справа №761/16820/24 Головуючий у І інстанції - Мальцев Д.О.
апеляційне провадження №22-ц/824/5044/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
25 березня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Миголь А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року
у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тургенєвська 28А-30А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів,-
установив:
У травні 2024 року ОСББ «Тургенєвська 28А-30А'звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що воно здійснює управління житловим будинком АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 та машиномісця (паркомісця) № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 , якому воно надає житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідач користується житлово-комунальними послугами, але не вносить оплату за них, в результаті чого у неї виникла заборгованість, за період з 01 травня 2020 року по 21 квітня 2024 року у розмірі 129959,89 грн.
Таким чином, оскільки відповідач не виконує свої зобов'язання по сплаті житлово-комунальних послуг, воно і звернулося до суду з даною позовною заявою.
Крім того, так як відповідач своєчасно не сплачує внески на утримання будинку, на підставі положень ч.2 ст.625 ЦК України з відповідача на його користь підлягають стягненню інфляційні втрати за період з 01 січня 2021 року по 31 березня 2024 року у розмірі 58193,94 грн. та 3% річних за період з 01 березня 2021 року по 31 березня 2024 року у розмірі 12035,55 грн.
Просило суд, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Тургенєвська 28А-30А» заборгованість по сплаті внесків у розмірі 129959,89 грн., 3% річних у розмірі 12035,55 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 58193,94 грн. та судові витрати.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року зазначений вище позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Тургенєвська 28А-30А» заборгованість по сплаті внесків у розмірі 129959,89 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Тургенєвська 28А-30А» судовий збір у розмірі 1965,20 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року ОСББ «Тургенєвська 28А-30А» подало апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСББ «Тургенєвська 28А-30А» задоволено.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних та в частині розподілу судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, відповідно до якого було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Тургенєвська 28А-30А» 12035,55 грн. - 3% річних за період прострочення з 01 березня 2021 року по 31 березня 2024 року та 58193,94 грн. інфляційні втрати за період прострочення з 01 березня 2021 року по 31 березня 2024 року; судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3028 грн.; судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4542 грн.
У серпні 2025 року ОСОБА_1 не погоджуючись із вказаним рішенням звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2025 року зазначену вище заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що вона не була повідомлена належним чином про дату та час розгляду справи, а тому була позбавлена можливості реалізувати своє право на захист, та надати суду обґрунтовані заперечення проти позовних вимог ОСББ «Тургенєвська 28А-30А».
Вказує, що їй не було доведено до відома протоколу загальних зборів ОСББ «Тургенєвська 28А-30А», щодо затвердження розмірів внесків та утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Також, вказує, що вона не отримувала жодних квитанцій щодо нарахованих платежів.
Зазначає, що жодної відмови нею, щодо сплати, не надавалось, так як їй не було відомо ні про нарахування, ні про суми нарахувань.
По причині недоведеності переліку послуг та їх вартості, вона була позбавлена права як споживач знати про наявність цих послуг та їх вартість, у зв'язку із чим оплата не проводилась.
Отже, позивач не довів правомірності нарахувань та стягнення заборгованості.
Просила суд, скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
На вказану апеляційну скаргу ОСББ «Тургенєвська 28А-30А» подало відзив, в обґрунтування якого зазначило, що надіслання судових повісток за адресою реєстрації відповідача є належним доказом її повідомлення. Жодних доказів того, що відповідач не проживає за адресою реєстрації, суду першої інстанції надано не було. Навпаки, у своїх додаткових поясненнях від 02 жовтня 2025 року відповідач особисто підтвердила, що мешкала як за адресою реєстрації, так і за місцем знаходження квартири, за якою виник борг.
Вказує, що на момент прийняття рішення про встановлення внеску на утримання будинку (рішення Загальних зборів ОСББ від 07 листопада 2019 року, питання №6) чинне законодавство не містило імперативного обов'язку ОСББ персонально доводити копії рішень Загальних зборів до кожного співвласника під розписку чи поштою. Відповідач не вказує, яку саме норму Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» було порушено на момент виникнення спірних правовідносин.
Крім того, ним було надано докази (копії поштових чеків та описів вкладення), які підтверджують направлення відповідачу розрахунку боргу та вимоги про сплату, однак, те, що кореспонденція не була отримана відповідачем, свідчить лише про її небажання реалізовувати свої права на одержання пошти за будь-якою адресою, а не про його несумлінність.
Просило суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року залишити без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно частин 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 та машиномісця (паркомісця) № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №371183840 від 25 березня 2024 року та №371571193 від 27 березня 2024 року.
В будинку за адресою: АДРЕСА_1 створено ОСББ «Тургенєвська 28А-30А», що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Рішенням Загальних зборів ОСББ від 07 листопада 2019 року з питання порядку денного №6 встановлено щомісячний внесок співвласників з 01 січня 2020 року:
- для забезпечення витрат на управління Будинком в розмірі 10,5 грн. з 1 кв.м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень;
- до резервного фонду 1,3 грн. з 1 кв.м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень;
- до ремонтного фонду 1,3 грн. з 1 кв.м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень;
- до фонду відновлення систем протипожежної сигналізації та системи димовидалення в розмірі 0,6 грн. з 1 кв.м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень;
- для власників паркомісць щомісячний внесок в розмірі 500 грн. за одне паркомісце та 850 грн. - за подвійне паркомісце.
Оплата внесків здійснюється у безготівковій формі на поточний рахунок ОСББ «Тургенєвська 28А-30А» відповідно до наданих квитанцій до 20 числа поточного місяця.
Протоколом правління №28/12/2020 від 28 грудня 2020 року у зв'язку з поширенням протягом 2020 року гострої респіраторної хвороби COVID-19 і встановленням обмежувальних заходів на території України, прогнозом на подовження карантинних заходів у 2021 році, вирішено з 01 січня 2021 року знизити щомісячний внесок на утримання подвійного паркомісця і машиномісця) з 850 грн. до 500 грн., внести відповідні зміни в дохідну частину кошторису за статтею «Внески на утримання паркінгу».
Відповідно сума всіх внесків разом становить 13,70 грн. з 1 кв.м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень та внесок за паркомісце за наявності.
Рішенням Загальних зборів ОСББ від 07 листопада 2019 року з питання порядку денного №7 було затверджено Порядок сплати внесків.
Для самостійного забезпечення, утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території, відповідно до положень ч.ч.1,9 ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» «співвласники сплачують відповідні внески і платежі» у встановлених загальними зборами Об'єднання розмірах.
Аналогічні вимоги містить і Статут позивача.
У відповідності до вимог п. 2 розділу V Статуту, співвласник зобов'язаний: -Виконувати обов'язки, передбачені Статутом об'єднання; -Виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; -Своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески та платежі.
Однак відповідач, як власник квартири АДРЕСА_2 та машиномісця (паркомісця) № НОМЕР_1 , не виконуєте свій обов'язок по утриманню власного майна та не відшкодовує витрати ОСББ на утримання будинку.
Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість зі сплати внесків боржника, встановлених Загальними зборами та правлінням ОСББ, з урахуванням сплат в період з 01 травня 2020 року по 21 квітня 2024 року та становить 129959,89 грн.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
Доказів, які б спростували визначений позивачем розмір заборгованості відповідач не надала, як і не надала допустимих доказів належного виконання нею зобов'язань зі сплати внесків та платежів.
З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Статтею 509 ЦК України, передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 322 ЦК України установлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Згідно частин 1-5 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов'язаний, зокрема: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників.
Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
У ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, утому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Статтею 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до частин 1-3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають:
1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку;
2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;
2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності;
3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення;
4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
За визначеннями наданими у пунктів 5, 6, 12 ст. 1 Закону України «Про комунальні послуги»:
житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п.5);
індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п.6);
послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (п.12);
управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (п.14).
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 5 цього Закону житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
Положеннями ст. 9 цього Закону визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», чинної на час виникнення спірних правовідносин, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1)комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2)послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3)послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4)послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
В порядку визначеному частинами 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , що розташований за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 створено ОСББ «Тургенєвська 28А-30А».
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 та машиномісця (паркомісця) АДРЕСА_4 .
Виходячи з положень ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання.
Рішенням Загальних зборів ОСББ від 07 листопада 2019 року з питання порядку денного №6 встановлено щомісячний внесок співвласників з 01 січня 2020 року: для забезпечення витрат на управління Будинком в розмірі 10,5 грн. з 1 кв.м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень; до резервного фонду 1,3 грн. з 1 кв.м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень; до ремонтного фонду 1,3 грн. з 1 кв.м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень; до фонду відновлення систем протипожежної сигналізації та системи димовидалення в розмірі 0,6 грн. з 1 кв.м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень; для власників паркомісць щомісячний внесок в розмірі 500 грн. за одне паркомісце та 850 грн. - за подвійне паркомісце.
Протоколом правління №28/12/2020 від 28 грудня 2020 року у зв'язку з поширенням протягом 2020 року гострої респіраторної хвороби COVID-19 і встановленням обмежувальних заходів на території України, прогнозом на подовження карантинних заходів у 2021 році, вирішено з 01 січня 2021 року знизити щомісячний внесок на утримання подвійного паркомісця і машиномісця) з 850 грн. до 500 грн., внести відповідні зміни в дохідну частину кошторису за статтею «Внески на утримання паркінгу».
Відповідно сума всіх внесків разом становить 13,70 грн. з 1 кв.м. загальної площі квартир та нежитлових приміщень та внесок за паркомісце за наявності.
Рішенням Загальних зборів ОСББ від 07 листопада 2019 року з питання порядку денного №7 було затверджено Порядок сплати внесків.
Матеріали справи не містять доказів визнання цих рішень недійсними або їх скасування станом на час виникнення спірних правовідносин і розгляду справи судом.
Отже, відповідно до наведених вище вимог чинного законодавства, особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.
Як убачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості по обов'язковим внескам та платежам в ОСББ «Тургенєвська 28А-30А» відповідачу, за період з 01 травня 2020 року по 21 квітня 2024 року, нараховано заборгованість зі сплати внесків боржника, встановлених Загальними зборами та правлінням ОСББ у розмірі 129959,89 грн.
Нарахування заборгованості здійснювалося відповідно до періоду надання послуг, площі приміщення відповідача, розміру внесків та платежів в ОСББ «Тургенєвська 28А-30А», відповідно до рішення Загальних зборів ОСББ від 07 листопада 2019 року, питання №6.
Зустрічних розрахунків, заперечень щодо рахунків позивача, доказів оплати, підтвердження застосування інших тарифів чи неправильності врахованої площі або будь яких доказів, які б могли спростувати наведені у позовній заяві доводи позивача та наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем надано не було.
Таким чином, відповідно до наведених ОСББ «Тургенєвська 28А-30А» розрахунків, внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань зі сплати внесків за період з травня 2020 року по квітень 2024 року розмір її заборгованості становить 129959,89 грн., яку суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеною та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було доведено до відома протоколу загальних зборів ОСББ «Тургенєвська 28А-30А», щодо затвердження розмірів внесків та утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, колегія суддів оцінює критично, оскільки на момент прийняття рішення про встановлення внеску на утримання будинку (рішення Загальних зборів ОСББ від 07 листопада 2019 року) чинне законодавство не містило імперативного обов'язку ОСББ персонально доводити копії рішень Загальних зборів до кожного співвласника під розписку чи поштою.
Відповідач не вказує, яку саме норму Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» ОСББ «Тургенєвська 28А-30А'було порушено на момент виникнення спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не отримувала жодних квитанцій щодо нарахованих платежів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначене спростовується матеріалами справи, а саме позивачем надано докази (копії поштових чеків та описів вкладення), які підтверджують направлення відповідачу розрахунку боргу та вимоги про сплату такого боргу. Повідомлення направлялися за адресою: АДРЕСА_5 .
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення, а в цілому ґрунтуються на незгоді відповідача із необхідністю сплачувати заборгованість по обов'язковим внескам та платежам. Апеляційна скарга не містять аргументованих заперечень щодо розрахунку заборгованості або суті позовних вимог.
Доказів порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, матеріали справи також не містять.
Судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин, встановлено обсяг прав та обов'язків сторін, застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що склались між сторонами, надано повну, всебічну та об'єктивну оцінку наявним у справі доказам, як кожному окремо, так і у їх сукупності та взаємозв'язку, та з урахуванням доведеності позовних вимог ОСББ «Тургенєвська 28А-30А», ухвалено обґрунтоване рішення про їх часткове задоволення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказане рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба