Провадження № 22-ц/803/4232/26 Справа № 243/5853/25 Суддя у 1-й інстанції - Хаустова Т.А. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
01 квітня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
за участю секретаря судового засідання - Триполець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2025 року у справі за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
03 липня 2025 року Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію, обґрунтувавши свої вимоги тим, що відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , є абонентом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в місті Слов'янськ та користується послугами з опалення, однак не в повному обсязі оплачує вартість спожитих послуг з опалення, що порушує право Позивача на отримання оплати за надані послуги з теплопостачання у встановлений законодавством строк. Таким чином у Відповідача виникло зобов'язання сплатити грошові кошти за спожиту послугу, а у Позивача - право вимагати від Відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг. З 01 лютого 2022 року до 01 червня 2025 року сума заборгованості за Особовим рахунком відповідача склала 46 476,36 грн. Протягом періоду, під час якого утворилася заборгованість, Відповідач користувався послугами з опалення. Між позивачем і Відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово - комунальної послуги на підставі відкритого Особового рахунку, оскільки Позивач фактично надавав Відповідачу послуги з теплопостачання, а Відповідач використовував дану послугу для задоволення власних потреб та не відмовлявся від неї. Багатоквартирний будинок, де мешкає Відповідач, приєднаний до централізованої мережі з теплопостачання. Протягом зазначеного вище періоду скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуги Позивачем від Відповідача не надходило. Відповідач несвоєчасно оплачує спожиті комунальні послуги, оскільки згідно п. 35 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» № 830 від 21 серпня 2019 року розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. Крім того, відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Крім того, до плати виконавцю комунальної послуги за договором входить плата за абонентське обслуговування. Нарахування здійснюється щомісяця протягом року у фіксованому розмірі. Заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01 лютого 2022 року до 01 червня 2025 року по Особовому рахунку № НОМЕР_1 складає 714,94 грн.
Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» просило суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за теплову енергію в розмірі 46 476,36 грн., заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі 714,94 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та поштові витрати, пов'язані з поштовим відправленням відповідачу документів в сумі 45,00 грн. та витрати, пов'язані з формуванням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно в сумі 45,00 грн. (том 1 а.с. 2-13).
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2025 року позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за теплову енергію за період 01 лютого 2022 року до 01 червня 2025 року у розмірі 46 476,36 грн., заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01 лютого 2022 року до 01 червня 2025 року у розмірі 714,94 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн., поштові витрати, пов'язані з поштовим відправленням кореспонденції у розмірі 45,00 грн., витрати, пов'язані з формуванням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у розмірі 45,00 грн.). (том 2 а.с.35-42).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишено без задоволення. Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2025 року - залишено без змін.
Не погодившись з рішенням суду, особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Колегія суддів приходить до висновку про необхідність закриття апеляційного провадження з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є спадкоємцем майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 вересня 2024 року №7622, виданого приватним нотаріусом Бігуном В.В., відповідно до ОСОБА_2 перейшли майнові обов'язки спадкодавця.
ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , є абонентом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа» та має Особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Між позивачем і відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з опалення, оскільки позивач фактично надавав відповідачу послуги з опалення, а відповідач користувався даними послугами для задоволення власних потреб та не відмовлявся від них.
Частиною 1 статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Вказаною нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.
Водночас, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України, за змістом якого таке порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження рішення.
Суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. При цьому, якщо обставини вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі в справі, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю (п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК) (Постанови ВС: від 27.02.2019 у справі N 360/1938/16; від 08.04.2020 у справі N 2018/23638/11; від 17.02.2020 у справі 668/17285/13 (ОП КЦС ВС); від 16.01.2020 у справі N 925/1600/16 (ОП КГС).
Верховний Суд вказав, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
У відповідності до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до статті 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення суду, апелянтка вказує на те, що вона не брала участі у справі, однак суд вирішив питання про її права, оскільки ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з відповідачем .
Як вбачається з матеріалів справи, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України, майно, набуте одним із подружжя за час шлюбу, але в порядку спадкування, є його особистою приватною власністю.
Судом першої інстанції вирішено питання про стягнення заборгованості за теплову енергію саме з відповідача ОСОБА_2 як власника квартири. Рішення суду не містить висновків щодо прав чи обов'язків ОСОБА_1 , не покладає на неї жодних зобов'язань та не вирішує питання щодо її майнових прав.
Таким чином апелянтом не надо суду належних та допустимих доказів того, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції вирішувались питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, а тому апелянт не має права на оскарження такого судового рішення в апеляційному порядку.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 362 ЦПК України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2025 року слід закрити.
Закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 не може вважатись порушенням принципу доступу до правосуддя та права на судовий захист, що передбачено, поряд з процесуальними нормами, статтею 129 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Керуючись ст.ст.362,368 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2025 року - закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до чинного законодавства.
Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені “01» квітня 2026 року.
Повний текст ухвали складено “02» квітня 2026 року.
Головуючий:
Судді: