Житомирський апеляційний суд
Справа №285/6840/25 Головуючий у 1-й інст. Помогаєв А. В.
Номер провадження №33/4805/656/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Рябенька Т. С.
30 березня 2026 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Рябенька Т.С., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу захисника Колесника Андрія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 23 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановила:
Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 23 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 07.12.2025 року о 18 год. 47 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Astromega" д.н.з. НОМЕР_1 , рухався на перехресті вулиць Житомирської та Київської в місті Звягелі, де був зупинений працівниками поліції, які виявили в нього ознаки наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, поведінка, яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Колесник А.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, порушення норм процесуального права. Вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції було порушено вимоги КУпАП. Зазначає, що відеозапис обставин події свідчить про те, що уповноваженими особами були проігноровані вимоги глави 19 КУпАП, та в спілкуванні з ОСОБА_1 вони обмежилися лише констатуванням факту, що останній відмовляється від проходження огляду. Однак, ані протоколу, ні інших документів під час спілкування з ОСОБА_1 складено не було. Стверджує, що відеозапис не є безперервним. У матеріалах справи відсутня відеофіксація подій, які відбувалися у період часу з 18.48 год. до 19.19 год. тобто протягом 31 хвилини безпосереднього спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції. Заперечує щодо наявності вказаних ознак наркотичного сп'яніння. Зазначає, що перевірка реакції зіниць на світло працівниками поліції не проводилась, як і всі інші ознаки. Сторона захисту стверджує, що у працівників поліцїі не було достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, а вказані ними ознаки є формальними та не підтверджуються відеозаписом, що свідчить про недотримання працівниками поліції процедури огляду, порядок якого визначено Інструкцією.
Також адвокат надіслав клопотання про поновлення строків на оскарження постанови Звягельського міськрайонного суду від 23.01.2026.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ОСОБА_1 та адвокат Колесник А.В до суду апеляційної інстанції не з'явились, клопотань про відкладення не заявляли.
За таких обставин суд апеляційної інстанції розглядає справу без їх участі, оскільки їх явка не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та відеозапис, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 286 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Зазначена норма Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює процесуальні гарантії та покладає на суд обов'язок забезпечити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, реальну можливість реалізації передбачених законом прав під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст. 251 КУпАП.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції при винесенні постанови вжито належних заходів спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №534295, вбачається що 07.12.2025 року о 18 год. 47 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Astromega" д.н.з. НОМЕР_1 , рухався на перехресті вулиць Житомирської та Київської в місті Звягелі, де був зупинений працівниками поліції, які виявили в нього ознаки наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, поведінка, яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 07.12.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та містить виклад суті вчиненого правопорушення (а.с. 2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» (а.с. 4); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6299765 (а.с. 6); відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с. 8).
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі із нагрудної камери поліцейського об'єктивно та в достатньому обсязі зафіксовані обставини події для вирішення питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп'яніння.
Як убачається з матеріалів провадження, поліцією було встановлено наявність підстав уважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння з ознаками такого стану. На місці події поліцейський повідомив про виявлення в ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння у вигляді: розширених зіниць очей, поведінка, яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, в контексті наявності підстав для проведення його огляду на стан названого сп'яніння. Наявність у ОСОБА_1 цих ознак сп'яніння зафіксовано й у протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на медичний огляд (а.с.2).
Отже, з урахуванням наведених вище обставин і вимог закону, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень у ході висування поліцією ОСОБА_1 вимог щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння чи безпідставності таких вимог.
У силу приписів ч.1 ст.130, ст.266 КУпАП, п. 2.5 ПДР України проходження водієм огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського, який установив наявність підстав для висновку про перебування водія в стані сп'яніння, відповідно до встановленого законодавством порядку є безумовним обов'язком водія.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, зупинка якого була обумовлена порушенням ним ПДР (проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора), про що останній був проінформований. У працівника поліції виникла обґрунтована підозра, що ОСОБА_1 знаходиться у стані наркотичного сп'яніння, зважаючи на ознаки, відображені в акті огляду та у протоколі про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 категорично відмовився виконати вимогу поліцейського про проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені КУпАП.
ОСОБА_1 чітко роз'яснено суть інкримінованих йому правопорушень, проте останній свідомо своєю поведінкою ухилився від ознайомлення та підпису у складених працівниками поліції документах.
Під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів, за вказаних у протоколі подій, працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст. 256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.
Також суд апеляційної інстанції в світлі доводів апеляційної скарги констатує, що місцевим судом у межах протоколу про адміністративне правопорушення притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а за відмову від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан сп'яніння особою, яка керує транспортним засобом, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України та утворює самостійну альтернативну форму об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Покликання захисника на те, що уповноваженими особами проігноровані вимоги глави 19 КУпАП, що протокол не складався у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, з якого убачається, що працівник поліції повідомив про те, що відносно нього будуть складенні адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП, запитує чи буде ознайомлюватися ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення, на що останній повідомляє: буду ознайомлюватися в електронному вигляді.
Закон не вимагає безперервної фіксації кожної секунди перебування поліцейського поруч із водієм. Головне - щоб відеофіксація охоплювала момент висування вимоги пройти огляд та чітку відмову водія.
Згідно з Інструкцією №1452/2535, для направлення на огляд достатньо лише підозри поліцейського (наявність однієї або кількох ознак). Поліцейський не є лікарем і не зобов'язаний проводити медичні маніпуляції на дорозі - це робота лікаря в медзакладі.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився їхати до лікарні, він власноруч позбавив себе можливості спростувати підозри поліції. Якщо ОСОБА_1 вважав ознаки «формальними», він мав поїхати до лікаря і довести це результатом аналізів.
Доводи захисту про відсутність фіксації протягом 31 хвилини не спростовують того, що в кінцевому результаті водій ОСОБА_1 висловив категоричну відмову від огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Законність вимоги поліцейського ґрунтується на виявлених ним ознаках, а обов'язок водія - виконати цю вимогу. Оцінка ознак як "формальних" є суб'єктивною думкою водія, спрямованою на уникнення відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винуватості водія ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Отже, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Клопотання адвоката Колесника Андрія Васильовича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 23 січня 2026 року.
Апеляційну скаргу адвоката Колесника Андрія Васильовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 23 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.С. Рябенька