Справа № 344/13682/25
Провадження № 22-ц/4808/559/26
Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.
Суддя-доповідач Мальцева
31 березня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Мальцевої Є.Є.
суддів: Луганської В.М., Девляшевського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 06.06.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладений договір про споживчий кредит № 4946909 (далі Кредитний договір), за умовами якого відповідач отримав 10000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 3750,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконано в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, однак відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.
Пункт 7.1. кредитного договору № 4946909 від 06.06.2021 року визначає, що договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредитних коштів та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Укладаючи кредитний договір відповідач та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Підтвердженням добровільного укладення відповідачем кредитного договору є Анкета-заява позичальника на кредит № 4946909 від 06.06.2021 року, що заповнена відповідачем. Перерахунок коштів за вказаним договором підтверджується платіжним дорученням про успішне перерахування коштів за кредитним договором № 4946909 від 06.06.2021 року.
29.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №76- МЛ.
Сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 4946909 від 06.06.2021 року становить 44750,00 грн. з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 10000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 33750 грн. та заборгованість за комісією - 10000,00 грн.
Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ КАПІТАЛ» суму заборгованості в розмірі 44750,00 грн. з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 10000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 33750 грн. та заборгованість за комісією - 1000,00 грн та судові витрати.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 січня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №4946909 від 06.06.2021 року в розмірі 14 750,00 грн. з яких: 10 000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 3 750,00 грн. заборгованості за відсотками, 1 000,00 грн. - комісія за видачу кредиту. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 798,44 грн.
Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» безпосередньо до апеляційного суду через систему «Електронний суд» , подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 січня 2026 року скасувати та задовольнити позов в повному розмірів сумі 44 750,00 грн.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, умовами Кредитного договору №4946909 від 06.06.2021 року встановлено, що кредит надається строком на 30 днів з 06.06.2021. Відповідно до п. 2.3.1.2 Кредитного договору Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Пунктом 2.3.1.1. Кредитного договору встановлена пролонгація на пільгових умовах, яка передбачає нарахування відсотків за ставкою 1.25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Однак, Відповідач не скористався даним пунктом Договору та не пролонгував термін користування кредитними грошима на пільгових умовах.
Таким чином, з 07.06.2021 до 06.07.2021 відповідачу було нараховано 3750,00 грн процентів за користування кредитом (1,25% *10000,00 грн *30 днів) В день видачі кредитних коштів нарахована комісія за надання кредиту в розмірі 1000,00 грн, яка нарахована за ставкою 10% від тіла кредиту. Відповідно станом на 06.07.2021 загальна заборгованість становила 9 700,00 грн, що складалась з: 10000,00 грн - тіло кредиту; 3750,00 грн - відсотки за користування кредитними коштами; 1000,00 грн - комісія за надання кредиту.
У зв'язку з тим, що відповідач продовжив користуватись кредитними коштами, відповідно до пункту 2.3.1.2 Договору, автоматично щодня здійснювалась пролонгація збільшено строк користування кредитом на стандартних (базових) умовах до 60 днів. Відповідно до п. 1.6. Кредитного договору за користування кредитом на стандартних (базових) умовах передбачена процентна ставка 5.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день ( 5% *10000,00 грн *60 днів)= 30 000,00 грн. Тож 04.09.2021 закінчився строк кредитування відповідно до умов Кредитного договору: Станом на 04.09.2021 загальна сума заборгованості становила 44 750,00 грн, що складається з наступного: 10 000,00 грн - тіло кредиту. 33 750,00 грн (3 750,00 грн + 30 000,00 грн) - відсотки; 1000,00 грн - комісія за надання кредиту.
02 березня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Каліній С.К. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи апеляційної скарги заперечує. Вказує, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в повному обсязі.
За умовами п. 1.3., 1.4 кредитного договору № 4946909 від 06.06.2021 сторони погодили строк кредитування 30 днів з 06.06.2021 року, з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 06.07.2021 року. Відповідно до пункту 1.5.2 проценти за користування кредитом складають 3 750,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Пунктом 1.6 договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позичальником дій, які б підтверджували намір пролонгації зобов'язання за договором про споживчий кредит, позивачем не надано, а тому відсутні підстави для застосування положень п. 2.3., як і п.4.2. договору про споживчий кредит пролонгації дії договору до 04.09.2021 року, відповідно нема правових підстав для нарахування відсотків поза межами договору.
Вважає рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 січня 2026 рокузаконним та обгрутованим, просить його залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 06.06.2021 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 4946909, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у розмірі 10000 грн строком на 30 днів, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 06.07.2021 року (а.с.8-15 Т.1).
Згідно відомостей Платіжного дорученням № 40484607 від 06.06.2021 року ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10000 грн. (а.с.22 Т.1).
Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №4946909 нарахування процентів здійснювалося за період з 06.06.2021 по 04.09.2021 року.
За вказаний період ОСОБА_1 жодних погашень за кредитним договором не здійснювалося.
02 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ КАПІТАЛ», укладено договір відступлення права вимоги №76-ФЛ, відповідно до умов якого останнє набуло права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, який є невідємною частиною договору(а.с.26-34 Т.1.).
Згідно із витягом з Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №76-ФЛ, ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ»» передано право вимоги до боржника ОСОБА_1 , заборгованість якого складає 44750,00 грн. з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 10000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 33750 грн. та заборгованість за комісією - 1000,00 грн(а.с.43 Т.1).
Задовольняючи частково вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами укладено договір про споживчий кредит, в електронній формі, за яким відповідач отримав кредит у сумі 10000 грн строком на 30 днів з 06.06.2021 року. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором. Нарахування кредитором відсотків після закінчення строку кредитування суперечить умовам кредитування і нормам ст.1048 ЦК України. Водночас, договором визначено розмір процентів за користування кредитом в розмірі 3750,00 грн. (п. 1.5.2), що відповідає строку кредитування та розміру процентної ставки (1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом), а тому суд, приходить до висновку, що саме сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з розрахунку 30 днів кредитування, та розраховується наступним чином: 30 днів х 1,25% х 10 000,00 грн. = 3750,00 грн. Сума одноразово нарахованої при видачі кредиту комісії в розмірі 1000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача, оскільки таку комісію передбачено умовами договору, а доказів її погашення Відповідачем не надано.
Перевіривши справу, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. За приписами ст. 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині першій статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Положення частини першої статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів
ОСОБА_2 у справі докази вказують на те, що ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписав цей договір одноразовим ідентифікатором F42703 (одноразовим паролем), направленим ТОВ «Мілоан» на його телефонний номер НОМЕР_1 - 06/06/2021 (а.с.19 Т.1).
Отже, ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, підстав сплати комісії, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
На виконання умов кредитного договору ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти (10000грн) на картковий рахунок ОСОБА_1 , про що свідчить платіжне доручення № 40484607 від 06.06.2021 року (а.с.22 Т.1), яке відповідно до статті 1 Закону України від 30 червня 2021 року №1591-ІХ «Про платіжні послуги» відповідає вимогам платіжного документа.
Надалі ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надало розрахунок заборгованості за кредитним договором, згідно з якою заборгованість ОСОБА_1 складає 44750,00 грн. з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 10000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами - 33750 грн. та заборгованість за комісією - 10000,00 грн. В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Кредит Капітал» просить врахувати нараховані проценти за період з 06.06.2021 року по 06.07.2021 року та врахувати період пролонгацію ще 60 днів.
За умовами п. 1.3., 1.4 кредитного договору № 40484607 від 06.06.2021 року сторони погодили строк кредитування 30 днів з 06.06.2021 року, з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 06.07.2021 року.
Відповідно до пункту 1.5.2 проценти за користування кредитом складають 3 750 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пунктом 1.6 договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
В п. 2.3. визначено умови пролонгації строку кредитування а саме: п.п. 2.3.1. Продовження вказаного в п.1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах наступним чином:
П.2.3.1.1. Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті товариства tengo.com.ua (далі сайт товариства) і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник мас вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах,проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною п.1.5.2 договору.
Пунктом 2.3.1.2. Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 договору.
У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
В силу пункту 4.2 кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою пунктом 1.6 цього Договору, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця сума договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.6 цього Договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
З наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки у розмірі 30 000,00 грн були розраховані у межах строку дії продовження дії договору не більше 60 днів ( 5% *10000,00 грн *60 днів).
При цьому відсутні докази, що відповідач припинив користуватися кредитними коштами після закінчення Дисконтного періоду. Таким чином відбулась пролонгацію договору на підставі пункту 2.3.1.2. (тобто не більше ніж на 60 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду) та нараховані відсотки на підставі пунктом 1.6 договору, яким передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
У зв'язку з тим, що відповідач продовжив користуватись кредитними коштами, відповідно до пункту 2.3.1.2 Договору автоматично щодня здійснювалась пролонгація - збільшено строк користування кредитом на стандартних (базових) умовах до 60 днів. Відповідно до п.1.6. Кредитного договору за користування кредитом на стандартних (базових) умовах передбачена процентна ставка 5.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день ( 5% *10000,00 грн *60 днів)= 30 000,00 грн. Станом на 04.09.2021 загальна сума заборгованості становила 44 750,00 грн, що складається з наступного: 10 000,00 грн - тіло кредиту. 33 750,00 грн (3 750,00 грн + 30 000,00 грн) - відсотки; 1000,00 грн - комісія за надання кредиту.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем достатньо доведено суму заборгованості, заявлену у позовній заяві, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на наведене, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом збільшення суми заборгованості стягнутої з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №4946909 від 06.06.2021 року з 14 750,00 грн на 44 750 грн, з яких: 10 000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 33 750,00 грн. заборгованості за відсотками, 1 000,00 грн. - комісія за видачу кредиту.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Статтею 382 ЦПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.
Відповідно до частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
Встановлено, що за подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а за подання апеляційної скарги - 3 633,60 грн. Враховуючи, що судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, вказані витрати на загальну суму 6 056 грн необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 січня 2026 рокузмінити в частині стягнення суми заборгованості за відсотками і визначення загальної суми заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №4946909 від 06.06.2021 року у розмірі 44 750 з яких: 10 000,00(десять тисяч) грн - заборгованості за тілом кредиту, 33 750,00 (тридцять три тисячі сімсот п'ятдесят) грн - заборгованості за відсотками, 1 000,00 (одна тисяча)грн. - комісія за видачу кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 31 березня 2026 року.
Судді Є.Є. Мальцева
В.М.Луганська
В.А.Девляшевський