Рівненський апеляційний суд
Іменем України
19 березня 2026 року м. Рівне
Справа № 561/1725/24
Провадження № 11-кп/4815/345/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ “Рівненський слідчий ізолятор» та власними технічними засобами захисника апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 грудня 2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора і продовжено ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 лютого 2026 року.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 зазначає, що ухвала суду не відповідає вимогам кримінального-процесуального закону та практики Європейського суду з прав людини, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Доводить, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, всі докази обвинувачення зібрано, а, відтак, до нього можливо застосувати більш м'який запобіжний захід, аніж тримання під вартою.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу і прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторони захисту, підтримані обвинуваченим ОСОБА_6 , прокурора, який вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою і просить залишити її без змін, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки із суспільством.
З матеріалів судового провадження та клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні в стані алкогольного сп'яніння особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, - умисного вбивства на грунті особистих неприязних відносин, шляхом здійснення пострілів з бойового автомата у життєво-важливі органи, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі нас трок понад 10 років.
Згідно даних про особу, ОСОБА_6 , який є військовослужбовцем, зареєстрований і проживає неподалік кордону з Республікою Білорусь, а, відтак, є ризик залишення території України та недотримання ним своїх процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні, судовий розгляд якого, як і допит свідків, не завершено.
З урахуванням обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, наслідком якого стала смерть людини, та наведених обставин суд першої інстанції, на думку колегії суддів, правомірно прийняв рішення про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою до 23 лютого 2026 року, підстав для скасування якого не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 грудня 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 до 23 лютого 2026 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3