Справа № 464/1358/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/707/26 Доповідач: ОСОБА_2
19 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Головуючої судді ОСОБА_2 ,
Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 04 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави до підозрюваного ОСОБА_6 ,-
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
даною ухвалою, задоволено клопотання.
Обрано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19» - терміном на 60 діб.
Строк дії ухвали про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено з 02 березня 2026 року (дати затримання) до «30» квітня 2026 року включно.
Визначено ОСОБА_6 заставу у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень.
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_6 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти внаслідок внесення вказаної застави покласти на нього такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд, в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, навчання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці.
У разі невиконання таких обов'язків, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, зокрема, вказав, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке законом визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а відповідно може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, окрім цього, враховано, що ОСОБА_6 підозрюється у самовільному залишенні військової частини, у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язки, оскільки останній не одружений, на утриманні жодних осіб не має, офіційно не працює, а відповідно застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним прокурором ризикам, а відтак саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою сприятиме забезпеченню виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, забезпечить дієвість кримінального провадження та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.
На вказану ухвалу адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 04 березня 2026 року змінити в частині визначення розміру застави, встановивши заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ухвала слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 04 березня 2026 року є незаконною та необгрунтованою.
Зауважує, що слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_6 раніше не судимий, до затримання він не працював, виявив бажання проходити службу в ЗСУ.
Стверджує, що розмір застави встановлений слідчим суддею, завідомо непомірний для ОСОБА_6 .
Заслухавши доповідача, виступ захисника ОСОБА_7 , пояснення підозрюваного ОСОБА_6 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_8 , яка заперечила подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження, а також наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з матеріалами клопотання, слідчим відділом ВП № 2 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 16.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025140160000535, в якому ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
02.03.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Під час вирішення питання про задоволення клопотання слідчого слідчим суддею встановлено, що обгрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.03.2026, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 02.03.2026, матеріалами службового розслідування за фактом СЗЧ та іншими матеріалами кримінального провадження та у їх сукупності, що є достатніми на даному етапі кримінального провадження для визнання підозри обґрунтованою.
При цьому слідчий суддя обгрунтовано зазначив, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, а також береться до уваги те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке законом визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а відповідно може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, крім цього, враховано, що ОСОБА_6 підозрюється у самовільному залишенні військової частини, у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язки, оскільки останній не одружений, на утриманні жодних осіб не має, офіційно не працює, а відповідно застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти доведеним прокурором ризикам.
На переконання колегії суддів, додані до клопотання слідчого докази в своїй сукупності дають можливість переконати об'єктивного спостерігача в ймовірності вчинення ОСОБА_6 , інкримінованого йому кримінального правопорушення, та наявні фактичні обставини кримінального провадження дають можливість об'єктивно його пов'язати із вчиненням даного кримінального правопорушення.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 повідомлено про підозру, а саме кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею обґрунтовано обрано саме такий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави.
Встановлені слідчим суддею ризики відповідно до ст. 177, ст. 183 КПК України виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і нівелюють твердження захисника підозрюваного.
Покликання захисника про можливість застосування більш м'якшого запобіжного заходу, свого підтвердження при апеляційному розгляді не знайшли, застосований слідчим суддею запобіжний захід є співмірний з особою підозрюваного та обставинами пред'явленої йому підозри, і повністю буде запобігати ризикам, доведеним прокурором.
Колегія суддів апеляційного суду порушень норм КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали не вбачає та вважає, що висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави відповідає фактичним обставинам справи.
Щодо доводів захисника в частині зменшення розміру застави, то такі колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на наступне.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Межі розміру застави залежать, зокрема, від ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання підозрюваного під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 обставини його вчинення, індивідуальні особливості підозрюваного, його матеріальне становище, що дозволяє дійти висновку, що застава визначена у сумі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження, оскільки саме такий розмір застави розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінального правопорушення, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього.
Дійшовши правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_6 , запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя, врахував ці положення закону та навів в ухвалі достатні обґрунтування щодо визначеного розміру застави, який на переконання колегії суддів, обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов'язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною й обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог апелянта немає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 04 березня 2026 року, якою застосовано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4