27 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 711/9813/23
провадження № 61-51ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2025 року у складі судді Казидуб О. Г. та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Василенко Л. І., повний текст складений 08 грудня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Черкаської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та встановлення факту родинних відносин,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що ОСОБА_2 звернулася з позовом до Черкаської міської ради про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що:
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, зокрема, у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_4 є сином ОСОБА_5 , яка є спадкоємцем першої черги на спадкове майно;
станом на день смерті ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_5 ;
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 ;
позивач є племінницею ОСОБА_5 , тому вважає, що вона є спадкоємицею за правом представлення після ОСОБА_5 ;
в установлений законом шестимісячний строк вона звернулася до Другої черкаської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , заведено спадкову справу;
постановою нотаріуса Другої черкаської державної нотаріальної контори Перкалюк С.В. від 13 грудня 2023 року відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме, на квартиру АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була його мати ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, оскільки між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відсутні документи, що підтверджують родинний зв'язок та у ОСОБА_2 відсутні документи, що підтверджують родинний зв'язок з померлою ОСОБА_5 . Також, у неї відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно;
в неї відсутній оригінал свідоцтва про народження ОСОБА_4 , тому вона звернулась до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси (далі ВДРАЦС м. Черкаси) з проханням витребувати у відділі ЗАГС рф свідоцтво про народження ОСОБА_4 ;
листом № 32.23-04-06 від 20 грудня 2023 року ВДРАЦС у м. Черкаси повідомив, що з 24 лютого 2022 року в зв'язку з повномасштабною триваючою збройною агресією рф відділами державної реєстрації актів цивільного стану України не здійснюється будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами юстиції росії і білорусі в рамках Конвенції, а також інших міжнародних договорів з питань міжнародно-правових та правового співробітництва у цивільних справах;
щодо родинного зв'язку ОСОБА_2 з ОСОБА_5 зазначає наступне;
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_6 , батьком якої є ОСОБА_7 , матір'ю - ОСОБА_8 , місцем народження є рф, а саме, селище Лісне Умбсього району Мурманської області;
26 листопада 1954 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 укладений шлюб, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_11 , батьком якої є ОСОБА_7 , матір'ю - ОСОБА_8 ;
20 березня 1953 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 укладений шлюб, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_11 ;
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_11 ;
отже, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , є рідними сестрами;
позивач є рідною дочкою ОСОБА_11 та відповідно є племінницею ОСОБА_5 ;
оригінали свідоцтв про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 неможливо подати до суду з незалежних від неї причин.
В розумінні частини 3 статті 1268 ЦК України, ОСОБА_5 вважається такою, що фактично прийняла спадщину після ОСОБА_4 , оскільки, на день його смерті проживали разом та були зареєстровані за однією адресою, однак юридично не оформили право власності на спадкове майно.
Просила:
встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є племінницею ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про вступ у справу в якості третьої особи з самостійними вимогами та надав заяву про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та встановлення факту родинних відносин.
В заяві зазначив, що:
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , останнє місце реєстрації якої за адресою: АДРЕСА_1 ;
вона з 2000 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу разом з ОСОБА_1 в зазначеній квартирі;
в період проживання разом як подружжя вони вели спільне господарство, ОСОБА_1 забезпечував родину, ремонтував квартиру, придбавав особисті речі, продукти та сплачував комунальні послуги, тобто, подружжя було пов'язане побутом, мали спільні права та обов'язки. В зв'язку з хворобою ОСОБА_5 в результаті чого вона втратила здатність самостійно рухатись (пересувалась по квартирі за допомогою спеціальних засобів) і самостійно себе обслуговувати, її чоловік ОСОБА_1 придбавав ліки та доглядав її, а після смерті ОСОБА_5 . ОСОБА_1 фактично вступив в управління майном та продовжує до цього часу доглядати за спадковим майном, сплачує належні платежі, тому відповідно до положень частини 3 статті 1268 ЦК України є таким, що фактично прийняв спадщину;
факт спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу підтверджується документальним актом, чеками про придбання речей, встановленням вікон, конвертами про отримання поштової кореспонденції позивачем за адресою фактичного проживання у 2020 році - АДРЕСА_1 , договором № 9906020 про надання послуг з газопостачання від 09 лютого 2006 року, який підписаний ОСОБА_1 від імені ОСОБА_5 , поясненнями свідків, фотокартками, які відображають спільне життя та щасливі родинні моменти;
він звернувся до Другої черкаської державної нотаріальної контори з заявою, в якій просив видати свідоцтво про право на спадщину за законом, але отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 лютого 2024 року в зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують факт родинних відносин з померлою ОСОБА_5 та факт родинних відносин ОСОБА_4 з ОСОБА_5 , що стало підставою для звернення до суду з даним позовом;
факт того, що ОСОБА_5 була матір'ю ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва про народження від 23 травня 1968 року народження, (виданому повторно), оригіналом ордеру на житлове приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу № 2878 від 28 жовтня 1974 року, з якого вбачається, що член ЖБК ОСОБА_9 отримав житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . До складу членів сім'ї входять: ОСОБА_5 , 1935 року народження - дружина; ОСОБА_15 , 1954 року народження - донька; ОСОБА_16 , 1956 року народження - донька; ОСОБА_4 , 1957 року народження - син;
в подальшому ОСОБА_9 подарував квартиру своєму синові ОСОБА_4 на підставі договору дарування квартири від 13 липня 1994 року.
Просив суд:
встановити факт, що має юридичне значення про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з 2000 року прожила однією сім'єю, як чоловік та дружина, без реєстрації шлюбу разом з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 , в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , тому, відповідно до статті 1264 ЦК України є спадкоємцем четвертої черги спадкування. В період проживання разом як подружжя вели спільне господарство, були пов'язані побутом, мали спільні права та обов'язки, а після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_1 фактично вступив в управління майном та продовжує до цього, тому, відповідно до положень частини 3 статті 1268 ЦК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 є таким, що фактично прийняв спадщину;
встановити факт, що має юридичне значення про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , останнє місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , являлась матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , останнє місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2024 року прийнято до спільного розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та встановлення факту родинних відносин та об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 до Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до Черкаської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задоволено. Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є племінницею ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та встановлення факту родинних відносин залишено без задоволення.
Рішення суду мотивоване тим, що:
враховуючи надані суду письмові докази, оцінивши їх, суд зробив висновок про наявність підстав для задоволення вимог позивача ОСОБА_2 в частині встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_4 , є сином ОСОБА_5 та в частині встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 є племінницею ОСОБА_5 ;
як вбачається з договору дарування квартири від 13 липня 1994 року, ОСОБА_4 був власником квартири АДРЕСА_3 ;
на момент смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_5 проживала разом з ним, тобто, в розумінні частини 3 статті 1268 ЦК України, ОСОБА_5 вважається такою, що фактично прийняла спадщину після ОСОБА_4 , однак, юридично не оформила право власності на спадкове майно;
ІНФОРМАЦІЯ_10 померла ОСОБА_11 - сестра ОСОБА_5 та матір позивача;
відповідно до частини 3 статті 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини;
ОСОБА_2 звернулася з заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 ;
враховуючи надані письмові докази, оцінивши їх, суд зробив висновок про наявність підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 в контексті обставин спірних правовідносин суд зазначив, що у спорах щодо здійснення права на спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування територіальної громади за місцем знаходження спадкового майна;
в судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_5 до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_2 , тобто, на даний час існують інші спадкоємці. Проте, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до Черкаської міської ради;
таким чином належним відповідачем за позовними вимогами в даному випадку є ОСОБА_2 ;
в судовому засіданні, яке відбулося 25 липня 2025 року, адвокат Джирма А. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначила, що ОСОБА_2 є рівноправним відповідачем з Черкаської міською радою, проте, клопотань про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 чи заміну первісного відповідача на іншого стороною позивача не заявлялось;
враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 позовні вимоги пред'явлені до неналежного відповідача, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 02 грудня 2025 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2025 року в оскаржуваній частині залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 7 000 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що:
в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 , тобто він оскаржує рішення суду першої інстанції у даній справі лише в частині відмови в задоволенні його позовних вимог як третьої особи з самостійними вимогами до Черкаської міської ради про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та встановлення факту родинних відносин. Таким чином, апеляційний суд переглядав законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги і лише в оскаржуваній ОСОБА_1 частині рішення. Рішення суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 сторонами не оскаржувалося;
з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася в установлений шестимісячний строк до Другої черкаської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 ;
звертаючись до суду з позовною заявою як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_1 визначив Черкаську міську раду у статусі відповідача, до якого заявлено його вимоги;
клопотань про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_2 чи заміну первісного відповідача на іншого ОСОБА_1 та його представником під час розгляду справи судом першої інстанції не заявлялось;
оскільки на момент виникнення спірних правовідносин, крім ОСОБА_1 існують інші особи, які претендують на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , тому колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що заявлений позивачем спір неможливо вирішити за вказаного в позові кола осіб, а тому наведені позивачем доводи не мають правового значення для правильного вирішення спору;
доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було повно і всебічно досліджено подані скаржником докази в підтвердження його вимог, не надана оцінка фотоматеріалам, на яких зафіксовано спільне проживання та сімейні відносини ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_5 та проігноровано довідки з ЖЕКу та ОСББ, що підтверджують проживання ОСОБА_1 за однією адресою з ОСОБА_5 відхиляються колегією суддів як безпідставні, оскільки вони ніяким чином не спростовують висновок суду першої інстанції про те, що заявлений позивачем спір неможливо вирішити за вказаного в позові кола осіб;
у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 заявила вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на її користь понесених нею витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 7 000 грн;
представництво інтересів ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції здійснювала адвокат Хмельницька Л. М., що підтверджується ордером № 11128199 від 08 жовтня 2025 року та договором про надання правової допомоги від 08 жовтня 2025 року;
розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції визначено в розмірі 7 000 грн та вказано, що вказана сума є фіксованою та є гонораром за надання адвокатом Хмельницькою Л. М. професійної правничої допомоги у справі, яка складається з: надання консультацій, правового аналізу документів, підготовку та подачу до суду процесуальних документів, представництво інтересів та участь в судовому засіданні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. До відзиву на апеляційну скаргу додано квитанцію до прибуткового касового ордера № 7 від 08 жовтня 2025 року про сплату ОСОБА_2 адвокату Хмельницькій Л. М. 7 000 грн за надання правової допомоги в справі № 711/9813/23;
заявлена до стягнення сума в розмірі 7 000 грн за виконану адвокатом роботу відповідає принципу співмірності та обсягу фактично наданих адвокатом послуг за виконану адвокатом роботу;
з урахуванням викладеного на користь ОСОБА_2 слід стягнути витрати на правничу допомогу при апеляційному перегляді справи в розмірі 7 000 грн.
У грудні 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 грудня 2025 року, постановити нове рішення, яким встановити факт спільного проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу, факт родинного звязку між ОСОБА_17 та померлим сином і визнати право на частину спадкого майна померлого.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 грудня 2025 року залишено без руху.
У лютому 2026 року ОСОБА_1 надав Верховному Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучив уточнену касаційну скаргу.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
підставами касаційного оскарження є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник також обгрунтовує необхідність відступити від усталеної практики та/або врахувати відсутність висновку Вкрховного Суду у подібних правовідносинах. Окрім цього заявляється клопотання про врахування нововиявленої обставини та про допуск касаційної скарги до провадження з огляду на виключну правову значущість справи;
суди фактично проігнорували частину доказів, які підтверджують факт спільного проживання як сім'ї;
суди не звернули уваги, що чинне законодавство прямо передбачає можливість встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу - стаття 74 СК України;
суди не врахували практику Верховного Суду щодо критеріїв встановлення факту проживання однією сім'єю - постанови від 01 жовтня 2024 року у справі № 638/11578/21 та від 11 червня 2024 року у справі № 750/725/21;
судові рішення порушують право особи на повагу до сімейного життя гарантоване статею 8 Європейської конвенції з прав людини;
суди також безпідставно відмовили у встановленні факту родинних відносин між ОСОБА_1 та Беззубенком (його покійним сином);
суди не взяли до уваги, що чинне законодавство прямо передбачає можливість встановлення факту родинних відносин у судовому порядку - пункт 1 частини 1 статті 315 ЦПК України. У даному випадку встановлення цього факту необхідно заявнику для реалізації спадкових прав як батька померлого сина та отримання статусу члена сімї загиблого військовослужбовця;
суди обмежилися констатацією відсутності прямих документальних доказів і проігнорували інші наявні докази та обставини, що підтверджують батьківство;
крім того, після ухвалення судових рішень йому стало відомо про наявність ще однієї дитини, яка повязана з обставинами справи. А саме, з'ясовано, що у ОСОБА_1 є ще одна дитина від тієї ж матері - ОСОБА_3 , яка проживає за кордоном. Ця обставина має вирішальне значення для правильного вирішення спору. Вона стверджує сталість відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в минулому, а також засвідчує юридично батьківство Корецького принаймні щодо однієї спільної дитини.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 грудня 2025 року в частині посилання на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, відсутність висновків Верховного Суда та перегляд за нововиявленими обставинами повернуто.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Суди встановили, що:
відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого «Печенгським р,в ЗАГС Мурманской области», ІНФОРМАЦІЯ_11 народився ОСОБА_4 . В графі батько зазначено - « ОСОБА_9 », в графі мати зазначено - « ОСОБА_5 », тобто, ОСОБА_4 є сином ОСОБА_5 ;
відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , виданого 97800023 Відділом реєстрації актів цивільного стану про смерть Комітету по справам запису актів цивільного стану, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер;
як вбачається з копії свідоцтва про народження № 128, виданого Відділом актів цивільного стану, ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_6 . В графі батько вказаний - « ОСОБА_7 », в графі «мати» вказана « ОСОБА_8 »;
за змістом копії свідоцтва про народження № 229, виданого Малаховською сільрадою 03 грудня 1926 року народилася ОСОБА_11 . В графі батько вказаний - « ОСОБА_7 », в графі «мати» вказана « ОСОБА_8 »;
відповідно до копії свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 , виданого «Печенским рай. ЗАГС Мурманської області», 26 листопада 1954 року було укладено шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище - « ОСОБА_6 »;
