27 березня 2026 р. Справа № 520/24102/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Садова М.І.) від 30.01.2026 по справі № 520/24102/25
за позовом ОСОБА_1
до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у підготовці та наданні до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025 із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704;
- зобов'язати адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до головного управління Пенсійного фону України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025 із застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; - вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 підготувати та надати до головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.07.2025.
Зобов'язано адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року (3028,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.07.2025 основного розміру пенсії позивача.
Стягнуто з адміністрації Державної прикордонної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що відповідно до вимог статті 63 Закону України № 2262-ХІІ перерахунок пенсій військовослужбовців здійснюється у разі підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців, що має бути встановлено відповідним рішенням Кабінету Міністрів України. Однак, на думку відповідача, станом на 18.06.2025 року такого підвищення грошового забезпечення не відбулося, а тому відсутні підстави для оформлення нової довідки для перерахунку пенсії. Крім того, апелянт вказує, що розміри посадових окладів та окладів за військовим званням діючих військовослужбовців визначаються відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, виходячи з розрахункової величини 1762 гривні, встановленої як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, шляхом множення зазначеної величини на відповідний тарифний коефіцієнт. Також апелянт зазначає, що відповідні списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, від органів Пенсійного фонду України до Адміністрації Державної прикордонної служби України не надходили, що, на думку апелянта, також свідчить про відсутність підстав для підготовки та направлення нових довідок про розмір грошового забезпечення.
Позивач своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію на умовах Закону № 2262-ХІІ.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про виготовлення та направлення до головного управління пенсійною фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри всіх видів грошового забезпечення, зокрема станом на 18.06.2025 за його або прирівняною посадою відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Відповідач листом від 27.08.2025 повідомив позивача про відсутність правових підстав для оформлення та надання довідки про грошове забезпечення. Наводить аргументи про те, що підвищення грошове забезпечення військовослужбовців з 18.06.2025 не відбулось, а відтак немає підстав для видачі довідки у відповідності до постанови КМУ № 704.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що після набрання чинності 20.05.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 змінились правила обчислення посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, зокрема, встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного року. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі № 320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними, а саме визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Таким чином, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 320/29450/24 - 18.06.2025 діє первинна редакція пункту 4 постанови № 704. Тобто з 18.06.2025 грошове забезпечення військовослужбовців, зокрема для обчислення пенсії, розраховується із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а саме станом на 01.01.2025 за Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" - 3028 грн.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки відповідач, відмовляючи в наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13, 14 до постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.07.2025, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-XII).
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262-ХІІ, у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
За приписами частин першої, другої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), яка передбачала з 01.03.2018р. збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Пунктом 2 Постанови № 704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Пунктом 6 Постанови № 103, внесені зміни постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 Постанови № 704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103, яким були внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018р.), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, саме з 29.01.2020р., дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18, діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постанові по справі № 400/6214/21 від 19 жовтня 2022 року.
Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені Постановою № 103, зокрема, до пункту 4 Постанови № 704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 р. діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018р., а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правових актів, яким є Постанова № 704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.
Застосовуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019р. у справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016р. № 1774-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, судова колегія доходить висновку, що п.4 Постанови № 704 з 29.01.2020р. застосовувалась у наступній редакції:
“Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.».
В свою чергу, 20 травня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України № 481 “Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704» скасовано дію підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до Постанови № 103 та внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, відповідно до яких абзац перший зазначеного пункту викладено у наступній редакції:
“Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Зазначені зміни набули чинності 20 травня 2023 року.
Отже, з дати набуття чинності зазначених змін, розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб визначено сталу величину у розмірі 1762 гривні, а не розмір прожиткового мінімуму.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025р. по справі № 320/29450/24, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025р., визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023р. № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Таким чином, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 320/29450/24 - 18.06.2025р., діє первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, за якою грошове забезпечення військовослужбовців для обчислення пенсії розраховується із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Згідно ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
А відтак, з 01.07.2025 року у позивача виникло право на перерахунок його пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача щодо відсутності підстав для підготовки та надання оновленої довідки з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01 січня календарного року, суперечать приписам чинного законодавства.
Посилання апелянта на те, що списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, від органів Пенсійного фонду України до Адміністрації Державної прикордонної служби України не надходили, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до приписів статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсії може здійснюватися як за документами, що містяться у пенсійній справі, так і за додатковими документами, поданими пенсіонером, у зв'язку з чим відсутність таких списків не позбавляє позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Доводи апеляційної скарги Адміністрації Державної прикордонної служби України не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду від 30.01.2026 колегія суддів не встановила.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі № 520/24102/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко