Справа № 936/1247/25
Закарпатський апеляційний суд
18.03.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/780/25, за апеляційною скаргою представника ТОВ «УКА СВ» - ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Воловецького районного суду від 20 жовтня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Воловецького районного суду від 20 жовтня 2025 року, задоволено клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, із забороною його використання та розпорядження, зокрема, на:
- вантажний автомобіль марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ТОВ «ПММ-КОМПАНІЯ», (місцезнаходження: селище Тересва, вул. Марамороська, 17В Тячівського району Закарпатської області), який вилучено та залишено на зберігання на території пилорами ФОП ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 ;
- напівпричіп марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ТОВ «ПММ-КОМПАНІЯ» (місцезнаходження: селище Тересва, вул. Марамороська, 17В Тячівського району Закарпатської області), який вилучено та залишено на зберігання на території пилорами ФОП ОСОБА_6 за адресою с. Н.Ворота, вул. Верховинська, 139 Мукачівського району.
- навантажену лісопродукцію породи «Дуб» в кількості згідно товарно-транспортних накладних 19,16 метрів кубічних, яка знаходиться на напівпричепі «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 та розташована на території пилорами ФОП ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 ;
- свідоцтво про реєстрацію вантажного автомобіля марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію напівпричіпа марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 серії НОМЕР_4 та товарно-транспортну накладну серії ЛАА №У10302 від 10.09.2025, які надав водій ОСОБА_7 .
З матеріалів судового провадження слідує, що до слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області надійшло вищезазначене клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.
Клопотання мотивовано тим, що 10.09.2025 близько 21:30 години на дорожній поліцейській станції "Нижні Ворота", що на 717 кілометрі + 400 метрів автодороги М-06 "Київ-Чоп" в с. Н.Ворота Мукачівського району працівниками відділення поліції №2 Мукачівського РУН ГУ НП в Закарпатській області було зупинено вантажний автомобіль марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , який перевозив круглі лісоматеріали породи дуб в кількості 19,16 метрів кубічних по документах, які викликають сумнів в їх достовірності.
Відомості про дану подію СВ відділення поліції №2 Мукачівського РУН ГУ НП в Закарпатській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202507109000167.
10.09.2025 було проведено огляд місця події біля дорожньої станції «Нижні Ворота» в с. Н.Ворота Мукачівського району і в ході огляду було виявлено та вилучено:
-вантажний автомобіль марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 та вантажем круглі лісоматеріали породи дуб в кількості 19, 16 метрів кубічних, який залишено на зберігання на пилорамі ФОН ОСОБА_6 в с. Н.Ворота, вул. Верховинська, 139 Мукачівського району;
-свідоцтво про реєстрацію вантажного автомобіля марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію напівпричіпа марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 серії НОМЕР_4 , які поміщено до паперового конверту «НПУ» ;
-товарно-транспортну накладну серії ЛАА №У 10302 від 10.09.2025, яку поміщено до паперового конверту «НПУ».
11.09.2025 постановою слідчого СВ відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_8 вантажний автомобіль марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 , вантаж круглі лісоматеріали породи дуб в кількості 19, 16 метрів кубічних, свідоцтво про реєстрацію вантажного автомобіля марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію напівпричіпа марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 серії НОМЕР_4 та товарно-транспортну накладну серії ЛАА №У 10302 рід 10.09.2025 було визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню.
Беручи до уваги, що тимчасово вилучені в ході огляду місця події - вантажний автомобіль марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 , вантаж круглі лісоматеріали породи дуб в кількості 19, 16 метрів кубічних, свідоцтво про реєстрацію вантажного автомобіля марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_5 серії НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію напівпричіпа марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 серії НОМЕР_4 та товарно-транспортну накладну серії ЛАА №У 10302 від 10.09.2025 мають суттєве значення для встановлення важливих обставин в даному кримінальному провадженні, а саме у проведенні експертного дослідження із залученням відповідних спеціалістів з метою перевірки законності даної деревини, відповідності вказаного класу якості деревини на наявному фактичному об'єму вилученої деревини, перевірки законності її походження, заготівлі та перевезення на автомобілі марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 , слідчий просив в накладенні арешту на вказане майно.
Ухвалою слідчого судді констатовано, що підставою і метою накладення арешту на вантажний автомобіль марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 , вантаж круглі лісоматеріали породи дуб в кількості 19, 16 метрів кубічних, свідоцтво про реєстрацію вантажного автомобіля марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію напівпричіпа марки «SCHMITZ» н.з. НОМЕР_2 серії НОМЕР_4 та товарно-транспортну накладну серії ЛАА №У 10302 від 10.09.2025, які вилучено в ході проведення огляду місця, є збереження речових доказів, оскільки, вони є предметом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення по кримінальному провадженню №12025071090000167 від 11.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України. Крім того, підставою і метою арешту вилученого під час огляду місця події 10.09.2025 майна, є неможливість його відчуження чи будь-яким іншим шляхом знищення або перероблення, оскільки останні є речовими доказом по даному кримінальному провадженні. Слідчий суддя зауважив, що описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими в судовому засіданні поясненнями учасників справи та матеріалами доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді підстави вважати з достатньою ймовірністю про існування факту події кримінального правопорушення, який має бути предметом ретельного дослідження з боку органу досудового розслідування. Такий висновок ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів. Таким чином, для забезпечення кримінального провадження, яке розслідується за обставинами, внесення в ЄРДР відомостей про незаконну рубку дерев, органу досудового розслідування слід перевірити під час досудового розслідування, чи дійсно заготовлена (зрубана деревина) відповідає документам дозвільним про рубку, чи відповідає ця деревина документам про відпуск деревини лісозаготівельнику та документам про транспортування цієї деревини. За цих обставин, слідчий суддя вважав, що тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події від 10.09.2025, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а саме у проведенні експертного дослідження із залученням відповідних спеціалістів з метою перевірки законності даної деревини, відповідності вказаного класу якості деревини та наявному фактичному об'єму вилученої деревини, перевірки законності її походження, заготівлі та перевезення, та з метою збереження речових доказів, та прийшов до висновку, що клопотання про накладення арешту на зазначене тимчасово вилучене майно, підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з цим рішенням представник ТОВ «УКА СВ» - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу. Представник вказує, що арешт тимчасово вилученого майна тягне за собою непропорційне втручання у право власності третьої особи. Просить скасувати ухвалу та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Судове провадження розглядається за відсутності учасників судового провадження, неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. Приймаючи рішення про розгляд судового провадження за відсутності учасників береться до уваги те, що вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду або бажання брати участь у розгляді апеляційної скарги не подавали.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Оскільки висновки, викладені у судовому рішенні у частині накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію вантажного автомобіля марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію напівпричіпа марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 серії НОМЕР_4 та товарно-транспортну накладну серії ЛАА №У10302 від 10.09.2025, які надав водій ОСОБА_7 , не оспорюються, тому з огляду на приписи ст. 404 КПК України не перевіряються, вважаються належним чином вмотивованими.
Тому, ухвала слідчого судді переглядається у межах доводів апеляційної скарги, тобто у частині накладення арешту на вантажний автомобіль марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ТОВ «ПММ-КОМПАНІЯ»; напівпричіп марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ТОВ «ПММ-КОМПАНІЯ»; навантажену лісопродукцію породи «Дуб» в кількості згідно товарно-транспортних накладних 19,16 метрів кубічних, яка знаходиться на напівпричепі «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 та розташована на території пилорами ФОП ОСОБА_6 за адресою с. Н.Ворота, вул. Верховинська, 139 Мукачівського району.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів із метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі повинен зазначити заборону відчуження, розпорядження або користування та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Вказані положення також знайшли своє відображення в рішеннях Європейського Суду з прав людини (далі, ЄСПЛ), в тому числі в рішеннях «Бакланов проти Росії» (від 09 червня 2005 року) та «Фрізен проти Росії» (від 24 березня 2005 року), де ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що: «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Під час розгляду клопотання слідчий суддя дотримався вимог вищевказаних положень КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
З матеріалів судового провадження слідує, що слідчим відділом ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025071090000167 від 11.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
З витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071090000167 від 11.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, слідує, що 10.09.2025 близько 21:30 години на дорожній поліцейській станції "Нижні Ворота", що на 717 кілометрі + 400 метрів автодороги М-06 "Київ-Чоп" в с. Н. Ворота Мукачівського району працівниками відділення поліції №2 Мукачівського РУН ГУ НП в Закарпатській області було зупинено вантажний автомобіль марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , який перевозив круглі лісоматеріали породи дуб в кількості 19,16 метрів кубічних по документах, які викликають сумнів в їх достовірності.
Згідно протоколу огляду місця події від 10.09.2025 було проведено огляд місця події та вилучено: вантажний автомобіль марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 та вантажем круглі лісоматеріали породи дуб в кількості 19, 16 метрів кубічних, який залишено на зберігання на пилорамі ФОН ОСОБА_6 в с. Н.Ворота, вул. Верховинська, 139 Мукачівського району; свідоцтво про реєстрацію вантажного автомобіля марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 серії НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію напівпричіпа марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 серії НОМЕР_4 , які поміщено до паперового конверту «НПУ»; товарно-транспортну накладну серії ЛАА №У 10302 від 10.09.2025, яку поміщено до паперового конверту «НПУ».
11.09.2025 постановою слідчого СВ відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_8 вищезазначене тимчасово вилучене майно визнано речовими доказами по кримінальному провадженню за №12025071090000167 від 11.09.2025.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання про накладення арешту на майно із забороною його використання та розпорядження, зокрема, на: вантажний автомобіль марки «VOLVO» д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ТОВ «ПММ-КОМПАНІЯ»; напівпричіп марки «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ТОВ «ПММ-КОМПАНІЯ»; навантажену лісопродукцію породи «Дуб» в кількості згідно товарно-транспортних накладних 19,16 метрів кубічних, яка знаходиться на напівпричепі «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 та розташована на території пилорами ФОП ОСОБА_6 , - слідчим суддею були взяті до уваги вимоги Конституції України, дотримані вимоги кримінального процесуального закону та принцип верховенства права, закладений у Європейській Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод та Рішеннях Європейського Суду з прав людини, ретельно перевірені доводи клопотання й постановлено судове рішення, яке з огляду на вказані норми права визнається законним та обґрунтованим.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги та приймаючи судове рішення, колегія суддів бере до уваги те, що вказане вище майно, відповідає зазначеним у ст. 98 КПК України критеріям і може мати значення для встановлення обставин кримінального провадження; що органом досудового розслідування доведено існування передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України ризиків та достатність підстав вважати, що такі ризики мають місце.
Твердження апелянта про те, що ТОВ «УКА СВ» та залучений ним перевізник, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «ПММ КОМПАНІЯ» не є підозрюваними, обвинуваченими у кримінальному провадженні за № 12025071090000167, юридичними особами щодо яких здійснюється провадження, а тому вилучення майна, що мало місце в ході проведення слідчих, розшукових дій, призводить до невиправданого та непропорційного втручання у здійснення Товариства з обмеженою відповідальністю «УКА СВ», колегія суддів визнає неспроможними з огляду на таке.
Приписами ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті (у випадку з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК.
Підставами для арешту зазначеного майна є мета забезпечення збереження речових доказів кримінального провадження.
Обставини кримінального провадження, доведеність факту події та обставин кримінальних правопорушень, з наявністю всіх його складових елементів, чи його не доведення, має бути перевірена в ході подальшого досудового розслідування кримінального провадження, з урахуванням всіх доказів в їх сукупності. На даній стадії кримінального провадження ні слідчим суддею, ні судом апеляційної інстанції, не дається оцінка допустимості та належності доказів, а лише вирішується питання про правомірність накладення арешту на майно.
Рішення слідчого судді про арешт на партію товарів, а саме на навантажену лісопродукцію породи «Дуб» в кількості згідно товарно-транспортних накладних 19,16 метрів кубічних, яка знаходиться на напівпричепі «SCHMITZ» д.н.з. НОМЕР_2 та розташована на території пилорами ФОП ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 171 КПК та узгоджується з положеннями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Враховуючи ці обставини, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що для забезпечення кримінального провадження, яке розслідується за обставинами, внесення в ЄРДР відомостей про незаконну рубку дерев, слід органу досудового розслідування перевірити під час досудового розслідування, чи дійсно заготовлена (зрубана деревина) відповідає документам дозвільним про рубку, чи відповідає ця деревина документам про відпуск деревини лісозаготівельнику та документам про транспортування цієї деревини.
Таким чином, висновок слідчого судді про те, що тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події від 10.09.2025, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а саме у проведенні експертного дослідження із залученням відповідних спеціалістів з метою перевірки законності даної деревини, відповідності вказаного класу якості деревини та наявному фактичному об'єму вилученої деревини, перевірки законності її походження, заготівлі та перевезення, та з метою збереження речових доказів, є обґрунтованим та вмотивованим.
Підстав сумніватися в розумності та співрозмірності такого обмеження права власності на майно третьої особи ТОВ «УКА СВ» завданням кримінального провадження апеляційний суд на даній стадії досудового розслідування не знаходить. Можливість настання надмірно тяжких наслідків арешту майна для власника, апеляційним судом також не встановлено та апелянтом не доведено.
Твердження апеляційної скарги про те, що арештована оскаржуваною ухвалою лісопродукція «Дуб» у кількості згідно товарно-транспортнх накладних 19,16 метрів кубічних, належить до категорії майна, яке швидко втрачає свої властивості є неспроможними, оскільки питання про доцільність подальшого арешту на вилучене майно буде перевірено під час досудового розслідування протягом нетривалого часу, про що має бути постановлено відповідне процесуальне рішення, а власник цього майна або його представник, не позбавлені права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК, у разі встановлення відсутності подальших підстав для арешту майна.
Одночасно, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про невиправдане втручання у право власності ТзОВ «ПММ КОМПАНІЯ» на транспортні засоби, оскільки власником майна транспортних засобів не ставиться питання про скасування арешту на таке майно, про що свідчить не подання ним апеляційної скарги.
Враховуючи ці обставини, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді і не дають підстав вважати, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, слідчим суддею були порушені вимоги закону, які б давали підстави для скасування судового рішення.
Інші доводи, які б давали підстави для скасування судового рішення апеляційним судом не встановлені.
Вищенаведене свідчить про те, що слідчим суддею були дотримані вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання та прийнятті рішення про накладення арешту на вищезазначене майно.
При цьому, апеляційний суд констатує, що після проведення певних процесуальних та слідчих дій, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, що не позбавляє права зацікавлених осіб ставити питання про скасування арешту майна в порядку передбаченому статтею 174 КПК України.
За цих обставин, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, такою, що постановлена з метою забезпечення якісного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та запобіганню неправомірним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення і не знаходить достатніх підстав для її скасування.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що апелянткою не наведено обставин із посиланням на відповідні докази, які б підтверджували доводи апеляційної скарги та спростовували висновки слідчого судді, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявлялось.
Керуючись ст. ст. 170-173, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ТОВ «УКА СВ» - ОСОБА_5 - відхилити.
Ухвалу Воловецького районного суду від 20 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: