про залишення позовної заяви без руху
23 березня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/152/26
Господарський суд Тернопільської області
Суддя Шумський І.П., розглянувши подану через систему «Електронний суд» позовну заяву б/н від 15.03.2026 (вх. №176 від 16.03.2026), з урахуванням клопотання б/н від 23.03.2026 (вх. №2280 від 23.03.2026) про долучення доказів
за позовом - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Поль" (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, буд. 16, кв. 11)
відповідача 2 - Тернопільської міської ради (46001, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5)
про визнання припиненими трудових відносин та зобов'язання вчинити дії.
16.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Поль", Тернопільської міської ради про:
- визнання припиненими трудових правовідносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Поль» у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Поль» на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з дати набрання судовим рішенням законної сили;
- зобов'язання Тернопільську міську раду в особі уповноваженого державного реєстратора провести реєстраційну дію з виключення запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань відомостей (запису) про ОСОБА_1 як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Поль» та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
У прохальній частині позовної заяви викладено заяву про звільнення позивача від сплати судового збору.
В обґрунтування цьому ним зазначено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.09.2000 ОСОБА_1 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026, головуючим суддею для розгляду справи №921/152/26 визначено суддю Шумського І.П.
Розглянувши позовну заяву б/н від 15.03.2026 (вх. №176 від 16.03.2026), з урахуванням клопотання б/н від 23.03.2026 (вх. №2280 від 23.03.2026) про долучення доказів, суд зазначає наступне.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частинами 1 та 2 статті 123 ГПК України вказано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
У ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» вказано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", згідно з ст.7 якого становить 3328 грн.
Відповідно до п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється в сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн).
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У тексі позовної заяви позивачем заявлено дві немайнових вимоги, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір» та вимоги позивача, викладені в позовні заяві, сума судового збору, яка повинна бути сплачена за подання позовної заяви, становить 5324,80 грн та розраховується наступним чином: 3328 грн * 2 * 0,8.
Відповідно до пункту 13 частини першого статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать учасники бойових дій.
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Перелік осіб, які належать до учасників бойових дій міститься в ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Перелік пільг, які надаються учасникам бойових дій, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Статтею 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Такий висновок узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", які викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19, постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 490/8128/17, від 12.12.2023 у справі № 600/1927/23, від 18.04.2022 у справі № 910/6441/21, від 18.07.2022 у справі № 161/18983/20 та ухвалах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №920/412/20, від 06.10.2021 у справі № 909/658/20, від 21.06.2023 у справі № 925/615/22, від 25.12.2024 у справі № 910/21974/21.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 в контексті аналізу застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір" дійшла висновку, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Водночас, оскільки у справі № 9901/311/19 особа зверталась за захистом права, яке не випливало із статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто позов не зачіпав обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосувався соціального і правового захисту ветеранів війни, то Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ця особа не звільняється від сплати судового збору, попри її статус учасника бойових дій, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Суд зазначає, що серед переліку пільг, наведених у вказаній статті, немає пільг на звільнення від сплати судового збору у разі звернення до суду з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся до суду у даній справі.
Отже, оскільки ця судова справа не пов'язана із захистом порушених прав позивача саме як учасника бойових дій, правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову у даній справі відсутні.
З урахуванням наведеного, суд зазначає про необхідність сплати ОСОБА_1 судового збору в сумі 5324,80 грн.
Відповідно до частини 2 статті 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем не долучено до позову статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Поль", на який міститься посилання у позовній заяві.
Наслідком недотримання позивачем правил викладених у ст. 164 ГПК України є постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 цього Кодексу).
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. ч. 2-4 ст. 174 ГПК України).
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 164, 174, 234 ГПК України, суддя господарського суду,
1. Позовну заяву б/н від 15.03.2026 (вх. №176 від 16.03.2026), з урахуванням клопотання б/н від 23.03.2026 (вх. №2280 від 23.03.2026) про долучення доказів, ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити заявника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України.
4. Ухвала, в порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання - 23.03.2026.
5. Ухвала, в порядку ст. 255 ГПК України, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Копію ухвали направити представнику ОСОБА_1 - адвокату Демковичу Ю.Й. в електронній формі до його Електронного кабінету в ЄСІТС.
Ухвалу складено та підписано 23.03.2026.
Суддя І.П. Шумський