Справа № 308/1758/19
Закарпатський апеляційний суд
31.03.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , особи яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/95/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.01.2026.
Цією ухвалою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на постанову дізнавача СД Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 05.09.2025 про закриття кримінального провадження № 12019070030000472 від 13.02.2019, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Як вбачається з поданої до суду скарги, 17.12.2025 ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою на постанову дізнавача СД Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 05.09.2025 про закриття кримінального провадження № 12019070030000472 від 13.02.2019 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Скарга мотивована тим, що постанова про закриття є незаконною і такою, що підлягає скасуванню. Дізнавачем в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не було надано аналізу тих обставин, на які посилається заявник, не проведено всього обсягу слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального правопорушення. Зокрема те, що на слідчі дії його не викликають та не допитують. За таких обставин просить скасувати постанову дізнавача СД Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 05.09.2025 про закриття кримінального провадження № 12019070030000472 від 13.02.2019.
Слідчий суддя ухвалу мотивував тим, що ОСОБА_6 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду зі скаргою про скасування постанови дізнавача СД Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 05.09.2025 про закриття кримінального провадження № 12019070030000472 від 13.02.2019, однак, незважаючи на явку до суду, заявник у судовому засіданні на неодноразову пропозицію слідчого судді розпочати розгляд скарги не реагував та відмовився приймати участь у судовому засіданні з розгляду його скарги, мотивуючи небажанням розпочинати розгляд скарги за відсутності прокурора, дізнавача, голови суду та психіатра, при цьому зробив спробу покинути зал судового засідання. При цьому заяв від ОСОБА_6 про розгляд скарги за його відсутності слідчому судді не надходило. Зазначені дії ОСОБА_6 слідчим суддею розцінені як втрату ним інтересу до предмета оскарження і ця позиція особи узгоджується з ч. 1 ст. 26 КПК України. З огляду на позицію заявника, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
-2-
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення скарги та скасувати постанову дізнавача про закриття кримінального провадження. Вважає прийняте слідчим суддею рішення незаконним та необґрунтованим і таким, що прийняте без належного з'ясування всіх обставин справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_5 , яка заперечила щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно ч. 2 ст. 309 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді про: відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України, не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру {Положення частини третьої статті 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р (ІІ)/2020 від 17.06.2020}.
Колегія суддів уважає, що при розгляді скарги ОСОБА_6 слідчим суддею не були дотримані вказані вище вимоги кримінального процесуального закону, внаслідок чого допущена неповнота та поверховість при її розгляді, що призвело до постановлення передчасного й невмотивованого судового рішення.
Дослідивши доводи скарги та додані до неї матеріали, зокрема оскаржувану постанову слідчого, а також викладені в оскаржуваній ухвалі висновки, колегія суддів уважає, що слідчим суддею не дана належна оцінка як доводам поданої ОСОБА_6 скарги, так і матеріалам кримінального провадження.
-3-
Апеляційний суд зазначає, що розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий (дізнавач) всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження як обставин, зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення, так і обставин, встановлених ним у кримінальному провадженні, і чи існують передбачені ст. 284 КПК України підстави для його закриття.
З матеріалів судового провадження вбачається, що відкриваючи провадження за скаргою ОСОБА_6 , слідчий суддя не вказував про необхідність витребування матеріалів кримінального провадження № 12019070030000472 від 13.02.2019.
Крім того, матеріали судового провадження не містять відомостей про те, що слідчим було надано слідчому судді матеріали кримінального провадження № 12019070030000472 від 13.02.2019, і що слідчим суддею такі досліджувались, що в свою чергу дає обґрунтовані підстави стверджувати, що слідчим суддею належним чином не перевірено законність винесеної слідчим постанови про закриття кримінального провадження від 05.09.2025.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 стосовно того, що рішення слідчим суддею прийнято без належного з'ясування всіх обставин кримінального провадження апеляційний суд визнає слушними, оскільки такий алгоритм розгляду скарги свідчить про неповноту судового розгляду.
На переконання апеляційного суду, ключове місце в системі оскарження скарг на рішення слідчого (дізнавача), зокрема про закриття кримінального провадження, належить предмету дослідження, зокрема обставин, які повинні слугувати підставою для задоволення скарги та відповідно скасування рішення слідчого.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що під час розгляду скарги на рішення про закриття кримінального провадження, слідчий суддя, окрім забезпечення участі слідчого/прокурора в судовому засіданні, які мають доводити перед судом наявність обґрунтованості прийнятого рішення, зобов'язаний витребувати від органу досудового розслідування/прокурора матеріали кримінального провадження та дослідити їх, з метою перевірки доводів скарги.
В даному судовому провадженні, поза увагою слідчого судді залишилися положення процесуального закону, відповідно до яких слідчий суддя уповноважений здійснювати судовий контроль, перевіряти законність обмеження невід'ємних природних прав особи на свободу, особисту недоторканність і недоторканність права власності, які можуть зазнавати обмежень лише в передбачених законом випадках. Тобто, по суті, слідчий суддя має стати бар'єром від незаконного державного примусу. При цьому, забезпечення дотримання засад змагальності, верховенства права та законності у процесі проведення досудового розслідування є головним орієнтиром слідчого судді.
Такий висновок апеляційного суду кореспондується з вимогами ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, відповідно до яких кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Також, слідчим суддею застосовано формальний підхід до розгляду скарги такої категорії, зокрема не витребувано та не досліджено матеріали кримінального провадження, а тому рішення слідчого судді не можна вважати законним, обґрунтованим та вмотивованим.
При цьому, обґрунтоване рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті та лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі «Гурвісаарі проти Фінляндії» № 49684/99, п. 30 від 27.09.2001).
-4-
Застосований підхід слідчого судді до розгляду скарги на рішення слідчого про закриття кримінального провадження, на переконання апеляційного суду, свідчить про фактичне незабезпечення слідчим суддею процесуальної реалізації положень КПК України щодо застосування належної правової процедури в частині порядку та обсягу перевірки законності прийнятого слідчим рішення.
Таким чином, обставини даного провадження свідчать про невиконання слідчим суддею вимог процесуального закону щодо повного та об'єктивного з'ясування обставин кримінального провадження та перевірки доказів, що не давало слідчому судді в необхідній та достатній мірі встановити такі обставини для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчим суддею постановлено ухвалу без з'ясування усіх дійсних обставин кримінального провадження, а тому висновок про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 визнається передчасним.
Також колегія суддів зазначає, що неухильне дотримання передбаченої законом процесуальної форми є неодмінною умовою повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин справи, встановлення істини в справі й прийняття законного та обґрунтованого судового рішення. При цьому, конкретне порушення кримінального процесуального закону може бути визнано апеляційною інстанцією істотним чи неістотним залежно від обставин кримінального провадження.
Підставами для скасування чи зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є такі порушення чи не врахування слідчим суддею, судом першої інстанції норм кримінального процесуального закону, які шляхом позбавлення чи обмеження гарантованих КПК України прав учасників кримінального провадження, недотримання процедури судочинства чи іншим шляхом вплинули чи могли вплинути на винесення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.
Крім того, як зазначено вище, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів судового провадження, розгляд скарги хоча і був здійснений за участю ОСОБА_6 , однак матеріали кримінального провадження слідчим суддею не досліджувались і не витребовувались.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що, відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_6 з наведених в ухвалі підстав, слідчий суддя також порушив передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 7 КПК України загальні засади кримінального провадження, зокрема, верховенство права та законність, зміст яких розкрито у ст. 8, 9 цього Кодексу, що у свою чергу перешкодило слідчому судді повно та всебічно розглянути подану ОСОБА_6 скаргу, перевірити зазначені в ній доводи, а також вплинуло на постановлення законного та обґрунтованого судового рішення.
Наведені вище порушення слідчим суддею вимог КПК України при розгляді скарги ОСОБА_6 апеляційний суд визнає істотними, такими, що зумовлюють скасування постановленого слідчим суддею судового рішення з направленням матеріалів за скаргою ОСОБА_6 до того ж суду на новий розгляд в іншому складі.
При новому розгляді скарги слідчому судді необхідно врахувати наведені вище обставини, ретельно перевірити доводи скарги, дослідити матеріали кримінального провадження, у залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.
-5-
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_6 в апеляційній скарзі не заявляє апеляційному суду клопотання про витребування матеріалів кримінального провадження чи будь-яких інших доказів, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доводам скаржника, оскільки слідчим суддею суду першої інстанції вони не були ретельно перевірені шляхом дослідження матеріалів кримінального провадження.
Тому, вимоги апеляційної скарги про скасування апеляційним судом постанови слідчого від 05.09.2025 та постановлення апеляційним судом нової ухвали, задоволенню не підлягають, що зумовлює прийняття рішення про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 .
Приймаючи рішення колегія суддів бере до уваги і вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; положення ст. ст. 220, 317 цього ж Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників судового провадження апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з'ясування фактичних обставин справи; що оскаржувана ухвала постановлена слідчим суддею з порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 415, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.01.2026 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову дізнавача СД Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 05.09.2025 про закриття кримінального провадження № 12019070030000472 від 13.02.2019, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, - скасувати, а матеріали судового провадження за скаргою ОСОБА_6 направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді