Провадження № 22-ц/803/3729/26 Справа № 243/5853/25 Суддя у 1-й інстанції - Хаустова Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
01 квітня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
за участю секретаря судового засідання - Триполець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 січня 2026 року у справі за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення.
В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2025 року у справі 243/5853/25 задоволено позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за теплову енергію в сумі 46 476,36 грн., заборгованості за абонентське обслуговування в розмірі 714,94 грн. та судових витрат позивача. Загальна сума грошових вимог 49703,70 грн.
17 грудня 2025 року Дніпровським апеляційним судом було залишено без задоволення апеляційну скаргу на зазначене вище рішення та відповідно на вказану дату воно набрало законної сили. Слов'янським міськрайонним судом Донецької області було видано виконавчий Лист від 19 серпня 2025 року, який має бути пред'явлений до примусового виконання. Проте заявник зазначає, що у нього склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду в повному обсязі однією сумою, а саме важкий матеріальний стан, що пов'язаний із різким зниженням рівня заробітної плати та вимушеним безробіттям дружини, а також із тяжкою хворобою його неповнолітньої дитини.
Заявник працює на підприємстві критичної інфраструктури в ПАО “Донецькоблгаз» Слов'янське УГГ, де у зв'язку із складною фінансовою ситуацією з лютого 2025 року було різко знижено рівень заробітної плати, та згідно довідки ПФУ про нараховані заробітну плату/доходи від 20 грудня 2025 року за останні шість місяців його нарахований дохід склав 76247,49 грн. (сімдесят шість тисяч двісті сорок сім гривень 49 коп).
Відповідно після вирахування 18% ПДФО та 5% воєнного збору сума отриманого доходу за останні 6 місяців склала 58710,57 грн. (п'ятдесят вісім тисяч сімсот десять грн 49 коп), тобто в середньому 9785, 09 грн на місяць.
Його дружина ОСОБА_2 з 01 січня 2025 року по теперішній час та на невизначений термін знаходиться в стані призупинення трудового Договору на підставі Наказу № 43к/тр від 30 грудня 2024 року та її дохід за 2025 рік відповідно до довідки ПФУ про нараховану заробітну плату/дохід від 20 грудня 2025 року склав 0 грн 0 копійок. Стан призупинення трудового договору не передбачає можливості стати на облік до центру зайнятості та отримати допомогу по безробіттю. Крім того, неможливість працювати зумовлена хворобою дитини, яка за станом здоров'я відповідно до довідки ЦПСМД Слов'янська № 23/7 від 03 вересня 2025 року потребує постійного домашнього догляду та знаходиться на домашньому навчанні.
Відповідно до Висновку Комунальної установи Інклюзивно-ресурсний центр Слов'янської міської ради № ІРЦ-85800-2025/653339 від 10 вересня 2025 року дитина потребує п'ятого найважчого рівня педагогічного супровіду, передбаченого ПКМУ від 15 вересня 2021 року № 957 “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», а саме педагогічного патронажу на дому із постійною асистенцією батьків. Донька заявника ОСОБА_3 2017 року народження за класифікацією розділу VI ПКМУ від 27 грудня 2018 року № 1161 “Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг» має тяжкий психічний розлад за кодом F71.1. “Помірна розумова відсталість з порушенням поведінки. Системне тяжке недорозвинення мовлення». Соціальної допомоги дитина на сьогодні ще не отримує - триває процедура додаткових обстежень для оформлення інвалідності та відповідної соціальної допомоги, яка наразі ускладнена відсутністю у м Слов'янську вузьких спеціалістів та браком коштів на забезпечення виїзду дитини на обслідування до найближчого обласного центру.
Таким чином на утриманні у заявника знаходяться не працююча з об'єктивних причин дружина та хвора дитина, яка потребує постійного домашнього догляду та допомоги одного з батьків через нездатність до самообслуговування, а також для забезпечення проведення педагогічного патронажу і супроводження навчання. Зазначеної вище суми доходів сім'ї (в середньому 9785, 09 грн на місяць) вистачає виключно на базові потреби харчування та на часткову сплату комунальних послуг та дохід на одну особу нижчий ніж прожитковий мінімум для відповідної категорії.
Враховуючи вищевикладене, заявник просив суд розстрочити виконання рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2025 року у справі 243/5853/25 на один рік рівними частинами (по 4141,97 грн кожна), щомісячно, періодом з дня постановлення відповідної ухвали судом по 31 січня 2027 року.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 січня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про розстрочення виконання рішення, посилаючись порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
За правилами ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої чи членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10).
Встановлено, що судовим рішенням від 24 липня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за теплову енергію у розмірі 46476,36 грн., заборгованості за абонентське обслуговування в розмірі 714,94 грн. та судових витрат позивача. Загальна сума грошових вимог 49703,70 грн.
Обґрунтовуючи підстави для розстрочки виконання судового рішення, заявник посилався на те, що у нього скрутне матеріальне становище, не працююча з об'єктивних причин дружина та дитина, яка потребує постійного домашнього догляду та допомоги одного з батьків через нездатність до самообслуговування.
Проте, будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження тяжкого майнового стану, витрат, які заявник несе на утримання своєї доньки, тощо суду першої інстанції надано не було. Не надано відповідних доказів відповідачем і суду апеляційної інстанції.
Крім того, заявником не наведено обставин, які мають характер особливих або виняткових, оскільки обставини, на які посилається, такого характеру не носять, тому не можуть бути прийняті судом до уваги для надання розстрочки виконання рішення суду.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом неповно з'ясовані обставини справи справи є необґрунтованими належними та допустимими доказами.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з ухвалою суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність ухвали суду першої інстанції.
За таких обставин, враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2024 року залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 01 квітня 2026 року.
Повний текст постанови складено 02 квітня 2026 року.
Головуючий:
Судді: