Справа № 196/14/26
№ провадження 1-кп/196/26/2026
20 березня 2026 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Царичанка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025170030011762 від 18 червня 2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в с.Новопідкряж Царичанського району Дніпропетровської області, з середньою освітою, громадянина України, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період в посаді старшого водія 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», в силу ст.89 КК України не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст. 407 КК України, -
Відповідно до пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, та проходячи її в посаді старшого водія 2 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), без поважних причин, 22 лютого 2023 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалося можливим, але не пізніше 08 години 00 хвилин, самовільно залишив місце служби - пункт тимчасової дислокації військовослужбовців НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , розташованого поблизу АДРЕСА_2 /більш точна адреса не розголошується в умовах воєнного стану/, звідки прибув до місця свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків з військової служби ввірених йому за посадою, заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 не вживав, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був незаконно відсутній на військовій службі до 01 січня 2026 року.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.5 ст.407 КК України, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заявили клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за ч.5 ст. 407 КК України на підставі ч.5 ст. 401 КК України, оскільки ОСОБА_4 має намір продовжити військову службу, а також було отримано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_3 на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби.
Також обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вказав, що він згоден на звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав, зазначених у клопотанні, оскільки має намір продовжити військову службу. На запитання суду зазначив, що зміст обвинувачення йому зрозумілий, згоду на продовження проходження військової служби він надавав добровільно. Йому зрозуміло, що закриття кримінального провадження на підставі п.5 ст.401 КК України не є реабілітуючою обставиною, а також йому зрозумілий обов'язок продовжувати військову службу в подальшому. Наслідки закриття кримінального провадження із зазначених підстав йому роз'яснені та зрозумілі.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні (у режимі відеоконференції) не заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 на підставі ч.5 ст. 401 КК України.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Як вбачається з ч.2 ст.286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно зі ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Згідно з положенням ч.2 ст. 284 КПК України, у зв'язку і звільненням особи від кримінальної відповідальності, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 під час дії воєнного стану до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягався.
ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби.
Також, наявна письмова згода командира військової частини НОМЕР_3 від 10.03.2026 року №2492/811 на продовження проходження військової служби ОСОБА_4 (а.с 108).
Окрім того, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_4 під час дії воєнного стану до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягався, добровільно звернувся із клопотанням про намір продовжити військову службу, наявна письмова згода командира військової частини про можливість продовження проходження військової служби ОСОБА_4 , суд доходить висновку, що клопотання обвинуваченого та його захисника підлягає задоволенню, ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закриттю.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 не обирався.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 285, 286, 288, 314, 370, 371, 372 КПК України, суд,
Ухвалив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальності відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України на підставі ч.5 ст.401 КК України для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025170030011762 від 18 червня 2025 року, відносно ОСОБА_4 за ч.5 ст.407 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання цією ухвалою суду законної сили невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.
Повний текст ухвали складено 25 березня 2026 року.
Суддя ОСОБА_1