Іменем України
18 березня 2026 року
м. Київ
Справа № 298/1335/24
Провадження № 61-15253ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Дурдинець Руслана Юріївна (далі - адвокат),
на ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 1 серпня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 7 жовтня 2025 року
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескроу Капітал» (далі - ТОВ «Ескроу Капітал») про заміну Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - позивач) як стягувача правонаступником у виконавчому провадженні з виконання рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 28 лютого 2013 року за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Великоберезнянського районного суду від 11 січня 2013 року у справі № 702/1754/12 за позовом позивача до скаржниці про стягнення боргу за кредитним договором,
заінтересовані особи - приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Юрій Георгійович (далі - приватний виконавець) і скаржниця (боржниця), та
1. 22 липня 2024 року до суду надійшла заява ТОВ «Ескроу Капітал» про заміну позивача як стягувача його правонаступником - ТОВ «Ескроу Капітал» - щодо права вимоги до боржниці за кредитним договором від 15 травня 2008 року № ML805/018/2008 (далі - кредитний договір) і договором іпотеки № РМL-805/018/2008, посвідченим 15 травня 2008 року (далі - договір іпотеки). Мотивував так:
- 9 грудня 2019 року приватний виконавець відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Апеляційного суду Закарпатської області у справі № 702/1754/12 за позовом позивача до скаржниці. Виконавчий лист досі перебуває у приватного виконавця на виконанні;
- 3 червня 2024 року позивач уклав із ТОВ «Ескроу Капітал» договір факторингу, а 11 червня 2024 року - договір відступлення прав вимоги, згідно з яким позивач відступив, а ТОВ «Ескроу Капітал» прийняло право вимоги за зазначеними кредитним договором та договором іпотеки.
2. 1 серпня 2024 року Великоберезнянський районний суд Закарпатської області постановив ухвалу, згідно з якою заяву ТОВ «Ескроу Капітал» задовольнив: замінив позивача як стягувача на правонаступника - ТОВ «Ескроу Капітал» - щодо права вимоги до скаржниці за кредитним договором і договором іпотеки. Мотивував тим, що позивач відступив, а ТОВ «Ескроу Капітал» прийняло права вимоги за кредитним договором і договором іпотеки.
3. 7 жовтня 2025 рокуЗакарпатський апеляційний суд ухвалив постанову, згідно з якою апеляційну скаргу скаржниці залишив без задоволення, а зазначену ухвалу суду першої інстанції - без змін. Мотивував так:
- суд першої інстанції зробив правильний висновок про задоволення заяви, оскільки до ТОВ «Ескроу Капітал» перейшли права вимоги позивача у справі № 702/1754/12, а отже, такий правонаступник набув право на заміну сторони у виконавчому провадженні з наданням йому статусу стягувача;
- аргумент апеляційної скарги про те, що скаржницю не повідомили про час і місце розгляду заяви, є необґрунтованим, бо суд першої інстанції підставно зазначив в ухвалі про можливість розглянути заяву за відсутності осіб, які не з'явилися, за наявними матеріалами справи.
4. 4 грудня 2025 року адвокат в інтересах скаржниці сформувала у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 36795/0/220-26 від 5 грудня 2025 року). Просила скасувати зазначені ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви. Мотивувала так:
- підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав та обов'язків вибулої сторони у цих правовідносинах. Тому для заміни сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та перехід до заявника матеріальних прав і обов'язків вибулої сторони;
- для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі передання такого права;
- належним доказом набуття права вимоги за кредитним договором є належно оформлені та підписані договори про відступлення цього права, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що є дані кредитного договору, а також докази оплати (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012);
- до заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником ТОВ «Ескроу Капітал» додало лише копії рішення суду, договору факторингу від 3 червня 2024 року й акта приймання-передачі, договору відступлення прав вимоги від 11 червня 2024 року за реєстровим № 227 та відповідного акта приймання-передачі. Тобто немає доказів оплати за договором відступлення прав вимоги;
- ЦПК України та Закон України «Про виконавче провадження» не передбачають право на звернення до суду правонаступника стягувача із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні. Суди не звернули увагу на те, що ТОВ «Ескроу Капітал» не є стороною виконавчого провадження, а приватний виконавець і позивач заяву про заміну сторони виконавчого провадження не подавали. З огляду на це у задоволенні цієї заяви слід було відмовити через її подання неналежним заявником;
- до заяви про заміну сторони виконавчого провадження ТОВ «Ескроу Капітал» не додало документ, що посвідчує повноваження особи, яка подала цю заяву, - « ОСОБА_2 ». Тобто суд першої інстанції розглянув заяву, яку подала неповноважна особа;
- до відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Ескроу Капітал» додало файл «Виписка з ЄДР.pdf», який є неналежно заповненим шаблоном електронної довіреності. Він не містить реквізитів (без дати видачі, без зазначення особи, що видає довіреність, та без її підпису). Цей документ був завантажений на сторінку для перевірки електронних підписів порталу «Дія», унаслідок чого вдалося встановити, що такий файл не містить підпису. Тому вказаний документ не підтверджує повноважень «ОСОБА_2.» на представництво інтересів ТОВ «Ескроу Капітал». Таким чином, суди попередніх інстанцій розглянули заяву про заміну сторони виконавчого провадження, яку подав неповноважний представник.
5. Скаржниця просила поновити строк на касаційне оскарження. Мотивувала тим, що повний текст оскарженої постанови отримала 10 листопада 2025 року в електронному кабінеті. На підтвердження додала картку руху документа.
5.1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).
5.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
5.3. Апеляційний суд повний текст постанови склав 17 жовтня 2025 року. Скаржниця до касаційної скарги додала картку руху документа за змістом якої вона отримала в електронному кабінеті копію оскарженої постанови лише 10 листопада 2025 року. Оскільки вона подала касаційну скаргу 4 грудня 2025 року, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення копії цієї постанови, то пропущений строк на касаційне оскарження слід поновити.
6. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
6.1. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України). Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив (частина друга статті 55 ЦПК України). Заміна сторони правонаступником можлива також на стадії виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).
6.2. Процесуальний закон не ототожнює поняття «процесуальне правонаступництво» та «заміна сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені окремі статті ЦПК України - 55 і 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) й ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можна подавати апеляційні скарги окремо від рішення суду (див. mutatismutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (пункт 74)).
6.3. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника (див. mutatis mutandisпостанову Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (пункти 8.3-8.4)).
6.4. Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу відповідного суб'єкта, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише юридичні факти, які виникли під час судового провадження, а не до його початку. Процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним правонаступництвом, оскільки воно може мати місце в тих випадках, коли права та/або обов'язки одного із суб'єктів спірних матеріальних правовідносин унаслідок тих чи інших юридичних фактів переходять до правонаступника. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах (див. mutatis mutandisпостанови Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 вересня 2021 року в справі № 1522/12471/12, від 9 липня 2025 року у справі № 331/3102/14-ц).
6.5. Інакше кажучи, процесуальне правонаступництво можливе лише тоді, коли правонаступництво відбулось у майнових відносинах. Тому для залучення правонаступників учасників справи суд має встановити наявність чи відсутність правонаступництва на підставі норм матеріального права у спірних правовідносинах (див. mutatismutandis постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 758/10554/16-ц).
6.6. Заміна судом будь-якого учасника справи має не виключно формальний характер. Вона покликана зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва для виконання завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України у межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва повинно мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами відповідного матеріального правонаступництва (див. mutatismutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (пункти 92-93)).
6.7. Суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб'єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (пункти 31, 53), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 758/10554/16-ц).
6.8. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).
6.9. За змістом вказаного припису відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору. Це - правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Заміна стягувача жодним чином не порушує законних прав та інтересів боржника та з урахуванням положень статті 516 ЦК України не залежить від його думки щодо такої заміни (див. mutatismutandis постанови Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 серпня 2024 року у справі № 204/6084/14-ц, від 11 серпня 2022 року в справі № 753/2356/21).
6.10. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
6.11. Стаття 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором і новим кредитором та визначає, який саме обсяг прав і на яких умовах переходить до нового кредитора. Тобто ця стаття присвячена матеріальному правонаступництву, а не процесуальному (див. mutatismutandis постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 вересня 2021 року в справі № 1522/12471/12).
6.12. Одним із прав сторони у матеріальних відносинах є право на судовий захист порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав чи інтересів. Таке право вона може реалізувати, зокрема, у цивільних процесуальних відносинах. Якщо первісний кредитор відчужив права вимоги за договорами новому кредитору, то він передав останньому і право на судовий захист відповідних прав вимоги, у тому числі тоді, якщо щодо цих прав є оспорюваний первісним кредитором правочин. Після відступлення цивільного права первісний кредитор не зберігає за собою право його судового захисту (див. mutatismutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 761/13017/16-ц (пункти 44-45, 54)).
6.13. Вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора у цих правовідносинах відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідносинах у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах учасник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником, і автоматичне поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається (див. mutatis mutandisпостанову Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (пункт 8.8)).
6.14. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України).
6.15. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив (абзац перший частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
6.16. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям. Тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і внаслідок яких виникають цивільні права й обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення з усіма юридичними наслідками: незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни сторони відкритого виконавчого провадження та сторони справи (стягувача у виконавчому документі) є виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після такого відкриття та до закінчення виконавчого провадження заміна його сторони (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що передбачає процесуальні особливості правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом із положеннями статті 55 ЦПК України. Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи для такого відновлення.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах. Тоді як до відкриття виконавчого провадження і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках - також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Тому тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну його сторони. А якщо воно закінчене, то заміна відповідної сторони правонаступником є неможливою без відновлення виконавчого провадження відповідно до визначених законом умов.
Кредитор може відступити своє право вимоги правонаступнику, який не є стороною відкритого виконавчого провадження, на підставі правочину, який не залежить від відкриття виконавчого провадження. До моменту ухвалення судового рішення про заміну первісного кредитора його правонаступником у відкритому виконавчому провадженні процесуальне правонаступництво не відбувається (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (пункти 76-78, 80-81, 94, 96, 98), від 3 листопада 2020 року в справі № 916/617/17 (пункти 66-67, 74-76)).
6.17. Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи (див. mutatis mutandisпостанову Великої Палати Верховного Суду від 3 листопада 2020 року в справі № 916/617/17 (пункт 73)).
6.18. Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, а її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження (див. mutatismutandis постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 грудня 2025 року у справі № 2-329/12).
6.19. Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини:
- Апеляційний суд Закарпатської області 28 лютого 2013 року ухвалив рішення у справі № 702/1754/12 за позовом позивача до скаржниці про стягнення заборгованості за кредитним договором. Згідно з цим рішенням апеляційну скаргу позивача на рішення Великоберезнянського районного суду від 11 січня 2013 року задовольнив: стягнув зі скаржниці на користь позивача 5 554 821,92 грн заборгованості за кредитним договором і 4 939,50 грн судових витрат;
- 9 квітня 2013 року Великоберезнянський районний суд Закарпатської області видав виконавчий лист;
- 9 грудня 2019 року за вказаним листом приватний виконавець відкрив виконавчепровадження № НОМЕР_1. Боржником в останньому є скаржниця, а стягувачем - позивач. Рішення суду досі не виконане. Виконавче провадження триває;
- 3 червня 2024 року позивач і ТОВ «Ескроу Капітал» уклали договір факторингу;
- акт приймання-передачі документації від 3 червня 2024 року підтверджує, що позивач передав ТОВ «Ескроу Капітал» кредитний договір;
- 11 червня 2024 року позивач і ТОВ «Ескроу Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки;
- відповідно до акта приймання-передачі документації від 11 червня 2024 року позивач передав ТОВ «Ескроу Капітал» договір іпотеки;
- за змістом вказаних договорів позивач відступив, а ТОВ «Ескроу Капітал» прийняло права вимоги за кредитним договором і договором іпотеки.
6.20. Скаржниця правильно зауважує, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником можлива за належного підтвердження заміни сторони у матеріальних правовідносинах. Однак необґрунтованими є доводи касаційної скарги про те, що недостатньо доказів правонаступництва, які надало ТОВ «Ескроу Капітал». Скаржниця помиляється у тому, що докази оплати відступлених прав вимоги є обов'язковими для підтвердження правонаступництва у матеріальних правовідносинах, тобто незалежно від змісту відповідних договірних відносин. Вона не доводила, що за змістом договорів факторингу і відступлення прав вимоги за договором іпотеки відповідні права за цими договорами новий кредитор набуває лише за умови повної передоплати.
6.21. Крім того, за змістом постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18 і Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, на які звернула увагу скаржниця, нові кредитори придбали права вимоги на аукціонах, з огляду на що надав суду, окрім інших документів, відповідні платіжні доручення (тоді як ТОВ «Ескроу Капітал» відповідні права вимоги на аукціонах не набувало). А за обставинами справи № 334/6972/17, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив постанову 21 липня 2021 року, згадану скаржницею у касаційній скарзі, фізична особа-заявник на підтвердження факту набуття прав вимоги за угодою про надання кредиту надала суду виключно договір про відступлення прав вимоги грошових коштів від фінансової компанії до цього заявника. Верховний Суд вважав, що такий договір не є належним і допустимим доказом набуття заявником відповідних прав за відсутності доказів переходу прав вимоги від банку до фінансової компанії (на відміну від тієї ситуації ТОВ «Ескроу Капітал» набуло відповідні права безпосередньо від позивача).
6.22. ТОВ «Ескроу Капітал» подало до суду як договір факторингу і акт приймання-передачі документації за цим договором, так і договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки й акт приймання-передачі документації за цим договором. Скаржниця не стверджує, що ці договори є недійсними. Також немає даних про те, що їх недійсними визнав суд в іншій справі. Тому суди попередніх інстанцій правильно виснували, що позивач відступив, а ТОВ «Ескроу Капітал» прийняло права вимоги за кредитним договором і договором іпотеки. На можливі спірні відносини між позивачем і ТОВ «Ескроу Капітал» щодо оплати за договором факторингу та за договором відступлення прав вимоги за договором іпотеки скаржниця за змістом частини першої статті 516 ЦК України не може впливати.
6.23. З огляду на практику Верховного Суду неприйнятним є аргумент касаційної скарги стосовно того, що за змістом статті 442 ЦПК України та статті 15 Закон України «Про виконавче провадження» новий кредитор як правонаступник стягувача не має права на звернення до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні. Такий правонаступник за змістом приписів зазначених статей є заінтересованою особою, яка, як і сторона цього провадження та приватний виконавець, може звернутися до суду із заявою про заміну стягувача правонаступником.
6.24. За даними системи «Електронний суд» доводи касаційної скарги щодо неналежності доказів представництва інтересів ТОВ «Ескроу Капітал» не були предметом апеляційного розгляду за апеляційною скаргою скаржниці. Тобто, оскільки вона не заявляла такі доводи у тій скарзі, вони не можуть бути предметом оцінки за касаційною скаргою. Стосовно аргументу про неналежність доказів представництва інтересів ТОВ «Ескроу Капітал» в апеляційному суді, то апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції подала скаржниця, а не товариство, і у постанові апеляційного суду немає відомостей про представництво у цьому суді інтересів ТОВ «Ескроу Капітал». Крім того, за даними системи «Електронний суд» у ТОВ «Ескроу Капітал» у судах попередніх інстанцій не було представниці «ОСОБА_2.», як зазначила скаржниця у касаційній скарзі.
6.25. У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
6.26. Установивши, що виконавчий лист перебував і перебуває на виконанні у приватного виконавця, а позивач під час виконавчого провадження передав ТОВ «Ескроу Капітал» право вимоги за кредитним договором на підставі договору факторингу, який є дійсним, і передав сам кредитний договір за відповідним актом-приймання передачі, що засвідчує заміну сторони кредитора у матеріальних правовідносинах за кредитним договором, суди попередніх інстанцій правильно виснували про задоволення заяви цього товариства про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні. Таке застосування процесуальних норм є вочевидь правильним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення, зокрема, приписів статей 55 і 442 ЦПК України й абзацу першого частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Тому касаційну скаргу слід визнати необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 260, 261, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
1. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 1 серпня 2024 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 7 жовтня 2025 року.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 1 серпня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 7 жовтня 2025 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескроу Капітал» про заміну Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» як стягувача правонаступником у виконавчому провадженні з виконання рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 28 лютого 2013 року у справі № 702/1754/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, заінтересовані особи - приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Юрій Георгійович (далі - приватний виконавець) і ОСОБА_1 (боржниця).
3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко