13 березня 2026 року
м. Київ
справа № 757/21200/22-ц
провадження № 61-8034св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
на постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Слюсар Т. А., Таргоній Д. О.,
у цивільній справі
за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач)
до
відповідача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - відповідач, ПрАТ «АК «Київводоканал»)
про визнання протиправними, незаконними та скасування наказів про відсторонення від роботи, звільнення з роботи та застосування дисциплінарного стягнення,
ухвалив постанову про таке:
I. Вступ
1. У лютому 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними, незаконними та скасування наказів про відсторонення від роботи, звільнення з роботи та застосування дисциплінарного стягнення.
2. Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити у позові.
3. Суд першої інстанції у позові відмовив.
4. Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове судове рішення про задоволення позову.
5. Відповідач оскаржив постанову апеляційного суду в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказав те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких навів у касаційній скарзі.
Крім того, посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 12 Закону України від 15 березня
2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану») у подібних правовідносинах.
6. Оскаржуване судове рішення переглядається в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК),
у зв'язку з чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується в частині позовних вимог про визнання протиправними, незаконними та скасування наказів про відсторонення від роботи, звільнення з роботи та застосування дисциплінарного стягнення. В іншій частині судове рішення не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.
ІІ. Короткий зміст позовних вимог
7. Позов обґрунтований так:
- позивач працював на посаді директора департаменту екологічного нагляду ПрАТ «АК «Київводоканал»;
- 14 квітня 2022 року позивач направив на електронну адресу департаменту управління персоналом заяву на ім'я голови правління - генерального директора ПрАТ «АК «Київводоканал» щодо надання частини основної щорічної відпустки терміном 5 календарних днів з 25 квітня
2022 року до 29 квітня 2022 року;
- 22 квітня 2022 року напередодні відбуття до місця проведення відпустки начальник відділу екологічного аналізу та розрахунків департаменту екологічного нагляду - Бур'янова Н. М. підтвердила, що наказ про відпустку затверджений та проведений. Вказаний наказ про відпустку
у програмі ІС-ПРО був підготовлений та зареєстрований 15 квітня 2022 року за № 988-В (ГО) зі статусом як проведений. На прохання позивача цей наказ був роздрукований із програми ІС-ПРО;
- 28 квітня 2022 року позивачу стало відомо про те, що працівниками безпекового підрозділу ПрАТ «АК «Київводоканал» здійснюється факт документування його відсутності на робочому місці за адресами:
вул. Електротехнічна, 16 та Харківське шосе, 50-а у м. Києві;
- в той же час, 28 квітня 2022 року працівники кадрового підрозділу неодноразово телефонували працівнику департаменту екологічного нагляду з проханням вилучити наказ про його відпустку із програми ІС-ПРО (вчинити неправомірні дії), на що отримали категоричну відмову;
- 29 квітня 2022 року у програмі ІС-ПРО замість зареєстрованого наказу
№ 988-В (ГО) з'явився проект від 14 квітня 2022 року та вже без відповідного номеру, що свідчить про підробку службового документа працівниками департаменту управління персоналом;
- 02 травня 2022 року позивач щодо перелічених порушень чинного законодавства та відомчих актів доповів у відповідній доповідній записці голові правління - генеральному директору товариства Крушановському С., який доручив їх розгляд управлінню з питань безпеки та забезпечення режиму охорони, не дивлячись на те, що вказані порушення були допущені саме працівниками цього структурного підрозділу ПрАТ «АК «Київводоканал»;
- позивачу надано лист директора департаменту управління персоналом
від 26 травня 2022 року № 8/9/02-22, згідно з яким у зв'язку із виданням наказу про звільнення його з роботи за прогули без поважних причин, датою звільнення буде вважатися перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність;
- 02 травня 2022 року його було ознайомлено із наказом від 02 травня
2022 року № 152-К про його відсторонення від роботи на період проведення службового розслідування;
- відповідач у наказі не навів передбачених статтею 46 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) підстав для відсторонення від роботи;
- наказ про відсторонення його від роботи та наказ про звільнення
з роботи за прогули без поважних причин є незаконними та підлягають скасуванню як безпідставні у зв'язку із порушенням вимог КЗпП, Положення про порядок проведення службових розслідувань, порушення права та свободи окремих працівників департаменту екологічного нагляду під час підготовки наказу щодо призначення та самого проведення вказаного службового розслідування, а також притягнення до відповідальності осіб, які вчинили службове правопорушення у зв'язку із виправленням даних у наказі, який міститься у програмному комплексі «ІС-ПРО»;
- на сьогодні він є мобілізованою особою та призваний на військову службу у Збройних Силах України (далі - ЗСУ).
8. Враховуючи викладене, позивач просив:
- визнати протиправним, незаконним та скасувати накази
ПрАТ «Київводоканал»: від 02 травня 2022 року № 152-K «Про відсторонення від роботи»; від 26 травня 2022 року № 173-к «Про звільнення з роботи»;
від 09 червня 2022 року № 116 «Про застосування дисциплінарного стягнення»;
- скасувати перевірку щодо притягнення позивача до дисциплінарноївідповідальності.
ІII. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
9. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого
2024 року у позові відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
10. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з такого:
- заяву про надання відпустки директору департаменту екологічного нагляду керівником підприємства не погоджено;
- наказ про надання відпустки тривалістю 5 календарних днів (з 25 до 29 квітня 2022 року) керівником не підписувався та, відповідно, з таким наказом позивач письмово не ознайомлювався;
- оскільки позивач за відсутності згоди роботодавця не з'явився на роботу, його відсутність вважається прогулом та є підставою для застосування до такого працівника стягнення у вигляді звільнення, тому наказ про звільнення позивача від 26 травня 2022 року № 173-к видано з дотриманням вимог законодавства;
- внаслідок бездіяльності позивача як керівника департаменту екологічного нагляду щодо контролю за виконанням посадових обов'язків підпорядкованими йому працівниками були порушені місячні строки видачі абонентам водоканалу умов на скид стічних вод, що порушило права цих абонентів і тягне за собою збільшення вартості послуг з водовідведення для цих абонентів в п'ять разів, тому наказ відповідача від 09 червня 2022 року
№ 116 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани було видано за результатами проведеного внутрішнього службового розслідування щодо подій, викладених у зверненні директора
ТОВ «АкваЕкоСервіс» - Костюченка А. В. від 30 грудня 2021 року
№ 15122/0/36/01-21 щодо бездіяльності керівництва департаменту екологічного нагляду;
- відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу від 02 травня 2022 року № 152-K про відсторонення позивача від роботи, оскільки цей наказ вичерпав свою дію його виконанням, у зв'язку з тим, що наказом від 25 травня 2022 року № 172-К визнано таким, що втратив чинність наказ від 02 травня 2022 року № 152-K.
IV. Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
11. Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 рокуапеляційну скаргу позивача задоволено. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2024 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Визнано протиправними та скасовано накази відповідача:
- № 152-к від 02 травня 2022 року про відсторонення від роботи позивача;
- № 173-к від 26 травня 2022 року про звільнення з роботи позивача за прогули без поважних причин;
- № 116 від 09 червня 2022 року в частині застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді оголошення догани.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
12. Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з такого:
- факти порушення позивачем своїх трудових обов'язків, які встановлені службовим розслідуванням, могли бути встановлені відповідачем протягом місяця з дня призначення такого розслідування, тому притягнення позивача до відповідальності поза цим строком, який мав закінчитися 18 лютого
2022 року, є підставою для скасування наказу від 09 червня 2022 року № 116 в частині застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді оголошення догани;
- наказ від 02 травня 2022 року № 152-к про відсторонення від роботи позивача прийнятий з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки у відповідача не було підстав для відсторонення позивача від роботи на час проведення службового розслідування;
- зі змісту наказу відповідача від 25 травня 2022 року № 172-к не вбачається, що оспорюваний наказ від 02 травня 2022 року № 152-к був скасований, а лише визнаний таким, що втратив чинність;
- факт написання позивачем заяви на відпустку і факт її передання в департамент управління персоналом товариства підтверджується належними доказами і відповідачем не спростовано;
- оскільки в період військового стану ще на початку повномасштабного вторгнення у відповідача відбулися зміні в документообігу, інформаційному обміні та забезпеченні, взаємодії структурних підрозділів підприємства, керівних органів та працівників ПрАТ «АК «Київводоканал», тому позивач обґрунтовано розраховував на те, що оскільки його заява була передана до відділу кадрів 14 квітня 2022 року і 15 квітня 202 року в системі ІС-ПРО був зазначений номер відповідного наказу 988-В (ГО) про його відпустку як проведений, відповідна відпустка йому була погоджена до її початку - 25 квітня 2022 року із зазначенням періоду, за який вона надається;
- відповідач, видаючи наказ про звільнення позивача з роботи за прогули, діяв недобросовісно, оскільки, запровадивши на підприємстві програму ІС-ПРО, є логічним і зрозумілим, що працівник, отримавши інформацію із системи ІС-ПРО про проведення наказу мав сподівання, що вся процедура працівниками кадрового підрозділу була дотримана, його заява погоджена і наказ підписаний;
- з урахуванням військового стану, встановленого на підприємстві порядку обміну документами, допущених недоліків (помилок) працівниками кадрової служби ПрАТ «АК «Київводоканал» при оформленні наказу, у роботодавця були відсутні підстави вважати невихід на роботу позивача
з 25 до 29 квітня 2022 року без поважних причин і накладення найсуворішого стягнення у вигляді звільнення з посади, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 26 травня 2022 року
№ 173-к про звільнення є обґрунтованими;
- також відповідач, діючи недобросовісно, не надсилав на вимогу позивача, який був призваний на військову службу, на його електронну адресу оскаржувані накази, посилаючись на те, що це не передбачено законодавством, тим самим обмеживши права працівника на оскарження його дій.
V. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
13. У касаційній скарзі відповідач просить постанову апеляційного суду скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
14. Касаційна скарга мотивована таким:
- апеляційним судом неправильно застосовано статтю 148 КЗпП щодо строку для застосування дисциплінарного стягнення та не застосовано Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;
- висновок апеляційного суду, що відповідачем пропущено строк для накладення дисциплінарного стягнення суперечить статті 148 КЗпП;
- порушення позивачем було триваючим і завершилося 20 січня
2022 року, а наказ № 116 про накладення на нього відповідного дисциплінарного стягнення виданий 09 червня 2022 року, тобто з дотриманням встановленого статтею 148 КЗпП шестимісячного строку з дня вчинення проступку;
- задовольняючи позовні вимоги в частині скасування наказу
від 02 травня 2022 року № 152-к про відсторонення позивача, апеляційним судом не враховано статтю 2 ЦПК щодо ефективності захисту порушених прав особи, оскільки станом на дату звернення позивача до суду вказаний наказ втратив чинність;
- наказ про відсторонення на дату звернення до суду втратив чинність за наказом роботодавця, тому скасування наказу судом не створює нового правового наслідку, оскільки правове становище вже поновлено наказом роботодавця, а отже поновлення прав працівника вже відбулося;
- задовольняючи позовні вимоги в частині скасування наказу від 26 травня 2022 року № 173-к про звільнення з роботи позивача, апеляційним судом не враховано норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та проігноровано факт приналежності відповідача до об'єктів критичної інфраструктури;
- оскільки відповідач належить до підприємств критичної інфраструктури, тому частиною другою статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» надано йому право відмовляти працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку);
- позивач без отримання згоди відповідача на надання йому частини відпуски та не зважаючи на те, що він обіймав посаду керівника відокремленого структурного підрозділу, тобто займав керівну посаду підрозділу об'єкта критичної інфраструктури, у період з 25 до 29 квітня
2022 року на роботу не з'явився;
- суд апеляційної інстанції за відсутності належних доказів, керуючись виключно припущеннями, дійшов висновку, що позивач нібито не мав змоги належно оформити заяву на відпустку та саму відпустку через відсутність транспортного сполучення між лівим та правим берегом м. Києва;
- також апеляційний суд, керуючись припущеннями, мотивував свою постанову тим, що у відповідача нібито запроваджена програма ІС-ПРО, що не відповідає дійсності та спростовувалося відповідачем з посиланням на те, що така програма використовується виключно як допоміжний технічний засіб і не є частиною офіційного документообігу про що позивач знав;
- апеляційний суд проігнорував той факт, що позивач як керівник та виконавчий орган відокремленого структурного підрозділу ПрАТ «АК «Київводоканал» без погодження з головою правління - генеральним директором без видачі відповідного наказу про надання йому такої відпустки та ознайомлення з таким наказом не з'явився на роботу, що й стало підставою для звільнення з роботи;
- висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на припущеннях.
VI. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
15. 26 січня 2026 року позивач подавдо Верховного Суду відзив на касаційну скаргу та навів такі мотиви для відмови у її задоволенні:
- доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в касаційній скарзі відповідач не наводить нових аргументів, які б не були досліджені та обґрунтовано судами попередніх інстанцій;
- доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення нових обставин;
- посилаючись на незастосування апеляційним судом частини другої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідач не вказав правовідносини, де цей висновок відсутній;
- при вирішенні спору суд апеляційної Інстанції належним чином перевірив правильність рішення суду першої інстанції, та у повному обсязі встановив фактичні обставини справи, дослідив докази, надав їм належну правову оцінку;
- дії відповідача є недобросовісними, оскільки відповідач рішення суду першої інстанції не виконав, а метою звернення з касаційною скаргою
є затягування його виконання.
VII. Рух справи в суді касаційної інстанції
16. 26 червня 2025 року відповідач звернувся до Верховного Суду
із касаційною скаргою на постанову апеляційного суду.
17. Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2025 року відкрито касаційне провадження,відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови апеляційного суду.
18. 13 серпня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
19. Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2026 року справу призначено до судового розгляду.
20. Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2026 року відмовлено
у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи.
VIII. Фактичні обставини, встановлені судами
21. Позивач працював на посаді директора департаменту екологічного нагляду ПрАТ «АК «Київводоканал».
22. 14 квітня 2022 року позивачем підготовлено заяву на ім'я голови правління - генерального директора ПрАТ «АК «Київводоканал» щодо надання частини основної щорічної відпустки терміном 5 календарних днів
з 25 до 29 квітня 2022 року.
23. 28 квітня 2022 року позивачу стало відомо, що працівниками безпекового підрозділу ПрАТ «АК «Київводоканал» здійснюється факт документування його відсутності на робочому місці за адресами:
вул. Електротехнічна, 16 та Харківське шосе, 50-а у м. Києві.
24. 02 травня 2022 року до голови правління - генерального директора відповідача надійшла доповідна записка позивача від 02 травня
2022 року № 286/15/15/03-22 з проханням провести службове розслідування з питання можливих неправомірних дій працівників кадрового підрозділу ПрАТ «АК «Київводоканал» в частині внесення змін до програми ІС-ПРО (вилучення наказу).
25. Відповідно до пояснень начальника відділу економічного аналізу та розрахунків - ОСОБА_2 14 квітня 2022 року директор департаменту екологічного нагляду - Гуменюк О. В. дав їй вказівку оформити йому заяву на відпустку. Вона власноруч написала за нього заяву на відпустку на період
з 25 до 29 квітня 2022 року, після чого він власноруч поставив на заяві свій підпис.
26. ОСОБА_3 у своїх поясненнях стверджувала, що не знає про погодження керівником ПрАТ «АК «Київводоканал» відпустки директору департаменту екологічного нагляду - ОСОБА_1 . Оригінал наказу про надання відпустки позивачу з підписом керівника товариства або його сканованої копії ОСОБА_3 не бачила та не знала про підписання наказу. ОСОБА_3 також бачила, що в системі проєкт наказу про надання відпустки директору департаменту екологічного нагляду - ОСОБА_1 значився як узгоджений, тому вона 22 квітня 2022 року роздрукувала для ОСОБА_1 проєкт наказу та доповіла йому, що наказ проведений по системі ІС-ПРО.
27. Згідно з листом директора департаменту управління персоналом
ПрАТ «АК «Київводоканал» від 26 травня 2022 року № 8/9/02-22 позивача повідомлено про видання наказу про його звільнення з роботи за прогули без поважних причин, де датою звільнення буде вважатися перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним
у документі про тимчасову непрацездатність.
28. Наказ від 09 червня 2022 року про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани видано за результатами проведеного внутрішнього службового розслідування стосовно подій, викладених у зверненні директора ТОВ «АкваЕкоСервіс» - ОСОБА_4 від 30 грудня 2021 року № 15122/0/36/01-21 щодо бездіяльності керівництва департаменту екологічного нагляду.
29. У ході проведення службового розслідування комісією було встановлено, що одним із видів діяльності ТОВ «АкваЕкоСервіс» є надання допомоги організаціям міста Києва в підготовленні та поданні документів до комунальних підприємств, у тому числі відповідача для отримання відповідних послуг.
30. Менеджером з адміністративної діяльності ТОВ «АкваЕкоСервіс» - Давидюком І. В., як представником згідно з довіреностями, отриманих від організацій, вказаних у зверненні, було зазначено у наданому письмовому поясненні, що департаментом екологічного нагляду були видані умови на скид із пропущенням термінів. При цьому, видача документів абонентам, вказаним у зверненні, розпочалася лише після надходження письмового звернення
ТОВ «АкваЕкоСервіс» до відповідача.
31. Службовою запискою від 21 квітня 2022 року № 81/25/25/03-22 голова комісії Гарбуз А. Г. звернувся до директора департаменту екологічного нагляду - Гуменюка О. В. з проханням надати письмові пояснення щодо питань, які виникли в ході проведення службового розслідування.
32. При підготовці відповіді ОСОБА_1 самоусунувся від особистого її опрацювання та доручив підготувати проєкт начальнику відділу по контролю за погашенням заборгованості департаменту екологічного нагляду - ОСОБА_5 , до функціональних обов'язків якої ці питання не відносяться.
33. Відповідно до пункту 9.2 Положення про департамент екологічного нагляду його директор зобов'язаний організовувати діяльність департаменту, реалізовувати права та обов'язки, покладені на департамент, та несе особисту відповідальність за результати його діяльності. Згідно із пунктом 9.7 цього Положення директор несе особисту відповідальність за роботу та діяльність всього департаменту.
34. На період відсторонення позивача, у зв'язку з проведенням службового розслідування, йому було збережено оплату часу такого відсторонення.
35. Наказом від 25 травня 2022 року № 172-к визнано таким, що втратив чинність наказ від 02 травня 2022 року № 152-к та визначено позивачу
26 травня 2022 року з'явитися на роботу та приступити до виконання своїх посадових обов'язків.
IХ. Позиція Верховного Суду
36. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 6), Верховний Суд зазначає таке.
Характер правовідносин
37. У цій справі позивач заявив вимоги про (див. пункт 8):
- визнання протиправними, незаконними та скасування наказів
ПрАТ «Київводоканал»: від 02 травня 2022 року № 152-K «Про відсторонення від роботи»; від 26 травня 2022 року № 173-к «Про звільнення з роботи»;
від 09 червня 2022 року № 116 «Про застосування дисциплінарного стягнення»;
- скасування перевірки щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
38. У спірних правовідносинах підлягає перевірці правомірність винесення відповідачем оспорюваних позивачем наказів.
39. Верховний Суд звертає увагу, що Указом Президента України
від 04 лютого 2022 року № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки
і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався і його дія триває до сьогодні.
40. 24 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», згідно зі статтею 1 якого
(у редакції на час спірних правовідносин) він визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності,
а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами,
у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану». На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
41. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40,47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61,62, 63 Конституції України.
42. Отже, Конституція України надає можливість в умовах воєнного стану встановлювати окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, зокрема, щодо прав, передбачених статтею 43 Конституції України.
43. З огляду на те, що спірні правовідносини між сторонами виникли
під час дії воєнного стану, аналізувати об'єктивно необхідні дії відповідача необхідно з урахуванням законодавства щодо врегулювання трудових правовідносин в умовах воєнного стану, а саме Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Щодо оскарження наказу про відсторонення від роботи
44. Верховний Суд наголошує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
45. Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22).
46. В своїй практиці Верховний Суд постійно наголошує, що відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 753/8671/21, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21).
47. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).
48. У цій справі встановлено, що відповідно до наказу від 02 травня 2022 року № 152-к, службової записки від 29 квітня 2022 року № 681/25/36/03-22 управління з питань безпеки та забезпечення режиму охорони, наказу ПрАТ «АК «Київводоканал» від 18 січня 2022 року № 14 (з доповненнями) директор департаменту екологічного нагляду - головний еколог ОСОБА_1 був відсторонений від роботи на період проведення службового розслідування із оплатою часу відсторонення у відповідності до посадового окладу.
49. Наказом ПрАТ «АК «Київводоканал» № 172-к від 25 травня 2022 року у зв'язку із закінченням службового розслідування визнано таким, що втратив чинність наказ про відсторонення від роботи директора департаменту екологічного нагляду - головного еколога Гуменюка О. В. від 02 травня 2022 року № 152-к. ОСОБА_1 26 травня 2022 року необхідно було з'явитися на роботі та приступити до виконання своїх посадових обов'язків.
50. Аналізуючи зміст наказу № 172-к від 25 травня 2022 року, можна дійти висновку, що цим наказом у зв'язку із закінченням службового розслідування визнано таким, що втратив чинність наказ про відсторонення від роботи директора департаменту екологічного нагляду - головного еколога ОСОБА_1 від 02 травня 2022 року № 152-к, отже, правове становище вже поновлено наказом роботодавця, тому поновлення прав працівника вже відбулося.
51. За таких обставин в задоволенні такої позовної вимоги слід було відмовити з огляду на те, що права позивача не порушені.
52. Суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову в цій частині, проте помилився щодо мотивів такої відмови, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції належить змінити в частині вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 02 травня 2022 року № 152-K «Про відсторонення від роботи», виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
53. З огляду на те, що апеляційний суд помилково задовольнив позов в цій частині, постанову апеляційного суду в цій частині належить скасувати.
Щодо оскарження наказу про оголошення догани
54. За змістом статті 139 КЗпП працівники зобов'язані працювати чесно
і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
55. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
56. Згідно зі статтею 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
57. Відповідно до статті 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
58. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпП).
59. Верховний Суд раніше висловлював правову позицію щодо застосування відповідних норм права, що враховується у цих правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.
60. У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі
№ 554/9493/17 зазначено, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які
є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
61. Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених: КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов'язуються
з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника (див. постанову Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 487/1885/17).
62. Відповідно до статті 142 КЗпП трудовий розпорядок на підприємствах,
в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. Роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов'язків, не обумовлених трудовим договором, і про які працівник не був поінформований належним чином
(див. постанову Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі
№ 343/1678/19).
63. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець має зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників (див. постанови Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 299/2637/21, від 22 липня 2020 року в справі № 554/9493/17).
64. При зверненні до суду з позовом в цій справі позивач посилався на те, що будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку не було допущено, оголошення догани не має законного підґрунтя та є наслідком неприязних стосунків, що склалися між позивачем та працівниками безпекового підрозділу відповідача.
65. Апеляційним судом встановлено, що відповідно до положення про Департамент екологічного нагляду, його працівники у своїй діяльності керуються законодавством України, в тому числі правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 жовтня 2011 року № 1879 (далі - Правила).
66. Директор департаменту ОСОБА_1 є посадовою особою ПрАТ «АК «Київводоканал» та керівником відокремленого структурного підрозділу.
67. Під час перевірки було встановлено, що начальником відділу по роботі зі споживачами управління екологічного нагляду та роботи з абонентами департаменту екологічного нагляду - ОСОБА_6 та інженером І категорії цього відділу - ОСОБА_7 були видані абонентам Умови на скид з порушенням термінів.
68. Наказом ПрАТ «АК «Київводоканал» від 09 червня 2022 року № 116 за порушення трудової дисципліни позивачу як директору департаменту екологічного нагляду, начальнику відділу по роботі зі споживачами управління екологічного нагляду та роботи з абонентами департаменту екологічного нагляду ОСОБА_6 , інженеру І категорії відділу по роботі зі споживачами управління екологічного нагляду та роботи з абонентами департаменту екологічного нагляду ОСОБА_7 - оголошено догану.
Підставою для видання вказаного наказу зазначено: лист
ТОВ «АкваЕкоСервіс» від 30 грудня 2021 року № 30-1/12/21, пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Зі змісту наказу вбачається, що вищевказані посадові особи ПрАТ «АК «Київводоканал» несумлінно поставились до виконання своїх посадових обов'язків, допустили порушення строків видачі абонентам паспортів водного господарства та Умов на скид стічних вод у міську каналізацію.
69. Отже, позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності як керівник департаменту екологічного нагляду, оскільки він несе особисту відповідальність за роботу цього департаменту, саме він мав організувати і контролювати роботу підлеглих йому працівників, що унеможливило б допущення ними порушень Правил.
70. Разом з тим, апеляційний суд, дослідивши наказ від 18 січня 2022 року № 14 «Про проведення службового розслідування», встановив, що для проведення службового розслідування стосовно події, викладеної у листі
ТОВ «АкваЕкоСервіс», відведено місячний строк від дня видання цього наказу.
71. Отже, для встановлення наявності в діях працівника дисциплінарного проступку і подальшого притягнення його до дисциплінарної відповідальності роботодавцем може бути призначене службове розслідування, яке проводиться в строк, встановлений статтею 148 КЗпП для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а саме один місяць.
72. Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що відповідач мав закінчити службове розслідування і встановити, чи вчинив позивач дисциплінарний проступок з 18 січня 2022 року до 18 лютого
2022 року, проте лише 21 квітня 2022 року голова комісії з проведення службового розслідування - ОСОБА_8 пред'явив до ОСОБА_1 письмову вимогу щодо надання відповідей на поставлені питання, яка подана поза межами строку проведення службового розслідування.
73. Отже, апеляційний суд, встановивши, що бездіяльність ОСОБА_1 щодо контролю за виконанням підлеглими йому працівниками своїх посадових обов'язків чинилась з листопада 2021 року до 20 січня
2022 року, але ці факти могли бути встановлені відповідачем протягом місяця з дня призначення службового розслідування, дійшов обґрунтованого висновку, що притягнення позивача до відповідальності поза цим строком
є підставою для скасування наказу від 09 червня 2022 року № 116 в частині застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді оголошення догани.
74. Крім того, апеляційний суд правильно звернув увагу, що проведене службове розслідування не було підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки в наказі від 09 червня 2022 року відсутнє будь-яке згадування про результати службового розслідування, підстави його призначення, строки проведення, дати затвердження відповідних висновків.
Щодо оскарження наказу про звільнення з роботи
75. Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП).
76. Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня (див. постанову Верховного Суду України
від 26 березня 2025 року у справі № 947/3496/23).
77. При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з'ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними причинами визнаються такі причини, що виключають вину працівника. Отже, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП є з'ясування поважності причин його відсутності на роботі (див. постанову Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі
№ 127/29246/22).
78. Звертаючись до суду, позивач посилався на те, що він був відсутній на роботі з 25 до 29 квітня 2022 року у зв'язку із перебуванням у відпустці.
Заяву на ім'я голови правління - генерального директора ПрАТ «АК «Київводоканал» щодо надання частини основної щорічної відпустки тривалістю 5 календарних днів було подано ним заздалегідь, а саме 14 квітня 2022 року на електрону адресу департаменту управління персоналом: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22 квітня 2022 року напередодні відбуття до місця проведення відпустки начальник відділу екологічного аналізу та розрахунків департаменту екологічного нагляду - Бур'янова Н. М. підтвердила, що наказ про відпустку затверджений та проведений. Вказаний наказ про відпустку у програмі ІС-ПРО був підготовлений та зареєстрований 15 квітня 2022 року за № 988-В (ГО) зі статусом як проведений. На прохання позивача примірник наказу був роздрукований йому із програми ІС-ПРО (том 1, а. с. 31).
28 квітня 2022 року позивачу стало відомо про те, що працівниками безпекового підрозділу ПрАТ «АК «Київводоканал» здійснюється факт документування його відсутності на робочому місці.
Крім того, 28 квітня 2022 року працівники кадрового підрозділу неодноразово телефонували працівнику департаменту екологічного нагляду з проханням вилучити наказ про відпустку позивача із програми ІС-ПРО, на що отримали відмову.
Водночас, 29 квітня 2022 року у програмі ІС-ПРО замість зареєстрованого наказу № 988-В (ГО) з'явився проект від 14 квітня 2022 року та вже без відповідного номера, що свідчить про підробку службового документа працівниками департаменту управління персоналом (том 1,
а. с. 31).
79. Таким чином, позивач вважав, що наявність у програмі ІС-ПРО запису про проведення наказу про надання відпустки було підставою його вибуття у відпустку, а тому подальше вилучення цього запису із програми і заміну його іншим під час перебування позивача у відпустці, свідчить про упереджене ставлення до нього з боку керівництва і створення штучних підстав для його звільнення.
80. Відповідно до статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в редакції, яка діяла до 19 липня
2022 року, у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки» (див. постанову Верховного Суду
від 25 квітня 2024 року у справі № 761/170/23).
81. Суд апеляційної інстанції встановив, що на підприємстві в період військового стану ще на початку повномасштабного вторгнення, за умови відсутності деяких працівників на робочих місцях, дистанційної роботи, відсутності транспортного сполучення між лівим та правим берегом м. Києва, були допущені зміни в документообігу, інформаційному обміні та забезпеченні, взаємодії структурних підрозділів підприємства, керівних органів та працівників ПрАТ «АК «Київводоканал», тому позивач обґрунтовано розраховував на те, що оскільки його заява була передана до відділу кадрів 14 квітня 2022 року і 15 квітня 202 року в системі ІС-ПРО був зазначений номер відповідного наказу 988-В (ГО) про відпустку ОСОБА_1 як проведений, то відповідна відпустка йому була погоджена до її початку - 25 квітня 2022 року із зазначенням періоду, за який вона надається.
82. Позивач до дати початку відпустки не був повідомлений відповідачем про відмову у наданні частини основної щорічної відпустки терміном 5 календарних днів з 25 квітня 2022 року до 29 квітня 2022 року, разом з тим, відповідач, у подальшому змінивши в системі ІС-ПРО статус наказу про відпустку ОСОБА_1 з «проведений» на «проєкт», діяв недобросовісно.
83. Отже, видаючи наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи за прогули, відповідач діяв недобросовісно, оскільки вищевказаний наказ про відпустку був проведений через систему ІС-ПРО, тому відповідачу було відомо про те, що ОСОБА_1 перебуває у відпустці, відповідно складання актів про відсутність на роботі позивача не було необхідним, з огляду на встановлені обставини відсутності працівника на роботі, відповідач безпідставно визнав таку відсутність прогулом.
84. З врахуванням воєнного стану, встановленого на підприємстві порядку обміну документами, допущених недоліків (помилок) працівниками кадрової служби ПрАТ «АК «Київводоканал» при оформленні наказу, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що у роботодавця не було підстав вважати невихід на роботу позивача з 25 до 29 квітня 2022 року без поважних причин і накладення найсуворішого стягнення у вигляді звільнення з посади, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу
від 26 травня 2022 року № 173-к про звільнення з роботи позивача за прогули без поважних причин є обґрунтованими.
Щодо інших доводів касаційної скарги
85. За загальним правилом, у трудових спорах саме відповідач (роботодавець) має доводити законність звільнення працівника (див. постанови Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року у справі
№ 757/26553/21, від 24 лютого 2026 року у справі № 686/1741/23).
86. Також на роботодавця покладається обов'язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок (див. постанову Верховного Суду
від 19 вересня 2019 року у справі № 756/13546/16-ц).
87. Узагальнені доводи касаційної скарги щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваних позивачем наказів є необґрунтованими
з огляду на встановлені обставини у справі та викладені мотиви
в постанові апеляційного суду, з якими погоджується Верховний Суд.
88. Доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом неправильно застосовано статтю 148 КЗпП є помилковими.
89. Посилання в касаційній скарзі на те, що апеляційним судом не застосовано Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на правильність висновків апеляційного суду не впливають. При цьому не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
90. Посилання в касаційній скарзі на те, що апеляційним судом проігноровано факт приналежності відповідача до об'єктів критичної інфраструктури, тому відповідач має право відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, колегія суддів відхиляє, оскільки у справі встановлено, що позивач до дати початку відпустки не був повідомлений відповідачем про відмову у наданні частини основної щорічної відпустки.
91. Доводи касаційної скарги, що позивач без отримання згоди відповідача на надання йому частини відпуски у період з 25 до 29 квітня 2022 року на роботу не з'явився, є безпідставними, оскільки 15 квітня 202 року в системі ІС-ПРО був зазначений номер відповідного наказу 988-В (ГО) про відпустку ОСОБА_1 як проведений, тому відповідна відпустка йому була погоджена до її початку із зазначенням періоду, за який вона надається.
92. Посилання відповідача як на підставу касаційного оскарження на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки Верховний Суд висловлював подібні за змістом висновки у постанові від 25 квітня
2024 року у справі № 761/170/23.
ІX. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
93. Верховний Суд частково погоджується із доводами касаційної скарги.
94. Постанова апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними, незаконними та скасування наказів ПрАТ «Київводоканал» від 26 травня 2022 року № 173-к «Про звільнення з роботи», від 09 червня 2022 року № 116 «Про застосування дисциплінарного стягнення» підлягає залишенню без змін, що відповідає вимогам статті 410 ЦПК.
95. Натомість постанову апеляційного суду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 02 травня 2022 року
№ 152-K «Про відсторонення від роботи» необхідно скасувати, а мотивувальну частину рішення суду першої інстанції в цій частині вимог необхідно змінити, що відповідає нормам статей 409, 412 ЦПК.
Із цих підстав,
керуючись статтями 400, 402, 410, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року
в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними, незаконними та скасування наказів ПрАТ «Київводоканал» від 26 травня
2022 року № 173-к «Про звільнення з роботи», від 09 червня 2022 року № 116 «Про застосування дисциплінарного стягнення» залишити без змін.
3. Постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року
в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 02 травня 2022 року № 152-K «Про відсторонення від роботи» скасувати.
4. Мотивувальну частину рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2024 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 02 травня 2022 року № 152-K «Про відсторонення від роботи» змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко