Рівненський апеляційний суд
Іменем України
19 березня 2026 року м. Рівне
Справа № 569/20419/25
Провадження № 11-кп/4815/385/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі :
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисника-адвоката - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ “Рівненський слідчий ізолятор» та власними технічними засобами адвоката апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 січня 2026 року в кримінальному провадженні № 12025041540000243, -
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 26 січня 2025 року, яким здійснюється розгляд кримінального провадження № 12025041540000243 від 21.04.2025 року щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, задоволено клопотання прокурора і продовжено ОСОБА_7 запобіжний захід - тримання під вартою до 26 березня 2026 року з визначенням застави в сумі 499200 грн.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 , покликаючись на ухвали суду, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання, або зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде посильним для підзахисного.
Зазначає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні, а, відтак, відсутні і підстави продовження найсуворішого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 .
Заслухавши суддю-доповідача, захисника - адвоката ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 , які підтримують апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, доводи прокурора, який вважає ухвалу законною та обґрунтованою і просить залишити її без змін, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного ( обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Розглядаючи питання про доцільність тримання особи під вартою, судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обгрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті,соціальні обставини життя особи, та її зв'язки із суспільством.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні щодо військовослужбовця Збройних Сил України особливо тяжкого злочину за попередньою змовою групою осіб із заволодінням майном, шляхом обману, в особливо великих розмірах, а в місцевих судах щодо ОСОБА_7 перебувають обвинувальні акти за обвинуваченням у вчиненні умисних корисливих злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, крадіжок чужого майна в умовах воєнного стану та злочину проти здоров'я особи, що свідчить про ризик продовження ОСОБА_7 злочинної діяльності та недотримання своїх процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні, судовий розгляд якого не завершено.
Зазначене враховано судом першої інстанції з належним обґрунтуванням прийнятого рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 26 січня 2026 року щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 до 26 березня 2026 року залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3