24 березня 2026 року
м. Київ
справа № 265/1916/20
провадження № 61-3647ск26
ВеВерховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни, на ухвалу Новокодацького районного суду м. Дніпра від 19 листопада 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2026 року в провадженні за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , заступник начальника Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мануїлова Н. В., про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
У жовтні 2025 році ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати судовий наказ від 08 квітня 2020 року № 265/1916/20, виданий Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Новокодацького районного суду м. Дніпра від 19 листопада 2025 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2026 року, в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
У березні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Матвійчук Н. Є., на ухвалу Новокодацького районного суду м. Дніпра від 19 листопада 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2026 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини першої статті 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Тобто судовий наказ є особливою формою судового рішення та за своїм змістом є також формою виконавчого документа.
За змістом статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, вбачається, що ухвали суду першої інстанції про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, переглянуті апеляційним судом, не можуть бути оскаржені у касаційному порядку (пункт 25 частини першої статті 353 ЦПК України).
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, ухвала Новокодацького районного суду м. Дніпра від 19 листопада 2025 року та за її наслідками перегляду постанова Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2026 року про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Керуючись частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Матвійчук Наталії Євгеніївни, на ухвалу Новокодацького районного суду м. Дніпра від 19 листопада 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2026 року в провадженні за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , заступник начальника Лівобережного ВДВС у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мануїлова Н. В., про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
В. В. Сердюк