донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.01.2011 р. справа №4/246
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівНовікової Р.Г., Шевкової Т.А.
від позивача:Климчук Т.В. -за довіреністю №15 від 04.01.2011р.
від відповідача:не з”явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від27.10.2010 року
у справі№ 4/246 (суддя Гринько С.Ю.)
за позовомКомунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м. Донецьк
простягнення заборгованості в розмірі 11 071,18грн., інфляційних в розмірі 457,87грн., 3% річних в розмірі 266,48грн., пені в розмірі 1095,64грн.
У 2010 році Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 11 071,18грн., інфляційних в розмірі 457,87грн., 3% річних в розмірі 266,48грн., пені в розмірі 1095,64грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.10.10р. позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк задоволені в повному обсязі.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 27.10.10 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк в судовому засіданні просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду -без змін.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м. Донецьк до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 01.12.2010р., своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, причини неявки не пояснив, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
В матеріалах справи на аркуші 73 є поштове повідомлення про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора” ухвали суду про порушення справи, в якому визначено адресу: пр.-т. Театральний, 4, м. Донецьк, 83050, тоді як відповідно до листа Головного управління статистики у Донецькій області (арк. с. 67 зворотня сторона), який був наданий на вимогу саме позивача по справі, відповідач зареєстрований за наступною адресою: б. Пушкіна, 25, м. Донецьк, 83001. Отже, ця ухвала була отримана не відповідачем по справі, а невідомою особою, в результаті чого суд першої інстанції не звернув на це увагу та не повідомивши належним чином відповідача про час і місце засідання суду, розглянув справу по суті за відсутності відповідача. Крім того, про зміну адреси відповідача був повідомлений позивач по справі відповідно до листа №620 від 23.02.2010р., який долучається судом апеляційної інстанції до матеріалів справи в порядку ст. 101 господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач обґрунтував неможливість подання документів, доданих до скарги, до суду першої інстанції.
Таке порушення норм процесуального права, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
При прийнятті нового рішення по справі, суд апеляційної інстанції вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2005р. між сторонами був укладений договір на відпущення теплової енергії №76565, відповідно до умов якого підприємство (позивач) зобов'язувалося поставляти абоненту (відповідач) теплову енергію до елеваторного вузла, зазначеного власником, для теплопостачання приміщення, (далі по тексту - договір), а споживач зобов'язувався прийняти та здійснити оплату за використану теплову енергію.
Початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами та встановлюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування.
Облік відпущеної теплової енергії здійснюється по приладам обліку, встановленим на тепловому вводі споживача.
При відсутності приладів обліку або при виході їх зі строю оплата здійснюється, згідно затвердженим тарифам. Теплова енергія для опалення та гарячого водопостачання приміщень споживача, повинна відповідати вимогам діючих нормативно-правових актів ( п. 2.3 договору).
За умовами п. 3.2 договору поставка теплової енергії проводиться абоненту при умовах 100% попередньої оплати або оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, згідно встановленим тарифам.
Згідно п. 3.5 договору, тарифи на момент підписання договору складають: за 1 кв. м. опалювальної площі 3,68грн. в місяць з ПДВ (в опалювальний період). В залежності від цін на енергоносії, встановлені Кабінетом міністрів України, іншими органами влади, або постачальниками енергоносіїв, тариф може змінюватись в більшу або меншу сторону без узгодження з абонентом.
Відповідно до п. 7.1 даний договір вважається укладеним з 01.10.2005р. та якщо від сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надійшло заяв про розірвання даного договору, він вважається продовженим на наступний строк, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до їх повного виконання.
Договір підписаний обома сторонами з протоколом розбіжностей, скріплений печатками обох підприємств.
Відповідач займав приміщення за адресою: 83050, м. Донецьк, пр. Театральний, 4 загальною площею 174,96кв.м на підставі договору оренди від 01.03.2006р., який був укладений між ТОВ «ТС Обжора»та ОСОБА_1.
