, що з цих податків формується військовий бюджет держави-агресора, який використовується у збройній агресії проти України, чим забезпечують здійснення військової агресії рф на території України, яка триває дотепер, чим вчинили умисні дії, направлені на пособництво державі-агресору та завдання шкоди Україні шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.

07.04.2025 о 09 год. 38 хв., в порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 та п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України затримано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

07.04.2025 вручене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

21.11.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 22023000000000915 від 09.09.2023 до 10 місяців, тобто до 07.02.2026.

25.11.2025 підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_23 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23.01.2026, включно.

20.01.2026 року старший слідчий в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування на 60 діб.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що Підозра ОСОБА_7 обґрунтовується належними та допустимими доказами зібраними під час досудового розслідування:

- протоколом за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 15.05.2024 № 8/5/1-4801т;

- протоколом за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 24.01.2024 № 5/7/5/1-958т;

- протоколом за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 17.05.2024 № 8/5/1-4816;

- протоколом за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 17.03.2024 № 8/5/1-3397т;

- протоколом за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 17.05.2024 № 8/5/1-4812т;

- повідомленням 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України про вчинення кримінального правопорушення від 07.09.2023 № 5/7/5/1-593;

- рапортом слідчого ГСУ СБ України від 17.01.2024 № 6/528-с про виявлення кримінального правопорушення;

- відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 19.09.2023 № 5/7/5/1-887 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України);

- відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 04.10.2023 № 5/7/5/1-1326 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України);

- відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 11.10.2023 № 5/7/5/1-1537 на доручення слідчого СУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України);

- відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 12.12.2023 № 5/7/5/1-4470 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України);

- відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 11.01.2024 № 5/7/5/1-244 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України);

- відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 11.01.2024 № 5/7/5/1-253 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України);

- відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 17.01.2024 № 5/7/5/1-506 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України);

- відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 19.01.2024 № 5/7/5/1-580 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України);

- відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 29.02.2024 № 8/5/1-1746 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України);

- відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 19.04.2024 № 8/5/1-3342 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України);

- відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 30.10.2024 № 8/5/1-8382 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України);

- відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 11.11.2024 № 8/5/1-8239 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України);

- відповіддю ТОВ «МШК Україна»;

- іншими матеріалами кримінального провадження, які у своїй сукупності дають можливість обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Підставою для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стала обґрунтована підозра у вчиненні останнім особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На даний час, у кримінальному провадженні виконуються слідчі (розшукові) дії та процесуальні заходи, спрямовані на швидке, повне та неупереджене дослідження обставин вчинення підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, виявлення обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, a також встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, причетних до вчинення злочинів.

Однак, закінчити розслідування до 23.01.2026 не виявляється за можливе, оскільки необхідно виконати значний об'єм слідчих (розшукових) дій та процесуальних дій, без яких неможливо завершити досудове розслідування, зокрема:

- отримати від 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України відповідь на доручення слідчого, у порядку статей 39, 40, 41 КПК України, а саме: документальні матеріали щодо проведених оглядів технічних засобів, вилучених 07.04.2025 за результатами проведених обшуків у кримінальному провадженні за №22023000000000915;

-за результатом огляду технічних засобів, вилучених 07.04.2025 за результатами проведених обшуків у кримінальному провадженні за № 22023000000000915 допитати підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_16 та інших осіб щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України;

- на виконання доручень оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України) отримати від 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України всі протоколи за результатами проведення негласних слідчих(розшукових) дій, проведених на підставі 63 (шістдесяти трьох) ухвал Київського апеляційного суду;

- провести огляд всіх протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, складених 5 управлінням ГУ «І» ДЗНД СБ України на підставі 63 (шістдесяти трьох) ухвал Київського апеляційного суду;

- за результатом проведених оглядів розсекречених матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій допитати підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , та інших осіб щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України щодо нововиявлених в ході оглядів деталей вчинення кримінального правопорушення;

- за результатом відповіді компетентних органів Республіки Еквадор про виконаний запит про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні допитати підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , та інших осіб щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України щодо нововиявлених деталей вчинення кримінального правопорушення;

- за результатами розшуку підозрюваного ОСОБА_11 , провести його затримання, допитати за обставинами вчинення злочину, провести впізнання, провести інші слідчі та процесуальні дії;

- встановити інших осіб, які причетні до вчинення кримінальних правопорушень;

- провести інші слідчі (розшукові) дії, необхідність у проведені яких виникне під час здійснення досудового розслідування, які будуть спрямовані на отримання (збирання) доказів причетності до вчинення кримінальних правопорушень інших встановлених осіб;

- виконати інші необхідні процесуальні дії;

- виконати вимоги глави 24 КПК України.

Провести зазначені слідчі та процесуальні дії не видалося можливим через їх значний обсяг, складність та необхідність дотримання послідовності виконання.

Наразі виникла необхідність продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 у зв?язку із тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, а зміна підозрюваному запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, може перешкодити об'єктивному розслідуванню кримінального провадження.

Результати проведення вищезазначених слідчих та інших процесуальних дій мають важливе значення для повного, всебічного, об'єктивного та неупередженого встановлення обставин, мотивів і мети вчинення злочину, встановлення можливих інших співучасників кримінального правопорушення, правильної кваліфікації діянь підозрюваного.

Здобуті таким чином докази забезпечать встановлення всіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, забезпечать його повне, всебічне та неупереджене розслідування, а також виконання завдань кримінального провадження.

Ризики, які були враховані 25.11.2025 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_24 при продовженні підозрюваному ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати. Вони встановлені з урахуванням того, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, а тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

З початку введення в дію воєнного стану в Україні відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, підозрюваний ОСОБА_7 дванадцять разів здійснював виїзд за межі території України (24.05.22, 19.09.2022, 07.02.2023, 07.03.2023, 05.06.2023, 02.09.2023, 08.10.2023, 24.12.2023, 09.04.2024, 26.04.2024, 06.02.2025, 22.03.2025), що обумовлює можливість забезпечити власне перебування за межами території України, у тому числі, на території держави-агресора, де фактично тривалий час мешкає рідний брат підозрюваного ОСОБА_7 - підозрюваний ОСОБА_11 , а також на тимчасово окупованих територіях України, де підозрюваний ОСОБА_7 переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду.

Зокрема, підозрюваний ОСОБА_7 являється організатором злочинної схеми із здійснення експорту плодів тропічних (бананів) з Республіки Еквадор на територію рф та тимчасово окуповану територію через забезпечений морський торгівельний шлях міжнародною судноплавною компанією «Mediterranean Shipping Company» («MSC») в адресу підконтрольної литовської компанії підозрюваному ОСОБА_25 - «Imperialglobex UAB», так і безпосередньо в адресу відокремленого підрозділу «ГК «Імперіал» - «ООО «Империал Трэйд» (рос.), до м. Санкт-Петербург та м. Шушар, рф, яка в подальшому повинна реалізовуватись як на території рф, так і на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та АР Крим через створені та підконтрольні ОСОБА_11 суб'єкти підприємницької діяльності, які входять в єдину структуру «ГК «Імперіал».

Для цього підозрюваним ОСОБА_7 була створена «ГК «Імперіал», яка здійснює господарську діяльність на територіях Республік Еквадор, Литовської Республіки та Швейцарської Конфедерації. Під час здійснення господарської діяльності підозрюваний ОСОБА_7 має можливість під виглядом службового міжнародного відрядження перетинати державний кордон України, що свідчить про можливості підозрюваного ОСОБА_7 виїхати за межі території України.

Разом з тим встановлено, що у зв'язку з тривалими та систематичними закордонними відрядженнями, які пов'язані із міжнародним налагодження фінансово-господарської діяльності «ГК «Імперіал», підозрюваний ОСОБА_7 має значне коло знайомств серед осіб, які проживають на території Республіки Еквадор, Литовської Республіки, Швейцарської Конфедерації та інших європейських країн, які у разі потреби можуть сприяти переховуванню підозрюваного ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду поза межами території України.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 має родинні зв'язки з підозрюваним ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є його рідним братом та тривалий час проживає на території рф і входить до складу організованої групи у вчиненні інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 злочину.

Отже, у разі перебування підозрюваного ОСОБА_7 на свободі, останній зможе виїхати за межі території України за сприяння підозрюваного ОСОБА_11 на територію рф, у тому числі, до тимчасово окупованих територій України.

Крім того, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 усвідомлює наслідки у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Так, керівник юридичного відділу «ГК «Імперіал» ОСОБА_26 в чаті профільної групи під назвою «Руководители отделов» у месенджері «Telegram» було поширено інформацію про кримінальну відповідальність за здійснення господарської діяльності на території рф, у зв?язку з чим підозрюваний ОСОБА_7 обізнаний щодо власної злочинної діяльності.

Зазначене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо об'єктивної можливості переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органів досудового розслідування у разі не застосування відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ризик знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обгрунтовується тим, що на даний час у кримінальному провадженні не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усіх обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлено всіх предметів, речей та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення.

Зокрема, не встановлено усіх співучасників злочину, місць зберігання предметів, речей та документів, що можуть бути використані як речові докази у кримінальному провадженні, отримано не всі дані щодо місць проживання та перебування підозрюваного та інших осіб, причетних до вчинення злочину.

Зазначене дає обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи не під вартою, буде мати можливість знищити, сховати або спотворити вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, речові докази, які мають значення для кримінального провадження.

Таким чином, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, останній може самостійно або із використанням підозрюваних ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 підпорядкованих та найманих працівників, які працевлаштовані на суб'єктах господарювання, які входять до «ГК «Імперіал», знищити, сховати та спотворити предмети, речі та документи, зокрема, знаряддя вчинення кримінального правопорушення, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 вжив ряд конспіративних заходів щодо здійснення злочинної діяльності, зокрема, передача даних злочинного характеру щодо діяльності «ГК «Імперіал» на території рф та окупованих нею територіях України здійснюється у профільних групах месенджерів «WhatsApp», «Viber» та «Telegram», у яких встановлені системи часового видалення повідомлень; юридичним відділом «ГК «Імперіал», за усної вказівки підозрюваного ОСОБА_7 , відпрацьований алгоритм дій у разі проведення правоохоронними органами України тих чи інших слідчих дій на території підприємств «ГК «Імперіал» та помешкань учасників злочинної змови.

В органу досудового розслідування є необхідність у проведенні слідчих (розшукових), процесуальних дій, витребуванні та отриманні від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій речей, документів та відомостей, проведенні судових експертиз, ревізій та перевірок, проведенні інших процесуальних дій з метою збирання, перевірки та оцінки доказів для подальшого встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Під час проведення обшуку 07.04.2025 за місцем розташування офісу «ГК «Імперіал» у м. Києві зафіксовано факт знищення інформації щодо передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора з Республіки Еквадор на територію рф, тимчасово окуповану територію Донецької, Луганської областей та АР Крим шляхом віддаленого видалення інформації, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Таким чином підозрюваний ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також може намагатися знищити засоби зв?язку, належні йому та іншим співучасникам злочину, електронні поштові скриньки, інші речі та документи, які підтверджують їх спілкування та планування злочинної діяльності.

У ході здійснення досудового розслідування допитано в якості свідків керівника відділу ІТ-технологій «ГК «Імперіал» ОСОБА_27 , керівника офісу «ГК «Імперіал» ОСОБА_28 , колишнього начальника відділу аналітики «ГК «Імперіал» ОСОБА_29 , економіста у відділі логістики «ГК «Імперіал» ОСОБА_30 та інших щодо відомих їм фактів, пов'язаних з схемою із здійснення експорту плодів тропічних (бананів) з Республіки Еквадор на територію рф та тимчасово окуповану територію України.

Крім того допитано підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , які перебувають у службовій залежності від ОСОБА_7 та яким відомі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні щодо відомих їм фактів здійснення експорту плодів тропічних (бананів) з Республіки Еквадор на територію рф та тимчасово окуповану територію України.

Підозрюваний ОСОБА_7 , являючись організатором злочинної схеми із здійснення експорту плодів тропічних (бананів) з Республіки Еквадор на територію рф та тимчасово окуповану територію України, має вплив на підозрюваних ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , та найманих працівників, які працевлаштовані на суб'єктах господарювання, які входять до «ГК «Імперіал» та на яких він має вплив.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 має родинні зв'язки з підозрюваним ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є його рідним братом та тривалий час проживає на території рф і входить до складу організованої групи у вчиненні інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 злочину.

У зв?язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_7 , достовірно знаючи про коло причетних осіб до вчинення кримінального правопорушення, а також тих, хто володіє відомостями про причетність підозрюваного ОСОБА_7 , яким відомі деталі вчинення злочину, перебуваючи не під вартою, останній зможе вільно спілкуватись та координувати їх дії щодо приховування та фальсифікування слідів вчинення кримінального правопорушення, а також вчиняти на них тиск, схиляти їх до відмови від дачі правдивих показань або дачі завідомо неправдивих показань у кримінальному провадженні.

Тому, підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи поза установою попереднього ув'язнення, маючи зв'язки і вплив на таких осіб, з великою імовірністю буде вчиняти на них вплив та тиск з метою надання неправдивих відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

На даний час не встановлені усі співучасники інкримінованого ОСОБА_7 злочину, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.

У ході досудового розслідування не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, а приймаючи до уваги той факт, що такими особами є співробітники «ГК «Імперіал», підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, може здійснювати на них вплив, що унеможливить забезпечення швидкого, повного та неупередженого здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Також, підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, усвідомлюючи, що досудове розслідування перебуває в активній стадії та проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення персональних даних осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, зможе сприяти переховуванню таких осіб від органу досудового розслідування, у тому числі керувати такою протиправною діяльністю віддалено за допомогою засобів зв?язку, беручи до уваги, що такі особи є його підлеглими, тобто всіляко перешкоджати кримінальному провадженню.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_7 може впливати на свідків, які перебувають у службовій залежності від нього та яким відомі обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, що саме по собі такі дії утворюють самостійний склад злочину, передбачений ст. 386 КК України, а саме примушувати допитаних на даний час свідків до відмови від давання показань, а також давання завідомо неправдивих показань, останній може вчинити нові кримінальні правопорушення.

Враховуючи суспільно небезпечний характер інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тривалий час необхідний для підготовки до його вчинення, триваючу у часі реалізацію злочинних дій та їх системність, є всі підстави вважати, що підозрюваний може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи не під вартою, може організуватись та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, або як безпосередньо, порадами, вказівками чи в інший спосіб сприяти вчиненню іншого кримінального правопорушення із використанням допомоги підозрюваного ОСОБА_11 , який являється його рідним братом та тривалий час проживає на території рф і входить до складу організованої групи у вчиненні інкримінованого ОСОБА_7 злочину, або сприяти вчиненню іншого кримінального правопорушення із використанням допомоги підозрюваних ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 .

Беручи до уваги зазначене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у складі організованої групи, запобігання вказаним ризикам неможливе у разі застосування більш м?яких запобіжних заходів.

Таким чином, з огляду на ці обставини, існує наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують, що підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи не під вартою, зможе переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

У зв?язку з викладеним, слідчий просив продовжити підозрюваному ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування.

Беручи до уваги зазначене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, запобігання вказаним ризикам неможливе у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів враховуючи те, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114, 258-258°, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України, а саме - тримання під вартою.

Так, застава, особисте зобов'язання чи порука із покладенням відповідних обов'язків, не усунуть ризик спілкування із іншими співучасниками злочину, а також тиску на свідків у кримінальному провадженні, оскільки при таких запобіжних заходах, забороняючи спілкування з конкретними особами, орган досудового розслідування розкриває їх дані, що на цій стадії розслідування є недопустимим.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть цілодобового, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 і надалі матиме можливість контактувати із іншими співучасниками злочину, й надалі узгоджувати з ними свої дії за допомогою різного роду засобів зв?язку, у тому числі, які неможливо відслідкувати засобами контролю.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних діянь підозрюваного ОСОБА_7 , слід прийти до висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку підозрюваного, а тому підозрюваному ОСОБА_7 слід продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування.

Враховуючи це застосування до підозрюваного ОСОБА_7 у якості альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, навіть у розмірі, який перевищує визначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для такої категорії кримінальних правопорушень, не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 надалі матиме можливість контактувати з причетними до вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину) особами, узгоджувати з ними свої дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, вчинення незаконного впливу на свідків, експертів.

Зазначені ризики є суттєвими і їхньому настанню неможливо запобігти у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_7 застави як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих до нього матеріалах, якими обґрунтовується необхідність продовжити підозрюваному ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування, враховані обставини, визначені статтею 178 КПК України як такі, що мають бути оцінені судом.

Стороною обвинувачення враховано, зокрема, місце роботи, репутацію підозрюваного та його майновий стан.

Слід зазначити, що майновий стан підозрюваного ОСОБА_7 може слугувати інструментом для ефективного переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 у складі організованої групи з ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_31 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 організував злочинну схему із здійснення експорту плодів тропічних (бананів) з Республіки Еквадор на територію рф та тимчасово окуповану територію, відповідно до якої у період з 01.01.2023 по 16.10.2024 з Республіки Еквадор в адресу підконтрольних відокремлених підрозділів «ГК «Імперіал» на територію рф та тимчасово окуповану територію, здійснено 71 поставку у загальній кількості 990 контейнерів або 1 165 810 ящиків продукції (плодів тропічних), на загальну суму 3 168 800 доларів США та сплачено при цьому до федерального бюджету держави-агресора обов'язкові податкові платежі та збори визначені законодавством рф, чим здійснено фінансування оборонного комплексу держави-агресора.

Таким чином, у органу досудового розслідування виникла необхідність у зверненні із клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування.

З такими висновками частково погоджується і колегія суддів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , слідчим суддею належним чином дотримані зазначені вимоги закону.

Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 із інкримінованим йому кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому злочину є обґрунтованою.

Викладені в апеляційній скарзі доводи захисника ОСОБА_6 про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Зокрема, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 15.05.2024 № 8/5/1-4801т; протоколом за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 24.01.2024 № 5/7/5/1-958т; протоколом за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 17.05.2024 № 8/5/1-4816; протоколом за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 17.03.2024 № 8/5/1-3397т; протоколом за результатом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 17.05.2024 № 8/5/1-4812т; повідомленням 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України про вчинення кримінального правопорушення від 07.09.2023 № 5/7/5/1-593; рапортом слідчого ГСУ СБ України від 17.01.2024 № 6/528-с про виявлення кримінального правопорушення; відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 19.09.2023 № 5/7/5/1-887 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України); відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 04.10.2023 № 5/7/5/1-1326 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України); відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 11.10.2023 № 5/7/5/1-1537 на доручення слідчого СУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України); відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 12.12.2023 № 5/7/5/1-4470 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України); відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 11.01.2024 № 5/7/5/1-244 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України); відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 11.01.2024 № 5/7/5/1-253 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України); відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 17.01.2024 № 5/7/5/1-506 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України); відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 19.01.2024 № 5/7/5/1-580 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України); відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 29.02.2024 № 8/5/1-1746 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України); відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 19.04.2024 № 8/5/1-3342 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України); відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 30.10.2024 № 8/5/1-8382 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України); відповіддю 5 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 11.11.2024 № 8/5/1-8239 на доручення слідчого ГСУ СБ України (у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України); відповіддю ТОВ «МШК Україна»; іншими матеріалами кримінального провадження, які у своїй сукупності дають можливість обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена у клопотанні та сумнівів не викликає.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

З наведених підстав, доводи апеляційної скарги захисника про відсутність у діях ОСОБА_7 складу інкримінованого йому злочину та відсутність у сторони обвинувачення доказів, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.

Слідчим суддею досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_7 під вартою та встановлено, що необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, без проведення яких закінчення досудового розслідування є неможливим.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на характер, наслідки та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється.

Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, колегія суддів бере до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_7 з метою уникнення від покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.

Оцінюючи ризик знищення, схову документів, речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризик можливості продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, колегія суддів вважає, що з високою ймовірністю підозрюваний може вдатися до таких дій з метою знищення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та, враховуючи тривалість часу перебування на посаді директора, вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 .

Надаючи оцінку можливості впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, колегія виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обгрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обгрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та підозрюваних та дослідження їх судом.

Водночас, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином слідчим суддею визнаний недоведеним, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.

З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим щодо ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, тяжкістю інкримінованого йому злочину та його наслідками, даними про особу підозрюваного, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, колегія суддів не вбачає.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегією суддів перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованого йому діяння, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із висновком слідчого судді про відсутність підстав для визначення підозрюваному ОСОБА_7 застави, та вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про можливість у даному провадженні, з урахуванням усіх обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному ОСОБА_7 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України розмір застави.

Так, як убачається з положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено випадки, за яких слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, серед яких вчинення злочину проти основ національної безпеки України.

У той же час, як убачається із аналізу положень ч. 4 ст. 183 КПК України, можливість слідчого судді не визначати розмір застави у визначених цією нормою випадках, є правом слідчого судді, а не його обов'язком.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі «Вренчев проти Сербії» п. 76).

Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).

Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з часом зменшуються (справа «Ткачов проти України» від 13.12.2007, «Єлоєв проти України» від 06.11.2008).

З плином часу, інтереси слідства стають недостатніми для обґрунтування тримання підозрюваного під вартою: за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевірок, отриманню показань («Клоот проти Бельгії» (Clooth v. Belgium), § 44)

На переконання колегії суддів, у поданому клопотанні слідчим та слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не доведено, що з плином часу продовжують існувати ті ж підстави, які існували на момент застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення йому застави.

З урахуванням наведеного у сукупності, враховуючи обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та позицію підозрюваного, беручи до уваги процесуальну поведінку підозрюваного, дані про його особу, ту обставину, що він утримується під вартою з 07.04.2025 року без права внесення застави та хоча ризики непроцесуальної поведінки підозрюваного продовжують існувати, проте, інтенсивність встановлених ризиків з плином часу певною мірою знизилася, колегія суддів вважає за можливе у даному випадку визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Ураховуючи дані про особу підозрюваного, його репутацію, майновий та сімейний стан, вік та стан здоров'я, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також беручи до уваги ту обставину, що ризики непроцесуальної поведінки підозрюваного продовжують існувати, проте, інтенсивність встановлених ризиків з плином часу певною мірою знизилася, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення ОСОБА_7 застави у розмірі 1 000 (одна тисяча) прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 3 328 000 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування.

На переконання колегії суддів, такий розмір застави буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково та продовжити ОСОБА_7 строк тримання під вартою у межах строку досудового розслідування до 21.03.2026 року, із визначенням застави, що становить 1 000 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 3 328 000 у національній грошовій одиниці, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави, строком до 21.03.2026 року.

Керуючись ст.ст.177, 178, 179, 182, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2026 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_9 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 21 березня 2026 року включно.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 1 000 (одна тисяча) прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 3 328 000 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч) гривень у національній грошовій одиниці.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 42258617, банк ГУ ДКС України в місті Києві, код банку - 820172, номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

- не відлучатись із м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, обчислювати з дня внесення застави до 21 березня 2026 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи де підозрюваний перебуває під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» чи іншої установи де підозрюваний перебуває під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв?язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ ________________ _______________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ

135358413

Наступний документ

135358415

Інформація про рішення:

№ рішення:	135358414
№ справи:	761/1310/26
Дата рішення:	11.03.2026
Дата публікації:	06.04.2026
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Київський апеляційний суд
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (21.01.2026)
Результат розгляду:	клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження:	20.01.2026
Предмет позову:	-

Учасники справи:

головуючий суддя:

ЛИТВИН ОКСАНА АНАТОЛІЇВНА

суддя-доповідач:

ЛИТВИН ОКСАНА АНАТОЛІЇВНА