за змістом копії свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_4 , виданого «Печенским рай. ЗАГС Мурманської області», 20 березня 1953 року було укладено шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище - « ОСОБА_11 », тобто, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 є рідними сестрами;
відповідно до копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 , виданого Печенским рай. ЗАГС Мурманської області», ІНФОРМАЦІЯ_12 народилася ОСОБА_18 ;
за змістом свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_6 , виданого «Печенским рай. ЗАГС Мурманської області», 19 вересня 1981 року укладено шлюб між ОСОБА_19 та ОСОБА_18 . Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище - « ОСОБА_18 », тобто, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є племінницею ОСОБА_5 ;
як вбачається з договору дарування квартири від 13 липня 1994 року, ОСОБА_4 був власником квартири АДРЕСА_3 ;
як вбачається з Інформації про зареєстроване право власності № 44756 від 05 вересня 2023 року, наданої КП «ЧООБТІ», станом на 01січня 2013 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано у комунальному підприємстві «ЧООБТІ» за ОСОБА_4 ;
як вбачається з листа Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради № 21343-01-10 від 26 грудня 2023 року, за адресою: АДРЕСА_1 станом на 06 червня 2023 року, зареєстровані наступні особи: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (період реєстрації з 18 травня 2007 року до 07 червня 2023 року); ОСОБА_4 , зареєстрований з 19 вересня 2014 року дотепер;
відповідно до повідомлення Другої Черкаської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з даними алфавітних книг обліку спадкових справ Другої черкаської державної нотаріальної контори, спадкова справа не заводилась;
на момент смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_5 проживала разом з ним;
відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_7 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_10 померла ОСОБА_11 ;
за змістом свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_8 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла;
як вбачається з копії спадкової справи № 298/2023 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , наданої Другою державною нотаріальною конторою, на запит суду, ОСОБА_2 звернулася з заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 ;
нотаріус Другої черкаської державної нотаріальної контори Перкалюк С.В., розглянувши заяву ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, що залишилися після смерті її тітки ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (спадкова справа № 298/2023) встановила, що «квартира АДРЕСА_2 , згідно довідок КП «ЧООБТІ» від 05 вересня 2023 року за № 44756, 44756о, належить ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на території російської федерації, однак оригінал свідоцтва про його смерть відсутній, що унеможливлює підтвердити факт смерті ОСОБА_4 ; згідно з довідкою № 6105/01.03-01 від 04 вересня 2023 року, виданої Департаментом «ЦНАП» Черкаської міської ради, станом на 25 жовтня 2021 року ОСОБА_4 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , разом з ОСОБА_5 ». Також, встановлено, що під час підготовки документів до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом було встановлено, що між померлою ОСОБА_5 та померлим ОСОБА_4 відсутні документи, що підтверджують родинний зв'язок. Останній, зі слів ОСОБА_2 , народився в російській федерації. Окрім того, було встановлено, що у спадкоємця ОСОБА_2 відсутні документи, що підтверджують родинний зв'язок з померлою ОСОБА_5 . Також, у ОСОБА_2 , відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5 »;
13 грудня 2023 року нотаріус Другої черкаської державної нотаріальної контори Перкалюк С. В. виніс постанову, якою відмовив ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме, на квартиру АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була його мати - ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частина друга статті 1223 ЦК України).
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об'єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно (частина перша статті 1277 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) зроблено висновок, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року у справі № 280/4/18 (провадження № 61-403св19).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).
Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року в справі № 947/6589/21 (провадження № 61-10253св23)).
Вирішуючи справу в частині позовних вимог третьої особи ОСОБА_1 суди встановили, що після смерті ОСОБА_5 до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_2 , тобто, на даний час існують інші спадкоємці. Проте, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до Черкаської міської ради.
За таких обставин, суди зробили обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи касаційної скарги про про те, що суди не врахували практику Верховного Суду щодо критеріїв встановлення факту проживання однією сім'єю - постанови від 01 жовтня 2024 року у справі № 638/11578/21 та від 11 червня 2024 року у справі № 750/725/21, безпідставні, оскільки розгляд справи по суті може спору може відбуватися лише за належного складу відповідачів.
Аналогічний висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судувід 23 квітня 2025 року у справі № 681/855/23 (провадження № 61-5175св24).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги, судових рішень в оскарженій частині свідчить, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 02 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Черкаської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно та за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та встановлення факту родинних відносин.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат