Cправа №991/7406/25
Провадження №11-кп/991/104/26
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
30 березня 2026 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу представника ФГ «АГРООРГАНІК» - адвоката ОСОБА_2 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 05 березня 2026 року,
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05 березня 2026 року крім іншого відмовлено в задоволенні клопотання представника ФГ «АГРООРГАНІК» - адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту майна.
19.03.2026 представником подано апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 05 березня 2026 року і постановити нову ухвалу, якою скасувати арешт на заборону відчуження частки в статутному капіталі, що належить ОСОБА_3 у статутному капіталі ФГ «АГРООРГАНІК» (код ЄДРПОУ 3890765, на суму 3000 грн., що становить 75% статутного капіталу товариства), та скасувати арешт на об'єкти нерухомого майна, які зареєстровані за ФГ «АГРООРГАНІК», шляхом заборони відчуження такого майна.
24.03.2026 апеляційна скарга з додатками надійшла до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Наказом в. о. Голови Вищого антикорупційного суду від 17.03.2026 № 7/пк/Ап судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у період з 23 по 27 березня 2026 року включно були направлені до Національної школи суддів України для участі у підготовці для підтримання кваліфікації.
У зв'язку з наведеним матеріали апеляційної скарги на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2026 передані судді-доповідачу ОСОБА_1 30.03.2026.
Вважаю, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, виходячи з таких підстав.
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження№ 52017000000000799 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Клопотання представника ФГ «АГРООРГАНІК» - адвоката ОСОБА_2 про скасування арешту на майно розглянуто Вищим антикорупційним судом під час судового розгляду у кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Однак, "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, накладення яких дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності скарги. При цьому, обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ "Воловік проти України", "Креуз проти Польщі", "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі").
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підтверджував право держави встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року).
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 12.06.2012 № 13-рп/2012 законодавець, встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.
Законом, який конкретизує положення Конституції України щодо обмеження можливості оскарження рішень суду, також виступає КПК України.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, відповідно до чого КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 494/6/18).
Оскарження ухвал суду під час судового розгляду регламентовано Главою 31 КПК України.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду у випадках, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, КПК України не передбачає випадку оскарження ухвал суду про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 392, 399 КПК України
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ФГ «АГРООРГАНІК» - адвоката ОСОБА_2 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 05 березня 2026 року про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців.
Суддя ОСОБА_1