09 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «ВАНАГРО», на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року,-
Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт із забороною користування та відчуження на номерну рамку зі службовим номерним знаком НОМЕР_1 на синьому фоні, номерну рамку зі службовим номерним знаком НОМЕР_1 на синьому фоні, мобільний телефон марки «Айфон» 16 Про Макс з ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 з абонентським номером НОМЕР_4 , чорного кольору у прозорому чохлі, предмет ззовні схожий на пістолет марки «Retay PM», калібру 9 мм з серійним номером НОМЕР_5 з магазином до нього; а також на транспортний засіб«Skoda KODIAQ», сірого кольору, VIN-код НОМЕР_6 із забороною його відчуження.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «ВАНАГРО», подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року в частині арешту транспортного засобу «Skoda KODIAQ», сірого кольору, VIN-код НОМЕР_6 , постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання щодо арешту вказаного майна.
Мотивуючи апеляційну скаргу вказує, що оскаржувана ухвала суперечить нормам діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Так, згідно клопотання, витягу з ЄРДР та ухвали слідчого судді досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 353 КК України.
Тому, як вважає апелянт, речовими доказами у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 353 КК України можуть бути формений одяг, службове посвідчення працівника правоохоронного органу, інші предмети матеріального світу, які можуть свідчити про прийняття особою на себе владних повноважень або звання службової особи. Однак, транспортний засіб не є таким атрибутом за яким можна ідентифікувати наявність владних повноважень і тим більше службового звання.
Встановлені на транспортному засобі службові номерні знаки не наділяють останній властивостями щоб відповідати ознакам ст. 98 КПК України і лише самі можуть бути визнані речовими доказами.
Крім того, ні з клопотання, ні з доданих до нього матеріалів не вбачається коли та за яких обставин особа демонструвала посвідчення працівника поліції, таке посвідчення в ході проведення обшуку автомобіля не виявлялось і не вилучалося.
Натомість дії особи, яка керувала транспортним засобом, полягали в експлуатації та керуванні транспортним засобом із незаконно встановленими номерними знаками зразка Національної поліції України, які не належать цьому транспортному засобу.
Керування транспортним засобом або експлуатація транспортного засобу з номерним знаком, що не належить цьому засобу і є номерним знаком зразка Національної поліції України утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121-3 КУпАП, а не злочину, відповідальність за який встановлена ст. 353 КК України.
Враховуючи, що з оскаржуваною ухвалою мало місце ознайомлення лише 02.09.2025, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
В судове засідання учасники провадження не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, на думку колегії суддів, наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду за відсутності не з'явившихся учасників судового провадження.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а також його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів, слідчими СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100010002125 від 25.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 353 КК України.
11.07.2025прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна номерної рамки зі службовим номерним знаком НОМЕР_1 на синьому фоні, номерну рамку зі службовим номерним знаком НОМЕР_1 на синьому фоні, мобільний телефон марки «Айфон» 16 Про Макс з ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 з абонентським номером НОМЕР_4 , чорного кольору у прозорому чохлі, предмет ззовні схожий на пістолет марки «RetayPM», калібру 9 мм з серійним номером НОМЕР_5 з магазином до нього; а також на транспортний засіб«Skoda KODIAQ», сірого кольору, VIN-код НОМЕР_6 із забороною користуватись та розпоряджатись зазначеним майном.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року дане клопотання задоволено частково.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Кримінальний процесуальний закон передбачає обов'язкові вимоги, яким має відповідати клопотання про арешт майна і перевірку відповідності клопотання вказаним вимогам покладено на слідчого суддю. Серед таких вимог згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, зокрема, є те, що в клопотанні про арешт майна має бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно наданих матеріалів, 25.06.2025 в ході проведення невідкладеного обшуку, у автомобілі марки «SkodaKODIAQ», cipoгo кольору, VIN-к НОМЕР_7 виявлено та вилучено: номерну рамку зі службовим номерним знаком НОМЕР_1 на синьому фоні, який опечатано біркою NPU-1 193953; номерну рамку зі службовим номерним знаком НОМЕР_1 на синьому фоні, який опечатано біркою NPU-1193054; мобільний телефон марки «Айфон» 16 Про Макс з ІМЕІ1: НОМЕР_2 , IMEІ2: НОМЕР_3 , з абонентським номером НОМЕР_4 , чорного кольору у прозорому чохлі, який поміщено до спец. пакету №ICR0122906; ключ від автомобіля білого кольору, який поміщено до спец.пакету № ICR0122908; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 , яке поміщено до спец.пакету № ICR0122909; предмет ззовні схожий на пістолет марки «Retay PM, калібру 9 мм з серійним номером НОМЕР_9 з магазином до нього, який поміщено до спец. пакету NPU1505630; транспортний засіб «Skoda KODIAO» сipoгo кольору, VIN- НОМЕР_10 та поміщено нам спец. майданчик зберігання транспортних засобів, а саме. спец. майданчик ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 9.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01.07.2025 надано дозвіл на проведення обшуку, який відбувся у період часу з 15 год 33 хв до 19 год 53 хв 25.06.2025, у порядку ч.3 ст. 233 КПК України, у автомобілі марки «Skoda» моделі «KODIAQ», сірого кольору, VIN-код НОМЕР_6 , яким керував ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який належить ТОВ «ВІННЕР ЛІЗИНГ», за наслідками якого виявлено та вилучено: номерну рамку зі службовим номерним знаком НОМЕР_1 на синьому фоні; номерну рамку зі службовим номерним знаком НОМЕР_1 на синьому фоні; мобільний телефон марки «Айфон» 16 Про Макс з імеі1: НОМЕР_2 , імеі2: НОМЕР_3 , з абонентським номером НОМЕР_4 , чорного кольору у прозорому чохлі; ключ від автомобіля білого кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 ; предмет ззовні схожий на пістолет марки «Retay PM», калібру 9 мм з серійним номером НОМЕР_5 з магазином до нього; транспортний засіб «Skoda KODIAQ», сірого кольору, VIN-код НОМЕР_6 .
В подальшому постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 від 26.06.2025 вказане в клопотанні майно визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження № 12025100010002125 від 25.06.2025.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за обставинами вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження вищевказаного майна, яке відповідає ознакам речового доказу згідно ст. 98 КПК України, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстави для арешту цього майна.
При цьому, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку.
Відповідно до ч.ч. 10, 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.
Вирішуючи питання про накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання сторони обвинувачення та накладення арешту на зазначене в ньому майно.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що стороною обвинувачення доведена необхідність в даному випадку застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Доводи апелянта про те, що вказане майно не відповідає критеріям речових доказів, є безпідставними, оскільки встановлені стороною обвинувачення фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що це майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.
Як вважає апеляційний суд, при постановленні оскаржуваного рішення, слідчий суддя дотримався і вимог п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, та врахував розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин кримінального провадження, так як не накладення арешту на це майно може призвести до негативних наслідків для проведення досудового розслідування, таких як приховування, пошкодження чи псування майна.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не виявлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 липня 2025 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт із забороною користування та відчуження на номерну рамку зі службовим номерним знаком НОМЕР_1 на синьому фоні, номерну рамку зі службовим номерним знаком НОМЕР_1 на синьому фоні, мобільний телефон марки «Айфон» 16 Про Макс з ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 з абонентським номером НОМЕР_4 , чорного кольору у прозорому чохлі, предмет ззовні схожий на пістолет марки «Retay PM», калібру 9 мм з серійним номером НОМЕР_5 з магазином до нього; а також на транспортний засіб «Skoda KODIAQ», сірого кольору, VIN-код НОМЕР_6 із забороною його відчуження, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «ВАНАГРО», - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/521/2026 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 752/15892/25
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10
Доповідач: ОСОБА_1