Справа №757/46072/24-пГоловуючий у І інстанції Білоцерківець О.А.
Провадження № 33/824/430/2026 Категорія ст.122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
27 лютого 2026 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Шроль В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-2 КУпАП закрито за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,
За постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 15.09.2024 о 14 год. 13 хв. у м. Києві на перехресті вул. Видубицька та Наддніпрянське шосе керував автомобілем марки «Мерседес Бенс», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, а висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки суд формально підійшов до розгляду справи, не врахував усіх доказів, що містяться в матеріалах справи, заперечень ОСОБА_1 та обставин, на які останній посилався, що свідчить про неповноту судового розгляду.
Вказує, що суддею не надано належної оцінки тим обставинам, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 вимог ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», давали право на зупинку транспортного засобу, тому у останнього не виникло обов'язку виконувати подальші вимоги працівників поліції.
Зазначає, що суддею не взято до уваги ту обставину, що наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.
Також суддя не надав належної оцінки відсутності у матеріалах справи доказів висунення поліцейським вимоги ОСОБА_1 після його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі.
Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постанова судді у частині закриття провадження по справі за ст.1122-2 КУпАП в апеляційному порядку фактично не оскаржується.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами п. 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Доводи апеляційної скарги про те, що безпідставна зупинка транспортного засобу тягне за собою недопустимість усіх зібраних в подальшому доказів, є непереконливими, оскільки відсутні підстави для застосування правила «плодів отруйного дерева».
Також є помилковими твердження апеляційної скарги про те, що факт виявлення поліцейським у водія ознак алкогольного сп'яніння має підтверджуватися доказами, оскільки таке право має виключно працівник поліції і наявність таких ознак не потребує доказуванню іншими доказами.
Проте, доводи апеляційної скарги про порушення поліцейським вимог ч.3 ст.266 КУпАП є слушними.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху суддя обґрунтував доказами, які містяться у відеозапису події з бодікамер поліцейських.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на матеріалах справи про адміністративне правопорушення не ґрунтується.
Так, з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що як працівник поліції запропонував водію ОСОБА_1 пройти на місці зупинки транспортного засобу огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, на що останній відмовився. Після цього поліцейський склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за відмову від проходження медичного огляду.
Проте, ні відеозапис події , ні інші матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 поліцейським була висунута вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а ОСОБА_1 її не виконав.
За таких обставин, висновок судді про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР, яким передбачений обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, є безпідставним.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена відповідальність за відмову особи від проведення поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому у цій частині постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності задовольнити.
Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 05 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження закрити у звязку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль