Справа № 33/824/491/2026
№ 761/16869/25
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Жук О.В.
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В.,
розглянувши 10 березня 2026 року апеляційну скаргу захисника Гулько Ж. В. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2025 року про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
21 жовтня 2025 року постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 605 грн 60 к на користь держави.
Згідно з постановою, 06.04.2025, о 21 год. 15 хв. у м. Києві по вул. В. Чорновола, 1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Land Rover Range Rover Evoque», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 відмовився, порушивши п. 2. 5 Правил дорожнього руху України /далі - ПДР України/, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 06.04.2025, о 22 год. 07 хв. у м. Києві по вул. Січових Стрільців, 77, ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Land Rover Range Rover Evoque», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння а саме. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_2 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Гулько Ж. В. просить скасувати постанову суду першої інстанції та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним, прийнято з порушенням вимог як матеріального, так і процесуального законодавства, судом не вжито заходів для повного та об'єктивного дослідження всіх доказів у справі, розгляд проведено неповно.
Апелянт зазначає, що матеріали справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не містять належних та допустимих доказів, які б доводили поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_2 інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки поліцейські безпідставно вимагали у ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння, а зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення ознаки сп'яніння є надуманими.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Гулько Ж. В., заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційних вимог, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена зібраними у справі доказами, а саме даними протоколів про адміністративне правопорушення, відеозаписів з бодікамер поліцейських на оптичному диску, інших письмових доказів.
З протоколів про адміністративне правопорушення від 06 квітня 2025 року вбачається, що цього ж дня, о 21 год. 15 хв. у м. Києві по вул. В. Чорновола, 1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Land Rover Range Rover Evoque», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 відмовився, порушивши п. 2.5 ПДР України.
В той же день, о 22 год. 07 хв. у м. Києві по вул. Січових Стрільців, 77, ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Land Rover Range Rover Evoque», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 відмовився, порушивши п. 2.5 ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дані відеозаписів з бодікамери поліцейських підтверджують вказані обставини.
Так, ОСОБА_2 було зупинено через порушення ПДР України. Під час спілкування поліцейським у ОСОБА_1 було ознаки алкогольного сп'яніння, в зв'язку з чим запропоновано пройти огляд на визначення сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі. Додатково ОСОБА_1 роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння ОСОБА_2 відмовився. При цьому, ОСОБА_1 не заперечував ні факту керування автомобілем, ні вживання алкогольних напоїв.
Після цього, транспортний засіб ОСОБА_2 було знову зупинено через перетин подвійної суцільної смуги, рух без дальнього світла фар, а також через керування транспортним засобом, будучи відстороненим від керування. В ході спілкування з поліцейськими ОСОБА_2 повідомив, що паркував своє авто. Поліцейський повідомив ОСОБА_2 про виявлені у нього ознаки сп'яніння та запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння ОСОБА_2 повторно відмовився.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, в тому числі, за відмову особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 не заперечував ні факту керування транспортним засобом, ні факту відмови проходити огляд на стан сп'яніння. Відмову проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 пояснив тим, що не перебував у стані алкогольного сп'яніння, а також йому не сподобалась поведінка поліцейських.
Таким чином, вважаю, що висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є обгрунтованими.
Тому, постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2025 року, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга захисника Гулько Ж. В., доводи якої не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника Гулько Ж. В. залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О. В. Жук