Справа №757/59053/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1664/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
11 березня 2026 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні - прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року про скасування повідомлення про підозру
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Маріуполь Донецької області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року задоволено скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення про підозру від 18 серпня 2025 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Скасовано повідомлення про підозру від 18.08.2025 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні №12021000000001562 від 17.12.2021.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор у кримінальному провадженні №12021000000001562 - прокурор третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просив її задовольнити та ухвалити нове рішення, яким ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2025, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 18.08.2025 в рамках кримінального провадження №12021000000001562 скасувати, та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 - відмовити.
Обгрунтовуючи доводи скарги, прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2025 року підлягає скасуванню, оскільки вона є незаконною і необгрунтованою, прийнятою з істотним порушенням вимог КПК України, а висновки суду, що у ній викладені, не відповідають фактичним обставинам справи.
Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України та, відповідно до ст. 278 КПК України безпосередньо вручено самому ОСОБА_7 .
В поданих 25.02.2026 року доповненнях до апеляційної скарги, прокурор зазначає, що основні аргументи суду в частині порушення ч. 1 ст. 278 КПК України, фактично зведені до копіювання скарги захисту та посилання на ймовірнісні умовиводи, з яких слідує фізична неможливість вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 о 6 годині 19 хвилин ранку 18 серпня 2025 року.
Однак, такі висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Стороною захисту не надано жодного доказу в розумінні ст. 98 КПК України на підтвердження наведеної ними версії. Натомість судом констатовано порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 .
Крім того, оскаржувана ухвала не містить переконливих доводів стосовно того, чому слідчий суддя повністю проігнорував аргументи прокурора з цього приводу, взявши до уваги лише аргументи захисту, що жодним чином не перевірені ані в судовому засіданні, ані у встановленому законом порядку під час здійснення відповідного досудового розслідування.
Цим пояснюється наявність припущень, викладених у судовому рішенні, щодо відстані між містами Одесою та Києвом, відсутності належного технічного забезпечення уповноважених осіб для друку підозри, врешті - підписантів процесуального документу.
Таким чином, висновок суду про неможливість складення повідомлення про підозру ОСОБА_7 у день його вручення, а саме 18 серпня 2025 року, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і не підтверджений жодним доказом.
Що стосується позиції суду щодо необгрунтованості підозри, то вона по змісту є ідентичною тій, яка викладена у скарзі захисту на повідомлення про підозру, що може свідчити про упередженість суду, та не взяття до уваги доказів сторони обвинувачення, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Так, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується наступними доказами, що містяться у матеріалах досудового розслідування, копії яких надано слідчому судді у якості заперечень на клопотання захисту:
- матеріалами УСБУ в Одеській області, одержаними на виконання доручень слідчого в порядку ст. 40 КПК України;
- матеріалами обшуку в ДП «МТП «ПІВДЕННИЙ» від 02.12.2022;
- листом ДП «МТП «ПІВДЕННИЙ» від 13.05.2021 № 3953/12/178/21;
- матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні ДП «МТП «ПІВДЕННИЙ» від 08.07.2022;
- матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні ДП «МТП «ПІВДЕННИЙ» від 25.01.2025;
- матеріалами тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні ТОВ «КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ» від 21.01.2023;
- висновком судової товарно-транспортної експертизи від 01.11.2022 № 22-1522;
- висновком судової економічної експертизи від 10.11.2022 № 22-6078/6079;
- висновком судової почеркознавчої експертизи від 17.07.2023 № 154;
- висновком судової почеркознавчої експертизи від 10.02.2025 № 449-24;
- положеннями Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 18.02.2020 № 275;
- положеннями Статуту ДП «МТП «ПІВДЕННИЙ».
Незважаючи на це, слідчий суддя, постановляючи ухвалу, фактично не взяв до уваги жодного доказу сторони обвинувачення, здійснивши їх оцінку (висновки товарознавчої та економічної експертиз), хоча це належить до компетенції суду під час розгляду справи по суті в сукупності з іншими доказами. Зокрема, свідченнями експертів, які видавали відповідні висновки.
Натомість в оскаржуваній ухвалі в ствердній формі фактично передруковано доводи захисту, зокрема - взято до уваги листування із ТОВ «Констракшн Машинері», до якого слід ставитись критично через те, що саме це підприємство визнано переможцем у тендері за обставин, що описані у матеріалах заперечень, а також висновок експертизи, наданої захистом.
Слідчий суддя, маючи в розпорядженні висновки товарознавчих та економічних експертиз, надані сторонами, взяв до уваги докази, надані захистом, натомість відкинув докази обвинувачення, зазначивши про відсутність збитків.
На думку обвинувачення, категоричний висновок про відсутність збитку від дій/бездіяльності підозрюваного належить робити виключно суду за наслідками оцінки доказів обвинувачення та захисту в їх сукупності.
На переконання сторони обвинувачення, зібрані та надані суду разом із запереченням матеріали дають законні та обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Таким чином, вирішуючи питання обґрунтованості підозри ОСОБА_7 суд першої інстанції виходить за межі своїх повноважень, з одного боку - оцінюючи конкретно визначені докази і приймаючи їх до уваги, з іншого боку - не надаючи оцінки всій сукупності доказів, здобутих під час слідства.
Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , серед іншого, тричі перевірено слідчими суддями Печерського районного суду міста Києва під час постановлення ухвал про застосування запобіжних заходів (домашній арешт від 27.08.2025 та особисте зобов'язання від 16.10.2025), а також відсторонення від посади від 29.08.2025. Останню на предмет законності перевірено колегією суддів Київського апеляційного суду. Ухвалою від 18.11.2025 судове рішення про відсторонення ОСОБА_7 від посади залишено без змін, скаргу захисту - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які щодо апеляційної скарги заперечували, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021000000001562 від 17.12.2021 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_7 18.08.2025 року було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
21.11.2025 року захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва зі скаргою у порядку ст. 303 КПК України, на повідомлення про підозру ОСОБА_11 від 18.08.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у межах кримінального провадження №12021000000001562 від 17.12.2021 року.
В обґрунтування доводів скарги, адвокат ОСОБА_8 зазначив, що підозра містить посилання на вчинення дій, які інкримінуються іншим особам і не стосуються ОСОБА_7 .
Також адвокат вказав, що підозра ОСОБА_7 не ґрунтується на достатніх доказах того, що придбання портом товару відбулось за вартістю, що не відповідає ринковій. В діяннях ОСОБА_7 за обставин, описаних у підозрі, відсутній склад кримінального правопорушення, що підтверджується Науково-правовим висновком Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності ім. ак. Сташиса від 21.10.2025 року №23/15.
Також захисник звертав увагу суду на те, що жоден нормативний документ, розпорядчий документ, акт індивідуальної дії чи правочин не визначають обов'язки ОСОБА_7 , як і взагалі директора порту здійснювати перевірку кожного договору та розрахунку вартості закупівлі, яку здійснює порт.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року задоволено скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення про підозру від 18 серпня 2025 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Скасовано повідомлення про підозру від 18.08.2025 року ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні №12021000000001562 від 17.12.2021.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання в ході повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють», що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов'язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз'яснити її зміст.
Згідно з положеннями ст. 276 КПК України - повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках, зокрема, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, зокрема містити наступні відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Статтею 278 КПК України регламентовано порядок вручення письмового повідомлення про підозру. Зокрема, відповідно до ч.1 ст.278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає підстав для скасування підозри або визнання її необґрунтованою, а тому вивченню слідчим суддею підлягає сукупність наявних доказів, зібраних під час досудового розслідування, які підтверджують ймовірне судження, припущення, попередній висновок про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Колегія суддів також враховує висновки ЄСПЛ у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», де зазначено, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» та така кількість доказів на даний час у наданих прокурором матеріалах наведена.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Murray v. the United Kingdom» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Задовольняючи скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 та скасовуючи повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, слідчий суддя зазначив, що доводи прокурора, який долучив письмові заперечення проти скарги, в яких вказував на відсутність порушень під час вручення підозри з огляду на право слідчих пересуватися в нічний час доби під час дії комендантської години, слідчий суддя відкинув як безпідставні, оскільки стороною захисту не ставиться під сумнів можливість пересування працівників поліції під час комендантської години, а сама можливість такого пересування не спростовує об'єктивні обставини неможливості складення повідомлення про підозру з фізичних причин, саме в день її вручення - 18.08.2025.
Перевіряючи обгрунтованість підозри, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що з підозри не вбачається будь-яких порушень з боку ОСОБА_7 під час проведення тендеру та відбору переможця.
При цьому, підозра ОСОБА_7 сформульована неконкретизовано: «неналежне укладення договорів, розпорядження коштами ДП «МТП Южний» та нездійснення належного контролю за структурними підрозділами підприємства». При цьому, як зазначає слідчий суддя, у підозрі не уточнюється, в чому саме полягали «неналежні» дії ОСОБА_7 щодо укладення договору. Натомість, стосовно укладення договору поставки ОСОБА_7 , навпаки, виконав положення законодавства. Жоден нормативний документ, розпорядчий документ, акт індивідуальної дії чи правочин не визначають обов'язки ОСОБА_7 , як і взагалі директора порту, здійснювати перевірку кожного договору та розрахунку вартості закупівлі, яку здійснює порт.
Також, слідчий суддя вказував, що ОСОБА_7 не мав жодного відношення до обов'язків щодо перевірки змісту договору, визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, як і всієї процедури закупівлі до моменту підписання договору, погодженого всіма компетентними співробітниками порту.
Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі зазначив, що в підозрі відсутній обгрунтований для стороннього спостерігача висновок про наявність збитків або шкоди для ДП «МТП Южний» внаслідок дій або бездіяльності ОСОБА_7 .
Підсумовуючи висновки оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даній стадії досудового розслідування підозра не може переконати стороннього, неупередженого спостерігача, що ОСОБА_7 вчинив інкримінований йому злочин, повідомлена за відсутності достатніх підстав та доказів, які об'єктивно пов'язували підозрюваного з кримінальним правопорушенням, не є достатньою для виправдання подальшого втручання в права та обов'язки підозрюваного, а тому підлягає скасуванню.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок вручення повідомлення передбачено статтею 135 КПК України, згідно якої особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Як убачається із матеріалів судового провадження, складене та підписане старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_12 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 ,повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, 18.08.2025 року було вручено останньому у м. Одесі при проведенні обшуку слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні №12021000000001562 від 17.12.2021 ОСОБА_14 , який є уповноваженим на здійснення слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні.
Аналізуючи доводи сторони захисту та слідчого судді суду першої інстанції щодо неможливості складання, підписання та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 в один і той самий день, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що недотримання норми КПК України щодо обов'язку вручення повідомлення про підозру в день її складання, не є безумовною підставою для скасування такого повідомлення, оскільки не свідчить про істотне порушення порядку вручення повідомлення про підозру, яке за своєю суттю є обґрунтованим припущенням слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення та зводиться до необхідності повідомити особу про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, обумовивши подальше право органу досудового розслідування здійснювати досудове розслідування та збір доказів з метою виконання завдань кримінального провадження.
Отже, сам по собі факт порушення строків повідомлення особи про підозру не може бути достатньою підставою для її скасування.
Крім того, варто зазначити, що сплив процесуального строку виконання обов'язку вручення підозри не припиняє необхідності виконати цей обов'язок стороною обвинувачення і не тягне за собою припинення повноважень службової особи на здійснення обов'язкової дії.
Тобто, з одного боку порушення передбаченого ч. 1 ст. 278 КПК України строку є юридичним фактом, з яким закон пов'язує подальшу неможливість вручення повідомлення про підозру, а з іншого - не є підставою для скасування такого повідомлення.
Також колегія суддів звертає увагу на той факт, що у матеріалах справи відсутні докази того, що оскаржуване повідомлення про підозру було складене та підписане слідчим та прокурором заздалегідь, а не у день вручення ОСОБА_7 , а викладені в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею доводи з цього приводу є лише його припущеннями.
Крім того, обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Тому, всупереч твердженням сторони захисту, колегією суддів встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 за своїм змістом повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України і містить усі необхідні відомості, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, чого ОСОБА_7 не заперечував, поставивши на документі власний підпис, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти висновку, що ОСОБА_7 ймовірно причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, що підтверджується сукупністю фактичних даних та доказів, які містяться в наданих матеріалах кримінального провадження.
Колегія суддів, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про те, що посилання захисту та слідчого судді в оскаржуваній ухвалі на те, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_7 є необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам ст.ст. 276, 277 КПК України, є безпідставними та не ґрунтуються на матеріалах провадження.
Питання про неналежність та допустимість доказів щодо причетності підозрюваного повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати такі питання та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів має визначити, що причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Таким чином, підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку її вручення, колегія суддів не вбачає.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не здобуто доказів порушення стороною обвинувачення вимог ст.ст. 276-278 КПК України, які б стали підставою для скасування повідомлення про підозру.
Доводи сторони захисту та слідчого судді про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, а також про те, що повідомлення про підозру складено без достатніх доказів на підтвердження обставин інкримінованого діяння, фактично зводяться до питань доведеності винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів.
Однак, з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Так, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею не вірно встановлено, що повідомлення про підозру не може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_7 міг би вчинити правопорушення про яке йому було повідомлено.
Колегія суддів вважає, що в ході розгляду скарги, всупереч доводам слідчого судді першої інстанції, встановлено, що за своїм змістом повідомлена ОСОБА_7 від 18.08.2025 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_7 був причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Доводи слідчого судді про те, що повідомлена ОСОБА_7 підозра від 18.08.2025 не містить виклад обставин та обґрунтування з зазначенням протиправних дій, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності останнього до вчинення інкримінованого йому злочину за ч. 2 ст. 367 КК України, тобто невідповідність повідомлення про підозру вимогам ст. 277 КПК України, колегія суддів відхиляє, як такі, що спростовуються змістом повідомлення про підозру, яке містить опис обставин та дій, вчинення яких інкримінується ОСОБА_7 органом досудового розслідування.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не здобуто доказів порушення органом досудового розслідування вимог ст.ст. 276-278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 18.08.2025 року, які б слугували підставою для його скасування.
За вищенаведених обставин у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 грудня 2025 року з підстав її незаконності та необґрунтованості та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення про підозру від 18.08.2025 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, оскільки скаржником не доведено, що при складенні та врученні повідомлення про підозру було допущено порушення норм чинного КПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора та її задоволення, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на повідомлення про підозру від 18.08.2025 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Керуючись ст.ст. 277, 278, 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні - прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року, якою скасовано повідомлення про підозру від 18.08.2025 ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні № 12021000000001562 від 17.12.2021 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 18.08.2025 у кримінальному провадженні №12021000000001562 від 17.12.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - відмовити.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4