Справа № 405/1567/26
провадження № 1-кс/405/955/26
20.03.2026 м. Кропивницький
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 25.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025121030000407 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Долинська, Долинського району, Кіровоградської області, громадянина України, який зареєстрований та проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, -
до Подільського районного суду м. Кропивницького старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 надійшло клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України; існування ризиків, передбачених п.п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за викладених у клопотання підстав.
Захисник заперечила відносно задоволення клопотання слідчого про застосування до її підзахисного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за наступного: її підзахисний визнає вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст.309 КК України, підозру за ч.2 ст.15 ч. 1 ст. 115 КК України захист вважає необґрунтованою, оскільки доказів цього не надано; дійсно в Долинському районному суді Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження відносно її підзахисного, але він належним чином виконує свої процесуальні обов'язки; вважає затримання її підзахисного на підставі ст. 208 КПК України є незаконним; просить врахувати, що на утриманні у ОСОБА_4 є син, а його дружина часто перебуває за кордоном. За наведених обставин захисник просить застосувати менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту або застави.
Підозрюваний підтримав позицію захисника та додав, що у Долинському районному суді Кіровоградської області на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження відносно нього за ч. 3 ст.369 КК України, в якій він мав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, однак на даний час запобіжний захід відсутній.
Вивчивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дослідивши матеріали, якими стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання, заслухавши доводи прокурора, думку підозрюваного, захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 25.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025121030000407 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст.115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.
За підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, 19.03.2026 хв. о 09 год. 01 хв., затримано ОСОБА_4 на підстав ст. 208 КПК України.
19.03.2026 слідчим, у порядку та в строки передбачені 277 КПК України, повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України. Згідно повідомлення про підозру від 19.03.2026 хв., ОСОБА_4 підозрюється у тому, що: у ОСОБА_4 з мотивів особистої неприязні, пов'язаної із довготривалим конфліктом на ґрунті припинення неофіційних трудових відносин у сфері збуту металобрухту, що призвело до втрати останнім стабільного прибутку та погіршило його матеріальне становище, виник злочинний умисел направлений на вчинення умисного вбивства раніше знайомого йому ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 за невстановлених на даний час обставин, придбав невстановлену досудовим розслідуванням вогнепальну зброю системи Калашникова (АК-74, АКС-74У) або мисливську зброю виготовлену на їх базі, або іншу аналогічну зброю з аналогічною конфігурацією та розташуванням слідоутворюючих елементів, та боєприпаси калібру 5,45-мм (5,45х39 мм) до нього, після чого визначився із місцем вчинення злочину, вирішив дочекатися слушної нагоди, для виконання свого злочинного наміру.
У подальшому 25.12.2025, у нічний час доби, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 00 год. 12 хв., ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на позбавлення життя ОСОБА_7 , взявши з собою заздалегідь придбану вогнепальну зброю системи Калашникова (АК-74, АКС-74У) або мисливську зброю виготовлену на їх базі, або іншу аналогічну зброю з аналогічною конфігурацією та розташуванням слідоутворюючих елементів, споряджену боєприпасами, а саме проміжними патронами промислового виготовлення 5,45-мм (5,45х39 мм), дочекавшись відключення світла та скориставшись вказаною нагодою, шляхом вільного доступу проник на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_7
25.12.2025 близько 00 год. 12 хв., більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на території вказаного домоволодіння, через вікно, побачив у будинку ОСОБА_7 , який стояв у приміщенні кухні, після чого діючи умисно та цілеспрямовано, керуючись мотивом помсти, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з метою досягнення бажаного та єдиного результату у вигляді смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , здійснив 4 (чотири) постріли в бік ОСОБА_7 , внаслідок чого останній відразу впав на підлогу, а ОСОБА_4 вважаючи що досяг своєї мети з місця вчинення злочину зник.
Так, своїми умисними діями ОСОБА_4 , спричинив потерпілому ОСОБА_7 , множинні вогнепальні (кульові) сліпі та наскрізне поранення м'яких тканин грудної стінки, спини та верхніх кінцівок.
Таким чином ОСОБА_4 , було виконано усі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, у зв'язку із тим, що потерпілого ОСОБА_7 , було госпіталізовано до КНП «Долинська центральна лікарня» Долинської міської ради, де надано необхідну медичну допомогу.
Крім цього, у невстановлений досудовим розслідуванням період часу та доби, але не пізніше 06 год. 07 хв. 23.01.2026, у невстановленому місці та при невстановлених обставинах, ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, придбав револьвер, виготовлений саморобним способом шляхом переробки револьверу "Keseru" та 8 (вісім) патронів калібру .22 LR, 5,6х16 мм, чим вчинив незаконне придбання вогнепальної зброї та боєприпасів, після чого приніс вказані предмети до місця свого проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, незаконно, тобто у порушення вимог п.п.1,2 ст. 9 Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, п. п.12.1, 12.2 розділу 12, п. 14.1 розділу 14, п. 15.1 розділу 15 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, залишив зберігати без передбаченого законом дозволу, в ліжку кімнати спальні літньої кухні за місцем проживання, револьвер, виготовлений саморобним способом шляхом переробки револьверу "Keseru" в барабан якого спорядив 7 (сім) патронів калібру .22 LR, 5,6х16 мм та в тумбочці кімнати 1 (один) патрон калібру .22 LR, 5,6х16 мм.
23.01.2026 під час проведення обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено - револьвер, виготовлений саморобним способом шляхом переробки револьверу "Keseru" зі спорядженими в ньому 7 (сімома) патронами калібру .22 LR, 5,6х16 мм під матрацом в кімнаті спальні літньої кухні та 1 (один) патрон калібру .22 LR, 5,6х16 мм на поличці в цій же кімнаті.
Згідно висновків експерта, револьвер, вилучений 23.01.2026 у ході обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 , являється короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю - револьвером, виготовленим саморобним способом шляхом переробки револьверу "Keseru" калібру 4 мм (Флобер), серійний номер НОМЕР_1 , промислового виготовлення, виробництва фірми "Keseru Muvek Fegyvergyar" (Угорщина), призначеного для тренувальної стрільби патронами Флобера калібру 4 мм, поза спеціальних приміщень та майданчиків (тирів, стрільбищ), у вигляді розсвердлення каналу ствола та камор барабану для використання спортивно-мисливських патронів кільцевого запалювання, калібру 5,6 мм. Наданий револьвер придатний для здійснення пострілів спортивно-мисливськими патронами калібру 5,6 мм.
Вісім патронів, вилучені 23.01.2026 року в ході обшуку домоволодіння АДРЕСА_1 , являються боєприпасами - 5,6-мм спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалювання (калібру .22 LR, 5,6х16 мм), промислового виготовлення, які можуть використовуватись для стрільби зі спортивної та мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру 5,6 мм (.22 LR) (пістолет Марголіна, карабіни ТОЗ-11, ТОЗ-21, ТОЗ-8м, ТОЗ -17-01, ТОЗ-99 та ін.). Надані вісім патронів калібру 5,6х16 мм придатні для стрільби.
Крім цього, ОСОБА_4 , реалізовуючи свої протиправні наміри, в порушення вимог п. 4 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря) віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на незаконне придбання, та зберігання наркотичних речовин без мети збуту в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» № 60/95-ВР від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» № 62/95-ВР від 15.02.1995, у невстановленому під час досудового розслідування місці та часі, але не пізніше 23.01.2026 р., незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, для подальшого вживання без мети збуту.
Продовжуючи свої протиправні дії, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, ОСОБА_4 , у невстановлені досудовим слідством час, обставини і спосіб, маючи єдиний умисел на незаконне зберігання наркотичного засобу - канабісу, незаконно переніс до належного йому гаражного приміщення № НОМЕР_2 на території гаражного кооперативу «Автомобіліст-1» по вул. Калнишевського, 1 в м. Долинська Кіровоградської області, частину придбаного ним наркотичного засобу - канабісу, який почав зберігати в тумбі, а також частину придбаного ним наркотичного засобу - канабіс, переніс до місця свого проживання по АДРЕСА_1 , який почав зберігати в гумовому чоботі та на котлі опалення в підсобному приміщенні для вживання його шляхом куріння за допомогою обрізаної ПЕТ-пляшки з вмонтованим у горловину наперстком та металевого бідона з водою.
23.01.2026 під час обшуку в період з 06 год. 07 хв. по 11 год. 27 хв. за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , в підсобному приміщенні виявлено та вилучено:
- із гумового чобота полімерний пакет фіолетового кольору в якому знаходився прозорий пакет з зіп-застібкою, з вмістом наркотичного засобу, канабісу, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою в перерахунку на суху речовину 36,95 грама;
- із поверхні котла опалення паперовий згорток з вмістом наркотичного засобу, канабісу, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою в перерахунку на суху речовину 0,47 грама;
- із підлоги підсобного приміщення, обрізаний верх ПЕТ-пляшки із нашаруванням на внутрішніх стінках речовини темного кольору та вмонтованим у горловину наперстком, згідно висновку експерта - на наданому на дослідження предметі - носії («верхній» фрагмент ПЕТ-пляшки, в горловину якого вмонтовано полімерну пробку коричневого кольору, в яку вмонтовано металевий наперсток з отворами всередині) виявлено нашарування наркотичного засобу - екстракту канабісу, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою, в перерахунку на суху речовину 0,47 грама.
23.01.2026 в період з 12 год. 03 хв. по 13 год. 07 хв. під час обшуку в гаражному приміщенні № НОМЕР_2 на території гаражного кооперативу «Автомобіліст-1» по вул. Калнишевського, 1 в м. Долинська Кіровоградської області, власником та користувачем якого є ОСОБА_4 виявлено та вилучено прозорий полімерний пакет, в якому згідно висновку експерта - знаходився наркотичний засіб - канабіс, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою, в перерахунку на суху речовину 6,33 грама.
Загальна вага виявленого та вилученого під час обшуків 23.01.2026 у ОСОБА_4 наркотичного засобу - канабісу, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, складає 43,75 грама та вага екстракту канабісу, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, складає 0,47 грама.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Так, діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», no. 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).
Рішенням ЄСПЛ у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18) встановлено відсутність потреби, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.
Обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
Надані стороною обвинувачення докази, а саме: протокол огляду місця події від 26.12.2025 та від 25.12.2025, висновок експерта за результатам проведення експертизи зброї від 12.01.2026 №СЕ-19/112-25/17439-БЛ, та від 22.01.2026 №СЕ-19/112-26/623-БЛ, протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 25.12.2025, протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 08.01.2026, протокол обшуку від 23.01.2026 за місцем проживання ОСОБА_4 та від 23.01.2026 гаражного приміщення, яким користується ОСОБА_4 , протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 22.01.2026, висновок експерта за результатам проведення експертизи зброї від 27.01.2026 №СЕ-19/112-26/1126-БЛ, від 28.01.2026 №СЕ-19/112-26/1094-БЛ, від 30.01.2026 №СЕ-19/112-26/1299-БЛ, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 28.01.2026 та ОСОБА_10 від 28.01.2026, висновок експерта за результатам проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів від 03.02.2026 №СЕ-19/112-26/1326-НЗПРАП , від 02.02.2026 №СЕ-19/112-26/1325-НЗПРАП, від 30.01.2026 №СЕ-19/112-26/1303-НЗПРАП, від 30.01.2026 №СЕ-19/112-26/1304-НЗПРАП, протокол огляду місця події від 08.03.2026, в своїй сукупності свідчать про обґрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України
Вирішуючи питання про встановлення ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, слідчим суддею наголошується, що при встановлення наявності/відсутності таких ризиків, слідчий суддя має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним протиправних дій. При цьому, оцінка до вчинення підозрюваним таких дій виходить із: суворості можливого покарання, особи підозрюваного, характеризуючих даних, та інших обставин, які в кожному випадку є індивідуальними та давали слідчому судді прийти до обґрунтованого переконання, що такі дії підозрюваним можуть бути вчиненні, і без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, його неможливо уникнути, і така поведінка підозрюваного є потенційно можливою та прогнозованою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризики, які наведені слідчим в клопотанні та підтримані прокурором у судовому засіданні, які передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеними, за наступного:
- щодо ризику, передбаченого п. 1 - більш тяжке кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_4 винуватим повинне бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 75 КК України (пільговий інститут призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для підозрюваного переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження;
-щодо ризику, передбаченого п. 2 - автоматична вогнепальна зброя, з якої, згідно з повідомлення про підозру ОСОБА_4 , останній здійснив постріли в бік потерпілого ОСОБА_4 залишається не знайденою, і за версією органу досудового розслідування підозрюваний переховує її;
-щодо ризику, передбаченого п. 3 - протокол допиту свідків та потерпілого, які дають викривальні покази, разом з їх анкетними даними та місцем їх проживання, відкриті стороні захисту, оскільки додані до клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідків та потерпілого. Більше того, в провину ОСОБА_4 ставиться вчинення закінченого замаху на вбивство потерпілого ОСОБА_7 , що об'єктивно стверджує, що підозрюваний з мотивів особистих неприязних відносин, може вчинити повторні спроби на вчинення умисного вбивства потерпілого.
Ризик впливу на свідка та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту його безпосереднього допиту в суді.
- щодо ризику передбаченого п. 5 - підозрюваний ОСОБА_4 має статус обвинуваченого у іншому кримінальному провадження за ч. 3 ст. 369 КК України, який за своїм складом є умисним, що характеризує його, як особу, яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим та прокурором не доведено, оскільки не надано переконливих доказів та обставин, які б свідчили про потенційну можливість вчинення підозрюваним таких дій.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років, раніше не судимий, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При застосуванні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 , з його слів одружений, має на утриманні малолітнього сина 2014 року народження, не працевлаштований, характеризуючих даних та відомостей про стан здоров'я відносно підозрюваного не надано, міцність соціальних зв'язків, наявність доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Отже, наведені вище обставини свідчать, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які б свідчили про наявність підстав та необхідність застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворий запобіжний захід не може гарантувати належну поведінку підозрюваного, строк якого слід обліковувати з моменту затримання підозрюваного.
Водночас, стороною захисту не спростовано тих доказів та фактів, на які посилаються слідчий та прокурор, а отже не доведено підстав для застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, як того просила сторона захисту, шляхом застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту або застави. Серйозність висунутої ОСОБА_4 підозри, враховуючи доведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування слідчим суддею до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, та вважає, що саме шляхом ізоляції від суспільства можливо уникнути встановленим ризикам і саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну поведінку підозрюваного.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи положення частини четвертої статті 183 КПК України, а також встановлені у даному кримінальному провадженні обставини, характер інкримінованого кримінального правопорушення, спосіб його вчинення та наявність обґрунтованих ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що визначення ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Отже, наведені вище обставини свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає про обґрунтованість клопотання слідчого та наявність підстав для його застосування.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 131-132, 176-178, 182-183, 194, 196 - 197, 309, 369-372 КПК України, -
клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 09 год. 01 хв. 19.03.2026 хв. до 17.05.2026 включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_11