01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.12.2010 № 9/168
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
За участю представників:
Від позивач : Іванець О.М. -юрист
Від відповідача 1- Монятовський О.В.- юрист
Від відповідача2- Жданкіна Л.К- юрист
Від відповідача3 - представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"Р-Квадрат Україна Дельта", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСЦ Поділля"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.10.2010
у справі № 9/168 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммандос"
Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСЦ Поділля"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-Квадрат Україна Дельта"
про визнання недійсним договору про сумісну діяльність по будівництву та експлуатації ТСЦ "Поділля" актів приймання-передачі
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Трейд» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коммандос», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСЦ «Поділля», Товариства з обмеженою відповідальністю «Р-Квадрат Україна Дельта» про визнання недійсним договору про сумісну діяльність по будівництву і експлуатації Торгівельно-сервісного центру «Поділля», визнання недійсними актів приймання-передачі торгівельних павільйонів ТСЦ «Поділля» першої черги, які (акти) були укладені між відповідачами відповідно до договору №01 від 04.10.2006р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2010 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Трейд" задоволено частково. Визнано недійсним договір №01 від 04.10.2006р. про сумісну діяльність по будівництву і експлуатації Торгівельно-сервісного центру “Поділля”, укладений між сторонами: ТОВ “ТСЦ “Поділля”, ТОВ “Коммандос”, ТОВ “Р-Квадрат Україна Дельта”. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Коммандос” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-Трейд” 28 грн. 33 коп. державного мита та 39 грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТСЦ “Поділля” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-Трейд” 28 грн. 33 коп. державного мита та 39 грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Р-Квадрат Україна Дельта” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-Трейд” 28 грн. 33 коп. державного мита та 39 грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСЦ «Поділля» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Р-Квадрат Україна Дельта» звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами на рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2010р. у справі № 9/168.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСЦ «Поділля» просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2010р. у справі №9/168 в частині визнання недійсним договору №01 від 04.10.2006р., укладеного між відповідачами, прийняти в цій частині рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерго-Трейд» в позові відмовити. Товариство з обмеженою відповідальністю «Р-Квадрат Україна Дельта» просить скасувати рішення господарського суду міста Києва і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСЦ «Поділля» стосуються неправильного застосування господарським судом міста Києва статті 67 Господарського процесуального кодексу України, незастосування судом пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, незастосування судом норм матеріального права, які, на думку скаржника, повинні бути застосовані при вирішенні цього спору, необґрунтованості судового рішення.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Р-Квадрат Україна Дельта» ґрунтується на твердженнях про порушення судом порядку повідомлення скаржника про розгляд справи в суді, про неправильне встановлення судом обставин справи щодо порушення прав позивача внаслідок укладення спірного договору, а також про незастосування судом норм матеріального права, які, на думку, скаржника, повинні бути застосовані при вирішенні справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Трейд» проти доводів апеляційних скарг заперечує в повному обсязі, рішення господарського суду міста Києва вважає законним та обґрунтованим, та просить залишити його без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 порушено апеляційне провадження у справі №9/168, розгляд справи призначено на 07.12.2010.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 апеляційний перегляд рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2010 у справі №9/168 був відкладений на 16.12.2010 у зв'язку із наданням представником ТОВ «Р-Квадрат Україна Дельта» додаткового доказу у матеріали справи та необхідністю надання можливості представнику позивача ознайомитись із вказаними доказами.
Наданий представником ТОВ «Р-Квадрат Україна Дельта» доказ долучений до матеріалів справи з огляду на відсутність у сторони можливості надати його до матеріалів справи при розгляді справи в суді першої інстанції, оскільки, як зазначено скаржником, ТОВ «Р-Квадрат Україна Дельта» не мало відомостей про порушення справи №9/168, адже скаржник не знаходиться за адресою, яку зазначив у реквізитах спірного договору, і за якою судом першої інстанції надсилались скаржнику ухвали у справі №9/168.
Представники заявників апеляційних скарг були присутні у судових засіданнях доводи апеляційних скарг підтримали і наполягали на скасуванні оскаржуваного судового рішення.
Представник ТОВ «Енерго-Трейд» також був присутній у судових засіданнях, проти заявлених апеляційних вимог заперечував, стверджував про дотримання судом приписів матеріального та процесуального права при вирішенні спору у справі №9/168.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення представників сторін, колегією суддів було встановлено.
04.10.2006р. між сторонами: ТОВ «ТСЦ «Поділля», ТОВ «Коммандос», ТОВ «Р-Квадрат Україна Дельта» був укладений договір №01 про сумісну діяльність по будівництву та експлуатації Торгово-сервісного центру «Поділля». Відповідно до пункту 1.1. договору №01 від 04.10.2006р. предметом договору є будівництво 4 410 торгівельних павільйонів ТСЦ «Поділля» першої черги. Розділом 3 вказаного договору сторони встановили наступний розподіл торгівельних павільйонів першої черги ТСЦ «Поділля» і набуття права власності на торгівельні павільйони за договором: ТОВ «ТСЦ «Поділля» - 1154 шт. торгівельних павільйонів, ТОВ «Коммандос» - 2000 шт. торгівельних павільйонів, ТОВ «Р-Квадрат Україна Дельта» - 1500 шт. торгівельних павільйонів. У виконання вказаного спірного договору сторонами була здійснена передача торгівельних павільйонів, яка опосередковувалась відповідними документами.
Вказаний вище договір позивач (ТОВ «Енерго-Трейд») вважає незаконним і таким, що порушує його права.
Заявлені позовні вимоги ТОВ «Енерго-Трейд» обґрунтовує існуванням договору про сумісну діяльність по будівництву і експлуатації Торгівельно-сервісного центру «Поділля» від 09.07.2003р. №09/07, укладеним за участю наступних осіб: ТОВ «Коммандос», ТОВ «Науково-виробнича компанія «Укрінвестбуд», ТОВ «Енерго-Трейд», ТОВ «Київоблбуд», Компанії «Бест Кволіті Інк» (юридичної особи за законодавством США). Пунктом 1.1. договору від 09.07.2003р. встановлений предмет договору: будівництво Торгівельно-сервісного центру «Поділля». При цьому, пунктом 2.1. додаткової угоди №4 від 13.12.2003р. сторони затвердили склад першої черги ТСЦ «Поділля», в якому торгівельні павільйони першої черги за своєю чисельністю складають загалом 4 665 штук. Згідно з умовами Додаткової угоди №4 від 13.12.2003р. до вказаного вище договору про сумісну діяльність сторони отримали у власність торгівельні павільйони, розташовані за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, в районі автомобільної дороги державного значення Н-03 Житомир-Чернівці 191 км+520 м праворуч на землях Розсошанської сільської ради, у наступних частинах: ТОВ «Енерго-Трейд» отримало у власність 160 торгівельних павільйонів першої черги ТСЦ «Поділля», Компанія «Бест Кволіті Інк» отримала у власність 3 505 торгівельних павільйонів першої черги ТСЦ «Поділля», ТОВ «Коммандос» отримало у власність 1000 торгівельних павільйонів першої черги ТСЦ «Поділля».
Крім того, позов обґрунтований тим, що вчинення спірного договору про сумісну діяльність від 04.10.2006р. відбулось в період дії ухвали господарського суду Донецької області від 28.04.2005р. у справі № 44/99 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна інфраструктури ТСЦ «Поділля», розташованого на території Розсошанської сільської ради Хмельницької області.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про про наявність підстав для визнання спірного договору №01 від 04.10.2006р. недійсним, оскільки вказаний договір містить положення про розподіл майна, яке було створене і розподілене між сторонами договору про сумісну діяльність №09/07 від 09.07.2003р. При цьому спірний договір був укладений на період чинності ухвали господарського суду Донецької області від 28.04.2005р. у справі № 44/99 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна інфраструктури ТСЦ «Поділля», розташованого на території Розсошанської сільської ради Хмельницької області.
Господарським судом міста Києва на підставі наявних у справі доказів було зроблено висновок, із яким погоджується суд апеляційної інстанції, про те, що у виконання договору про сумісну діяльність по будівництву та експлуатації ТСЦ «Поділля» від 09.07.2003р. № 09/07 було здійснене будівництво ТСЦ «Поділля», внаслідок чого на момент укладення спірного договору було побудовано 80% ТСЦ «Поділля», а саме: дві свердловини для водопостачання, адмінбудинок на 75 працюючих, 3 кафе, 200 цегляних торгівельних павільйонів та 3800 металевих торгівельних павільйонів, на території 1-ої черги збудовані підземні водопровідні мережі та каналізація.
Відповідно до умов Додаткової угоди №4 від 13.12.2003р. до вказаного вище Договору про сумісну діяльність сторони договору про сумісну діяльність отримали у власність торгівельні павільйони, розташовані за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, в районі автомобільної дороги державного значення Н-03 Житомир-Чернівці 191 км+520 м праворуч на землях Розсошанської сільської ради, у наступних частинах: - ТОВ «Енерго-Трейд» (позивач) отримало у власність 160 торгівельних павільйонів першої черги ТСЦ «Поділля», - компанія «Бест Кволіті Інк» отримала у власність 3 505 торгівельних павільйонів першої черги ТСЦ «Поділля», - ТОВ «Коммандос» отримало у власність 1000 торгівельних павільйонів першої черги ТСЦ «Поділля».
За своїм змістом угода №4 від 13.12.2003 р. є угодою про поділ спільного майна - об'єктів інфраструктури ТСЦ «Поділля», пункт 6 додаткової угоди №4 до договору про сумісну діяльність №09/07 встановлює умови набуття позивачем, права власності на торгівельні павільйони ТСЦ «Поділля». На підставі сукупного аналізу матеріалів справи суд першої інстанції зробив цілком обґрунтований висновок відносно того, що підставою набуття позивачем права власності на торгівельні павільйони є договір про сумісну діяльність №09/07 від 09.07.2003р. з додатковою угодою №4 від 13.12.2003 р.
Відповідно до статті 128 ЦК УРСР момент виникнення права власності за договором визначається, за загальним правилом, моментом передачі майна, якщо в договорі не передбачено інше. Відповідно до частини 1 статті 115 ЦК УРСР Кожний з учасників спільної часткової власності має право вимагати виділу своєї частки з спільного майна.
Таким чином, колегія суддів вважає, що на момент укладення спірного договору Торгівельно-сервісний центр «Поділля» вже був фактично побудований у виконання договору № 09/07 від 09.07.2003р. і право власності на його частину (торгівельні павільйони в кількості - 160 шт.) було набуте позивачем.
Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи наведені положення законодавства і обставини справи, колегія суддів не приймає аргументи скаржників про відсутність у позивача права на звернення за судовим захистом і погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що при укладенні спірного договору мали місце порушення частини 1 статті 317 та частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України, оскільки спірний договір спрямований на розпорядження відповідачами майном, яке їм не належить.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо порушення при укладенні спірного договору статті 124 Конституції України та статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України, які регламентують принцип обов'язковості судових рішень на території України. Вчинення спірного договору про сумісну діяльність від 04.10.2006р. відбулось в період дії ухвали господарського суду Донецької області від 28.04.2005р. у справі № 44/99 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження майна інфраструктури ТСЦ «Поділля», розташованого на території Розсошанської сільської ради Хмельницької області, яка набрала законної сили - 28.04.2005р. Укладення спірного договору, спрямованого на розпорядження майном, щодо якого ухвалою встановлено заборону відчуження, порушує приписи чинного законодавства, що регламентують статус судових рішень. В контексті зазначеного апеляційна інстанція не приймає довід скаржника про неправильне застосування судом першої інстанції статті 67 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана норма застосована судом для оцінки доказу - ухвали про вжиття забезпечувальних заходів.
Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними актів приймання-передачі також є цілком обґрунтованим, оскільки такі акти за своєю юридичною природою не є правочинами. Згідно ж чинного законодавства положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України можуть бути застосовані виключно щодо правочинів, що виключає можливість визнання недійсними юридичних фактів (зокрема, актів приймання-передачі), які не є правочинами.
Оцінюючи доказове значення постанова Вищого господарського суду України від 15.07.2010р. у справі № 7/2786 (12/173), поданої в ході апеляційного перегляду представником ТОВ «Р-Квадрат Україна Дельта» в якості додаткового доказу, апеляційна інстанція виходить з наступного.
Оцінка вказаного доказу свідчить про відсутність підстав для застосування частини 2 статті 35 господарського процесуального кодексу України і звільнення від доказування певних фактів, оскільки судові справи № 9/168 і № /2786 (12/173) мають різний склад сторін.
Вказану постанову ТОВ «Р-Квадрат Україна Дельта» використовує для доведення обставини щодо відсутності у позивача порушеного права. Однак, постанова не містить відомостей про жодні обставини, встановлені Вищим господарським судом України щодо ТОВ «Енерго-Трейд». В мотивувальній частині постанови зазначений висновок про певні обставини щодо Компанії Best Qualiti Inc. (юридичної особи, створеної за законодавством США), а не щодо ТОВ «Енерго-Трейд». Отже, твердження скаржника ґрунтуються на припущеннях, а постанова Вищого господарського суду України не має доказового значення.
Апеляційна інстанція не приймає доводи ТОВ «Р-Квадрат Україна Дельта» про порушення судом першої інстанції норм процесуального права через неповідомлення судом першої інстанції ТОВ «Р-Квадрат Україна Дельта» про розгляд справи, оскільки вказані доводи є безпідставними.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції сторони повідомленні про місце та час розгляду справи, оскільки ухвали про порушення провадження у справі від 14.06.2010, та про відкладення розгляду справи від 30.06.2010, 04.08.2010, 26.08.2010, 07.10.2010 були надіслані сторонам про що свідчить відмітки відділу діловодства місцевого господарського суду ( №1001, №1002, №1003, №1004; №1369, №1373, №1371, №1372; №2021,№2023, №2022, №2024; №2362, №2364, №2365, № 2363; №3367, 3368,3369,3370).
Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (пункт 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року).
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Доводи заявників апеляційних скарг відносно створення торгівельних павільйонів, які входять до складу Торгово-сервісного центру «Поділля», не за договором про сумісну діяльність по будівництву та експлуатації ТСЦ «Поділля» №09/07 від 09.07.2003р. (на якому ґрунтуються позовні вимоги), а за спірним договором про сумісну діяльність не приймаються через їх недоведеність.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень. Судом першої інстанції були витребувані у ТОВ «ТСЦ «Поділля» докази (акти приймання-передачі торгівельних павільйонів за спірним договором), однак вказані докази до матеріалів справи подані не були з посиланнями на те, що вказані документи не відносяться до предмету спору.
Вивчення матеріалів справи надало підстави для висновку про відсутність підстав для застосування судом першої інстанції при вирішенні справи частини 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначена норма передбачає залишення позову без розгляду тільки в разі ненадання позивачем витребуваних документів без поважних причин, що свідчить про надуманість та безпідставність відповідних доводів апеляційної скарги ТОВ «ТСЦ «Поділля», адже позивач не може надати суду оригінал спірного договору (такий доказ повинен бути наявний у сторін договору).
Не відповідають дійсності, а тому не приймаються апеляційною інстанцією, твердження ТОВ «Р-Квадрат Україна Дельта» про необґрунтованість оскаржуваного судового рішення (відсутність в рішенні посилань на правові підстави для визнання договорів недійсними), оскільки судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення вказані правові норми, які були порушені при укладенні спірного договору: ст.ст. 317, 321 Цивільного Кодексу України, ст. 124 Конституції України, ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, а також правові норми, які врегульовують підстави для визнання правочинів недійсними: ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Таким чином, доводи апеляційних скарг є безпідставними, недоведеними і суперечать дійсним обставинам справи.
З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 ГПК України.
Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянтів.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю"Р-Квадрат Україна Дельта", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСЦ Поділля" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2010 у справі №9/168 залишити без змін.
Матеріали справи №9/168 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді