справа № 752/14070/23 головуючий у суді І інстанції Данілова Т.М.
провадження № 22-ц/824/2002/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
17 березня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді Березовенко Р.В.,
суддів Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Володарським Вадимом Леонідовичем на ухвалу Голосіївського районного суду від 30 червня 2025 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду від 27 березня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг», Акціонерного товариства «ОТП Банк», про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,
рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року частково задоволено позов ОСОБА_1 . Постановлено стягнути з ТОВ «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 167 403,26 грн. В іншій частині позову - відмовлено.
18 червня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Володарський В.Л. звернувся у суд з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року, у якій просив:
переглянути вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору №2039001974 від 14 лютого 2022 року, укладеного з АТ «ОТП Банк».
В обґрунтування заяви зазначив, що у 2025 році до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла позовна заява про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт фінанси» заборгованості у зв'язку з переходом права вимоги за кредитним договором. Серед іншого до вказаного кредитного договору долучено копію кредитного договору, який надано банком, зі змісту якого вбачається, що на першій сторінці договору у графі «Договори забезпечення» п. 1.1 вказано про наявність двох договорів, зокрема договору поруки, де поручителем виступає ТОВ «Везем Шиппінг», та договору застави ТЗ. При цьому, у примірнику договору, який є у ОСОБА_1 , такі відмітки відсутні. Про укладення договорів забезпечення заявнику не було відомо. Сам факт, що примірники кредитного договору у позичальника та банку не є ідентичними, суперечить п. 4.4 самого договору та, на думку заявника, є нечесною підприємницькою практикою. Той факт, що ТОВ «Везем Шиппінг» виступає поручитем, свідчить про спільну комерційну діяльність відповідачів, при цьому з боку ТОВ «Везем Шиппінг» без наміру виконувати свої зобов'язання.
Про наявність таких розбіжностей позивач дізнався 03 червня 2025 року, тобто після ухвалення 27 березня 2024 року рішення Голосіївським районним судом м. Києва.
Ухвалою Голосіївського районного суду від 30 червня 2025 року заяву залишено без задоволення.
Не погодившись із таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Володарський Вадим Леонідович 05 серпня 2025 року через систему «Електронний суд» подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просила скасувати ухвалу Голосіївського районного суду від 30 червня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким розглянути заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по суті.
Посилається на те, що при зверненні із заявою сторона позивача наголошувала на тому, що документи, які надійшли разом із позовною заявою до Ковпаківського районного суду м. Сум відрізнялися від тих, які мав у своєму розпорядженні сам позивач увесь цей час.
Факт відмінності у примірниках договору, які були у позивача та АТ «ОТП Банк», свідчить про недобросовісну поведінку вказаного відповідача.
Позивач ще під час розгляду справи стверджував, що відповідачі діяли у цих правовідносинах не лише недобросовісно, а й спільно, що є нечесною підприємницькою практикою. Суд визнав це недоведеним.
Надані позивачем докази свідчать про те, що між відповідачами існували правові та ділові відносини стосовно надання кредиту ОСОБА_1 . Якраз факт таких відносин відповідачі заперечували у наданих до суду першої інстанції документах, і саме на підставі цих документів судом винесено те рішення, про перегляд якого подано відповідну заяву.
Про вказані обставини, як і про сам факт, що ТОВ «Везем Шиппінг» ще й виступає поручителем по кредиту, ОСОБА_1 не знав, та дізнався тільки з отриманого із позовною заявою документу. Такі обставини відповідають визначенню нововиявлених.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Володарським Вадимом Леонідовичем на ухвалу Голосіївського районного суду від 30 червня 2025 року, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду від 27 березня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг», Акціонерного товариства «ОТП Банк», про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Володарський Вадим Леонідович доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
У судове засідання інші учасники справи не з'явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань щодо неможливості розгляду справи без їх участі не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши думку учасника справи, який прибув у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що заявником не наведені обставини, які б могли кваліфікуватися як нововиявлені в розумінні положень ЦПК України як підстави для скасування рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 березня 2024 року, оскільки обставини, зазначені заявником, не є в розумінні чинного законодавства України нововиявленими.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала означеним вище вимогам відповідає, виходячи з наступного.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша-третя статті 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Отже, перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» визначено, що нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Відповідно до пункту 4 вказаної постанови, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухвалені судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Пунктом 7 вищевказаної постанови передбачено, що обставини, які є підставою для перегляду судового рішення це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Зазначені висновки викладені Вищим спеціалізованим судом України в ухвалі від 08 червня 2017 року у справі №231/32/2012.
Обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо), не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №345/1362/20).
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №127/10129/17).
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18 (провадження № 11-430заі20), пункт 6.38.).
Згідно з практикою ЄСПЛ процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення «Праведная проти Росії» від 18 листопада 2004 року).
За обставинами цієї справи, 14 лютого 2022 року між ТОВ «Везем Шиппінг» та ОСОБА_1 укладено Попередній договір, за яким сторони взяли на себе зобов'язання у майбутньому, в строк до 30 квітня 2022 року, укласти основний договір купівлі-продажу належного Стороні-1 транспортного засобу марки «Ford» моделі «Mondeo», 2006 року випуску.
Згідно з пунктами 1.3, 1.4 Попереднього договору Сторона-1 гарантує, що на момент укладання основного договору транспортний засіб, визначений у пункті 1.1 цього договору, буде належати їй (Стороні-1) та не буде знаходитися під забороною відчуження, арештом тощо, а також не буде обтяжений будь-яким іншим чином, передбаченим чинним законодавством. Сторона-2 стверджує, що володіє достатньою інформацією про транспортний засіб, його вартість, якісні та технічні характеристики.
У пункті 1.6 Попереднього договору вказано, що Сторона-1 забезпечує викуп з оплатою транспортного засобу на онлайн-аукціоні автомобілів, організовує його доставку, транспортне оброблення, митне оформлення та сертифікацію самостійно або через третіх осіб.
Згідно з пунктами 2.1, 2.3, 2.4 Попереднього договору продаж транспортного засобу вчиняється між сторонами за погодженою договірною ціною (вартістю) у розмірі 167 403,26 грн, у тому числі ПДВ - 27 900,54 грн. Сторона-2 на умовах передоплати сплачує в день підписання цього договору стороні-1 на розрахунковий рахунок Сторони -1в розмірі 167 403,26 грн, у тому числі ПДВ - 27 900,54 грн.
Згідно з пунктом 2.7 Попереднього договору сторона, яка необґрунтовано відмовляється від укладення основного договору, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням.
Пунктами 3.1, 3.2, 4.1 Попереднього договору передбачено, що після укладення основного договору транспортний засіб підлягає державній реєстрації на власника в одному із сервісних центрів МВС України. Сторона-2 набуває право власності на транспортний засіб з моменту виконання умови, вказаної в пункті 3.1 цього Договору. Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, а саме 14 лютого 2022 року і діє до 30 квітня 2022 року або до укладення основного договору.
Відповідно до п. 3.8 Публічного договору про надання послуг ТОВ «Везем Шиппінг», затвердженого наказом №01/12/21-1 від 01 грудня 2021 року зі змінами та доповненнями, у разі бажання замовника придбати Товар в кредит, за взаємною домовленістю сторін виконавець передає до АТ «ОТП Банк» відомості про замовника, необхідні для попереднього погодження розміру кредитного договору ліміту для цілей придбання замовником товару. У разі погодження банком укладення кредитного договору із замовником для цілей придбання замовником товару, банк надає виконавцю документ, в якому зазначається погоджений розмір грошових коштів кредиту та строк, протягом якого замовник має можливість укласти із банком кредитний договір Протягом 3 робочих днів з моменту забезпечення придбання (виставлення виграшної ставки) виконавцем товару за цим Публічним договором, замовник зобов'язаний укласти з банком кредитний договір, на умовах визначених банком, для придбання товару, відповідно до якого здійснюється оплата товару.
14 лютого 2022 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2039001974, за умовами якого банк надає позичальнику, а позичальник отримує його на наступних умовах: 135 000 грн на загальні споживчі ціни; 1 620 грн на придбання послуг із страхування у продавця, всього 140 670 грн.
Згідно заяви на видачу готівки №21924680 від 14 лютого 2022 року ОСОБА_1 отримав кредитні кошти за кредитним договором №2039001974 від 14 лютого 2022 року в сумі 135 000 грн.
Згідно квитанції №146Т003М1G від 14 лютого 2022 року ОСОБА_1 перерахував на рахунок ТОВ «Везем Шиппінг» в АТ «ОТП Банк» 167 404 грн.
ОСОБА_1 як на нововиявлену обставину посилається на відмінність примірників кредитного договору, який є у нього та який є АТ «ОТП Банк».
Вказаний документ фактично є новим доказом, який сторона відповідача мала можливість отримати в ході розгляду справи, однак жодних дій по отриманню вказаного доказу не вчинила (клопотань про витребування такої інформації під час розгляду справи не заявлялося).
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, місцевий суд правомірно вважав, що наведені заявником обставини в розумінні статті 423 ЦПК України не є нововиявленими обставинами, за яких може бути скасовано судове рішення за правилами Розділу V Глави 3 ЦПК України. Доводи апелянта таких висновків суду не спростовують.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, а зводяться виключно до незгоди апелянта з оскаржуваним судовим рішенням.
Крім того, апеляційний суд враховує, що постановою Верховного Суду від 22 вересня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Володарським В.Л. , задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 березня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу від 14 лютого 2022 року та визнання недійсним кредитного договору №2039001974 від 14 лютого 2022 року, стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» 30 990,49 грн інфляційних втрат, 6 943,75 грн 3% річних; 100 000 грн відшкодування моральної шкоди, розподілу судових витрат скасовано і передано справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. З моменту ухвалення постанови суду касаційної інстанції рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 березня 2024 року та постанова Київського апеляційного суду від 25 березня 2025 року в скасованих частинах втрачають законну силу.
Отже, на час розгляду апеляційної скарги, є нечинним рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 березня 2024 року в частині, яку ОСОБА_1 просить переглянути за нововиявленими обставинами.
При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91).
Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення ЄСПЛ у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги процесуального права при його постановленні, тому ухвалу суду, відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану представником - адвокатом Володарським Вадимом Леонідовичем - залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду від 30 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 23 березня 2026 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова