Справа № 991/1214/26
Провадження №11-сс/991/170/26
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя - доповідач: ОСОБА_2
10 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
прокурора ОСОБА_9 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2026, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 21.07.2025 у кримінальному провадженні № 62023000000001002 від 14.11.2023.
1.Зміст оскаржуваного судового рішення
і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2025 відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 21.07.2025 у кримінальному провадженні № 62023000000001002 від 14.11.2023.
Слідчим суддею встановлено, що 11.02.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 21.07.2025 у кримінальному провадженні № 62023000000001002 від 14.11.2023. У скарзі захисник просила скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 21.07.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3685 КК України, складене старшим слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 62023000000001002.
Так, 21.07.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3685 КК України, відповідно до змісту якої, підозрюваний, перебуваючи на посаді Голови ІНФОРМАЦІЯ_1 , обіймаючи посаду державної служби категорії «А», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки й бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, у період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року набув активи: квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 9196838,30 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 7421784800:03:000:0445, вартістю 127 753,00 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 7421784800:03:000:0275, вартістю 132 790,00 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 7421784800:03:000:1103, вартістю 7 470,00 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 7421784800:03:000:0413, вартістю 125 560,00 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 7421784800:03:000:0689, вартістю 125 386,00 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 7421784800:03:000:1241, вартістю 11 495,00 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 7421784800:03:000:1273, вартістю 23 961,00 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 7421784800:03:000:1522, вартістю 21 036,00 грн; автомобіль вантажний ЗИЛ-ММЗ 45021, вартістю 20000,00 грн; приріст активів на банківських рахунках в сумі 249 794 грн, а всього активів на загальну суму 10 042 083,30 грн. Різниця між вартістю набутих ОСОБА_6 активів за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, та його законними доходами становить щонайменше 7 925 082 грн, що більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи.
Оцінюючи доводи скарги слідчий суддя дійшов до переконання, що відомості, які містяться у матеріалах кримінального провадження, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3685 КК України.
Крім того, слідчий суддя відхилив доводи сторони захисту стосовно недопустимості протоколів обшуків 05.03.2025, 17.04.2025 та 21.07.2025, оскільки відсутні підстави для визнання їх вочевидь не допустимими, а обґрунтованих доказів недопустимості таких доказів стороною захисту суду не надано. Натомість матеріали справи містять ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.03.2025, 22.04.2025 та 22.07.2025 про надання дозволу на проведення обшуку з обґрунтуванням наявності правових підстав проведення таких обшуків.
Щодо додержання правил підслідності у кримінальному провадженні № 62023000000001002 від 14.11.2023, слідчий суддя вказав, що з 14.11.2023 слідчі ДБР здійснювали розслідування відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62023000000001002 від 14.11.2023. 21.07.2025 слідчим ДБР в межах кримінального провадження № 62023000000001002 від 14.11.2023, складено та вручено ОСОБА_6 повідомлення про підозру. 31.07.2025 постановою прокурора ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 кримінальне провадження № 62023000000001002 від 14.11.2023 для здійснення подальшого досудового розслідування направлено до НАБУ. З урахуванням вищевказаного, слідчий суддя констатував, що підслідність кримінального провадження визначає прокурор, а тому слідчі ДБР відповідно до вимог процесуального закону продовжували здійснювати досудове розслідування до винесення прокурором постанови від 31.07.2025, про визначення підслідності кримінального провадження за НАБУ. Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що відсутні підстави вважати повідомлення про підозру таким, що складено неуповноваженим суб'єктом.
Крім того, слідчий суддя вказав, що слідчі (розшукові) дії упродовж всього строку досудового розслідування здійснювались в межах кримінального провадження № 62023000000001002 від 14.11.2023 та не можуть вважатись такими, що були здійснені до внесення відомостей до ЄРДР, навіть за умови внесення до ЄРДР попередньої кваліфікації за іншою статтею КК України.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя констатував, що за своєю формальною складовою повідомлення про підозру від 21.07.2025, відповідає вимогам ст. 277 КПК України, є обґрунтованим, підтверджується відповідними доказами, складене уповноваженою особою з дотриманням правил підслідності. Крім того, слідчий суддя вказав, що станом на час розгляду скарги перебування ОСОБА_6 у статусі підозрюваного не набуло невиправдано тривалого характеру, адже враховуючи стадію кримінального провадження, а саме відкриття матеріалів стороні захисту, тривалість перебування ОСОБА_6 у статусі підозрюваного обумовлена виключно тривалістю реалізації стороною захисту свого права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
2.Вимоги апеляційної скарги
і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінально процесуального закону, неправильність застосування закону України про кримінальну відповідальність захисник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі з доповненням, прохає її задовольнити, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2026 скасувати, та постановити нову, якою скаргу задовольнити, скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 21.07.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3685 КК України, у кримінальному провадженні № 62023000000001002 від 14.11.2023.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 вказує, що слідчим суддею не було взято до уваги, що збір доказів слідчими ДБР у кримінальному провадженні до моменту його передачі за підслідністю до НАБУ, здійснювався із порушенням вимог КПК України, зокрема:
1) слідчі ДБР щонайменше з 14.12.2023 до 23.05.2025 здійснювали досудове розслідування та збір доказів у кримінальному провадженні за ст. 3685 КК України без внесення відомостей до ЄРДР. Протягом вказаного часу старшим слідчим ДБР ОСОБА_10 було здійснено ряд слідчих розшукових дій: зроблені запитати, допитано свідків, призначено судово - економічну експертизу тощо;
2) збір доказів здійснювався із порушенням правил підслідності та підсудності, оскільки слідчими ДБР, прокурорами ОГП здійснювалось досудове розслідування відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за ст. ст. 209, 3662, 3685 КК України, які їм не підслідні;
3) слідчими ДБР було проведено обшуки без дозволу слідчого судді та за відсутності ознак невідкладності. Під час досудового розслідування даного кримінального провадження слідчими ДБР було проведено 10 невідкладних обшуків (без отримання дозволу слідчого судді), метою проведення яких, було отримання оперативної інформації про «вчинення активних заходів, спрямованих на знищення речей та документів». При цьому, апелянт вказує, що така оперативна інформація ніколи не підтверджувалась;
4) окремо апелянт звертає увагу, що під час розгляду слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_2 клопотання про обшук у справі № 757/10591/25-к не здійснювалась повна технічна фіксація судового засідання, що своєю чергою призводить до недопустимості доказів, отриманих в результаті проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 .
Відтак, повідомлення про підозру від 21.07.2025 підлягає скасуванню, оскільки ґрунтується на доказах отриманих незаконним шляхом.
Крім того, захисник звертає увагу, що повідомлення про підозру від 21.07.2025 підлягає скасуванню, оскільки складено та вручено неналежним суб'єктом - слідчим ДБР та прокурором ОГП, із порушенням процесуального порядку, в ході незаконного проникнення до житла ОСОБА_6 , що є істотним порушенням та має ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
З урахуванням вищевказаного, захисник вважає, що слідчий суддя зобов'язаний надавати оцінку допустимості доказів під час будь-якого розгляду справи та визнавати їх недопустимими, за наявності таких підстав.
Щодо необґрунтованості змісту повідомленої підозри, захисник посилається на наступне.
ОСОБА_12 був та залишається реальним власником квартири, його фінансові доходи дозволяли її придбати, він відвідував квартиру неодноразово, та брав участь у проведенні ремонтних робіт.
ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_13 не є власниками квартири АДРЕСА_1 , проте, з моменту її набуття ОСОБА_12 планували її довгострокову оренду, у зв'язку із чим і були певним чином дотичними до проведення ремонтних робіт. Наявність договорів позики та іпотеки між ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , не надавали можливості набути права власності на квартиру, не сплативши її повну вартість відповідно до оцінки на момент набуття.
Крім того, адвокат вказує, що відповідно до версії сторони обвинувачення у 2021 році ОСОБА_6 набув майна на суму, що перевищила його законні доходи на 7 925 082 грн водночас у 2025 році до КК України були внесені зміни, якими збільшено мінімальний поріг для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 3685 КК України, а саме до 9 084 000 грн. Наведені зміни поширюються на діяння вчиненні у 2021 році, з огляду на зворотну дію закону у часі. А тому, оскільки різниця між законними доходами та видатками ОСОБА_6 становить 7 925 082 грн, що не досягає 9 084 000 грн, діяння ОСОБА_6 не містять ознак злочину, передбаченого ст. 3685 КК України.
3.Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні. Пояснення надали аналогічні її змісту.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги захисника, наполягав на її задоволенні.
Прокурор ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника.
4.Мотиви суду.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України).
Положеннями ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Статтею 84 КПК встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Приписами ст. 86 КПК передбачено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Положеннями ст. 87 КПК визначені підстави визнання недопустимими доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Зокрема п. 4) ч. 3 ст. 87 КПК встановлено, що недопустимими є докази, отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.
Частиною 4 ст. 87 КПК встановлено обов'язок суду визнати недопустимими докази, передбачені цією статтею, під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.
Частиною 4 ст. 107 КПК передбачено, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим і здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Своєю чергою, відповідно до ч. 6 ст. 107 КПК, незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов'язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.
Частиною 3 ст. 233 КПК встановлено, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 234 КПК у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора. Таке клопотання про обшук повинно містити відомості, перелік яких зазначено у ч. 3 ст. 234 КПК. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 234 КПК прокурор, слідчий має довести перед слідчим суддею наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; 5) за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.
Якщо ж вказані обставини прокурором або слідчим не доведені, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук.
Відповідно до положень КПК, вказівка у відповідній нормі на те, що розгляд клопотання здійснюється за участі певного учасника, зумовлює обов'язок суду повідомити сторону обвинувачення про судовий розгляд, який має бути проведено у визначеному КПК порядку й строки, а участь слідчого або прокурора під час розгляду клопотання про обшук зобов'язує слідчого суддю здійснювати такий розгляд з фіксуванням за допомогою технічних засобів кримінального провадження в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. У протилежному випадку, а саме у разі незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов'язковим, відповідна процесуальна дія та отримані внаслідок її вчинення результати визнаються недійсними.
Враховуючи істотність втручання в права і свободи, гарантовані Конвенцією, законодавцем у ст. 87 КПК встановлено спеціальну підставу до визнання доказів недопустимими як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Таким чином, в аспекті реалізації приписів частин 4, 6 ст. 107 КПК у їх взаємозв'язку із положеннями п. 4) ч. 3 ст. 87 КПК, ч. 3 ст. 233 КПК та ч. 4 ст. 234 цього Кодексу, постановлення ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчим суддею за участю слідчого або прокурора без проведення повної технічної фіксації засідання тягне за собою відповідно до п. 4) ч. 3 ст. 87 КПК визнання доказів, що були отримані під час виконання такої ухвали, недопустимими.
Саме на такий підхід щодо правозастосування положень п. 4) ч. 3 ст. 87, ч. 4 ст. 234 КПК орієнтує Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду, відповідно до висновків, викладених у постанові від 19.01.2026, ухваленій у справі № 336/4830/22, провадження № 51 - 1139 кмо 25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/133579181).
Як вбачається з матеріалів судового провадження, 21.07.2025 старшим слідчим в ОВС ГСУ Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3685 КК України, у кримінальному провадженні № 62023000000001002 від 14.11.2023 (т. 9 а. п. 9 - 25).
Відповідно до обставин, викладених у повідомленні про підозру, з 18.02.2021 ОСОБА_6 призначено Головою ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, встановленого з метою запобіганню поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, з випробувальним строком на три місяці. Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1366-р «Про призначення ОСОБА_6 Головою ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_6 призначено Головою ІНФОРМАЦІЯ_1 з дати початку фактичного виконання ним посадових обов'язків строком на п'ять років з оплатою праці відповідно до законодавства.
ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді Голови ІНФОРМАЦІЯ_1 , обіймаючи посаду державної служби категорії «А», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 набув активів на суму, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 9 196 838,30 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 7421784800:03:000:0445, вартістю 127 753,00 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 7421784800:03:000:0275, вартістю 132 790,00 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 7421784800:03:000:1103, вартістю 7 470,00 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 7421784800:03:000:0413, вартістю 125 560,00 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 7421784800:03:000:0689, вартістю 125 386,00 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 7421784800:03:000:1241, вартістю 11 495,00 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 7421784800:03:000:1273, вартістю 23 961,00 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 7421784800:03:000:1522, вартістю 21 036,00 грн; автомобіль вантажний ЗИЛ-ММЗ 45021, вартістю 20 000,00 грн; приріст активів на банківських рахунках в сумі 249 794 грн, а всього активів на загальну суму 10 042 083,30 грн. При цьому, різниця між вартістю набутих ОСОБА_6 активів за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 та його законними доходами склала щонайменше 7 925 082 грн, що більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи.
З тексту повідомлення про підозру від 21.05.2025 вбачається, що вона ґрунтується зокрема на наступних доказах: попередньому договорі купівлі-продажу квартири №246-1-2/21 від 06.07.2021, укладеному між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ОСОБА_12 ; договорі про надання банківських послуг №94432/1 від 12.07.2021, укладеному між ОСОБА_12 та АТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 »; квитанції № 111 та платіжному дорученні № 1 від 12.07.2021 про перерахування 3 900 536,00 грн за вищезазначеним попереднім договором; квитанціях № 1674040 та № 1674041 від 12.07.2021 про перерахування 2 411 830,00 грн за вищезазначеним попереднім договором; квитанціях № 551310049 та № 551310050 від 1.07.2021 про перерахування 2 892 788,00 грн за вищезазначеним попереднім договором; договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 22.07.2021, укладеному між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ОСОБА_12 ; акті передачі-прймання квартири АДРЕСА_1 від 22.07.2021, складеному між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ОСОБА_12 тощо.
Також з матеріалів провадження вбачається, що вищеперелічені та інші докази у даному кримінальному провадженні були здобуті в результаті проведення 05.03.2025 невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 - квартирі АДРЕСА_1 .
Так, у протоколі обшуку від 05.03.2025 та додатку до нього - описі вилученого майна у ході обшуку (т. 7 а. п. 1 - 18) наведений перелік вилучених речей і документів, зокрема вищевказаних документів щодо придбання ОСОБА_12 квартири, інших документів щодо ремонту та обслуговування вказаної квартири, договорів позики та іпотеки від 01.12.2021.
Також в ході обшуку біли вилучені мобільний телефон ОСОБА_13 Apple iPhone 16 Pro Max, ноутбуки MacBook Pro A2338 та MacBook Pro А2779.
Також з матеріалів провадження вбачається, що 05.03.2025 старший слідчий в ОВС ГСУ ДБР ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку, відповідно до тексту якого просив надати дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення знарядь кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а саме речей і документів, перелік яких наведений у протоколі обшуку від 05.03.2025 (т. 7 а. п. 23 - 39).
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.03.2025 у справі № 757/10591/25-к клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ ДБР ОСОБА_10 було задоволено та надано дозвіл слідчим слідчої групи та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні №62023000000001002 від 14.11.2023 на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення знарядь кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а саме речей і документів, перелік яких наведений у протоколі обшуку від 05.03.2025 (т. 7 а. п. 40 - 47).
Як вбачається з тексту ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.03.2025 у справі № 757/10591/25-к, розгляд клопотання відбувся за участю слідчого ОСОБА_10 .
При цьому апелянти звертали увагу колегії суддів на ту обставину, що під час розгляду справи № 757/10591/25-к, слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_2 не здійснювалась повна технічна фіксація засідання, що призвело до очевидної недопустимості доказів, отриманих в ході обшуку 05.03.2025 за місцем проживання ОСОБА_6 .
Перевіряючи даний довід, колегія суддів встановила, що 22.10.2025 ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_6 у справі № 991/10445/25 було надано тимчасовий доступ захисникам підозрюваного ОСОБА_6 до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 з можливістю ознайомитися та виготовити копії, зокрема до матеріалів судової справи № 757/10591/25-к. Зазначена ухвала була спрямована на виконання до ІНФОРМАЦІЯ_2 28.10.2025.
18.11.2025 слідчий суддя ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив листом захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_14 про те, що триває пошук вказаної судової справи і про можливість ознайомлення з її матеріалами буде додатково повідомлено (т. 5 а. п. 6).
09.12.2025 на адресу захисника ОСОБА_14 слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_2 було спрямовано лист, відповідно до якого пошук судової справи № 757/10591/25-к триває і про можливість ознайомлення з нею буде повідомлено (т. 5 а. п. 10).
16.01.2026 захисника ОСОБА_14 листом за підписом голови ІНФОРМАЦІЯ_2 було повідомлено про призначення службового розслідування по факту встановлення місцезнаходження матеріалів судової справи № 757/10591/25-к, та про можливість отримання копій, зокрема технічного запису судових засідань у вказаній судовій справі (т. 5 а. п. 14).
Звертаючись до слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_6 зі скаргою на повідомлення про підозру від 21.07.2025 у кримінальному провадженні № 62023000000001002 апелянтом було додано флеш-носій «Wibrand 8 Gb», на якому записані файли « ІНФОРМАЦІЯ_7 » з електронною копією протоколу судового засідання від 06.03.2025 у справі № 757/10591/25-к та «20250306-154840.wav» з аудіозаписом вказаного судового засідання (т. 4 а. п. 117).
Дослідивши вміст зазначених файлів колегія суддів встановила, що відповідно до електронної копії протоколу судового засідання від 06.03.2025 у справі № 757/10591/25-к, судове засідання тривало 27 секунд, з 15 год. 48 хв. 35 сек. до 15 год. 49 хв. 02 сек., протягом яких було оголошено склад суду, роз'яснено присутнім права, включно з правом на відвід, заслухано слідчого ОСОБА_10 , досліджено в повному обсязі матеріали провадження, після чого слідчий суддя видалився до нарадчої кімнати. При цьому, протокол судового засідання не містить відомостей про вихід слідчого судді з нарадчої кімнати та оголошення рішення.
Що стосується аудіофайлу «20250306-154840.wav», то на ньому зафіксоване ймовірне оголошення рішення у справі № 757/10591/25-к, при цьому тривалість запису складає 22 секунди і не відповідає повному обсягу резолютивної частини ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.03.2025 у справі № 757/10591/25-к.
Надаючи оцінку вищенаведеним доводам скарги на повідомлення на підозру та обставинам розгляду слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ ДБР ОСОБА_10 у справі № 757/10591/25-к, слідчий суддя ІНФОРМАЦІЯ_6 в оскаржуваній ухвалі зазначив, що твердження про недопустимість доказів, отриманих в результаті невідкладного обшуку 05.03.2025 за місцем проживання ОСОБА_6 в розрізі доводів про відсутність повної технічної фіксації засідання у вказаній справі, спростовується наявністю ухвали від 06.03.2025, а наявність короткого запису судового засідання не свідчить про очевидну недопустимість здобутих під час обшуку доказів.
Проте, з такими висновками слідчого судді колегія суддів погодитись не може, оскільки наявні відомості щодо розгляду слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_2 свідчать про те, що судове засідання з розгляду клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ ДБР ОСОБА_10 у справі № 757/10591/25-к фактично не проводилось у встановленому КПК порядку (тривалість засідання - 27 секунд не дозволяє здійснити навіть формальні дії, передбачені ст. ст. 342 - 345 КПК України), наявний протокол судового засідання не відповідає вимогам ст. 108 КПК України, а наявний запис судового засідання, тривалістю 22 секунди, свідчить про факт неповного проголошення ухвали від 06.03.2025 та не містить фіксації перебігу самого засідання за участю слідчого ОСОБА_10 , про участь якого у судовому засіданні зазначено в ухвалі слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.03.2025 у справі №757/10592/25-к.
Таким чином, враховуючи факт відсутності повної технічної фіксації судового засідання у справі №757/10592/25-к з розгляду клопотання про надання дозволу на обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , участь у якому, відповідно до ухвали від 06.03.2025, приймав старший слідчий в ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_10 , відповідно до правової позиції ОП ККС ВС, викладеної у постанові від 19.01.2026 у справі № 336/4830/22, докази, отримані під час невідкладного обшуку 05.03.2025 у квартирі АДРЕСА_1 , та покладені в обґрунтування повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62023000000001002 від 21.07.2025, мають бути визнані недопустимими.
При цьому колегія суддів враховує, що, відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_6 підозрюється у набутті за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 активів на загальну суму 10 042 083,30 грн, що на 7 925 082 грн перевищує його законні доходи. Водночас визнання недопустимими вказаних вище доказів обумовлює виключення із повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 21.07.2025 обставин щодо придбання квартири АДРЕСА_1 вартістю 9 196 838,30 грн, що своєю чергою нівелює можливість повідомлення ОСОБА_6 про підозру у набутті як особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3685 КК України.
Враховуючи, що за результатом апеляційного розгляду були встановлені підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 3685 КК України, у кримінальному провадженні № 62023000000001002 від 14.11.2023, колегія суддів не наводить виклад оцінки інших доводів апеляційної скарги, оскільки такі не впливають на висновки суду апеляційної інстанції.
5. Висновки суду.
Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
З огляду на вимоги п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Колегія суддів, оцінивши в сукупності матеріали провадження та оцінивши їх через призму доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2026 та постановлення нового рішення, яким слід задовольнити вимоги скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 в частині скасування повідомлення про підозру від 21.07.2025 у кримінальному провадженні № 62023000000001002 від 14.11.2023.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2026 - скасувати, постановити нову ухвалу, якою скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на повідомлення про підозру - задовольнити частково.
Скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 21.07.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, у кримінальному провадженні № 62023000000001002 від 14.11.2023.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя - доповідач ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4