про закриття провадження у справі
31 березня 2026 року Київ № 320/47175/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Табак» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина-Табак» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 642-п від 30.11.2023 Головного управління ДПС у Закарпатській області про проведення документальної планової виїзної перевірки Мукачівської Філії ТОВ «Галичина-Табак».
Одночасно з позовною заявою, позивачем була подана заява про забезпечення адміністративного позову, відповідно до якої просив суд:
- постановити ухвалу про забезпечення позову ТОВ «Галичина - Табак» до Головного управління ДПС у Закарпатській області шляхом зупинення дії наказу № 642-п від 30.11.2023 року Головного управління ДПС у Закарпатській області про проведення документальної планової виїзної перевірки Мукачівської Філії ТОВ «Галичина - Табак» до набрання рішенням по справі законної сили.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Табак» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 відкрито провадження у справі №320/47175/23 за адміністративним позовом та вирішено розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Від Головного управління ДПС у Закарпатській області надійшла заява про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що наказ на проведення перевірки від 30.11.2023 №642-п, як акт індивідуальної дії, фактично вичерпав свою дію, оскільки не створює для позивача жодних правових наслідків, оскільки при виїзді на перевірку посадові особи платника податків за адресою реєстрації філії товариства були відсутні.
Заперечення на заяву про закриття провадження від позивача до суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що 30.11.2023 начальником Головного управління ДПС у Закарпатській області прийнято наказ № 642-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки МУКАЧІВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВ «ГАЛИЧИНА-ТАБАК» за період діяльності з 02.07.2018 по 30.09.2023 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період діяльності з 02.07.2018 по 30.09.2023 з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Перевірку провести з 19.12.2023 тривалістю 20 (двадцять) робочих днів.
30.11.2023 на підставі цього наказу начальником Головного управління ДПС у Закарпатській області позивачу направлено повідомлення № 123/07-16-07-07.
06.12.2023 позивачем отримано наказ № 642-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки МУКАЧІВСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВ «ГАЛИЧИНА-ТАБАК» та повідомлення № 123/07-16-07-07.
19.12.2023 головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Закарпатській області Сембером Іваном Івановичем та головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників податків, перевірок з питань відшкодування ПДВ та інших податків управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Закарпатській області Гегедошем Миколою Петровичем здійснено виїзд за адресою: 89600, Закарпатська область, Мукачівський район, м. Мукачево, вул. Івана Франка,134.
В результаті виїзду складено акт від 20.12.2023 № 261/07-16-07-04/42274555 про неможливість проведення перевірки платника податків Мукачіівської філії ТОВ «Галичина-Табак» (код ЄДРПОУ 42274555), у зв'язку з відсутністю посадових осіб платника податків, за адресою реєстрації філії товариства.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Як убачається зі змісту спірного наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки, підставою для його прийняття зазначено, зокрема, підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1,21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 81.2 статті 81 ПК України встановлено, зокрема у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акту додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Посадові особи контролюючого органу склали акт про неможливість проведення перевірки платника податків, у зв'язку з відсутністю посадових осіб за місцем реєстрації філії товариства та зазначали про неможливість її проведення станом на день початку такої перевірки.
Отже, враховуючи вищевикладене, оскаржуваний наказ реалізовано не було, вичерпав свою дію, оскільки встановлений строк на його реалізацію закінчився, не продовжувався, а відтак не спричинено будь-яких правових наслідків для позивача.
Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Нормами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Слід зазначити, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 відступила від висновків про те, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки.
Водночас, в зазначеній постанові судова палата сформувала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 15.03.2025 у справі № 520/24380/24.
Пунктом 19 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 №9-рп/2008 у справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
У постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 (справа №21-425а14) та дійшла висновку, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
ВПВС також звернула увагу, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Аналізуючи наведені вище міркування та беручи до уваги аналогічну правову позицію, яка викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 30.12.2025 у справі № 826/12062/17, суд доходить висновку про необхідність провадження в цій справі закрити.
Слід зауважити, що хоча Велика Палата Верховного Суду закрила провадження у справі саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС, суд роз'яснив, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства, відтак звернення із заявою про передачу справи не зможе бути розглянуте і вирішене судом.
Відступлень від зазначених правових висновків Велика Палата Верховного Суду не допускала, ці висновки є актуальними.
Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 816/228/17 є релевантними до спірних правовідносин у даній справі, оскільки в останній також йдеться про протиправність наказу про призначення перевірки, до якої контролюючий орган був допущений. Тому вказані висновки Великої Палати Верховного Суду підлягають застосуванню судом у даній справі відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 2, 6, 238, 248, 250 КАС України, суд, -
Клопотання Головного управління ДПС у Закарпатській області про закриття провадження у справі № 320/47175/23 - задовольнити.
Провадження у справі № 320/47175/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Табак» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу закрити.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.