Ухвала від 24.03.2026 по справі 187/1297/24

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1297/24

1-кс/0187/60/26

УХВАЛА

"24" березня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників судового провадження

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Петриківка в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 3 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12024041520000286 від 22.07.2024 стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Зарафшан Республіка Узбекистан, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

Встановив:

24.03.2026 до слідчого судді надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12024041520000286 щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтовано тим, що останньому повідомлено про підозру у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження). Зважаючи на фактичні обставини справи, особу підозрюваного та тяжкість покарання, що йому загрожує, слідчий вважає наявними ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Підозрюваний та захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на його необґрунтованість. Сторона захисту просила суд розглянути можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

Слідчий суддя, вислухавши доводи учасників судового провадження та дослідивши матеріали клопотання, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Судом встановлено, що 24.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України. Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

1. протоколами допитів свідків та потерпілого: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;

2. висновком судово-медичної експертизи № 114-Е від 21.10.2024;

3. висновком судово-токсикологічної експертизи № 14101 від 30.09.2024;

4. висновком судової авто-технічної експертизи.

Санкція ч. 1 ст. 286-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років.

Водночас наявність самої лише обґрунтованої підозри без доведення процесуальних ризиків не є достатньою підставою для застосування запобіжного заходу.

Як встановлено в судовому засіданні, подія, що є предметом розслідування, мала місце у липні 2024 року. За період з моменту реєстрації кримінального провадження до дня повідомлення про підозру (понад півтора року) підозрюваний жодного разу не ухилявся від явки до слідчого, що підтверджено самим слідчим. Особа з'являлася на всі виклики належним чином.

Крім того, підозрюваний добровільно відшкодував шкоду потерпілому та свідку (за пошкоджений автомобіль), що підтверджується наявними у справі розписками про відсутність претензій. Після відшкодування шкоди вказані особи своїх свідчень не змінювали, що також підтвердив слідчий. Тривалий проміжок часу між подією та повідомленням про підозру, за поясненнями сторони обвинувачення, зумовлений перебуванням потерпілого на військовій службі в зоні бойових дій.

Суд бере до уваги пояснення підозрюваного про визнання ним вини та свідоме прагнення нести відповідальність шляхом добровільного відшкодування збитків. Хоча підозрюваний раніше притягався до кримінальної відповідальності та відбував покарання у виді позбавлення волі, його поведінка протягом тривалого часу досудового розслідування свідчить про відсутність наміру переховуватися. Обізнаність підозрюваного про характер можливого покарання не спонукала його до вчинення дій, спрямованих на ухилення від правосуддя.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Також не встановлено наявності ризику незаконного впливу на потерпілого (який перебуває на військовій службі) чи свідків, з огляду на тривалий час, що минув з моменту ДТП, та незмінність їхніх свідчень після отримання відшкодування.

Оскільки обов'язковою умовою застосування запобіжного заходу є доведеність хоча б одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а такі ризики в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.

Відсутність доведених ризиків виключає також необхідність застосування будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 369, 372, 376 КПК України, суд,-

Постановив:

У застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та проголошено 30.03.2026 о 14.00 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
135242339
Наступний документ
135242341
Інформація про рішення:
№ рішення: 135242340
№ справи: 187/1297/24
Дата рішення: 24.03.2026
Дата публікації: 01.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Петриківський районний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; домашній арешт
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (30.03.2026)
Дата надходження: 24.03.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
23.07.2024 15:10 Петриківський районний суд Дніпропетровської області
23.07.2024 15:15 Петриківський районний суд Дніпропетровської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
СОЛОВЙОВ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
суддя-доповідач:
СОЛОВЙОВ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