18 березня 2026 року м. Ужгород№ 260/9560/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі судового засідання - Пішта І.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
представник позивача - Бартош С.Б.,
представники відповідача - Сочка О.Я., Фекете В.А., Посух Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зілот» (вул. Колекторна, 42, м. Київ, 02121, код ЄДРПОУ 45335348) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправними та скасування рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Зілот» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатської митниці, в якій просить: визнати протиправними та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості № UA305000/2025/000040/2 від 08.07.2025, № UA305000/2025/000047/1 від 31.07.2025, № UA305000/2025/000057/1 від 09.09.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Вказує, що відповідач у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначає формальні фрази, які стосуються методів митної вартості товарів, але не конкретизує детальні причини та недоліки, через які той чи інший метод не застосувався. Виходячи з наведеного, на думку позивача, митний орган прийняв протиправні рішення про коригування митної вартості (за резервним методом), які підлягають скасуванню, у зв'язку з чим і звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідач проти задоволення даного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, оскільки в документах, які надано декларантом до митного оформлення разом з митною декларацією, містяться розбіжності, а надані позивачем документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари. Отже, у зв'язку з тим, що в наданих декларантом до митного органу документах містилися розбіжності, а також з урахуванням ненадання декларантом до митного органу витребуваних документів, митницею правомірно прийнято спірні рішення про коригування митної вартості, у зв'язку з чим представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.
Представником позивача було подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що позивачем надано відповідачу необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представником позивача було подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд такий задовольнити повністю.
Представники відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечували з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 01.04.2025 ТОВ «Зілот» (Покупець) та PANDA - KOSICE s.r.o, (Продавець) уклали договір № 3/2025/Uа (далі - Договір) для поставки сталевих панельних радіаторів виробництва Продавця.
04.07.2025 позивач з метою митного оформлення товару подав до Закарпатської митниці митну декларацію № 25UA305090003653U6, товар «Сталеві неелектричні пластинчасті радіатори для обігрівання приміщень, різних типів та розмірів (в комплекті з монтажним кріпленням до них)» за кодом згідно з УКТЗЕД 7322190000.
За результатами перевірки митної декларації № 25UA305090003653U6 відповідачем 08.07.2025 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2025/000040/2, у графі 33 якого встановлено наступне:
«…ТОВ «Зілот» здійснює митне оформлення товарів на підставі Зовнішньоекономічного договору №3/2025/Uа від 01.04.2025 (далі - Контракт). Згідно до умов оплати п.5.1. передбачено різні умови оплати для товарів TM KORAD та для TM Da Vinci. Таким чином, станом на час митного оформлення має бути в наявності 100% передплата за товари TM Da Vinci, однак платіжних документів щодо здійсненої передплати до митного оформлення не надано, що суперечить пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ. Також передбачено, що остаточна сума передплати вказується в остаточних рахунках, виставлених Продавцем. Проте за номером рахунка-фактури № 304250014 від 03.07.2025 приєднано засобами електронного зв'язку пакувальний лист під ідентичним номером. Це унеможливлює перевірку числових складових митної вартості та перевірки умов щодо оплати за товари. Також згідно з Договором на перевезення вантажів №451 від 04.07.2025 між Експедитором та Перевізником, передбачено в п. 1.2. що всі дані, в тому числі і вартість Послуг визначаються окремо для кожного перевезення в додатках, або Замовленнях на перевезення, що є невід'ємною частиною цього договору. Разом з тим, таке Замовлення до митного оформлення не подавалось, що не дає змогу перевірити вартість послуг, наданих Перевізником. За результатами аналізу наявної в митного органу цінової інформації щодо митного оформлення аналогічних товарів, митне оформлення яких вже завершено, встановлено, що рівень митної вартості оцінюваного товару є суттєво нижчим за митну вартість аналогічних товарів. Так, за результатами аналізу наявної в ЄAIC Держмитслужби цінової інформації, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, встановлено наявність митних оформлень подібних товарів, а саме «радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом» за кодом згідно з УКТЗЕД 7322190000, з рівнем митної вартості від 2,61 Дол. США/кг. Тобто, заявлений рівень митної вартості (2,27 Дол. США/кг) є нижчим за митну вартість аналогічних товарів, митне оформлення яких вже завершено. Вказане викликає сумніви митного органу в частині достовірності (дійсності) заявленої вартості товару. Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) Оцінка товару для митних цілей та Угода про застосування статті VII ГАТТ. Відповідно до пункту 2(а) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Відповідно до пункту 2(b) статті під дійсною вартістю повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Таким чином, надані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, зокрема ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті, у зв'язку з чим, відповідно до частини 2, 3 статті 53 МКУ, митним органом було здійснено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: - рахунок-фактуру №304 250014 від 03.07.2025; - якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, - документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (Замовлення на перевезення тощо); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. Також, відповідно до ч.5 ст.55 т.5 МКУ декларанту було запропоновано провести консультацію з митним органом з метою вибору обґрунтованого методу визначення митної вартості на підставі наявної інформації. На запит митного органу декларантом надано наступні документи: - рахунок-фактуру №304 250014 від 03.07.2025, в якому в графі «Payment cond./ Platobna podm.» вказано «НР 15», проте даний запис не дає змоги перевірити, чи була здійснена оплата за товар, чи ні; повторно надісланий Додаток до Контракту №1 від 01.06.2025 року; висновок експерта №430 -07-225 від 08.07.2025 року; лист щодо відсутності інших додаткових документів. Водночас, надані додаткові документи в своїй сукупності не спростували обґрунтовані сумніви митного органу в достовірності заявленої митної вартості. Інших додаткових документів для підтвердження митної вартості на запит митного органу декларантом надано не було, право на проведення консультації з митним органом відповідно до частини 5 ст. 55 МКУ декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв'язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару…».
31.07.2025 позивач з метою митного оформлення товару подав до Закарпатської митниці митну декларацію № 25UA305090004248U1, товар «Сталеві неелектричні пластинчасті радіатори для обігрівання приміщень, різних типів та розмірів (в комплекті з монтажним кріпленням до них)» за кодом згідно з УКТЗЕД 7322190000.
За результатами перевірки митної декларації № 25UA305090004248U1 відповідачем 31.07.2025 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2025/000047/1, у графі 33 якого встановлено наступне:
«…ТОВ «Зілот» здійснює митне оформлення товарів на підставі Зовнішньоекономічного договору №3/2025/Uа від 01.04.2025 (далі - Контракт). Згідно до умов оплати п.3.1. передбачено поставку товару на умовах FCA згідно з правилами Інкотермс 2010. Проте, в експортній декларації від 30.07.2025 №25SK56530250832282 в графі «Delivery terms» зазначені інші умови поставки, поставки, а саме EXW, що передбачають для покупця у тому числі витрати на навантаження товару. У графі 16 ЦМР заявлено Перевізником ФОП ОСОБА_1 . Також, згідно з Договором на перевезення вантажів №460 від 29.07.2025 між Експедитором та Перевізником, передбачено в п.3., що ціни на послуги узгоджуються Сторонами в Замовленнях на перевезення і вказуються в рахунках-фактурах Перевізника. Разом з тим, таке Замовлення та рахунки-фактури до митного оформлення не подавались, що не дає змогу перевірити вартість послуг, наданих Перевізником. За результатами аналізу наявної в митного органу цінової інформації щодо митного оформлення аналогічних товарів, митне оформлення яких вже завершено, встановлено, що рівень митної вартості оцінюваного товару є суттєво нижчим за митну вартість аналогічних товарів. Так, за результатами аналізу наявної в ЄАІС Держмитслужби цінової інформації, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, встановлено наявність митних оформлень подібних товарів, а саме «радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом» за кодом згідно з УКТЗЕД 7322190000, з рівнем митної вартості від 2,61 Дол. США/кг. Тобто, заявлений рівень митної вартості (2,05 Дол. США/кг) є нижчим за митну вартість аналогічних товарів, митне оформлення яких вже завершено. Вказане викликає сумніви митного органу в частині достовірності (дійсності) заявленої вартості товару. Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) Оцінка товару для митних цілей та Угода про застосування статті VII ГАТТ. Відповідно до пункту 2(а) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Відповідно до пункту 2(b) статті під дійсною вартістю повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Таким чином, надані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, у зв'язку з чим, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, митним органом було здійснено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (Замовлення на перевезення та рахунок-фактуру від Перевізника тощо); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші додаткові документи за бажанням Декларанта, що підтверджують митну вартість товару. Також, відповідно до ч.5 ст. 55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультацію з митним органом з метою вибору обґрунтованого методу визначення митної вартості на підставі наявної інформації. На запит митного органу Декларантом надано наступні документи - Заявку від Експедитора до фірми Зілот від 29.07.2025 №4 до Договору №01/02/25-1 від 01.02.2025 року про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні. Проте від Перевізника, який вказаний в гр. 16, ані Заявка на перевезення, ані рахунок-фактура додатково надані не були. - лист від фірми Продавця про допущення помилки під час передачі даних між інформаційними системами. Також Продавець стверджує, що дані умови поставки не вплинули на суму рахунку-фактури та стверджує, що умови поставки EXW та FCA є однаковими в частині зобов'язань та умов Покупця та Продавця. Проте умови поставки EXW, передбачають для покупця, у тому числі, витрати на навантаження товару. Водночас, надані додаткові документі в своїй сукупності не спростували обґрунтовані сумніви митного органу в достовірності заявленої митної вартості. Інших додаткових документів для підтвердження митної вартості на запит митного органу декларантом надано не було, право на проведення консультації з митним органом відповідно до частини 5 ст.55 МКУ декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у Достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв'язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару…».
08.09.2025 позивач з метою митного оформлення товару подав до Закарпатської митниці митну декларацію № 25UA305090005078U4, товар «Сталеві неелектричні пластинчасті радіатори для обігрівання приміщень, різних типів та розмірів (в комплекті з монтажним кріпленням до них)» за кодом згідно з УКТЗЕД 7322190000.
За результатами перевірки митної декларації № 25UA305090005078U4 відповідачем 09.09.2025 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2025/000057/1, у графі 33 якого встановлено наступне:
«…ТОВ «Зілот» здійснює митне оформлення товарів на підставі Зовнішньоекономічного договору №3/2025/Uа від 01.04.2025 (далі - Контракт). Згідно до умов оплати п.3.1. передбачено поставку товару на умовах FCA згідно з правилами Інкотермс 2010. У графі 16 ЦМР заявлено Перевізником ФОП ОСОБА_2 . Також, згідно з Договором на перевезення вантажів №2-1/2 від 09.01.2019 між Експедитором та Перевізником, передбачено в п.3., що ціни на послуги узгоджуються Сторонами в Замовленнях на перевезення і вказуються в рахунках-фактурах Перевізника. Разом з тим, таке Замовлення та рахунки-фактури до митного оформлення не подавались, що не дає змогу перевірити вартість послуг, наданих Перевізником. За результатами аналізу наявної в митного органу цінової інформації щодо митного оформлення аналогічних товарів, митне оформлення яких вже завершено, встановлено, що рівень митної вартості оцінюваного товару є суттєво нижчим за митну вартість аналогічних товарів. Так, за результатами аналізу наявної в ЄАІС Держмитслужби цінової інформації, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, встановлено наявність митних оформлень подібних товарів, а саме радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом» за кодом Згідно з УКТЗЕД 7322190000, з рівнем митної вартості від 2,61 Дол. США/кг. Тобто, заявлений рівень митної вартості (2,22 Дол. США/кг) є нижчим за митну вартість аналогічних товарів, митне оформлення яких вже завершено. Вказане викликає сумніви митного органу в частині достовірності (дійсності) заявленої вартості товару. Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) Оцінка товару для митних цілей та Угода про застосування статті VII ГАТТ. Відповідно до пункту 2 (а) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Відповідно до пункту 2(b) статті під дійсною вартістю повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Таким чином, надані до митного оформлення Документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, у зв'язку з чим, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, митним органом було здійснено запит про необхідність подання (за наявності) Додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (Замовлення на перевезення та рахунок-фактуру від Перевізника тощо); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. Також, відповідно до ч.5 ст. 55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультацію з митним органом з метою вибору обґрунтованого методу визначення митної вартості на підставі наявної інформації. На запит митного органу декларантом не надано жодних додаткових документів. Водночас, надані додаткові документі в своїй сукупності не спростували обґрунтовані сумніви митного органу в Достовірності заявленої митної вартості. Інших додаткових документів для підтвердження митної вартості на запит митного органу декларантом надано не було, право на проведення консультації з митним органом відповідно до частини 5 ст.55 МКУ декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв'язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару…».
Не погоджуючись із зазначеними вище рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами на час виникнення спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 частини 1 Митного кодексу України (далі по тексту МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Як передбачено статтею 49 частиною 1 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із статтею 52 частинами 1, 2 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до статті 53 частин 1, 3 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно із статтею 257 частиною 1 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Як передбачено статтею 52 частиною 2 пунктом 2 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно із статтею 55 частиною 1 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Вимогами статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Верховний Суд у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі №804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Проте обґрунтованих сумнівів зазначено не було. Окрім цього, Верховний Суд у цій справі звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Верховний Суд у постанові від 21 квітня 2021 року у справі №809/1838/15, вказавши що приписи чинного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Рішення митного органу про коригування митної вартості товару має бути чітким та зрозумілим, деталізовано описувати виявлені недоліки в документах або роз'яснювати чому ненадання платником податків певних документів унеможливлює визначення митної вартості за основним методом, а також містити посилання на конкретні факти, які є підставою для коригування митної вартості.
Так, Верховний Суд у постанові від 04 листопада 2021 року у справі №120/2634/19-а звернув увагу на необхідність зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, вказана норма передбачає, що самої констатації суб'єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.
Рішення про коригування митної вартості також повинне містити обґрунтування обраного методу визначення митної вартості товару та підстави для відступлення від методу, застосованого платником податків.
За правилами статті 58 частини 1 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до статті 58 частин 4, 5 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Статтею 58 частиною 9 МК України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
В рішенні про коригування митної вартості № UA305000/2025/000040/2 від 08.07.2025 (за першою поставкою) серед опису обставин, які передували коригуванню митної вартості, міститься посилання на те, що станом на час митного оформлення має бути в наявності 100% передплата за товари TM Da Vinci, однак платіжних документів щодо здійсненої передплати до митного оформлення не надано, що суперечить пункту 4 частини 2 статті 53 МКУ.
Суд вказує, що митне оформлення за митною декларацією № 25UA305090003653U6 стосувалося поставки: радіаторів сталевих DaVinci - за рахунком-фактурою № 304 250013 від 03.07.2025 на загальну суму 25 033,05 євро; радіаторів сталевих КORAD - за рахунком-фактурою № 304 250014 від 03.07.2025 на загальну суму 14 631,59 євро.
Додатковою угодою № 1 від 01.06.2025 до Договору № 3/2025/Uа від 01.04.2025 передбачено такі умови оплати: «Покупець оплачує Продавцю ціну Товару на підставі рахунку-фактури, виставленого Продавцем: - рахунки-фактури, виставлені на поставки радіаторів KORAD, не пізніше 15 днів з моменту виставлення рахунку-фактури Продавцем; - поставки радіаторів DaVinci здійснюються у формі передоплати після виставлення Продавцем проформи рахунку-фактури у розмірі 70% для запуску товару у виробництво та 30% перед відвантаженням Товару Покупцю».
Так, 12.06.2025 позивач отримав від постачальника проформу рахунку-фактури № 390250135 на суму 25 033,05 євро на передоплату радіаторів DaVinci. Вказана проформа рахунку-фактури була надана митниці разом з листом, направленим в порядку ч. 8 ст. 55 МК України.
Позивач вніс передоплати за цією проформою рахунку-фактури на загальну суму 25033,05 євро: 17.06.2025 - 17 523,13 євро (70% від вартості товару), 02.07.2025 - 7 509,92 євро (30% від вартості товару). Відповідні SWIFT-повідомлення банку про проведення оплат додавалися до митної декларації.
За вказаною проформою рахунку-фактури було оформлено рахунок-фактура № 304 250013 від 03.07.2025 на загальну суму 25 033,05 євро.
Водночас відповідач у вищевказаному оскаржуваному рішенні вказав, що платіжних документів щодо здійсненої передплати за TM DaVinci до митного оформлення не було надано, тобто повністю проігнорував надані під час митного оформлення SWIFT-повідомлення банку, які свідчать про здійснення 100% передоплати на загальну суму 25 033,05 євро.
Отже, посилання митного органу на ненадання платіжних документів щодо здійсненої передплати за товар не відповідає дійсності, адже під час митного оформлення позивач надавав SWIFT-повідомлення банку, які свідчать про здійснення передоплати за товар у повному розмірі. Це підтверджується також інформацією в графі 44 митної декларації № 25UA305090003653U6.
В рішенні про коригування митної вартості № UA305000/2025/000040/2 від 08.07.2025 (за першою поставкою) серед опису обставин, які передували коригуванню митної вартості, міститься також посилання на те, що за номером рахунка-фактури № 304 250014 від 03.07.2025 приєднано засобами електронного зв'язку пакувальний лист під ідентичним номером. Це унеможливлює перевірку числових складових митної вартості та умов щодо оплати за товари.
Суд враховує, що позивач надав відповідачу відповідний рахунок-фактуру № 304 250014 від 03.07.2025, що також не заперечується відповідачем та вбачається з оскаржуваного рішення. Вказане, на переконання суду, давало змогу митному органу здійснити перевірку числових складових митної вартості та умов щодо оплати за товари.
В цьому ж рішенні про коригування митної вартості митний орган зазначає: в рахунку-фактурі № 304 250014 від 03.07.2025 в графі «Payment cond./ Platobna podm.» вказано «НР 15», проте даний запис не дає змоги перевірити, чи була здійснена оплата за товар, чи ні.
Так, одночасно з поставкою радіаторів ТМ Davinci сторони погодили та здійснили відвантаження товару радіаторів TM KORAD, у зв'язку з чим було оформлено рахунок-фактуру № 304 250014 від 03.07.2025 на загальну суму 14 631,59 євро.
«НР» в графі «Payment cond» є загальноприйнятим скороченням від «Hire Purchase», що в перекладі означає «Покупка в розстрочку». Тобто зазначені умови оплати означають, що розрахунок за товар в повному розмірі здійснюється на умовах розстрочки протягом 15 календарних днів.
Вказані умови оплати повністю відповідають узгодженим сторонами в додатковій угоді № 1 від 01.06.2025 до Договору № 3/2025/Uа від 01.04.2025, відповідно до якої Покупець оплачує Продавцю ціну Товару на підставі рахунку-фактури, виставленого на поставки радіаторів KORAD, не пізніше 15 днів з моменту виставлення рахунку-фактури Продавцем.
Таким чином, відсутність оплати за цим рахунком станом на дату митного оформлення жодним чином не суперечить умовам Договору.
В рішенні про коригування митної вартості № UA305000/2025/000047/1 від 31.07.2025 (щодо другої поставки) серед обставин, які передували коригуванню митної вартості, зазначається така розбіжність: згідно з умовами оплати п. 3.1. договору передбачено поставку товару на умовах FCA згідно з правилами Інкотермс 2010. Проте в експортній декларації від 30.07.2025 № 25SK565302508322B2 в графі «Delivery terms» зазначені інші умови поставки, а саме EXW, що передбачають для покупця у тому числі витрати на навантаження товару.
З цього приводу суд вказує, що дійсно договір № 3/2025/Ua від 01.04.2025 передбачає поставку товару на умовах FCA згідно з правилами Інкотермс 2010, а в експортній декларації від 30.07.2025 16 № 25SK56530250832282 в графі «Delivery terms» зазначені інші умови поставки, а саме EXW.
Позивач в ході розгляду справи підтвердив, що постачальником була допущена помилка в інвойсі та експортній декларації і що умови поставки відповідали договору, тобто правильними умовами поставки є саме FCA.
Разом з цим суд враховує, що вартість товару визначається на підставі прайс-листа, який є додатком до договору, і ціни у якому вказані саме на умовах FCA (пункт 3.1 Договору№ 3/2025/Ua від 01.04.2025). А самі умови поставки визначені пунктом 4.1 цього Договору не передбачають можливості зміни таких умов поставки в інвойсі. Натомість технічна помилка, яка була допущена постачальником при заповненні експортної декларації та інвойсу, не призвела до фактичних змін умов поставки товару та коригування його вартості.
Суд вкотре зазначає, що підставою для коригування митної вартості можуть бути не будь-які розбіжності, а тільки розбіжності у документах, зазначених у ч. 2 ст. 53 МК України, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, що прямо зазначено у ч. 3 ст. 53 МК України.
Тому розбіжність в умовах поставки, що зазначені в експортній декларації, яка не входить у перелік документів, вказаних у ч. 2 ст. 53 МК України, не могла бути підставою для витребування митним органом додаткових документів та коригування в подальшому митної вартості товарів.
В усіх оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості митний орган зазначає серед підстав для коригування митної вартості таку: декларант не надав замовлення на перевезення до договору, що укладений між експедитором та перевізником, в якому, зокрема, вказується вартість послуг перевезення, та рахунок-фактуру від перевізника.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 є експедитором відповідно до договору транспортно-експедиторського обслуговування № 01/02/25-1 від 01.02.2025.
Відповідно до п. 1.3. вказаного договору, з метою, зазначеною в п. 1.2. цього договору, Експедитор при необхідності може укладати від свого імені та за рахунок Замовника договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання, терміналами, та ін. організаціями. Документом що підтверджує наявність і зміст такого договору з транспортними організаціями, являється транспортний документ (накладна) - коносамент (B/L), автомобільна транспортна накладна (CMR, TTH).
Згідно з п. 1.4. вказаного договору цим договором Замовник доручає Експедитору розрахуватися з виконавцем перевезення (перевізником, або іншою експедиторською компанією) коштами, які надходять на рахунок Експедитора за перевезення включно з винагородою за транспортно-експедиторські послуги.
Пункт 2.2. договору передбачає, що кожне конкретне зобов'язання по перевезенню обумовлюється в Заявці, що надається Замовником Експедиторові.
Суд вважає необґрунтованою вимогу відповідача про надання замовлення на перевезення чи додатку до договору між експедитором та перевізником, як і рахунку від перевізника, з метою підтвердження вартості послуг, наданих перевізником.
Розмір транспортних витрат був підтверджений в ході митного оформлення щодо кожної партії товару належними документами: договором між позивачем та експедитором, довідкою про транспортні витрати, виданою експедитором, та рахунком експедитора. Також надавалися договори, укладені між експедитором та безпосереднім перевізником, щоб у повній мірі підтвердити зв'язок між експедитором та суб'єктом, який безпосередньо здійснював перевезення та який зазначений в CMR. В цих документах не було виявлено розбіжностей, а замовлення на перевезення між експедитором і перевізником та рахунок від перевізника не впливають на правильність визначення митної вартості, адже до митної вартості включаються тільки витрати сплачені позивачем експедитору, а не витрати експедитора на оплату послуг своїм підрядникам.
Окрім того, замовлення на перевезення між експедитором і перевізником не входять у перелік документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, які може додатково запитувати митний орган.
Відповідач в свою чергу не обґрунтував, чому саме замовлення між експедитором і перевізником є необхідним для перевірки вартості транспортних послуг, понесених декларантом.
Суд звертає увагу, що митний орган має право запитувати додаткові документи, щоб упевнитися в достовірності наданих документів, лише, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, або якщо наявні ознаки підробки.
Натомість надані позивачем документи містили всі необхідні відомості для перевірки митної вартості, не містили розбіжностей чи ознак підробки. Зокрема, митним органом не зазначено, що в наданих позивачем документах були виявлені розбіжності чи ознаки підробки.
Щодо посилання відповідача на порушення строку оплати за товар, то суд вказує, що незначне відхилення від договірного строку оплати не впливає на умови поставки, ціну товару чи фактичну суму оплати, а відтак не може бути підставою для сумнівів у достовірності документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості. Вказане відхилення є звичайною господарською практикою у зовнішньоекономічній діяльності і не свідчить про зміну або порушення істотних умов договору, тим більше про зміну вартості товару у зв'язку з відтермінуванням платежу.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.02.2025 у справі № 300/784/24, де суд зазначив: «У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості (невідповідність строків оплати, що визначені договором) не є тими розбіжностями (суперечностями) не можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару».
Отже, твердження митниці про порушення строків оплати не має правового значення для визначення митної вартості товарів та не може слугувати підставою для її коригування.
У ході судового розгляду судом встановлено, що позивач належним чином виконав вимоги ст. 53 МК України та надав всі наявні у нього документи на підтвердження заявленої митної вартості. При цьому подані документи у повній мірі підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, імпортованих ТОВ «Зілот», та наявність підстав для визнання заявленої митної вартості товарів за першим методом.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Судом у поданих документах не встановлено будь-яких суперечностей та неповноти, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару.
Таким чином, позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.
Для визначення митної вартості не за основним методом, відповідач в рішеннях про коригування митної вартості зазначив, що для визначення митної вартості використано резервний метод, джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація №25UA100160045164U6 від 01.07.2025.
На думку суду, наявна інформація з митного оформлення подібного товару за митними деклараціями не є і не може бути належним доказом в обґрунтування неможливості здійснення розмитнення товару, що ввозиться позивачем.
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача про встановлення різниці вартості товару, оскільки, така інформація не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Суд також звертає увагу, що у відповідності до МК України у рішенні про коригування митної вартості має зазначатися послідовність застосування методів визначення митної вартості та обґрунтованих причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У Постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625 Верховний Суд вказує, що загальні посилання на норми МК України, зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб'єктом владних повноважень рішень.
Натомість, в спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, митний орган зазначає формальні фрази, які стосуються методів митної вартості товарів, але не конкретизує детальні причини та недоліки, через які той чи інший метод не застосувався.
Резюмуючи вищенаведене суд вказує, що відповідачем, в порушення частини третьої статті 53 Митного кодексу України не доведено, що подані документи для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Окрім того, відповідачем що не надано доказів на підтвердження обґрунтованості виникнення сумнівів у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору. Отже, правильність позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування першого методу не спростовано відповідачем.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що Закарпатська митниця як суб'єкт владних повноважень не надала суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її заперечення, тому, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2025/000040/2 від 08.07.2025, № UA305000/2025/000047/1 від 31.07.2025, № UA305000/2025/000057/1 від 09.09.2025, тому такі підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 16 557,02 грн., який підлягав сплаті за заявлені позовні вимоги у даній справі.
Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 КАС України, суд,-
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Зілот» (вул. Колекторна, 42, м. Київ, 02121, код ЄДРПОУ 45335348) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості № UA305000/2025/000040/2 від 08.07.2025, № UA305000/2025/000047/1 від 31.07.2025, № UA305000/2025/000057/1 від 09.09.2025.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Зілот» (вул. Колекторна, 42, м. Київ, 02121, код ЄДРПОУ 45335348) за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці (вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) сплачений судовий збір у розмірі 16 557,02 грн (шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім гривень дві копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяМ.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 24.03.2026 року.