гСправа № 187/535/26 Провадження № 2/0187/479/26
про залишення позовної заяви без руху
"30" березня 2026 р. Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., перевіривши в селищі Петриківка матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, про скасування виконавчого напису, про визнання постанов такими, що не підлягають виконанню та їх відміну, -
Встановив:
24.03.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (далі відповідач) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якій позивач просить суд:
1. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 14.05.2021 вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною за реєстровим номером №10341 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» заборгованість в розмірі 25 245,30 гривень;
2. Скасувати виконавчий напис від 14.05.2021 вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною за реєстровим номером №10341 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» заборгованість в розмірі 25245,30 гривень;
3. Визнати постанови № 66902582 про прийняття та про передачу виконавчого провадження такими, що не підлягають виконанню та відмінити дані постанови.
4. Розглянути клопотання про врахування важкого матеріального стану для звільнення від сплати судового збору;
5. Витребувати у відповідача та у третіх сторін усі матеріали, що потрібні для розгляду справи, зокрема сам виконавчий лист та договір за яким був вчинений виконавчий напис, так як позивач взагалі його не отримувала і не має, де його взяти.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно вимог ЦПК України, звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред'явлення позову, у якій позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Щодо змісту позовних вимог та належних відповідачів.
Позовна заява є процесуальним документом, який має містити зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач їх обґрунтовує, із зазначенням відповідних фактів і посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину, або підстав звільнення від доказування.
Під змістом позовних вимог слід розуміти визначені позивачем способи судового захисту порушеного права, свободи чи інтересу, які мають бути сформульовані чітко та зрозуміло. Обставинами, якими обґрунтовуються позовні вимоги, є юридичні факти, з настанням яких між сторонами виникають спірні правовідносини. Такі обставини становлять підставу позову та перебувають у нерозривному логічному зв'язку з його предметом. Їх виклад є необхідним для визначення тотожності позову та предмета доказування у справі.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено три вимоги.
Аналізуючи заявлені вимоги, суд дійшов висновку, що вимога про скасування виконавчого напису не відповідає належному способу захисту, визначеному законом та усталеній судовій практиці. Верховний Суд неодноразово зазначав, що захист прав боржника у таких правовідносинах здійснюється шляхом пред'явлення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 372/2174/22.
З огляду на викладене, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, визначивши належний спосіб (способи) захисту права чи інтересу, передбачений законом або такий, що не суперечить закону.
Суд також звертає увагу, що позивач, хоча і визначив у вступній частині позову нотаріуса як третю особу, однак формуючи підстави позову у тексті позовної заяви фактично прирівнює нотаріуса до співвідповідача. Водночас відповідно до усталеної практики Верховного Суду нотаріус не є належним відповідачем у справах щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки відповідальність за його вчинення у відповідних правовідносинах покладається на стягувача. У разі наявності підстав нотаріус може бути залучений до участі у справі як третя особа. У зв'язку з викладеним позивачу необхідно уточнити процесуальний статус учасників справи у співвідношенні з обраним способом захисту порушеного права та змістом позовних вимог.
Щодо вимоги про визнання постанов державного виконавця такими, що не підлягають виконанню, та їх скасування, суд зазначає, що позивачем також обрано неналежний спосіб захисту.
Згідно з практикою Верховного Суду оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця здійснюється у порядку судового контролю шляхом подання скарги, а не позову, у разі якщо виконавче провадження здійснюється на підставі судового рішення у цивільній справі. Водночас матеріали справи не містять відомостей про наявність такого рішення.
Крім того, з урахуванням змісту заявлених вимог убачається, що позивач фактично оскаржує дії виконавця щодо виконання виконавчого документа, виданого не судом, а нотаріусом. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.11.2018 у справі № 161/15523/17, такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до статті 20 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає приведенню у відповідність до вимог процесуального закону.
Щодо ціни позову та сплати судового збору
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Зі змісту заявлених вимог убачається, що позовні вимоги мають немайновий характер.
Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. У разі подання позову особою, звільненою від сплати судового збору, у заяві мають бути зазначені підстави такого звільнення.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви. Розмір судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову (але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, позивач зазначає, що утримує трьох неповнолітніх дітей, а її чоловік проходить військову службу. На підтвердження зазначених обставин подано ряд документів.
Водночас визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від наданих доказів. Обов'язок доведення обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору, покладається на заявника.
Судом встановлено, що дохід позивачки за 2025 рік, відповідно до наданих документів, становить 193 159 грн. Крім того, чоловік позивачки проходить військову службу, що свідчить про отримання ним грошового забезпечення. За таких обставин надані дані беззаперечно не свідчать про скрутний матеріальний стан заявниці.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявницею не доведено наявності підстав для звільнення від сплати судового збору. Відмова у задоволенні такого клопотання узгоджується з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення рівності сторін у судовому процесі.
Таким чином, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
У зв'язку з цим позивачу необхідно визначити ціну позову (у разі пред'явлення майнових вимог) або уточнити характер позовних вимог (немайновий чи змішаний) та подати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Щодо переліку додатків до позовної заяви.
Суд зазначає, що при поданні позовної заяви позивачем не дотримано вимог статті 175 ЦПК України в частині належного оформлення переліку доданих документів.
Зокрема, позивачем наведено перелік додатків у довільній формі, без чіткого та зрозумілого найменування документів, що не відповідає вимогам процесуального закону. Використані позначення (зокрема, «vp66…», «Петриківський районний суд» тощо) не дають можливості належним чином ідентифікувати подані документи та перевірити їх відповідність зазначеному переліку.
Відповідно до статті 175 ЦПК України у позовній заяві має бути зазначено: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); а також інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових чи електронних доказів, копії яких додано до заяви.
З огляду на викладене, позивачу необхідно належним чином оформити перелік додатків до позовної заяви, зазначивши повні та зрозумілі найменування документів і доказів, що додаються, а також інформацію щодо наявності їх оригіналів.
Щодо витребування доказів.
Відповідно до частини шостої статті 177 ЦПК України до позовної заяви про визнання акта чи договору недійсним (або таким, що не підлягає виконанню) додається копія оспорюваного документа.
Позивач зазначає, що не має примірника виконавчого напису, у зв'язку з чим просить витребувати його у відповідача та третіх осіб.
Згідно з частинами першою, другою статті 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази має право подати клопотання про їх витребування судом. Таке клопотання повинно бути подане у строки, визначені статтею 83 цього Кодексу, та містити: зазначення доказу, який витребовується; обставини, які він може підтвердити або спростувати; підстави, з яких випливає, що відповідний доказ перебуває у певної особи; а також відомості про вжиті заявником заходи для самостійного отримання такого доказу, докази вжиття цих заходів або причини неможливості його отримання.
Судом встановлено, що у поданому клопотанні заявниця обмежується лише твердженням про те, що вона «не має на руках ніяких документів», «не має поняття, де їх можна взяти», а також посилається на труднощі у пошуку контактів нотаріуса та відповідача.
Водночас матеріали справи не містять доказів звернення заявниці до відповідача або третіх осіб (нотаріуса, державного чи приватного виконавця) із запитами про надання копій оспорюваного виконавчого напису чи інших документів. Зокрема, не подано копій відповідних звернень, доказів їх направлення чи отримання, а також підтвердження відмови у наданні таких документів.
Саме по собі посилання на відсутність документів без підтвердження вжиття заходів для їх самостійного отримання не є достатньою підставою для витребування доказів судом.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони, а суд не вправі підміняти учасників процесу у здійсненні ними процесуальних прав та обов'язків.
Крім того, доводи позивача щодо неможливості встановлення місцезнаходження нотаріуса спростовуються наявністю відкритих державних реєстрів та можливістю звернення до відповідного нотаріального округу або архіву, чим позивач не скористався.
З огляду на викладене, клопотання про витребування доказів є передчасним та необґрунтованим.
У зв'язку з цим позивачу необхідно надати належним чином засвідчену копію оспорюваного виконавчого напису від 14.05.2021.
Враховуючи наведене, з метою усунення недоліків позовної заяви і можливості вирішення питання про відкриття провадження у справі, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність вимогам статей 175-177 ЦПК України.
Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статті 175 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позову без руху і надає заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260-261 ЦПК України,-
Постановив:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, про скасування виконавчого напису, про визнання постанов такими, що не підлягають виконанню та їх відміну.
Надати заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
1.позовної заяви, яка відповідатиме вимогам ЦПК України, зокрема, уточнити зміст позовних вимог, визначивши належний спосіб (способи) захисту права чи інтересу, передбачений законом або такий, що не суперечить закону; уточнити процесуальний статус учасників справи у відповідності до сформованих позовних вимог; викласти вимоги з урахуванням статті 20 ЦПК України; визначити ціну позову (у разі пред'явлення майнових вимог) або уточнити характер позовних вимог (немайновий); належним чином оформити перелік додатків до позовної заяви, зазначивши повні та зрозумілі найменування документів і доказів, що додаються, а також інформацію щодо наявності їх оригіналів;
2.подати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір»;
3.надати належним чином засвідчену копію оспорюваного виконавчого напису від 14.05.2021.
Роз'яснити заявникові, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до частини 3 статті 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І. М. Соловйов