01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.01.2011 № 51/610
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача: Гурлов В.О.,
відповідача1: Атаманюк Т.О.,
відповідача2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Термінал Т-К”
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.09.2010
у справі № 51/610 ( .....)
за позовом Закритого акціонерного товариства „Термінал Т-К”
до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”
Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в місті Ясинувата Донецької області”
про розірвання кредитного договору, договорів застави, припинення зобов"язання сторін за кредитним договором
Закрите акціонерне товариства „Термінал Т-К” (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) та філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ясинувата Донецької області” про:
- розірвання кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 838, що укладений 29.06.2005 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ясинувата Донецької області” та Закритим акціонерним товариством „Термінал Т-К”;
- вважати зобов'язання сторін за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 838 від 29.06.2005, з усіма змінами та доповненнями припиненими;
- розірвання договору застави № 1060 від 29.08.2005, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ясинувата Донецької області” та Закритим акціонерним товариством „Термінал Т-К”, з усіма змінами та доповненнями;
- розірвання договору застави № 841 від 29.06.2005, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ясинувата Донецької області” та Закритим акціонерним товариством „Термінал Т-К”, з усіма змінами та доповненнями;
- розірвання договору застави № 1468 від 07.12.2006, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ясинувата Донецької області” та Закритим акціонерним товариством „Термінал Т-К”, з усіма змінами та доповненнями;
- розірвання договору застави № 1469 від 07.12.2006, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ясинувата Донецької області” та Закритим акціонерним товариством „Термінал Т-К”, з усіма змінами та доповненнями;
- розірвання договору застави № 230 від 21.03.2007, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ясинувата Донецької області” та Закритим акціонерним товариством „Термінал Т-К”, з усіма змінами та доповненнями;
- розірвання договору застави № 574 від 08.06.2006, укладеного між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ясинувата Донецької області” та Закритим акціонерним товариством „Термінал Т-К”, з усіма змінами та доповненнями;
- розірвання договору іпотеки № 543 від 31.07.2009 з усіма додатками та доповненнями, укладеного у забезпечення вимог щодо зобов'язань, що виникають із договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 838 від 29.06.2005 року.
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції замінено філію „Відділення Промінвестбанку в м. Ясинувата Донецької області” на Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Ясинувата Донецької області” (відповідач 2), а правонаступником прав і обов'язків Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку визнано Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (відповідач 1).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2010 в позові Закритого акціонерного товариства „Термінал Т-К” відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду від 23.09.2010 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Підставами для скасування рішення позивач вважає порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 18.11.2010.
Відповідно до ст. 77 ГПК України ухвалою суду від 18.11.2010 розгляд справи відкладався, а в судових засіданнях 07.12.2010 та 21.12.2010 оголошувалися перерви.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 за заявою представника позивача продовжено строк вирішення спору у справі № 51/610.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача 1 у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2010 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29.06.2005 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Ясинувата Донецької області” (банк) та Закритим акціонерним товариством „Термінал Т-К” (позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 838 (кредитний договір), за умовами якого банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 3 500 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором (п. 2.1 договору).
Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 28 червня 2010 року відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії (п. 2.2 договору).
Згідно з п. 3.2 кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі:
- 20 відсотків річних за кредитом, наданим у гривні;
- 14,35 відсотків річних за кредитом, наданим у доларах США;
- 14,35 відсотків річних за кредитом, наданим у євро.
Договором від 16.03.2006 року № 241 про внесення змін до кредитного договору збільшено ліміт кредитної лінії до 4 800 000,00 грн., договором від 07.12.2006 року про внесення змін до кредитного договору - до 6 550 200,00 грн., договором від 17.08.2007 року № 778 - до 8 000 000,00 грн.
Крім того, змінювалися відсотки за користуванням кредитом.
Договором № 218 від 16.03.2007 року про внесення змін до кредитного договору передбачено, що з 05.03.2007 року відсотки за користуванням кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі:
- 18 відсотків річних за кредитом, наданим у гривні;
- 13,00 відсотків річних за кредитом, наданим у доларах США;
- 13,00 відсотків річних за кредитом, наданим у євро.
Договором № 838/14 від 22.04.2009 року про внесення змін до кредитного договору збільшено відсотки за користуванням кредитом, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 23 відсотки річних за кредитом, наданим у гривні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом від 18.05.2009 № 258 звернувся до філії „Відділення Промінвестбанку в м. Ясинувата Донецької області”, в якому у зв'язку з істотною зміною обставин, посилаючись на ст. 652 Цивільного кодексу України, просив:
1) надати ЗАТ „Термінал Т-К” відстрочку оплат тіла кредиту та відсотків за його користування строком на 12 календарних місяців, починаючи з 13 місяця встановити графік погашення кредиту щомісячно рівними частинами в сумі, яка дорівнюватиме залишку заборгованості по кредиту, поділеному на 24 календарних місяці;
2) привести у відповідність умови кредитного договору, внести відповідні зміни до умов договору та графіку погашення заборгованості шляхом укладення додаткової угоди до кредитного договору.
Також, позивач зазначив, що починаючи з жовтня 2008 року виникли суттєві зміни обставин, якими він керувався при укладенні кредитного договору, а саме:
- у зв'язку зі зниженням попиту на закордонні та внутрішні перевезення, обсяги реалізації послуг, що надавалися позивачем, знизились на 50%;
- суттєво та стрімко збільшились офіційні курси валют - доларів США, євро.
У зв'язку з викладеними обставини, позивач зазначив, що отримані кредитні кошти не забезпечують отримання достатньої економічної користі, щоб погашати кредитну заборгованість.
Листом від 21.05.2009 № 415 філія „Відділення Промінвестбанку в м. Ясинувата Донецької області” повідомила позивача про наступне:
- щодо пролонгації строку дії кредитного договору, то враховуючи, що у зв'язку з нестабільним положенням в економічній та фінансовій сферах, недостатністю довгострокових кредитних ресурсів Промінвестбанком прийнята програма реструктуризації кредитної заборгованості клієнтів, яка передбачає пролонгацію кредитних договорів на строк до 1 року. Пролонгація на строк 2 роки в теперішній час неможлива. Розгляд цього питання в майбутньому буде залежати від змін в економіці, ресурсній базі, джерелах фінансування.
- щодо перенесення строку сплати відсотків за користування кредитними коштами, то банк сплачує відсотки за користування ресурсною базою щомісячно і в разі задоволення цього клопотання виникнуть розриви в балансі філії між видатками та доходами, що може потягти за собою збитковість філії в конкретний момент часу.
На підставі викладеного, філія „Відділення Промінвестбанку в м. Ясинувата Донецької області” відмовила позивачу у зміні умов кредитування, але, беручи до уваги скрутне фінансове становище, в якому опинився позивач, багаторічне взаємовигідне співробітництво, для уникнення конфлікту між банком та позичальником запропонувала розглянути питання щодо клопотання перед Промінвестбанком по перенесенню графіку погашення заборгованості на два останні місяці строку дії кредитного договору. В подальшому можливий розгляд питання щодо відкриття кредитної лінії для рефінансування заборгованості строком до 12 місяців.
Спір між сторонами виник, оскільки сторонами не було досягнути згоди щодо внесення змін до умов кредитного договору та графіку погашення заборгованості за цим договором, у зв'язку з чим позивач вимагає розірвання в судовому порядку кредитного договору на підставі ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання кредитного договору та відмовив ЗАТ „Термінал Т-К” у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, погоджується з вищевказаним висновком суду, беручи до уваги наступне.
Статтею 638 ЦК України та ч. 2 ст.180 ГК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. В частині 2 ст.193 ГК України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Оскільки зазначена стаття не встановлює підстав для розірвання договору, необхідно керуватися загальними положеннями статей 651, 652 ЦК України.
Відповідно до частини 1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною 2 ст.652 ЦК України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
До істотних змін обставин позивач відніс зниження на 50% попиту на закордонні та внутрішні перевезення, обсяги реалізації послуг, що надавалися позивачем, а також суттєве та стрімке збільшення офіційних курс валют -доларів США, євро.
Однак, як вірно було встановлено судом першої інстанції, такі обставини були передбачені сторонами під час укладення кредитного договору.
Зокрема, пунктом 4.3.4 кредитного договору сторони передбачили ймовірність погіршення фінансового стану позивача (наявність збиткової діяльності за даними балансу на останню звітну дату, зменшення надходження коштів на поточний рахунок більш як на 50 відсотків у порівнянні з попереднім місяцем та інше), що надає право банку вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суми неустойки, передбачених цим договором.
Згідно з пунктом 3.8 кредитного договору у разі зниження вартості української гривні по відношенню до долара США більш ніж на 5%, збільшення рівня інфляції банк та позичальник вносять зміни до цього договору щодо відповідного збільшення розміру відсотків за користування кредитом. Зміни повинні бути внесені шляхом укладення окремого договору протягом 5 банківських днів з моменту направлення банком повідомлення позичальнику про необхідність таких змін (з урахуванням часу поштового обігу). За відсутності відповіді позичальника або його незгоді із запропонованим розміром відсотків за користування кредитом цей договір може бути розірваний за ініціативи однієї з сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Договором № 838/14 від 22.04.2009 року про внесення змін до кредитного договору до зазначених умов п. 3.8 кредитного договору сторони добавили, що після розірвання цього договору кредит, плата за кредит, неустойка та вищевказана сума різниці процентів сплачуються позичальником добровільно у 3-денний строк з дати розірвання, а при незгоді позичальника сплатити добровільно - стягуються з позичальника банком у судовому порядку. Зміни до кредитного договору про перегляд процентної ставки за кредитом у відповідності до ситуації, яка складеться на грошово-кредитному ринку України, вносяться після шестимісячного терміну дії кредитного договору.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на висновок Торгово-промислової палати України № 1703-4/400 від 12.05.2009, як на підтвердження настання істотної зміни обставин згідно зі ст. 652 Цивільного кодексу України, оскільки як вірно встановлено судом першої інстанції, вказаний висновок зроблено без оцінки пунктів 3.8 та 4.3.4 спірного договору.
Таким чином, укладаючи кредитний договір від 29.06.2005 року, позивач повинен був передбачити, які можливі наслідки для нього потягне користування кредитом, зокрема, обов'язки щодо сплати відсотків за користування кредитом і погашення кредиту, враховуючи тенденції змін курсів валют на світовому ринку та їх вплив на національну валюту.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 345 ГК України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.
Відповідно до статті 36 Закону України „Про Національний банк України” офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.
Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.
Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, апеляційна інстанція дійшла висновку про недоведеність матеріалами справи наявності умов, за яких є підстави для розірвання кредитного договору від 29.06.2005 відповідно до положень ст. 652 ЦК України та припинення зобов'язання сторін за цим договором. Відповідно не підлягають задоволенню і позовні вимоги про розірвання договорів застави та іпотеки, укладених на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором.
Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства „Термінал Т-К” та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2010.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Термінал Т-К” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2010 - без змін.
Матеріали справи № 51/610 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді