Справа № 760/1561/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2536/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
18 березня 2026 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 06 лютого 2026 року про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 197-1 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 06 лютого 2026 року залишено без задоволення клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_11 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_12 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- з'являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи.
Строк дії обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, визначено до 22.03.2026 року включно.
Роз'яснено, що у разі невиконання покладених на підозрюваного обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді, прокурор Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 06 лютого 2026 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого і застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого Солом'янського УП ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 49 або до прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва за адресою: м. Київ, вулиця Академіка Шалімова, 3А - за кожним викликом;
2) не відлучатися за межі м. Києва та Київської обл. без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання;
4) утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (виконання покласти на ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській обл.).
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваного ОСОБА_7 та застосування до останнього запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання підлягає скасуванню, через незаконність та необґрунтованість у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Прокурор вважає, що відносно ОСОБА_7 необхідно застосувати запобіжний захід саме у вигляді застави, оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
На той факт, що ОСОБА_7 матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду вказує той факт, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 197-1 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами, а санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від одного до трьох років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення, він може переховуватися від правоохоронних органів та/або суду, що негативно вплине на судовий розгляд, а саме, зрозумівши, що його діяльність є кримінально караною, ОСОБА_7 може здійснити спробу покинути територію міста Києва та Київської області на тривалий час.
Більше того, наявний ризик переховування від органу досудового розслідування та в подальшому від суду, зокрема і шляхом виїзду за кордон, оскільки протягом 2025 року ОСОБА_7 неодноразово перетинав державний кордон, використовуючи для цього паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , а саме, відповідно до листа ГЦОСІ ДПСУ №19.5.1/1992-26-Вих останній тричі здійснював перетин державного кордону України у напрямку виїзду.
Крім цього прокурор стверджує, що підозрюваний може впливати на свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин, так як ОСОБА_7 особисто відомі свідки у даному кримінальному провадженні, тому існують підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати шляхом вмовляння чи залякування свідків у кримінальному провадженні, а також тим, що підозрюваний у ході виконання слідчих дій отримає ряд копій документів, зокрема, протоколів допитів свідків, котрі нададуть йому можливість фізично та психологічно впливати на свідків, що призведе до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази інших свідків та очевидців події злочину.
Сторона обвинувачення також вважає, що ОСОБА_7 може протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, зважаючи на колишній статус Народного депутата України, ОСОБА_7 має численні особисті, ділові та інші зв'язки з представниками бізнес-структур, суб'єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, з якими здійснює комунікацію, у тому числі, під час виконання своїх службових обов'язків, таким чином у підозрюваного наявні відповідні можливості, які він може використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Зазначений ризик, на думку прокурора, підтверджується виявленою під час проведення обшуку за адресою місця проживання ОСОБА_13 перепискою на мобільному телефоні iPhone 8, у якій здійснювалось підшукування представників із органів державної влади, які б мали можливість вплинути на хід проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, що саме по собі становить окремий ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК.
Наведене вище вказує на те, що до підозрюваного ОСОБА_7 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки більш м'які запобіжні заходи, застосовані до підозрюваного, не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у провадженні.
Прокурор стверджує, що вказані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, а запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки базуються лише на суб'єктивному відношенні підозрюваного до необхідності виконання покладених на нього обов'язків.
Крім того, в апеляційній скарзі прокурор вказує, що з метою забезпечення належної процесуального поведінки підозрюваного, та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного наступні обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до ) відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
18.03.2026 року до Київського апеляційного суду від захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , надійшли заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких захисник посилається на те, що сторона захисту не погоджується з обґрунтованістю ухвали слідчого судді, зокрема щодо висновків обґрунтованості підозри, проте по суті резолютивної частини рішення вважає його таким, що в повній мірі відповідає вимогам кримінально процесуального закону, а викладені в апеляційній скарзі обставини, загальними формулюваннями та суб'єктивними трактуваннями прокурора, без будь-яких доказів та навіть доводів щодо таких.
Зазначає, що апеляційна скарга прокурора, по суті, є компіляцією клопотання про обрання запобіжного заходу, якому надано оцінку судом першої інстанції, а прокурором не уточнено, які саме висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Натомість обвинувачення, без будь-яких доказів та наведених обґрунтувань щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та необхідності скасування рішення суду першої інстанції вважає, що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, які на думку сторони захисту є необґрунтованими та недоведеними.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025105090000195 від 19 березня 2025 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою, четвертою статті 197-1 КК України.
22.01.2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 197-1 КК України.
28.01.2026 року (клопотання датоване 26.01.2026) старша слідча слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_11 , за погодження з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_12 , звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 669 782,15 грн, із покладенням на нього обов'язків: прибувати до слідчого Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 49 або до прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 3А - за кожним викликом; не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 на підставі п. 2 рішення Київської міської ради від 23 грудня 2004 року № 1022/2432 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва», передана у власність земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:016:0040 за адресою: АДРЕСА_4. Право власності ОСОБА_7 на вказану земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 19.08.2005 № 09-7-01203.
Після отримання у власність земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:66:016:0040, у ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 07.07.2012 року, виник злочинний умисел на самовільне зайняття земельних ділянок, прилеглих до належної йому земельної ділянки.
З метою реалізації злочинного умислу, направленого на самовільне захоплення суміжних до своєї ділянки земельних ділянок та їх частин, які йому не належать, ОСОБА_7 , прагнучи до розширення меж особистого володіння в обхід законному порядку набуття права власності, діючи всупереч вимогам статей 116, 118, 123, 124, 125, 126 Земельного Кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, однак не пізніше 07.07.2012 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, достеменно розуміючи, що земельні ділянки, які межують із його власними, не мають законного володільця та не внесені у Державний земельний кадастр, а їх зайняття не буде викрито миттєво та сприйнято, як буквальне заволодіння чужим майном, маючи на меті бажання одноосібного володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, що йому не належать, а також рукавом Десенка (Чорторий), який є частиною річки Дніпро, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб здійснив зведення суцільної капітальної огорожі, якою обгородив власну земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:016:0040, площею 0,1195 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4, та земельні ділянки, які йому не належать, а саме: частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:016:0083, площа займання (огородження) якої складає 0,0179 га, згідно відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі, земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:66:016:0083 належить до категорії земель житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням - «03.07. Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», із встановленими обмеженнями у використанні - прибережна захисна смуга, охоронна зона навколо об'єкта енергетичної системи, зона санітарної охорони джерел централізованого водопостачання та зона особливого режиму забудови; земельних ділянок не зареєстрованих у Державному земельному кадастрі, без присвоєного кадастрового номера, та які обліковуються у Міському земельному кадастрі із кодами земельних ділянок: 66:016:0075, 66:016:0076, 66:016:0083, 66:701:0001, загальною площею 0,2802 га, які знаходяться у межах прибережної захисної смуги рукава Десенка (Чорторий), який є частиною річки Дніпро.
Такими своїми протиправними діями ОСОБА_7 обмежив доступ сторонніх осіб до самовільно зайнятих ділянок, а також до водного об'єкта - рукава Десенка (Чорторий), який є частиною річки Дніпро, а також здійснював господарську діяльність на самовільно захоплених земельних ділянках, шляхом благоустрою території, зокрема влаштування тротуарного покриття, газонів та зелених насаджень, закопування водойми, що проходила вздовж земельних ділянок.
Згідно Технічного звіту щодо вишукувальних робіт при здійсненні моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною - матеріали топографо-геодезичних та вишукувальних робіт земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4, складеного спеціалістами КП «Київський інститут земельних відносин», загальна площа самовільно захоплених ОСОБА_7 земельних ділянок складає 0,2981 га.
Відповідно до листа Державного агентства водних ресурсів України за вих. № 298/5/5/11-26 від 20 січня 2026 року, рукав ОСОБА_14 є частиною річки Дніпро.
Відповідно до статті 79 Водного кодексу України річка Дніпро належить до великих річок. Розмір прибережної захисної смуги встановлюється по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період), та має ширину 100 метрів для великих річок, водосховищ на них та озер.
Згідно зі статтями 60, 61 Земельного кодексу, статтями 79,88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною 100 метрів для великих річок, водосховищ на них та озер. Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об'єктів фізичної культури і спорту, які не є об'єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. У прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.
Під час огляду самовільно захоплених ОСОБА_7 земельних ділянок, який проводився 26 грудня 2025 року за участі спеціалістів Департаменту земельних ресурсів КМР (КМДА), Департаменту територіального контролю КМР (КМДА), Державної екологічної інспекції Столичного округу та спеціаліста інженера-геодезиста, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:016:0083 та земельні ділянки, не зареєстровані у Державному земельному кадастрі, без присвоєного кадастрового номера, які обліковуються у Міському земельному кадастрі із кодами земельних ділянок: 66:016:0075, 66:016:0076, 66:016:0083, 66:701:0001, знаходяться у межах прибережної захисної смуги рукава Десенка (Чорторий), який є частиною річки Дніпро.
Крім цього, у невстановлені під час досудового розслідування дату та час, але не пізніше 07.07.2012 року, у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці, не зареєстрованій у Державному земельному кадастрі, яка обліковується у Міському земельному кадастрі за кодом 66:016:0076, загальною площею 1605,10 кв. м, яка на праві власності належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради та розташована у межах прибережної захисної смуги рукава Десенка (Чорторий), який є частиною річки Дніпро.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 197-1 КК України, тобто у самовільному будівництві будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташованій в охоронній зоні.
Слідча зазначила, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджують зібрані у ході досудового розслідування матеріали, а саме:
- заява про вчинення кримінального правопорушення від ГО «Всеукраїнська громадська організація «Стоп корупції» із додатками;
- протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 04.12.2025;
- протокол допиту свідка ОСОБА_16 ;
- відповідь на запит із документами (технічний звіт, акти, особова облікова картка садівника) від ГО «с/т «Приозерне»;
- технічний звіт щодо вишукувальних робіт при здійсненні моніторингу земель та контролю за їх використанням і охороною - матеріали топографо-геодезичних та вишукувальних робіт земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4, складений КП «Київський інститут земельних відносин» Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради і Київської міської державної адміністрації);
- протокол огляду місця події від 26.09.2025 із фототаблицею;
- протокол огляду місця події від 26.12.2025;
- протокол огляду мобільного телефону iPhone 8, що належить ОСОБА_7 від 22.01.2026;
- лист Департаменту земельних ресурсів №057-16292 із додатками у виді витягу з бази даних Міського земельного кадастру, де зазначено код земельної ділянки, землекористувач, адреса земельної ділянки, її площа, вид права, дата закінчення права;
- лист Державного агентства водних ресурсів України №298/5/5/11-26 із додатком, де визначено, що класифікація річок, відповідно до статті 79 Водного кодексу України, відбувається в залежності від водозбірної площі басейну річки; рукав річки Десенка є частиною річки Дніпро (яка відповідно до ст. 79 Водного кодексу України належить до великих річок); прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів;
- лист Департаменту земельних ресурсів №057-15656, відповідно до якого визначено, що Рішенням КМР від 23.12.2004 затверджено проект відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_7 земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:66:016:0040 (державний акт про право власності на земельну ділянку зареєстрований 19.08.2005 за №09-7-01263), а також щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - передано дочірньому підприємству «Строй-Маркет-Груп» в оренду на 25 років, земельну ділянку площею 22,339 га (кадастровий номер 8000000000:66:016:0083) для будівництва багатофункціонального готельного та торговельно-розважального центру в районі затоки р. Десенка у Дніпровському районі м. Києва (договір оренди не укладався);
- лист Департаменту земельних ресурсів №057-8964 із додатком у вигляді Рішення від 23.12.2004 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва», відповідно до якого було затверджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_7 , члену с/т «Приозерне», для ведення колективного садівництва на АДРЕСА_4, а також передано ОСОБА_7 у приватну власність земельну ділянку площею 0,12 га для ведення колективного садівництва на АДРЕСА_5 за рахунок земель міської забудови;
- документи щодо оформлення права на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_7 , що міститься у справі з державної реєстрації права власності на нерухоме майно КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації»;
- інші матеріали в їх сукупності.
Орган досудового розслідування вважає, що відносно ОСОБА_7 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки існують ризики передбачені ст.177 КПК України, до яких можна віднести: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Наведене вище, на переконання слідчого, вказує на те, що до підозрюваного ОСОБА_7 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави, оскільки більш м'які запобіжні заходи, застосовані до підозрюваного, не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконанню процесуальних рішень у провадженні.
Крім цього, можливість виплати грошових коштів ОСОБА_7 на суму застави підтверджується відомостями із відкритих джерел інформації щодо отриманого прибутку, а також наявності великої кількості зареєстрованого за ОСОБА_7 майна.
Вказані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, а враховуючи те, що такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки базуються лише на суб'єктивному відношенні підозрюваного до необхідності виконання покладених на нього обов'язків, а особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_7 з урахуванням відсутності в матеріалах кримінального провадження даних щодо осіб, які заслуговують на довіру.
У клопотанні слідча також зазначила, що під час досудового розслідування було встановлено, що своїми злочинними діями ОСОБА_7 було здійснено самовільне захоплення частини земельної ділянки, яка належить Територіальній громаді міста Києва, вартість якої, відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості за розміром 179,00 кв.м. оцінюється у 669 782,15 грн. Також ОСОБА_7 самовільно захоплено земельні ділянки, не зареєстровані у Державному земельному кадастрі, які також перебувають у комунальній власності, збитки за самовільне зайняття яких наразі встановлюються.
У зв'язку з викладеним, з огляду на положення ч. 4, ч. 5 ст. 182 КПК України, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_7 слід обрати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 669 782,15 грн., оскільки саме така сума застави є достовірною та правильною, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового і соціального стану підозрюваного, а також дозволить запобігти ризикам, зазначеним вище.
Крім того, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного наступні обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 06 лютого 2026 року залишено без задоволення клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_11 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_12 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- з'являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи.
Строк дії обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, визначено до 22.03.2026 року включно.
Роз'яснено, що у разі невиконання покладених на підозрюваного обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З такими висновками колегія суддів погоджується частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно частин 1-4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, слідчим суддею правильно встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 197-1 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 197-1 КК України, підтверджується на цьому етапі розслідування наявними у матеріалах судового провадження доказами.
Також, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про недоведеність стороною обвинувачення існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховуватись від органу досудового розслідування та суду, так як доводи слідчого щодо існування вказаного ризику не знайшли свого підтвердження і будуються стороною обвинувачення на припущеннях, які судом не можуть прийматися до уваги.
При цьому, як вірно встановлено слідчим суддею, під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу, стороною обвинувачення не доведено обставин, які дають підстави для висновків, що з урахуванням даних про особу підозрюваного та конкретних обставин інкримінованих йому кримінальних правопорушень, інші запобіжні заходи, окрім застави, не зможуть запобігти ризикам, наведеним слідчим у клопотанні, не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Наведені в апеляційній скарзі прокурора доводи про те, що застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання буде недостатнім для запобігання позапроцесуальної поведінки підозрюваного, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки прокурором не надано доказів, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується із висновком слідчого судді про відсутність у клопотанні слідчого переконливого обґрунтування існування ризиків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності вказаних ризиків, зокрема можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів встановила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на особу підозрюваного, характер кримінальних правопорушень та конкретні обставини інкримінованих йому дій.
Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
На переконання колегії суддів, слідчим у клопотанні належним чином обґрунтовано, що з метою уникнення відповідальності підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, колегія суддів вважає, що, дійшовши висновків про недоведеність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та застосувавши щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного обов'язків: з'являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи, слідчий суддя не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, не врахував конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень та їх наслідки, не співставив вказані обставини із реальною можливістю забезпечити такими обов'язками впевненість у тому, що ОСОБА_7 не буде вчиняти дій, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про достатність покладення на підозрюваного обов'язків з'являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи.
Враховуючи конкретні обставини та характер інкримінованого підозрюваному кримінальних правопорушень, які віднесено до категорії нетяжких злочинів, дані про особу підозрюваного, його майновий стан, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, процесуальну поведінку та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, здатен запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, із покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого Солом'янського УП ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, пр-т. Повітряних Сил, 49 або до прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва за адресою: м. Київ, вулиця Академіка Шалімова, 3А - за кожним викликом;
- не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (виконання покласти на ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській обл.).
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками, особою підозрюваного, та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, з покладанням на нього обов'язків, передбачених п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 22.03.2026 року.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 06 лютого 2026 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського Управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_11 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_12 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого Солом'янського УП ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, пр-т. Повітряних Сил, 49 або до прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва за адресою: м. Київ, вулиця Академіка Шалімова, 3А - за кожним викликом;
- не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (виконання покласти на ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській обл.).
Строк дії ухвали про застосування щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання визначити до 22 березня 2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4