Справа № 489/2422/26
Провадження № 1-кс/489/1778/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
23 березня 2026 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Відділення поліції № 2 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановив:
20.03.2026 ОСОБА_3 подав до суду скаргу на бездіяльність посадових осіб Відділення поліції №2 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, в якій просить внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, визнати протиправною бездіяльність службових осіб ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області та зобов'язанні вчинити певні дії.
Зі скарги слідує, що 16.03.2026 скаржник звернувся до ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення групою осіб, що полягає у переоформленні майна померлої особи, а саме: незаконній реєстрації права власності на гараж на наступний день після смерті власника. Діяння, які ним описані в заяві, містять ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 та ст. 358 КК України, як шахрайство та підроблення документів.
Зазначена заява була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) ВП №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області 16.03.2026 за №5449. Проте відомості про кримінальне правопорушення за вказаною заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були. У зв'язку з цим, скаржник просив зобов'язати уповноважену особу внести відомості за вказаною заявою від 16.03.2026 № 5449 до ЄРДР.
На запит суду, Відділення поліції №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області надало відповідь, де зазначено, що матеріал перевірки щодо розгляду скарги ОСОБА_3 зареєстровані за № 5449 від 16.03.2026. Надати матеріали у встановлений термін не вдалось можливим, оскільки їх передано на розгляд до сектору превенції відділення поліції.
ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав. Пояснив, що 26.08.2025 вже звертався із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України. Проте, на той час не знав про продаж належного його батькові гаража. Про продаж гаража дізнався лише 09.03.2026. Вважає продаж шахрайськими діями, оскільки право власності зареєстровано на наступний день після смерті батька.
Представник ВП №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області до суду не з'явився, про дату та час розгляду скарги повідомлявся належним чином. Його відсутність, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення скаржника, вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому, чинний КПК України не передбачає можливості прийняття рішення щодо відсутності події чи складу кримінального правопорушення на стадії подання заяви про кримінальне правопорушення та з урахуванням визначеного ст. 25 КПК України принципу публічності слідчий, дізнавач чи прокурор зобов'язані розпочати досудове розслідування, вже за результатами якого прийняти передбачене КПК України рішення по суті із забезпеченням реалізації права на його оскарження в передбаченому законом порядку.
Заява скаржника ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення отримана ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області 16.03.2026, проте у визначений законом строк викладені в заяві відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.
Відділенням поліції № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області не надано доказів внесення відомостей до ЄРДР за вказаним повідомленням.
Вказана заява була однозначно подана саме як заява про кримінальне правопорушення, з викладенням підстав, за яких заявник зробив висновок про наявність складу кримінального правопорушення. Натомість у разі недостатності відомостей, викладених в заяві, слідчий міг та повинен був відповідно до принципу публічності та ст. 214 КПК України (шляхом самостійного виявлення з будь-якого джерела) встановити інші відомості щодо вказаного в заяві діяння з відповідних джерел, оскільки слідчому було заявлено про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, з матеріалів скарги слідує, що заява про кримінальне правопорушення містила опис обставин його вчинення, що є цілком достатньою підставою для висновку, що могло бути вчинене вказане у заяві кримінальне правопорушення. Натомість на даному етапі для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР не обов'язкове доведення доказами всіх елементів складу кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.
Попередні заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень не стосувалися шахрайських дій щодо гаража, оскільки про його продаж скаржник дізнався лише 09.03.2026.
Також відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України, на даному етапі для внесення відомостей до ЄРДР достатні короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, та попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналіз положень КПК України, а головним чином таких загальних засад кримінального провадження як законність, публічність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень (в тому числі і процесуальних рішень слідчого судді при розгляді саме даної категорії скарг), дає підстави для висновку, що всі повідомлення, заяви, інші відомості про кримінальне правопорушення мають вноситись до ЄРДР та за результатами відповідного розслідування мають бути прийняті відповідні процесуальні рішення, оскільки тільки такі процесуальні рішення відповідно до вимог КПК України можуть бути оскаржені не тільки до слідчого судді, а і у вищу відносно нього інстанцію (в апеляційному порядку), що і забезпечить реалізацію права на оскарження, як загальної засади кримінального провадження.
За будь-яких обставин, в даному випадку на етапі надходження до уповноваженої особи заяви про кримінальне правопорушення переважною є визначена ст. 25 КПК України публічність, як загальна засада кримінального провадження, за якою прокурор та слідчий зобов'язані розпочати досудове розслідування при надходженні заяви про кримінальне правопорушення.
Враховуючи, що слідчому судді не надано жодного доказу внесення відомостей за поданою скаржником заявою про вчинення кримінального правопорушення від 16.03.2026 №5449, незважаючи на виклад обставин його вчинення, які, на його думку, мали місце, це свідчить про бездіяльність органу досудового розслідування, тому вимоги скарги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Виходячи з диспозитивності, як загальної засади кримінального провадження, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).
Вимога скаржника щодо визнання протиправною бездіяльності уповноважених осіб ВП №2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є такою, що не може бути заявлена згідно чинного кримінально-процесуального законодавства та не підлягає задоволенню, оскільки наведений статтею 307 КПК України перелік ухвал, що постановляється слідчим суддею за наслідками розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, є вичерпним і не передбачає визнання незаконною бездіяльності відповідальних осіб, а сама ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, враховуючи вищевикладені норми чинного КПК України, слідчий суддя не уповноважений щодо прийняття такого рішення, як визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Керуючись статтями 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Відділення поліції №2 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві ОСОБА_3 від 16.03.2026 №5449.
У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1