24 березня 2026 року
м. Київ
справа № 387/702/24
провадження № 61-3809ск26
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання права власності на земельні ділянки та їх витребування,
У травні 2024 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 про визнання права власності на земельні ділянки та їх витребування, в якому просила:
1) визнати за нею право власності на земельні ділянки площею 1,00 га, кадастровий номер 3521786000:02:002:5751 та площею 1,00 га кадастровий номер 3521786000:02:002:5750, які сформовані шляхом поділу земельної ділянки площею 2,00 га кадастровий номер 3521786000:02:002:5173;
2) витребувати у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на праві власності земельну ділянку площею 1,00 га, кадастровий номер 3521786000:02:002:5751.
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області рішенням від 21 травня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
Кропивницький апеляційний суд постановою від 24 листопада 2025 року рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2025 року скасував й ухвалив нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив.
Визнав за ОСОБА_2 право власності на дві земельні ділянки: площею 1,00 га, кадастровий номер: 3521786000:02:002:5750; площею 1,00 га, кадастровий номер: 3521786000:02:002:5751.
Витребував у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер: 3521786000:02:002:5751.
Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
17 лютого 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_1 , на постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 листопада 2025 року у зазначеній вище справі.
Верховний Суд ухвалою від 18 лютого 2026 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання права власності на земельні ділянки та їх витребування.
18 березня 2026 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 листопада 2025 року у цій справі.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з урахуванням такого.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
У силу вказаної імперативної норми процесуального права повторне касаційне оскарження судового рішення заборонено, а тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Таке процесуальне обмеження, передбачене пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України щодо повторної подачі касаційної скарги після відмови у відкритті касаційного провадження на те саме судове рішення, є загальним для всіх суб'єктів, що узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а відтак не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_1 вже зверталася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 листопада 2025 року і судом касаційної інстанції постановлено ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження у цій справі, а тому відсутні правові підстави для розгляду повторно поданої касаційної скарги на вказане судове рішення.
У зв'язку з цим у відкритті касаційного провадження слід відмовити з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України.
Керуючись пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання права власності на земельні ділянки та їх витребування.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров