ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
24 березня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
підозрюваної - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання в рамках кримінального провадження № 12026163520000049 від 17.01.2026 р., відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
- підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
встановив:
Старший слідчий СВ відділення поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , звернулась до слідчого судді з клопотанням, яке погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження № 12026163520000049 від 17.01.2026 р., підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Обґрунтовуючи подане клопотання слідчий послалась на те, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та в даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
Сторона захисту в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання слідчого. ОСОБА_5 заявила, що частково погоджується з висунутою підозрою, оскільки деякі обставини є надуманими. Також сторона захисту заперечувала проти встановлення обов'язків підозрюваній при застосуванні запобіжного заходу зобов'язати пройти курс лікування від алкогольної та наркотичної залежності, пославшись на те, що наркотичні засоби вона не вживає і не зловживає алкоголем, та не перебуває відповідно на обліку у лікаря-нарколога.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
При вирішенні зазначеного клопотання слідчого, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS №210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі Стамбульська конвенція), п. b ст. 3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні; також, згідно ст. 35 Стамбульської конвенції, Україна як держава учасник, вжила необхідних законодавчих заходів для забезпечення того, щоб умисну поведінку, яка полягає у вчиненні актів фізичного насильства проти іншої особи, було криміналізовано, а саме здійснено криміналізацію систематичного домашнього насильства.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає спільно разом зі своєю матір'ю ОСОБА_8 та бабою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 та є учасниками сімейних відносин, які регулює Сімейний кодекс України згідно до ч.1 ст.2 та ст.3 вказаного кодексу, оскільки спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Починаючи з початку березня місяця 2025 року (більш точна дата не встановлена), ОСОБА_5 , будучи невдоволеною тією обставиною, що в одній кімнаті разом з нею проживають три члена сім'ї, а також, що ОСОБА_9 постійно робила їй зауваження з приводу того, що вона ніде не навчається і не працює, а тому їй одній приходиться утримувати сім'ю з трьох осіб, вирішила створити їй нестерпні умови проживання з метою примусити її за власної ініціативи змінити місце проживання.
Діючи з вказаною метою, ОСОБА_5 як засіб досягнення зазначеної мети обрала постійне місце застосування різних форм домашнього насильства до своєї бабусі ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій задум, ОСОБА_5 починаючи з березня 2025 року по лютий 2026 року систематично (декілька разів на тиждень, а іноді і декілька разів на день), перебуваючи за вказаним місцем проживання, завдала своїй бабусі ОСОБА_9 фізичних та моральних страждань, а саме застосувала до неї:
- психологічне насильство, яке полягало в систематичному цькуванні, провокуванні конфліктів під час яких виражалася нецензурною лайкою під час яких виказувала образливі висловлювання які принижували потерпілу та супроводжувались погрозами застосування до неї фізичного насильства, у тому числі замахування з погрозами застосування насильства;
- фізичне насильство, яке полягало в штовханні, нанесенні ляпасів різним частинам тіла без завдання тілесних ушкоджень, шарпання за одежу, штовхання;
- економічне насильство яке полягало в небажанні ОСОБА_5 приймати участь у веденні спільного господарства та нести спільні витрати на придбання їжі та оплати комунальних послуг у зв'язку з чим потерпіла вимушена сама утримувати себе, доньку та онуку, самостійно оплачуючи комунальні послуги та купляючи їм обом їжу, позбавляючи себе можливості належним чином себе забезпечувати у тому числі не маючи можливості придбати необхідні ліки та інші предмети першої необхідності тощо.
- Зважаючи на вказані систематичні факти домашнього насильства з боку ОСОБА_5 за вказаний період часу, уповноваженими співробітниками поліції, які прибували на численні виклики, з врахуванням її протиправної поведінки, було складено 3 протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,ч.3 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства) від 07.07.2025 р. (1 протокол), 22.07.2025 р. (1 протокол), 19.12.2025 р. (1 протокол), за які вона ухвалами Приморського районного суду м. Одеси та Пересипського районного суду м. Одеси була притягнута до адміністративної відповідальності, а саме:
- - постановою від 01.08.2025 р. за вчинення 07.07.2025 р. адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП до адміністративного стягнення у виді накладення штрафу в сумі 340 грн.;
- постановою від 12.08.2025 р. за вчинення 22.07.2025 р. адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства) до адміністративного стягнення у виді накладення штрафу в сумі 605 грн.60 коп.;
- постановою від 25.12.2025 р. за вчинення 06.12.2025 р. адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства) до адміністративного стягнення у виді накладення штрафу в сумі 1020 грн. 60 коп.
Крім того, 06.01.2026 р. приблизно о 18.30 годині, ОСОБА_5 перебуваючи за вказаним місцем проживання в черговий раз безпідставно почала провокувати конфліктну ситуацію та з'ясування стосунків, принижуючи честь та гідність ОСОБА_9 які супроводжувались погрозами застосування фізичного насильства. Через те, що зазначені дії ОСОБА_5 вчиняла протягом тривалого часу, а саме декількох годин не реагуючи на зауваження потерпілої, ОСОБА_9 була вимушена в черговий раз звернутись з заявою до поліції про вчинення стосовно неї чергового факту домашнього насильства.
В результаті вищеописаних систематичних фактів домашнього насильства з боку ОСОБА_5 в період часу з початку березня 2025 року по лютий 2026 року, потерпілій ОСОБА_9 були завдані психологічні та фізичні страждання які призвели до погіршення якості життя потерпілої внаслідок постійного фізичного та психологічного дискомфорту, негативних переживань та емоційної напруженості, а також втрати повноцінного сну, відпочинку та позитивних емоцій.
За вказаних обставин 17.03.2026 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Зважаючи на надані слідчому судді матеріали, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 за фактом можливого вчинення злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
При вирішенні питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваної у разі визнання її винною у вчиненні злочину у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя також погоджується з доводами клопотання, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваною ОСОБА_5 на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрювана може на них впливати з метою схилення їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, адже свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваної кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1ст.177 КПК України.
Вищевикладені обставини, на думку слідчого судді, свідчать про явні негативні соціальні інтереси останньої, й відповідно про її емоційно-вольову деформацію та ймовірну відсутність правової свідомості, а тому, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках означеного кримінального провадження існує реальний ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження ОСОБА_5 кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваною та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
З урахуванням зазначених ризиків у кримінальному провадженні, обставин кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваної слідчий суддя вважає, що на даний час для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та виконання останньої покладених на неї процесуальних обов'язків, є достатнім застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням на підозрювану наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із м. Одеса, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; зобов'язати проходження програми для кривдників.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити підозрюваної, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному КПК України.
Водночас слідчий суддя не вбачає підстав для встановлення підозрюваній обов'язків пройти курс лікування від алкогольної та наркотичної залежності, оскільки така залежність не була підтверджена належними доказами.
Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 176- 178, 179, 186, 194-197, 376 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.ч. 5,6 ст. 194 КПК України, строком до 2 місяців, тобто до 17 травня 2026 року, в межах строку досудового розслідування, а саме:
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із м. Одеса, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
- зобов'язати проходження програми для кривдників.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування.
Зобов'язати слідчого, прокурора повідомити підозрюваній письмово під розпис про покладені на неї обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до підозрюваної може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання становить до 17.05.2026 року, включно.
У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду.
Слідчий суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер справи: №522/4203/26
Номер провадження № 1-кс/522/1513/26
Слідчий суддя - ОСОБА_1