На виконання умов договору, позивачем було здійснено у 2009-2010роках поставку теплової енергії відповідачу за адресою: м. Донецьк, пр. Театральний, 4, що підтверджується актами на включення та відключення теплопостачання.
З 20.02.2009р. рішенням Донецької міської ради №28/4 були змінені тарифи на опалення -14,36грн. за 1 м2 без наявності приладів обліку споживання теплової енергії.
Позивачем на адресу відповідача були направлені рахунки №76565 від 25.10.2009р., №76565 від 21.11.2009р., №76565 від 11.12.2009р., №76565 від 15.01.2010р., №76565 від 15.02.2010р., №76565 від 15.03.2010р., №76565 від 15.04.2010р. на суму 17 446,97грн.
15.07.2010р. позивачем відкореговано вартість теплової енергії на суму 6 375,79грн. відповідно до листа №2/08 від 19.07.2010р. (арк.с. 65), про що було виписано рахунок, який направлено на адресу відповідача.
Відповідачем зобо»язання з оплати поставленої теплової енергії не виконані, у зв»язку з чим рахується борг в розмірі 11 071,18грн., тому на адресу відповідача було направлено претензію від 17.05.2010р., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, вартість теплової енергії відповідачу нарахована відповідно до затверджених тарифів, а відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надані належні та допустимі докази, оформлені належним чином, наявності заперечень відповідача щодо поставки теплової енергії або доказів оплати теплової енергії до матеріалів справи не надано.
В зв»язку з тим, що відповідач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процессуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, передбачений договором своїх грошових зобов»язань щодо оплати теплопостачання, тому стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м. Донецьк підлягає сума в розмірі 11 071,18грн.
Доводи скаржника щодо неукладеності договору №76565 від 01.10.2005р. відхиляється судовою колегією, з наступних підстав: відповідачем направлено на адресу позивача листа №2/08 від 19.07.2010р. про розірвання договору №76565 від 01.10.2006р., але враховуючи, що між сторонами інших договорів, окрім договору №76565 від 01.10.2005р. немає, то судова колегія вважає, що відповідачем допущено технічну описку та судова колегія вважає, що відповідач мав на увазі саме договір №76565 від 01.10.2005р. Крім того, в даному випадку сторонами були узгоджені всі істотні умови договору відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України та за змістом вищевказаного листа (№2/08 від 19.07.2010р.) відповідач сам визначив строк закінчення дії договору.
У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов»язань позивачем відповідно до п. 4.4 договору нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.11.2009р. по 31.08.2010р. за кожним розрахунковим періодом та згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Перевіривши розрахунок пені, судова колегія дійшла висновку, що він відповідає вимогам чинного законодавства України та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м. Донецьк підлягає пеня в розмірі 1095,64грн.
Крім того, позивачем нараховані інфляційні в розмірі 457,87грн. за період з листопада 2009р. по липень 2010р. та 3% річних в розмірі 266,48грн. за період з 11.11.2009р. по 31.08.2010р. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість даних позовних вимог та стягуються з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м. Донецьк інфляційні в розмірі 457,87грн., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов”язання в зв”язку з девальвацією грошовою одиниці України та 3% річних в розмірі 266,48грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, судом порушені норми процесуального права України, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 27.10.2010 року у справі №4/246 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення по суті про задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі за подання позову, понесені позивачем та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 27.10.2010 року у справі №4/246 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 27.10.2010 року у справі № 4/246 скасувати.
Задовольнити позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 11 071,18грн., інфляційних в розмірі 457,87грн., 3% річних в розмірі 266,48грн., пені в розмірі 1095,64грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС Обжора” (83050, м. Донецьк, б. Пушкіна, 25, ЗКПО 33967456) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68, ЗКПО 33257089) суму в розмірі 11071,18грн., 3% річних в розмірі 266,48грн., інфляційні в розмірі 457,87грн., пеню в розмірі 1095,64грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 128,91грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.
Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Р.Г.Новікова
Т.А. Шевкова
Надр.6 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3,4 -відповідачу;
5 -ДАГС;
6-ГС Дон. обл.
Соловйова О.О.