Справа № 308/18665/25
Закарпатський апеляційний суд
31.03.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , особи яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/90/26 за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.12.2025.
Цією ухвалою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на постанову дізнавача СД Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 30.12.2023 про закриття кримінального провадження № 1202307830001198 від 17.11.2023, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Як вбачається з поданої до суду скарги, 16.12.2025 ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою на постанову дізнавача СД Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 30.12.2023 про закриття кримінального провадження № 1202307830001198 від 17.11.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
Скарга мотивована тим, що постанова про закриття є незаконною і такою, що підлягає скасуванню. Дізнавачем в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не було надано аналізу тих обставин, на які посилається заявник, не проведено всього обсягу слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального правопорушення. Зокрема, дізнавачем не було допитано його щодо обставин вчинення злочину, у зв'язку з чим дізнавач з незрозумілих причин дійшов до висновку про необхідність закриття кримінального провадження. За таких обставин, ОСОБА_6 просить скасувати постанову дізнавача СД Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 30.12.2023 про закриття кримінального провадження № 12023078030001198 від 17.11.2023.
Слідчий суддя ухвалу мотивував тим, що дізнавачем всебічно, повно і неупереджено досліджено обставини кримінального провадження, вжито всіх заходів щодо збирання та дослідження доказів в порядку ст. 91-94 КПК України, дано належну правову оцінку обставинам, повідомленим заявником, та прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, яке ґрунтується на достатніх, належних та допустимих доказах. У свою чергу заявником ОСОБА_6 додаткових доказів, які б спростовували доводи постанови про закриття кримінального провадження від 25.12.2024 та являлись
-2-
підставою для скасування такої, не надано. За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скарга ОСОБА_6 на постанову дізнавача СД Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 20.12.2023 про закриття кримінального провадження № 1202307830001198 є необґрунтованою та такою, що до задоволення не підлягає.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення скарги та скасувати постанову дізнавача про закриття кримінального провадження. Вважає прийняте слідчим суддею рішення незаконним та необґрунтованим і таким, що прийняте без належного з'ясування всіх обставин справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 заявника на підтримання доводів апеляційної скарги, промову прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивного з'ясування обставин, які підтвердженні доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею при розгляді скарги ОСОБА_6 не дотримані.
При розгляді скарги на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен, на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження, встановити, чи вжив слідчий всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження як обставин, зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення, так і обставин, установлених ним у кримінальному провадженні, і чи наявні, передбачені ст. 284 КПК України підстави для його закриття.
Частиною другою статті 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, дізнавач зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст. 372 КПК України, мотивувальна частина ухвали повинна містити мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Проте, оскаржувана ухвала слідчого судді суперечить цим вимогам кримінального процесуального законодавства і не містить обґрунтування висновків суду з приводу відсутності підстав для задоволення скарги на постанову про закриття кримінального провадження. Слідчий суддя обмежився загальними фразами про законність і обґрунтованість постанови дізнавача без наведення належних і достатніх мотивів та підстав для ухвалення оскаржуваного рішення. Не звернув уваги слідчий суддя і на допущені процесуальні порушення та суттєву неповноту, допущені дізнавачем під час проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженні.
-3-
Так, 20.12.2023 дізнавачем СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області винесено постанову про закриття кримінального провадження № 1202307830001198 від 17.11.2023, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
Разом з тим, у постанові дізнавача від 30.12.2023 не наведено мотивів закриття кримінального провадження, що не давало органу досудового розслідування підстав для твердження про дослідження усіх обставин кримінального провадження та, у зв'язку з чим, категоричного висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
Відповідно до вимог ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Між тим, дізнавач у постанові про закриття кримінального провадження посилається лише на відсутність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України. Про те, що дізнавачем будо досліджено будь-які інші обставини кримінального провадження, в тому числі показання ОСОБА_6 , у постанові не вказано, натомість стверджується, про дослідження усіх обставин кримінального провадження.
Також дізнавачем не зазначено, які обставини кримінального провадження були досліджені ним та не вмотивовано висновок про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
З наданих суду матеріалів судового провадження вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді 03.11.2023, внесеною відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, але перевірка відомостей викладених у заяві ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення, дізнавачем при проведенні досудового розслідування проводилась не вповному обсязі, не були дотримані вимоги ст. 214 - 284 КПК України.
Зокрема, внісши в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомості про вчинене кримінальне правопорушення, дізнавач у порушення вищевказаних норм КПК України досудове розслідування за заявою ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 129 КК України належним чином не проводив, у тому числі не забезпечив повного та неупередженого розслідування за заявою про вчинене вищевказане кримінальне правопорушення. Дізнавачем не проведено жодної слідчої (розшукової) дії спрямованої на отримання (збирання) доказів.
Колегія суддів приходить до переконання, що дізнавач ухилився від проведення досудового розслідування за заявою ОСОБА_6 та не вживав заходів щодо здобуття фактичних даних на підставі яких міг встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
На ці порушення закону при проведенні досудового розслідування не звернув увагу слідчий суддя, розглядаючи скаргу ОСОБА_6 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України, мотивувальна частина постанови слідчого, дізнавача, прокурора, повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування.
-4-
Проте, як вбачається з оскаржуваної постанови, дізнавач не встановив всі необхідні обставини, які можуть бути підставами для прийняття постанови про закриття кримінального провадження, не відобразив їх в постанові, не виклав мотиви та обґрунтування прийнятого процесуального рішення, що є істотним порушенням вимог ст. 110 КПК України.
Слідчий суддя, дотримуючись порядку, передбаченого ч. 3 ст. 306 КПК України, мав можливість безпосередньо з'ясувати обставини з приводу яких була подана скарга, реалізувавши обов'язок, передбачений ст. 3 КПК України щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, в тому числі, забезпечення доступу до правосуддя, з послідуючим прийняттям одного з рішень, передбачених ст. 307 КПК України.
Натомість, слідчий суддя, вважаючи обґрунтованим висновок дізнавача про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, зазначив, що останній надав оцінку зібраним доказам. Водночас, про які саме докази йдеться і як саме вони підтвердили висновок дізнавача не вказано.
При цьому колегія суддів констатує, що з матеріалів судового провадження вбачається, що відкриваючи провадження за скаргою ОСОБА_6 , слідчий суддя не вказував про необхідність витребування матеріалів кримінального провадження № 1202307830001198 від 17.11.2023.
Також, матеріали судового провадження не містять відомостей про те, що дізнавачем було надано слідчому судді матеріали кримінального провадження № 1202307830001198 від 17.11.2023, і що такі ним досліджувались, що в свою чергу дає обґрунтовані підстави стверджувати, що слідчим суддею належним чином не перевірено законність винесеної дізнавачем постанови про закриття кримінального провадження від 30.12.2023.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов до передчасного висновку про те, що дізнавач прийняв правильне процесуальне рішення про закриття кримінального провадження № 1202307830001198 від 17.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, у зв'язку з чим постанова дізнавача від 30.12.2023 та ухвала слідчого судді від 24.12.2025 підлягають скасуванню, а матеріали кримінального провадження направленню прокурору для організації проведення досудового розслідування.
Крім того колегія суддів приходить до переконання, що дізнавач ухилився від проведення досудового розслідування за заявою ОСОБА_6 та не вживав заходів щодо здобуття фактичних даних на підставі яких міг встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право або залишити ухвалу без змін, або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
У ході досудового розслідування необхідно ретельно перевірити доводи заявника ОСОБА_6 , виконати вказівки апеляційного суду наведені в мотивувальній частині ухвали, а також дати оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність щодо достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення для встановлення чи відсутності кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
-5-
Керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 415, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.12.2025 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову дізнавача СД Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 30.12.2023 про закриття кримінального провадження № 1202307830001198 від 17.11.2023, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, - скасувати.
Скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Постанову дізнавача СД Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 30.12.2023 про закриття кримінального провадження № 1202307830001198 від 17.11.2023, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, - скасувати, а матеріали кримінального провадження повернути прокурору для організації досудового розслідування.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді