Справа №705/1559/26
3/705/715/26
27 березня 2026 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, за участі прокурора Моспан М.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1, ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області знаходяться адміністративні матеріали відносно громадянина ОСОБА_1 за ч.1, ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно адміністративного матеріалу №705/1559/26 (провадження 3/705/715/26), ОСОБА_1 , будучи виконуючим обов'язків головного інженера Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» та відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції», не повідомив належним чином про наявність у нього реального конфлікту інтересів зумовленого підписанням службової записки від 29.08.2024 з проханням надати, зокрема, собі особисто надбавку за високі досягнення в праці, за серпень 2024 року в конкретному розмірі 10% посадового окладу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно адміністративного матеріалу №705/1563/26 (провадження 3/705/719/26), ОСОБА_1 , будучи виконуючим обов'язків головного інженера Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» та відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції», вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання службової записки від 29.08.2024 з проханням надати, зокрема, собі особисто надбавку за високі досягнення в праці за серпень 2024 року в конкретному розмірі 10% посадового окладу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно адміністративного матеріалу №705/1568/26 (провадження 3/705/724/26), ОСОБА_1 , будучи виконуючим обов'язків головного інженера Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» та відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції», не повідомив належним чином про наявність у нього реального конфлікту інтересів зумовленого підписанням службової записки від 28.08.2025 з проханням надати, зокрема, собі особисто надбавку за високі досягнення в праці, за серпень 2025 року в конкретному розмірі 15% посадового окладу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно адміністративного матеріалу №705/1572/26 (провадження 3/705/728/26), ОСОБА_1 , будучи виконуючим обов'язків головного інженера Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» та відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції», вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання службової записки від 28.08.2025 з проханням надати, зокрема, собі особисто надбавку за високі досягнення в праці за серпень 2025 року в конкретному розмірі 15% посадового окладу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Прокурор Моспан М.В. в судовому засіданні протоколи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст.172-7 КУпАП підтримала та просила притягнути останнього до адміністративної відповідальності.
20.03.2026 року від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких останній вказує на те, що з вказаними протоколами він не погоджується з огляду на наступне: пп.4 п.5 Розділу V Статуту (Управління майном підприємства) передбачено, що його директор розпоряджається майном та коштами, відповідно до діючого законодавства та Статуту. Діючим законодавчим актом , що регулює преміювання та встановлення доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів є зокрема Колективний договір (зміни та доповнення 2022- 2024 року та зміни і доповнення до колективного договору на 2025-2030 роки). Даними змінами передбачено та встановлено перелік та розмір доплат і надбавок до тарифних сіток і посадових окладів. Додатками чітко встановлено найменування доплат і надбавок та їх розмір. Тому використавши своє право на надбавку, ОСОБА_1 не створив конфлікту інтересів, лише засвідчив про можливість йому встановити надбавку, що передбачено умовами Колективного договору. Відповідно до Методичних рекомендацій «Щодо застосування окремих положень ЗУ « Про запобігання корупції» конфлікт інтересів не виникає у випадку вчинення дій або прийняття рішень поза межами наданих службових/представницьких повноважень. Погодження стимулюючої виплати є умовою реалізації службового повноваження керівника щодо її встановлення, а не самостійним службовим повноваженням, тому у ОСОБА_1 , як у тимчасово в. о. головного інженера не виникає конфлікт інтересів під час звернення за отриманням зазначеного погодження. Відповідно до процедури надання надбавок, а саме: надбавки та премії призначаються на підставі наказу, який має підписувати уповноважена особа (керівник ) за результатами розгляду службових записок. Підписанню Наказів на преміювання передує процедура подання службових записок, які передаються на розгляд економістів, які узгоджують відсоткове співвідношення надбавки та погоджують дані розрахунки з профспілкою підприємства, яка перевіряє на відповідність колективному договору і лише після цього керівник підписує разом з Головою профспілкового комітету Наказ про преміювання чи відмову у наданні надбавки, який відповідно надалі передається бухгалтерії для виконання і перерахування цим працівникам премії. Тобто, даними службовими записками ОСОБА_1 лише здійснює прохання, а не спонукання чи вимагання або інший можливий тиск на керівника. Кінцеве рішення про застосування чи незастосування, розміру надбавки приймає директор відповідно до процедури та затверджених відсоткових ставок по преміюванню. Службова записка не є рішенням, якщо працівник не має повноважень одноосібно приймати рішення, а лише ініціює питання, які перевіряються керівником, конфлікт не вважається реалізованим. Це доводить, що всі службові по преміюванню мають рекомендаційний характер. Крім того, ОСОБА_1 , як начальник ВТВ (виробничо-технічного відділу) комунального підприємства не включений до переліку осіб, на яких поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та обмеження щодо запобігання корупції. Суб'єкти, на яких розповсюджує свою дію дана норма чітко визначає ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції». Даний перелік є вичерпним. Конфлікт інтересів (реальний чи потенційний) стосується лише осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них. Тому вважає, що він в розмінні даного закону не є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, визначені цим Законом і поняття «конфлікт інтересів» у розумінні Закону до нього не може бути застосованим. Отже, ОСОБА_1 тимчасово працюючи на посаді в.о. головного інженера не наділений дискреційними повноваженнями щодо преміювання себе особисто, а нарахування і виплата йому премій здійснено на підставі наказів директора, а не на підставі його службових записок. З огляду на викладене, вважає, що у нього були відсутні, як дискреційні повноваження, так і реальний конфлікт інтересів, а відповідно і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. В зв'язку з чим, просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях ознак адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушень не визнав, просив закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП, посилаючись на доводи викладені в письмових поясненнях.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Положеннями ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно з наказом УКП «Уманьтеплокомуненерго» від 31.07.2025 № 65, на період відпустки головного інженера ОСОБА_2 з 01 по 31.08.2025 виконання його обов'язків покладено на начальника ВТВ ОСОБА_1 .
Відповідно до Розділу 1 «Загальні положення» статуту УКП «Уманьтеплокомуненерго» є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банку, круглу печатку з власним найменуванням, інші необхідні печатки, штампи, емблему та інші реквізити, користується правами і виконує обов'язки, пов'язані з його діяльністю.
Відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», головного інженера комунального підприємста віднесено до категорії осіб, на яких поширюється його дія, тому ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, та зобов'язаний дотримуватись антикорупційних заборон, обмежень та зобов'язань, у тому числі норм законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Посадова особа юридичної особи публічного права обіймає посаду, яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Таким чином, ОСОБА_1 , як головний інженер комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» був наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, тобто є посадовою особою юридичної особи публічного права.
Зібраними доказами встановлено, що в.о. головний інженер - начальник ВТВ УКП «Уманьтеплокомуненерго» ОСОБА_1 , виконуючи передбачені положеннями службові повноваження, підписав службову записку від 29.08.2024 з проханням надати собі надбавку за високі досягнення в праці за серпень 2024 року в конкретному розмірі 10% посадового окладу та 28.08.2025 підписав службову записку з проханням надати собі особисто надбавку за високі досягнення в праці за серпень 2025 року в конкретному розмірі 15% посадового окладу.
Наказом УКП «Уманьтеплокомуненерго» від 29.08.2024 № 42-е ОСОБА_1 надано надбавку (премію) за серпень місяць 2024 року у розмірі 10% та наказом від 28.08.2025 № 45-е було надано надбавку (премію) за серпень місяць 2025 року у розмірі 15%.
Відповідно до п. 2.7 роз'яснення НАЗК у редакції від 03.02.2025, конфлікт інтересів виникає у випадку, коли керівник структурного підрозділу, керівник органу, підприємства подає пропозицію (у формі письмового подання чи іншим чином) щодо розміру стимулюючих виплат для себе, а безпосередньо рішення про встановлення стимулюючих виплат приймає суб'єкт призначення/керівник вищого рівня.
У цьому випадку особа не приймає рішення про встановлення стимулюючих виплат та їх розмір, однак ініціює таке питання перед особою, яка уповноважена на прийняття відповідного рішення.
Оскільки особа не може об'єктивно оцінити власну роботу, при внесенні пропозицій щодо розміру премії чи надбавки для себе між її приватний інтересом, що полягає у бажанні отримати стимулюючу виплату у вищому розмірі, та службовим повноваженням виникає суперечність, яка впливає на її об'єктивність при вчиненні зазначених дій, що є реальним конфліктом інтересів.
Таким чином, ОСОБА_1 , визначаючи у службових записках від 29.08.2024 та 28.08.2025 бажаний конкретний розмір його надбавки (10% та 15%) діяв в умовах конфлікту інтересів, оскільки останній не може об'єктивно оцінити власну роботу, при винесенні пропозиції щодо розміру надбавки для себе, що свідчить про порушення встановленого порядку запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Таким чином, приватний інтерес у реалізації цього повноваження стосовно себе пов'язаний з можливістю впливу та прийняття остаточного рішення про встановлення додаткових стимулюючих виплат.
Таким чином, під час виконання службових повноважень у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом, що полягає у бажанні отримати стимулюючу виплату, та службовими повноваженнями вираженими як у начальника, який має право підписувати відповідні листи (клопотання), що вплинуло на об'єктивність та неупередженість прийняття рішення.
Згідно зі ст. 1 Закону приватний інтерес будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Крім того, займаючи посаду виконуючого обов'язків головного інженера Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго», ОСОБА_1 не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів та підписав службові записки від 29.08.2024 та 28.08.2025 з проханням надати собі надбавки за високі досягнення в праці за серпень 2024 в конкретному розмірі 10% та з за серпень 2025 року в конкретному розмірі 15%, тим самим вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів.
Згідно листа УКП «Уманьтеплокомуненерго» №160 від 04.02.2026 за період з 01.05.2024 року від працівників підприємства не надходило повідомлення про можливі факти виникнення конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Також, безпосередньо у судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що він особисто складав та підписував службові записки щодо особистого преміювання та про наявність у нього реального конфлікту інтересів з вказаних питань будь-який орган, будь-яким чином він не повідомляв.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-7 КУпАП встановлюється відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП встановлюється відповідальність за вчинення особою дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до статті 1 Закону та п. 2 Примітки до ст. 172-7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
В даному випадку ОСОБА_1 не виконав вимоги ст. 28 Закону, які виникли у нього, як виконуючого обов'язків головного інженера Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго».
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону.
Юридичними наслідками в даному випадку є вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у неповідомленні у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, та у вчиненні ним дій та прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів під час складання та підписання службових записок з приводу преміювання себе особисто, чим він вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.172-7, ч. 2 ст.172-7 КУпАП, підтверджується наданими матеріалами адміністративної справи.
Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.172-7, ч. 2 ст.172-7 КУпАП.
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, передбачених ст. 34 КУпАП не встановлено.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
Санкція ч. 1 ст. 172-7 КУпАП тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкція ч. 2 ст. 172-7 КУпАП тягне за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи те, що матеріали про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП перебувають в провадженні одного судді та об'єднані в одне провадження тому необхідно накласти на нього стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.9,23,33,34 40-1, 245,251,252,280,283-285,294, 172-7 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафуу розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачено не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду, протягом десяти днів, з дня її винесення, через Уманський міськрайонний суд.
Суддя: В.Л. Гудзенко