Справа № 11-сс/824/1860/2026 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 757/64066/25-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 193 ч. 6 КПК
09 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2025 року, -
Цією ухвалою залишено без задоволення клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_8 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2025 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання, обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а тому такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає про те, що ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується наданими матеріалами справи.
При цьому, наявність обґрунтованої підозри підтверджена і висновками, викладеними слідчим суддею в оскаржуваному рішенні.
Щодо посилань слідчого судді на відсутність доказів про оголошення ОСОБА_10 у міжнародний розшук, прокурор звертає увагу колегії суддів апеляційної інстанції на наступні обставини.
Так,організація розшуку підозрюваного з використанням системи Інтерпол шляхом залучення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України можлива виключно за наявності документів, визначених Інструкцією про порядок використання системи Інтерпол, серед яких є і завірена копія ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування/судового розгляду або вироку суду.
Відсутність такої копії рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) є безумовною підставою для відмови Інтерполу у співробітництві через недотримання уповноваженими органами України встановлених імперативних норм.
Положення ч. 6 ст. 193 КПК України покладають на прокурора обов'язок надати докази на підтвердження оголошення підозрюваного, зокрема у міжнародний розшук та не зобов'язують прокурора доводити факт перебування такої особи в розшуку.
При цьому, КПК не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено слідчим шляхом винесення постанови від 28.11.2023 про оголошення ОСОБА_10 у міжнародний розшук.
Фактично, дата винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного є датою оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, а саме з цим фактом ч. 6 ст. 193 КІІК України пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.
Подальше скерування зазначеної постанови до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації міжнародного розшуку підозрюваного є організаційним етапом такого розшуку і є наслідком виникнення такого юридичного факту як оголошення особи у міжнародний розшук.
Окрім цього, наявність обов'язкової умови для здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції чинного процесуального рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтверджується і ч. 2 ст. 58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, згідно з якою до запиту про видачу особи для здійснення кримінального переслідування в обов'язковому порядку повинна долучатись завірена постанова про взяття під варту. Аналогічні вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року.
Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, за доведеності існування також і ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку прокурора, наявні всі обставини визначені ч. 6 ст. 193 КПК України для обрання відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, захисника, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому такою, яку необхідно залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024000000000254 від 30.01.2024 року за підозрою ОСОБА_10 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Постановою прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 від 30.01.2024 виділено з кримінального провадження № 12023000000002222 від 27.11.2023 в окреме кримінальне провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Постановою прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 від 27.11.2023 виділено з кримінального провадження № 12014100050011851 від 31.12.2014 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
24.10.2023 старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , в рамках кримінального провадження № 12014100050011851 від 31.12.2014 складено письмове повідомлення про підозру відносно ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
При цьому, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_10 інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, сторона обвинувачення підтверджує сукупністю зібраних доказів, а саме: інформацією про рух коштів по банківським рахункам ТОВ ТБ «АМСТОР», звітом за результатами виконання узгоджених процедур стосовно аналізу фінансової інформації що стосується окремих операцій ТОВ ТБ «АМСТОР», висновком експерта № СЕ-19-23/12217-ЕК від 24.03.23, фінансовою та податковою звітністю ТОВ ТБ «АМСТОР» та ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД», показами директора ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» ОСОБА_12 , показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , даними реєстраційної служби стосовно ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД», даними НЦКПФР України від 24.03.2023, відповіддю АТ «ПУМБ» від 13.07.2023, оглядом електронних файлів за ІР-адресами ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» та ТОВ ТБ «АМСТОР», висновком експерта № 27/04/1-23 від 22.06.2023.
У зв'язку з тим, що місцезнаходження ОСОБА_10 не було встановлено, останнього 28.11.2023 постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 було оголошено у міжнародний розшук.
18.12.2025 старший слідчий в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_10 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2025 року у задоволенні даного клопотання відмовлено, з посиланням на те, що наданими стороною обвинувачення матеріалами не підтверджено перебування ОСОБА_10 у міжнародному розшуку, а відтак відсутні підстав визначених ч. 6 ст. 193 КПК України для задоволення вказаного клопотання.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97 ВР (далі - Конвенція) визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання особи, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином не дотримані, а висновок слідчого судді про недоведеність перебування підозрюваного ОСОБА_10 поза межами України, та відсутність у зв'язку із цим, передбачених ч. 6 ст. 193 КПК України, підстав для задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо нього, не є законним та обґрунтованим.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову ухвалу.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає, що викладені в клопотанні фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_10 злочину та додані до клопотання матеріали, зокрема текст повідомлення про підозру від 24.10.2023, на даному етапі досудового розслідування підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Крім того, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливості підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, колегія суддів встановила, що такі доводи клопотання є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, характер і конкретні обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного.
Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У рішенні «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що національні судові органи повинні брати до уваги усі обставини справи, та зважати на наявність суспільного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
На переконання колегії суддів, встановлені під час апеляційного розгляду обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, які колегія суддів вважає доведеними, та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Як вбачається із матеріалів справи, 28.11.2023 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_10 оголошено у міжнародний розшук.
Відповідно до витягу з бази даних інформації державної прикордонної служби України від 13.11.2023 року щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України підозрюваний ОСОБА_10 28.12.2021 року о 13:11 вилетів с пункту пропуску Бориспіль до міста Відня Республіки Австрія.
Згідно інформації наданої заступником начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва - начальника управління правової допомоги, екстрадиції та міжнародної взаємодії ОСОБА_19 від 22.04.2024 № 19/1/1-24519-24 ОСОБА_10 на території Австрії не перебуває.
Отже, матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_10 умисно переховується від слідства та суду поза межами території України, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, а притягнути ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, неможливо.
Разом з тим, відмовляючи у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку колегії суддів, слідчим суддею належним чином не враховано, що з метою організації розшуку підозрюваного ОСОБА_10 шляхом залучення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, та у випадку встановлення місцезнаходження підозрюваного за межами території України та затримання останнього для екстрадиції, необхідно надати копію вироку або ухвали суду про обрання щодо вказаної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, завірених відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність передбачених ч. 6 ст. 193 КПК України підстав для задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_10 .
Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Відповідно до положень вищевказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого та обрання щодо підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2025 року, якою залишено без задоволення клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_8 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_8 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоювідносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4