справа № 362/7895/25
провадження № 33/824/590/2026
10 березня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в складі судді Кирилюк Г. М.,
при секретарі Черняк Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2025 року в складі судді Дорошенко В.М., у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
встановив:
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави 605,60 грн судового збору.
10.11.2025 ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2025 року, провадження по справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Посилається на ті підстави, що судом першої інстанції не перевірені обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди та не вивчено відомості, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначила, що 03 жовтня 2025 року близько 18:50 год. в місті Василькові по вулю Каштанова в напрямку кінцевої зупинки вона рухалась на автомобілі Мазда 6, номерний знак НОМЕР_1 , з дотриманням Правил дорожнього руху зі швидкістю близько 40 км/год, тобто враховуючи наявні дорожні умови, оскільки це був вечірній час, а ділянка автомобільної дороги проходить між приватними будинками. Рухаючись по вказаній вулиці, орієнтовно біля будинку №48-а, вона відчула удар в ліву бокову передню частину автомобіля, як в подальшому з'ясувалося внаслідок того, що на проїзну частину цієї ділянки раптово та неочікувана вибігла собака, яку вона не бачила, після чого вона відразу зупинилася. Вийшовши з автомобіля, до неї підійшла невідома жінка та повідомила, що її автомобіль вдарила її собака, яка неочікувано вибігла на проїзну частину та перебігала дорогу. На проїзній частині собаки не було, вона знаходилась на узбіччі. Оглянувши автомобіль, вона встановила пошкодження лівої бокової передньої частини: передній бампер з лівої сторони, ліве крило та ліва фара. Наряд поліції в діях власниці собаки встановив ряд порушень, що стосуються порядку утримання собак, а саме: вигул собаки породи німецька вівчарка без намордника та без повідка, що зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення від 03.10.2025 за ознаками ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2025 року (справа №362/7917/25) власницю собаки визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Також зазначає, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відбулося з грубим порушенням КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 №1395, а саме:
- у протоколі серії ЕПР1 № 472569 від 03.10.2025 фабула правопорушення не відповідає обставинам справи ( водій не повинен контролювати дії собаки, а за його поведінку відповідає безпосередньо власник собаки); пункт 9 протоколу суперечить пункту 11 в частині долучення свідків події ( п. 9 - свідки не залучалися, п. 11- до матеріалів долучено пояснення свідків);
- у схемі місця ДТП не вірно зазначено місце пригоди (автопригода сталася біля будинку Каштанова 48а, на схемі ДТП - Каштанова 84а); відсутня прив'язка місця події до сталих орієнтирів, хоча на вказаній ділянці дороги встановлені електричні опори, але жодна з них не відмічена на цій схемі. Відсутнє місце розташування тварини після ДТП.
Судом першої інстанції не досліджено схему ДТП, безпідставно внесено до постанови даних про те, що вона підписала схему ДТП без зауважень, оскільки відповідний бланк не передбачає внесення безпосередньо до нього зауважень. Свою незгоду про прийняте рішення вона виклала в своєму письмовому поясненні, яке долучено до матеріалів справи.
Суд першої інстанції вказує на порушення нею вимог п. 1.10 та 12.1 ПДР, зокрема про недотримання безпечної швидкості, проте фіксація швидкості руху автомобіля технічними приладами не здійснювалася, гальмівний шлях автомобіля на схемі місця ДТП відсутній, а характер завданих механічних пошкоджень автомобіля свідчить про низьку та відповідно безпечну швидкість. Пункт 1.10 ПДР поліцейськими у протоколі не зазначався.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Майоров С. В. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
За клопотанням адвоката Майорова С. В. до матеріалів справи долучено висновок експерта №6 від 26.01.2026 за результатами автотехнічної експертизи обставин ДТП, яка була проведена експертом Горою І. В.
За висновками експерта Гори І. В. :
- в заданій дорожній ситуації з технічної точки водій автомобіля «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинна була діяти згідно вимог п. 12.2, 12.3 ПДР України;
- в заданій дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки, водій автомобіля «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , не мала технічної можливості попередити наїзд шляхом застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху;
- в заданій дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки, в діях водія автомобіля «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 невідповідностей вимогам п.п.12.1, 2.3 б) ПДР не вбачається;
- в заданій дорожньо-транспортній ситуації при заданих вихідних даних, з технічної точки, в діях водія автомобіля «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не вбачаються невідповідності вимогам ПДР України, які б знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Інший учасник - власниця собаки ОСОБА_3 та її представник - адвокат Гордієнко А. В. просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
ОСОБА_3 суду пояснила, що 03 жовтня 2025 року приблизно о 18:45 год. вона з подругою, дітьми та її собакою породи німецька вівчарка поверталися з прогулянки у лісі. Ліхтарі ще не горіли, видимість була добра. Пролетів літак, який створив голосний звук. На дорогу вибігла безпритульна собака, яка перебігала дорогу на інший бік. За нею зірвався з повідка її собака. В цей час рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_1 на великій швидкості, під 90 км/год, який збив її собаку, яка була на відстані приблизно 5 м від автомобіля, лівою стороною бампера зі сторони водія. Від удару собака відлетіла на протилежну сторону узбіччя, і тільки після удару ОСОБА_1 почала гальмувати та почала рух заднім ходом.
В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_4 , яка пояснила, що є знайомою ОСОБА_5 . В жовтні минулого року вона з сином і ОСОБА_6 з донькою поверталися з прогулянки. Повертаючись з вулиці вона почула, що пролітає літак. Собака ОСОБА_6 побігла за вуличною собакою через дорогу, де її збила машина. Машина рухалась швидко, близько 80 км/год. Собака вибігла приблизно за 7-10 м від машини, що рухалась. Собака бігла швидко, 5-10 км/год. Між собаками була відстань до 10 м. До моменту удару собака добігла до середини дороги. Машина не гальмувала до удару з собакою. І тільки після удару загальмувала та почала рух заднім ходом. Зазначила, що собака був на повідку, оскільки вони гуляли з дітьми, а потім собака зреагував на іншу собаку та різко побігла. Повідок обірвався.
З метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин події дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до положень ст.273 КУпАП, до суду апеляційної інстанції був запрошений експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Калмиков С. В .
Вивчивши матеріали справи та дослідивши відеозапис події, експерт Калмиков С. В. зробив висновок, що за наявними в матеріалах справи вихідними даними дії ОСОБА_1 регламентуються вимогами п. 12.3 ПДР України, з моменту виникнення небезпеки або перешкоди для руху, а собака, яка вибігає на проїзну частину, є небезпекою для руху транспортного засобу, водій повинен застосовувати заходи, направлені на її уникнення. Також, в залежності від встановлення швидкості руху автомобіля, дії водія ОСОБА_1 регламентуються вимогами п. 12.2 та 12.9 б ПДР України.
Зазначив, що швидкість руху автомобіля, з огляду на наявний в матеріалах справи відеозапис, можливо визначити за наслідками проведення комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи.
Щодо пунктів 2.3 б та 12.1 ПДР зазначив, що п. 2.3 б ПДР є загальним пунктом, та даних, що водій відволікався під час руху в матеріалах справи немає. Пункт 12.1 ПДР регламентує дії водія, який втратив керованість транспортним засобом, а саме: занос, виїзд за межі проїзної частини тощо. В даному випадку регламентувати відносно цього пункту дії водія ОСОБА_1 з технічної точки зору недоцільно.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, допитавши свідка ОСОБА_4 , заслухавши висновок експерта Калмикова С. В., дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, переглянувши відеозапис події, дійшов наступного висновку.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №472569 від 03.10.2025, водій ОСОБА_1 03.10.2025 о 18:50 у м. Васильків, вул. Каштанова (Тракторна), 48 А, керуючи автомобілем Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, у результаті чого здійснила зіткнення з твариною, а саме собакою породи «німецька вівчарка», яка здійснювала перетин проїзної частини. Внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, собака отримала травми та у подальшому померла. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.3 б, п. 12.1 ПДР України, відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Відповідно до схеми місця ДТП від 03.10.2025, транспортний засіб Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_1 , отримав пошкодження у виді деформації, тріщини та подряпин лакофарбового покриття переднього бамперу, решітки радіатора, передньої лівої протитуманної фари, переднього лівого підкрилка та номерного знаку.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 03.10.2025, вона прямувала по вул. Каштанова (Тракторна) в напрямку кінцевої зупинки зі швидкістю 30-40 км/год. Так як на вулиці була темна пора доби, а саме 18:50, рухаючись по даній вулиці вона відчула улар в передню ліву частину свого автомобіля Mazda 6, номерний знак НОМЕР_1 . Після чого вона застосувала екстрене гальмування та зупинилась на узбіччі. Вийшовши з автомобіля, вона встановила, що до її автомобіля підходить невідома їй жінка, яка повідомила їй, що з її автомобілем зіткнулась її собака. На проїзній частині собаку вона не виявила, прослідувавши з цією жінкою далі, побачила на узбіччі собаку. Підійшовши до свого авто, побачила пошкоджений бампер з лівої сторони. Нею в 19:10 було здійснено повідомлення по лінії 102. Зазначила, що до моменту приїзду працівників поліції, вона неодноразово зверталася до даної жінки щодо надання необхідної медичної допомоги собаці, транспортуванні до ветеринарної клініки і компенсації витрат на лікування собаки. До приїзду працівників поліції на місце події під'їхало авто Audi, номерний знак НОМЕР_2 , з якого вийшов невідомий їй чоловік та, виражаючись нецензурною лексикою, почав погрожувати їй особисто та її сестрі ОСОБА_8 , 1989 року народження, яка також прибула на місце події та була присутня при всіх діях даних громадян. З рішенням працівників поліції не згодна, так як собаку в момент наїзду вона не бачила, а відчула тільки удар в передню ліву частину свого автомобіля. Зазначила, що після того, як вона побачила дану собаку, вона була без повідка.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 від 03.10.2025, вона з дитиною та подругою з її сином ( ОСОБА_9 ) поверталися додому з прогулянки у лісі зі своєю собакою (німецька вівчарка). Собака побігла за дворовою собакою на дорогу і була збита машиною. Вона відкинулася (перелетіла) на іншу сторону узбіччя. Через наїзд машини собака померла протягом наступних 30 хвилин. Автомобіль, який скоїв наїзд на собаку ( НОМЕР_1 ), їхав з вище дозволеною швидкістю, що видно на відео, яке вона надала по камерам відеоспостереження поліції. Це видно по довгому гальмівному шляху та по тому, що водій не встиг зреагувати вчасно. Час скоєння ДТП 18:50. Водій збив собаку, а потім здала назад. Не було видно та чути, як водій тормозила автомобіль, був лише чутний звук удару.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.3 б, 12.1 ПДР України ґрунтується на наступному.
Згідно з фотознімками транспортного засобу, які були зроблені після дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що локалізація пошкоджень знаходиться у передній лівій частині автомобіля, що узгоджується з даними зі схеми ДТП щодо механічних пошкоджень автомобіля.
Локалізація механічних пошкоджень автомобіля Mazda 6, вказує на те, що первинною точкою контактування автомобіля з твариною була передня ліва частина автомобіля, що вказує на те, що у момент ДТП велика тварина уже перебувала на смузі руху водія ОСОБА_1 .
Це узгоджується і з письмовими поясненнями водія, які надавала 03.10.2025 одразу після ДТП, що відчула удар в передню ліву частину свого автомобіля, а також поясненнями власниці собаки, яка була очевидцем ДТП, та суперечать наданими ОСОБА_1 поясненнями у судовому засіданні щодо первинної точки контактування автомобіля і тварини.
Апеляційний суд не може повністю погодитись з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Так, відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення, затверджений додатком №2 до вказаної Інструкції, має містити суть правопорушення з обов'язковим посиланням на пункт Правил дорожнього руху, який повинен логічно випливати з суті вказаного у протоколі правопорушення.
В даному випадку ОСОБА_1 , відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, обвинувачується у порушенні п.12.1 та п.2.3.б ПДР України.
Відповідно до п. 2.3. б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 12.1 ПДР України визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Оскільки в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Mazda 6 ОСОБА_1 не допустила занос свого транспортного засобу чи перекидання вантажу, її дії вимогами вказаного пункту не регламентуються.
Пункт 2.3. б ПДР України стосується розділу про загальні обов'язки водіїв механічних транспортних засобів та може бути застосований тільки разом з конкретним пунктом ПДР, вимоги якого не виконав водій.
Оскільки в даній ДТП водій автомобіля Mazda 6 ОСОБА_1 не допустила занос свого транспортного засобу чи перекидання вантажу, тому відсутні підстави вбачати в її діях невідповідності вимогам п. 2.3. б ПДР України.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ суд не має права відшукувати докази на наявність або відсутність винуватості вини особи, яка притягається до відповідальності, тобто не має права перебирати на себе функції сторони обвинувачення.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Оскільки суд не має права перебирати на себе функцію обвинувачення та у будь- який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у статті 129 Конституції України, відсутня можливість дійти висновку про порушення ОСОБА_1 іншого відповідного пункту Правил дорожнього руху України та про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Суддя, розглядаючи справу, повинен, дослідивши докази у справі, та переконатися шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адмінправопорушення та з диспозицією ст. 124 КУпАП, і прийти до висновку чи містять дії, які суддя вважає доведеними, ознаки саме такого правопорушення.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до норм КУпАП, справа розглядається в межах адміністративного обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення. Встановлення інших обставин правопорушення, за межами обвинувачення, порушує право на захист від конкретного адміністративного обвинувачення.
Отже, встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Суд не має права у будь який спосіб істотно змінювати зміст обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, закріпленим у ст. 129 Конституції України та порушує право на захист.
Враховуючі наведене, встановити наявність інших порушень правил дорожнього руху будь-яким учасником ДТП можливо виключно при наявності складеного уповноваженою посадовою особою поліції відповідного протоколу, та його подальшого судового розгляду.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме відсутність порушення п. 12.1 та 2.3.б Правил дорожнього руху України.
З огляду на викладене, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме в порушенні вказаних вище пунктів Правил дорожнього руху України, не підтверджується здобутими доказами.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, з огляду на фактичні дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях учасників даної ДТП, а також фотознімках транспортного засобу, які були зроблені після ДТП, є необґрунтованим, оскільки вказані докази в своїй сукупності не доводять вину вказаної особи у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2025 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г. М. Кирилюк