31 березня 2026 року м. Київ справа №320/27170/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» МОЗ України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» МОЗ України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» МОЗ України щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 08.02.2025 року зареєстрованим 10 лютого 2025 року №П-14, яке стосувалось життєво необхідного лікувального харчування ОСОБА_2 , 2024 р.н., що має інвалідність, підгрупу А,
- визнати протиправними дії Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» МОЗ України, що виразилися у порушенні права на звернення ОСОБА_1 від 08 лютого 2025 року, зареєстрованим 10 лютого 2025 року №П-14 гарантованого статтями 5, 18, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», а також у наданні формальної відповіді без розгляду звернення по суті,
- зобов'язати Національну дитячу спеціалізовану лікарню «Охматдит» МОЗ України надати повну, обґрунтовану, змістовну відповідь по суті звернення ОСОБА_1 від 08 лютого 2025 року, зареєстрованим 10 лютого 2025 року №П-14 щодо забезпечення лікувальним харчуванням ОСОБА_2 , 2024р.н. що має інвалідність, підгрупу А відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян»,
- визнати протиправною бездіяльність Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» МОЗ України щодо непереспрямування звернення ОСОБА_1 від 08 лютого 2025 року зареєстрованим 10 лютого 2025 року №П-14 протягом п'яти днів належному органу, уповноваженому вирішити порушені питання, та щодо неповідомлення ОСОБА_3 про таке переспрямування, що порушує вимоги частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян»,
- визнати протиправним та несвоєчасним надання Національною дитячою спеціалізованою лікарнею «Охматдит» МОЗ України відповіді №682/ЗВ-02.1-15/-25 від 25.02.2025 року, як такої, що не містить вирішення питань по суті звернення, чим порушено вимоги статей 19 і 20 Закону України «Про звернення громадян»,
- зобов'язати НДСЛ «Охматдит» МОЗ України утриматися від вчинення дій, що полягають у відписках та формальних відповідях на звернення, без вирішення питань по суті, а також від порушення встановлених законом строків розгляду звернень громадян.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулася до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» МОЗ України із заявою в порядку Закону України «Про звернення громадян», в якій, як вказує позивач, було викладено перелік питань (вимог), спрямованих на реалізацію гарантованих державою прав її дитини.
Водночас, відповідач не прийняв рішення по суті поставлених питань у зверненні позивача, обмежившись формальною відповіддю із загальною рекомендацією звернутись з вказаними питаннями до органів соціального захисту.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та вказав, що зміст наданої відповіді повністю розкриває питання, порушені позивачем у запиті і охоплює інформацію в межах компетенції відповідача.
У відповіді на відзив позивач наголошувала на тому, що доводи відповідача у відзиві не спростовують обґрунтувань позову. Таким чином, позовні вимоги є вмотивованими та підлягають задоволенню.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як зазначає ОСОБА_1 , її дитина - ОСОБА_4 , 2024 року народження, має офіційно встановлений діагноз СМА 1 типу, який відповідно до переліку МОЗ України належить до категорії рідкісних (орфанних) захворювань.
Враховуючи отримання висновку ЛКК за грудень 2024 року, в якому зазначено потребу у спеціальному дієтичному харчуванні для її дитини, та консультативного висновку дієтолога від 20.01.2025 року, що підтверджує вказану потребу, позивач 08.02.2025 звернулася із письмовою заявою до відповідача, в якій виклала наступні вимоги щодо реалізації гарантованого державою права її дитини:
1. Взяти ОСОБА_2 на облік ЦОЗ та ГТ в НДМЛ «ОХМАТДИТ» для забезпечення харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання відповідно до Порядку №160.
2. Забезпечити в найскоріший термін до виповнення дитини 1 року (по віку) ОСОБА_2 , який страждає на рідкісне (орфанне) захворювання СМА 1 типу - харчовим продуктом для спеціального дієтичного споживання, який має назву: функціональне дитяче харчування: ентеральне харчування Infatrini (Інфатріні) 125 мл-NEW за рахунок коштів державного бюджету.
3. Забезпечити та вирішити питання щодо ОСОБА_5 після виповнення йому 1 року (по віку), який страждає на рідкісне (орфанне ) захворювання СМА 1 типу іншими харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання, які можуть мати назву, а саме: Нутріні або Фортіні, або Ресурс джуніор або Нутрізон Паудер за рахунок коштів державного бюджету;
У разі відмови у забезпеченні ОСОБА_6 життєво необхідним харчовими продуктами для спеціального дієтичного споживання про які йде мова вище надати у відповіді мотивовану відмову + зазначити :
4. Чому було відмовлено ОСОБА_5 у забезпеченні харчовим продуктом для спеціального дієтичного споживання, коли є висновок ЛКК від грудня місяця 2024 р. про потребу у дієтичному харчуванні + консультативний висновок спеціаліста дієтолога від 20.01.25р.?
5. Чому і з яких підстав законодавства НДСЛ "Охматдит" МОЗ України на протязі 5 останніх календарних місяців відмовився взяти на облік та забезпечити харчовим продуктом для спеціального дієтичного споживання ОСОБА_5 хворого на СМА 1 типу, та відкрито ігнорує висновок ЛКК за грудень 2024 року + консультативний висновок спеціаліста від 20.01.25 про які йде мова у цій заяві?
У разі визнання заяви необґрунтованою надати письмові роз'яснення щодо порядку оскарження прийнятого за нею рішення.
У відповіді НДСЛ «Охматдит» від 25.02.2025 №682/ЗВ-02.1-15/-25 на вказану заяву від 08.02.2025 (зареєстрована за вх.№П-14 від 10.02.2025) було поінформовано, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесено в перелік пацієнтів, що перебувають під спостереженням в Центрі орфанних захворювань НДСЛ «Охматдит» МОЗ України як пацієнт зі спінальною м'язовою атрофією 1 типу з першого звернення позивача, а саме 4.10.2024 року. Роз'яснено, що відповідно до п. 8 Розділу V Статуту НДСЛ «Охматдит» МОЗ України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.11.2022 № 2163 фінансування діяльності Закладу здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Обсяги бюджетних асигнувань встановлюються відповідно до затверджених кошторисів доходів і видатків. НДСЛ «Охматдит» забезпечує пацієнтів лікарськими засобами в рамках бюджетних призначень. Наразі забезпечення пацієнтів зі спінальною м'язовою атрофією іншими харчовими продуктами для спеціального дієтичного поживання за кошти державного бюджету не передбачено. Для реалізації вашого права на отримання безоплатного лікувального харчування рекомендовано звернутись до органів соціального захисту населення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Право на доступ до публічної інформації є конституційним правом людини, передбаченим і гарантованим ст.34 Конституції України, яка, у свою чергу, ґрунтується на положеннях ст.10 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, ст.19 Загальної декларації прав людини, статей 18 та 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права регламентовано Законом України "Про звернення громадян" та Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності
Статтею 5 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно з ч.1, 3 ст.7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як установлено з наданої відповідачем відповіді від 25.02.2025 № 682/3В-02.1-15/25, останнім повідомлено, що син позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесений до переліку пацієнтів, що перебувають під спостереженням в Центрі орфанних захворювань НДСЛ «Охматдит» МОЗ України як пацієнт зі спінальною м'язовою атрофією 1 типу з моменту першого звернення позивача, а саме з 4.10.2024.
В подальшому у вказаному листі роз'яснено, що відповідно до п. 8 Розділу V Статуту НДСЛ «Охматдит» МОЗ України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.11.2022 № 2163 (далі - Статут) фінансування діяльності Закладу здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Обсяги бюджетних асигнувань встановлюються відповідно до затверджених кошторисів доходів і видатків. НДСЛ «Охматдит» забезпечує пацієнтів лікарськими засобами в рамках бюджетних призначень. Наразі забезпечення пацієнтів зі спінальною м'язовою атрофією іншими харчовими продуктами для спеціального дієтичного поживання за кошти державного бюджету не передбачено.
При цьому, запропоновано для реалізації права на отримання безоплатного лікувального харчування також звернутись до органів соціального захисту населення.
Окрім цього, суд бере до уваги, що аргументи позивача щодо нерозкриття запитаної інформації також спростовуються тим, що відповідачем вже була розкрита та надана позивачеві листом від 15.11.2024, надісланим у відповідь на попередні запити позивача (запити від 27.10.2024, 03.11.2024 та 14.11.2024 року, що передували зверненню Позивача до МОЗ України б/н від 17 листопада 2024 р. (відповідь надана листом №3668/02.1-07/-24 від 29 листопада 2024 року) та містили подібні питання.
Додатково суд бере до уваги, що Наказом № 232 від 14.03.2024 «Про Розподіл продуктів лікувального харчування для хворих на спінальну м'язову атрофію, закуплених за кошти бюджету м. Києва на 2024 рік» та Наказом №439 від 12.05.2025 «Про Розподіл продуктів лікувального харчування для хворих на спінальну м'язову атрофію, закуплених за кошти бюджету м. Києва на 2025 рік» визначено медичні заклади та процедуру розподілу лікувального харчування за державні кошти.
Окрім цього, суд не вбачає правових підстав для переспрямування звернення позивача до належного органу розгляду, на чому наполягала позивач, оскільки позов містить лише загальні припущення, але не містить належних доказів порушення відповідачем відповідних норм законодавства.
На підставі встановлених судом обставин справи та з урахуванням наведених норм чинного законодавства України, суд зазначає, що відповідачем розглянуто запит позивача та надано відповідь по суті порушених питань.
Оскільки, судом з'ясовано, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений законом, надав відповідь по суті запиту, підстав для визнання його дій чи бездіяльності протиправними суд не вбачає.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат згідно з приписами ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» МОЗ України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 31 березня 2026 року.
Суддя Кочанова П.В.