справа № 757/36709/18
провадження № 22-ц/824/3902/2026
головуючий у суді І інстанції Остапчук Т.В.
24 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Івкової Д.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2025 року за заявою Фірми «Т.М.М» - товариства з обмеженою відповідальністю про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 757/36709/18,
У липні 2025 року заявник звернувся до суду з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 757/36709/18-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Фірми «T.M.M.»- TOB заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 74 751,90 грн, пеню у розмірі 10 051,66гpн, 3 % річних у розмірі 2641, 96грн та інфляційні нарахування у розмірі 9 684,97 грн, що разом становить 97 130,49 грн, а також судовий збір в розмірі 1762 грн.
В обґрунтування заяви посилався на те, що 20 жовтня 2020 року Печерським районним судом міста Києва у в порядку спрощеного позовного провадження було розглянуто цивільну справу №757/36709/18-ц за позовом Фірма «Т.М.М.» - ТОВ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та ухвалено відповідне судове рішення про задоволення позову.
Лише 23.09.2024 року о 22:35 до Електронного кабінету Фірми «Т.М.M.»- TOB системи Електронний суд надійшов документ - рішення по справі, яким було задоволено позов Фірми «Т.М.М.» - ТОВ до ОСОБА_1 та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Фірми «T.M.M.»- TOB заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 74 751,90 грн, пеню у розмірі 10 051,66 гpн,3 % річних у розмірі 2641,96 грн та інфляційні нарахування у розмipі 9684,97 грн,що разом становить 97 130,49 грн, а також судовий збір в розмірі 1762,00грн.
У зв'язку з наведеним до Печерського районного суду міста Києва через загальну канцелярію представником позивача була подана заява про видачу судового рішення по справі. Вказана заява була зареєстрована Печерським районним судом міста Києва 24.09.2024 року за вх.№125115, крім того, згідно з інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Печерського районного суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №757/36709/18-ц було надіслано судом лише 23.09.2024 року, зареєстровано 24.09.2024 року, забезпечено надання загального доступу 25.09.2024 року. У листопаді 2024 представник позивача звернувся до канцелярії Печерського районного суду міста Києва з заявою про видачу виконавчого листа по справі №757/36709/18-ц. Вказану заяву було зареєстровано Печерським районним судом міста Києва 06.11.2024 за вх.№148542. Лише у квітні 2025 року Виконавчий лист по справі №757/36709/18-ц від 24.03.2025 року було вручено представнику позивача, про що в матеріалах справи міститься розписка про отримання.
Оригінал виконавчого листа по справі №757/36709/18-ц від 24.03.2025 знаходиться у Фірми «T.MМ.М.» - ТОВ. У Виконавчому листі по справі №757/36709/18-ц від 24.03.2025 року зазначено, що рішення суду набрало законної сили 20 листопада 2020 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 20 листопада 2023 року.
B свою чергу звертав увагу суду на те, що в зазначений у виконавчому листі строк (саме до 20.11.2023) позивач був позбавлений можливості подати виконавчий документ до виконання, оскільки про ухвалення рішення Печерський районним судом міста Києва про задоволення позову Фірми «Т.М.М.» - ТОВ до ОСОБА_1 стало відомо не раніше 23.09.2024 року, з моменту надходження рішення суду до зареєстрованого Електронного кабінету Фірми «Т.М.М.» - ТОВ системи Електронний суд, тобто майже через рік від дати закінчення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Таким чином, строк пред'явлення виконавчого листа по справі №757/36709/18-ц було пропущено з поважних причин, які не залежали від позивача.
Враховуючи вищевказані обставини, як вважає позивач, строк пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання був пропущений, за таких обставин стягувач на даний час позбавлений можливості реалізувати своє право на виконання рішення суду.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 6 жовтня 2025 року задоволена заява Фірми «Т.М.М» - товариства з обмеженою відповідальністю про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі №757/36709/18.
Поновлено строк для пред'явлення виконавчого документа - виконавчого листа по справі №757/36709/18-ц, виданого Печерським районним судом міста Києва24.03.2025, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Фірми «Т.М.M.» - товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 74 751 грн 90 коп., пеня у розмірі 10 051 грн 66 коп., 3% piчних у розмірі 2 641 грн 96 коп. та інфляційні нарахування у розмір 9 684 грн 97коп., що разом становить 97 130 грн 49 коп., а також про стягнення з ОСОБА_2 на користь Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю судового збору в розмірі 1 762 грн до виконання.
Не погоджуючись із указаною ухвалою адвокат Юсубова Дар'я Валентинівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що Фірма «Т.М.М.» - ТОВ (стягувач) була належним чином обізнана про перебіг розгляду справи № 757/36709/18-ц у Печерському районному суді міста Києва, ініційованої нею ж самою. Проте, позивач жодного разу не звертався до суду та не цікавився про результати розгляду справи і про дату та час, коли буде винесене судове рішення. Таким чином, Фірма «Т.М.М.» - ТОВ знала про винесення рішення суду 20.10.2020 року, проте протягом тривалого часу не вживала жодних дій для отримання рішення. Стягувач знав, що рішення суду винесено на його користь, що за результатами набрання рішенням законної сили, стягувач має звернутися до суду із заявою про видачу виконавчого листа, за яким в подальшому, стягувач може отримати грошові кошти на свою користь.
Звертає увагу, що лише 23.09.2024 року, після отримання рішення через електронний кабінет, стягувач звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа, який був отриманий лише в квітні 2025 року. Вбачається, що у стягувача не виникло об'єктивних та непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду. Тому затримка з поданням заяви не може визнаватися поважною причиною для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Зазначає, що стягувачем не додано до заяви доказів, для прикладу, неодноразового звернення до суду із заявою про дату, коли буде оприлюднено рішення суду у даній справі. Твердження стягувача про те, що поважною причиною пропуску строку є те, що останній був позбавлений можливості реалізувати своє право на виконання рішення суду через затримку в опублікуванні рішення суду та видачі виконавчого листа не повинні прийматися судом до уваги, оскільки сам лише факт ненадходження зазначених документів на адресу стягувана не може бути поважною причиною для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, який становить близько 5 років.
17 лютого 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника Фірми «Т.М.М» - товариства з обмеженою відповідальністю Соколової О.П., в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Вказує, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
У судове засідання, яке призначене на 24 березня 2026 року, представник Фірми «Т.М.М» - товариства з обмеженою відповідальністю не з'явилася, до електронного суду подала заяву від 23.03.2026 року про розгляд справи без її участі. Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, підтримує, проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечує.
ОСОБА_1 та її представник - адвокат Юсубова Д.В. в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи.
23.03.2026 року адвокат Юсубова Д.В. звернулась до суду з заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду, яке було залишено без розгляду ухвалою Київського апеляційного суду від 24 березня 2026 року.
При цьому апеляційний суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, оскільки сторонами спору було викладено свої доводи і міркування з приводу апеляційної скарги у надісланих до суду письмових заявах по суті спору. Жодних клопотань щодо здобуття нових доказів на стадії апеляційного провадження чи щодо встановлення нових обставин учасники справи не заявляли.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливістьрозгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню ураховуючи наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Зазначеним вимогам закону рішення суду виповідає не в повній мірі, з огляду на наступне.
Звертаючись у липні 2025 року із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, стягувач вважав цей строк пропущеним.
Проте колегія суддів вважає ці доводи помилковими, виходячи з такого.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) викладено висновок про те, що: «стягувач, який пропустив строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 ст. 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України)».
Судом встановлено, що у квітні 2025 року представник Фірми «Т.М.М» - товариства з обмеженою відповідальністю - Соколова О.П., отримала виконавчий лист у справі №757/36709/18 зі строком пред'явлення їх до виконання до 20 листопада 2023 року.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год30 хв 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався Указами Президента України та діє на цей час.
26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року №2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII доповнено пунктом 10-2, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану (підпункт 4 наведеного пункту).
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження» як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період дії воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Воєнний стан, запроваджений в Україні 24 лютого 2024 року, наразі не припинено та не скасовано.
Таким чином, з огляду на положення підпункту 4 пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження», заява Фірми «Т.М.М» - товариства з обмеженою відповідальністю про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання подана у липні 2025 року є такою, що подана у межах строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки на час введення воєнного стану, тобто переривання строку визначеного у ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив.
З огляду на викладене строки пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану перервалися та на час розгляду заяви стягувача не спливли, тому відсутні підстави для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, виданого у справі №757/36709/18.
Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22 (провадження № К/990/383/23), від 3 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22 (провадження № К/990/29776/22), від 9 листопада 2023 року у справі № 0440/5997/18 (провадження № К/990/31759/23), від 19 червня 2024 року у справі № 278/6265/13 (провадження № 61-4175св24), від 28 серпня 2025 року у справі № 824/20/19 (провадження № 61-13392ав24).
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви Фірми «Т.М.М» - товариства з обмеженою відповідальністю про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
При цьому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на підстави відмови у задоволенні заяви Фірми «Т.М.М» - товариства з обмеженою відповідальністю, які відрізняються від підстав, зазначених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 ..
Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви Фірми «Т.М.М» - товариства з обмеженою відповідальністю про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі №757/36709/18.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба