справа № 362/1520/24
провадження № 22-ц/824/5631/2026
03 березня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.
при секретарі Черняк Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 - адвоката Янчука Анатолія Анатолійовича на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2024 року в складі судді Ковбеля М. М.,
встановив:
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є непрацездатною особою, інвалідом першої групи довічно та пенсіонером, у зв'язку з чим не має змоги працювати та забезпечувати собі належний рівень життя та лікування. У свою чергу позивач має двох повнолітніх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які можуть допомагати позивачу.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь батька ОСОБА_1 аліменти на утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 04.03.2024, довічно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь батька ОСОБА_1 аліменти на утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 04.03.2024, довічно, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач є пенсіонером, непрацездатним, інвалідом першої групи, потребує лікування, а тому має необхідність у матеріальній допомозі, яку відповідачі, які є його дітьми, н е надають, хоча є працездатними і мають можливість сплачувати аліменти на утримання батька.
21.10.2024 представник ОСОБА_3 - адвокат Янчук А. А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2024 року в частині стягнення зі ОСОБА_3 аліментів та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що він не був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.
Суд першої інстанції не розглянув клопотання про витребування доказів з метою перевірки доходів відповідачів, не встановив дійсних обставин справи.
Зазначив, що відповідач має стабільно високий дохід, у випадку задоволення позову він буде змушений віддавати позивачу приблизно 12 500 грн щомісяця за непідтверджених витрат позивача на лікування, харчування комунальні платежі тощо. Позивач ніколи не звертався за допомогою і ніколи її не надавав відповідачам, коли ті були дітьми, не піклувався про сім'ю, має у власності нерухомість. Відповідачі мають маму, яка є особою з інвалідністю.
23.10.2024 ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2024 року в частині стягнення з неї аліментів та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Посилається на те, що суд першої інстанції у повній мірі не дослідив обставини, що мають значення для справи, не витребував докази за клопотанням позивача, не отримав документальних підтверджень від позивача про його скрутний матеріальний стан, необхідність витрат на лікування, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про задоволення позову.
В судове засідання відповідачі не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією №0211503, ОСОБА_1 з 16 вересня 2015 року є особою з інвалідністю першої групи довічно.
Згідно довідки про доходи, розмір пенсії ОСОБА_1 станом на вересень 2023 року становить 2 760 грн на місяць.
Ухвалюючи рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі про розгляду справи були повідомлені належним чином. Розмір пенсії позивача не забезпечує його потреб на харчування та лікування.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2024 року відкрито провадження в даній справі та призначено судове засідання на 21 травня 2024 року о 11:15 год.
Копію ухвали разом з копією позовної заяви надіслано відповідачу ОСОБА_3 на адресу: АДРЕСА_1 . Вказане поштове відправлення повернулось до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Разом з тим, відповідно до відповіді від 05.03.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 14).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши справу у відсутність відповідача ОСОБА_3 , не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, які у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Положеннями статті 205 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Розглянувши справу у відсутність сторін, без встановлення матеріального та сімейного стану відповідачів, не розглянувши клопотання про витребування інформації щодо доходів відповідачів (а.с.13), суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позову.
З направленої до Київського апеляційного суду копії свідоцтва про смерть, виданого Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) та відповіді керівника цього відділу від 26.02.2026 №22.19-27/251 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України).
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов'язковими для правонаступника.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
У даній справі позовні вимоги пов'язані, насамперед, з особистими правами самого позивача на стягнення на його користь аліментів.
За ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
В ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За положеннями статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Отже право на отримання матеріальної допомоги від повнолітніх сина, дочки нерозривно пов'язаний з особою позивача і не може бути виконаний іншою особою, а тому припиняється у зв'язку із його смертю (стаття 608 ЦК України).
Згідно ч. 1, 3 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції є незаконним і підлягає обов'язковому скасуванню відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, однак позивач у даному спорі помер, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 255, 367, 368, 374, 377, 382 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 - адвоката Янчука Анатолія Анатолійовича задовольнити частково.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2024 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23.03.2026.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук