26 березня 2026 року
м. Київ
справа № 756/16224/24
провадження № 61-3323ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду
від 14 жовтня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди,
14 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки надіслана представником заявника до суду касаційної інстанції після закінчення строку на касаційне оскарження.
Представник заявника зазначає, що повний текст постанови апеляційного суду ОСОБА_1 отримав від представника 24 листопада 2025 року. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір про надання правової допомоги 20 грудня
2025 року. З 22 до 30 грудня ОСОБА_2 знаходилась на амбулаторному лікуванні. Крім того, у зв'язку із станом, який був в умовах дії воєнного стану в Україні, а саме відключення світла, відсутність інтернету, регулярні повітряні тривоги та обстріли впливали на можливість своєчасного подання процесуальних документів. 12 січня 2026 року вона отримала травму. Та лише 23 лютого 2026 року було знято гіпс та представником заявника було підготовлено касаційну скаргу.
Оцінюючи наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Порядок і строки подання касаційної скарги визначено положеннями частин першої-третьої статті 390 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
За даними ЄДРСР оскаржувана постанова Київського апеляційного суду
прийнята 14 жовтня 2025 року, повний текст постанови складено - 16 жовтня 2025 року, зареєстрована у ЄДРСР - 18 жовтня 2025 року, забезпечено надання загального доступу - 21 жовтня 2025 року. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 була присутня в судовому засіданні.
Крім того, згідно з карткою руху документа постанова Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 рокубула доставлена у підсистему Електронний суд
18 жовтня 2025 року.
Касаційна скарга подана 14 березня 2026 року.
Вищезазначені доводи представника заявника щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, так як вказує ОСОБА_1 , 24 листопада 2025 року він отримав постанову суду апеляційної інстанції від 14 жовтня 2025 року і обов'язок подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк покладено саме на учасника справи.
Неподання вчасно представником заявника касаційної скарги через застосування аварійних відключень електроенергії, тривалої відсутності електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв'язку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року
у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) викладено такі правові висновки: «введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».
При цьому доводи про те, що адвокат ОСОБА_2 хворіла, а тому не змогла вчасно підготувати та подати касаційну скаргу до суду касаційної інстанції, не є поважною причиною пропуску такого строку, яка об'єктивно унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії протягом тривалого часу.
Частинами першою та другою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до частини першої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
В цивільному судочинстві адвокат не наділений самостійними процесуальними правами та не є стороною у справі, а лише здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. При цьому сторона у справі на свій розсуд обирає спосіб реалізації своїх процесуальних прав, звернутися до суду особисто або через представника. Так само сторона вільна у виборі свого представника. Однак, обравши представника і звернувшись через нього до суду, сторона повинна розуміти, що дії вчинені таким представником здійснюються від її імені.
Наведене дає підстави для висновку, що за наявності представництва інтересів адвокатом сторона не позбавлена можливості самостійно вчиняти процесуальні дії, у тому числі, з метою недопущення ризиків настання негативних наслідків для учасника справи.
Скориставшись правом брати участь у судовому процесі через представника та уповноваживши адвоката ОСОБА_2 на представництво своїх інтересів в суді, ОСОБА_1 мав розуміти, що представник буде здійснювати від його імені процесуальні права та обов'язки, при цьому не був позбавлений можливості цікавитись ходом виконання доручення представником.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України, представником заявника не надано. Такими доказами можуть бути довідка із суду, поштового відділення зв'язку, копії матеріалів справи тощо.
Оскільки до відкриття касаційного провадження Верховний Суд позбавлений можливості здійснити перевірку своєчасності направлення судом апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку копії оскаржуваного судового рішення або доказів отримання цього рішення, відповідні докази мають бути надані заявником до суду касаційної інстанції, зокрема, у вигляді довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, що в матеріалах справи немає доказів своєчасного направлення апеляційним судом копії оскаржуваного рішення поштовим зв'язком або про вручення заявнику копії судового рішення у приміщенні суду.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Отже, представнику заявника необхідно надіслати на адресу суду належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також поданням доказів на підтвердження порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України.
Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки на порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у меншому розмірі ніж передбачено законодавством.
До касаційної скарги додано квитанцію від 14 березня 2026 року про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви про відшкодування моральної шкоди становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки представник заявника просить скасувати постанову Київського апеляційного суду повністю, за позовними вимогами майнового та немайнового характеру, заявник має сплатити судовий збір у розмірі
6 782,72 грн.
Заявником сплачено 2 422,40 грн, тому необхідно доплатити судовий збір
у розмірі 4 360,32 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/ Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаного недоліку.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун