Справа №643/12887/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/239/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.14, ч.1 ст.114-1,
ч.2 ст.15, ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.14, ч.2 ст.194, ч.2 ст.194 КК України
19 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого ОСОБА_2 ,
- суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
- при секретарі ОСОБА_5 ,
- за участю прокурора ОСОБА_6 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
-обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Харкова в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Салтівського районного суду м.Харкова від 16 червня 2025 року, -
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Приколотне Великобурлуцького району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-11.10.2017 Великобурлуцьким районним судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.389 КК України на 1 рік 1 місяць позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 104 КК України з іспитовим строком 1 рік,
засуджено:
-за ч.1 ст.14, ч.1 ст.114-1 КК України на 5 років позбавлення волі;
-за ч.2 ст.15, ч.1 ст.114-1 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі;
-за ч.1 ст.14, ч.2 ст.194 КК України на 3 роки позбавлення волі;
-за ч.2 ст.194 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 визначено остаточне покарання - 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Кримінальне провадження було розглянуто судом в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Як установив суд, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаючи що на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 2-.02.2022 № 2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. В подальшому дію воєнного стану на території України неодноразово продовжено, востаннє відповідно до Указу Президента України № 2"1/2024 від 06.05.2024, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.05.2024 № 3684-ІХ із 05 години 30 хвилин 14.05.2024 строком на 90 діб.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Так, положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період це період, що настає з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
З'єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до Закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, безпеки та захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, посилення охорони державного кордону, тощо.
Згідно зі ст. З Закону України «Про Збройні Сили України», до структури Збройних Сил України входять органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Враховуючи викладене, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , не пізніше 16.08.2024 в денний час доби достовірно знаючи про збройний напад російської федерації на Україну, з метою вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, а також з корисливих мотивів, виник злочинний умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалів транспортних засобів військовослужбовців Збройних Сил України.
З цією метою ОСОБА_8 не пізніше 16.08.2024, знаходячись за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою отримання незаконного прибутку від завдання, діючи умисно, добровільно та з власної ініціативи, в умовах воєнного стану, прийняв рішення про перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, шляхом підпалу транспортних засобів належних або які перебувають у користуванні військовослужбовців Збройних Сил України.
Доводячи свій злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, шляхом підпалу транспортних засобів належних або які перебувають у користуванні військовослужбовців, ОСОБА_8 , використовуючи належний йому мобільний телефон марки «MEIZU М6» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора «ВФ Україна» з номером НОМЕР_3 , який зареєстрований в інтернет-месенджері «Теlegram» як « ОСОБА_9 », 16.08.2024 приблизно 12:00 годині, встановив зв'язок з користувачем інтернет-месенджеру «Теlegram» , який був підписаний як « ОСОБА_10 » та мав ім'я користувача « ОСОБА_11 », що зареєстрований на невідомий (прихований) номер оператора мобільного зв'язку і який запропонував за грошову винагороду у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) доларів США здійснювати на території м. Харкова підпал транспортних засобів, які мають відношення до Збройних Сил України та інших військових формувань.
Далі, ОСОБА_8 , у невстановленому місці та у невстановлений час, але не пізніше 16.08.2024, погодився на вказану пропозицію невстановленого досудовим розслідування громадянина, який представився «ІНФОРМАЦІЯ_10», після чого останній детально проконсультував ОСОБА_8 щодо алгоритму дій для успішного вчинення таких підпалів, який у зв'язку з цим зобов'язаний був: знайти військовий автомобіль, зняти фото/відео даного автомобіля та місцевості його знаходження, переслати вказані фото/відеоматеріали невстановленому чоловіку, який представився «ІНФОРМАЦІЯ_10», та отримати від нього подальші рекомендації, щодо підготовки засобів підпалу, вчинення підпалу, фото/відеофіксацїї його наслідків та дотримання особистої безпеки під час та після його вчинення. Крім того, з метою організації оплати за вчинення на території м. Харкова підпалів автомобілів військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, останній попросив номер банківської карти.
Так, ОСОБА_8 , у той же день, у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, знаходячись в Салтівському районі м. Харкова, рухаючись пішки біля буд. № 130 по проспекту Тракторобудівників в м. Харкові, відшукав автомобіль марки «Mitsubishi Carisma», закордонний номерний знак НОМЕР_4 , сірого кольору, який мав явні візуальні ознаки військового автомобіля (чорно-біла наліпка на державному номері з написом «ІНФОРМАЦІЯ_11», який належав колишньому військовослужбовцю ОСОБА_12 , та вказаний автомобіль раніше використовувався останнім для виконання бойових завдань з захисту Батьківщини, вважаючи, що автомобіль належить до підрозділів Збройних Сил України чи інших військових формувань, реалізовуючи злочинний намір, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, з метою вчинення подальшого його підпалу, ОСОБА_8 зняв відео розташування та вигляду вказаного автомобіля, та, використовуючи власний мобільний телефон «MEIZU М6» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 - з сім-картою мобільного оператора «ВФ Україна» з номером НОМЕР_3 у інтернет-месенджері «Теlegram», у якому останній зареєстрований з ім'ям користувача « ОСОБА_9 » переслав вказаний відеоматеріал невстановленій в ході досудового розслідування особі, який представився « ОСОБА_10 » з ім'ям користувача « ОСОБА_11 », при цьому останній, вважаючи, що вказаний транспортний засіб належить військовослужбовцям Збройних Сил України чи іншим військовим формуванням, дав вказівку ОСОБА_8 спалити його.
Надалі, реалізуючи свій протиправний злочинний намір, переслідуючи злочинний умисел, ОСОБА_8 16.08.2024, близько 21:00 год., з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на підпал транспортних засобів військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, придбав засіб для розпалювання вогню в магазині «ЧУДО», розташованому за адресою: м.Харків, пр-т Тракторобудівників, 130.
Реалізовуючи свій прямий злочинний умисел на вчинення злочину, усвідомлюючи спільно небезпечний характер свого діяння, для проведення дестабілізації в Україні, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи заздалегідь виниклий умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань, шляхом підпалу транспортних засобів, ОСОБА_8 , взявши із собою заздалегідь підготовлену пластикову ємність із розпалювач для вогню, 16.08.2024 о 23 год. 00 хв., прибув до буд. 130 по проспекту Тракторобудівників в м. Харкові, де був припаркований автомобіль марки «Mitsubishi Carisma», закордонний номерний знак НОМЕР_4 та, використовуючи заздалегідь придбану запалювальну суміш, облив нею лобове скло та капот вищевказаного транспортного засобу, за допомогою запальнички, підпалив його, внаслідок чого відбулось займання автомобіля. При цьому, ОСОБА_8 , діючи відповідно до розробленого ним плану вчинення кримінального правопорушення, здійснював відеозапис на власний мобільний телефон марки «MEIZU М6» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , маючи на меті подальшого пересилання невстановленому замовнику результатів підпалу, який представився « ОСОБА_10 » з ім'ям користувача « ОСОБА_11 » з метою одержання від нього винагороди за підпал у вигляді грошових коштів.
Таким чином, внаслідок вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, відбулось повне вигорання моторного відсіку, часткове обгорання кузова, термічна деструкція передніх пневматичних шин, повне вигорання салону, вигорання електропроводки, часткове обгорання лакофарбового покриття, вигорання передньої ходової частини, знищення вітрового скла передніх дверей автомобіля «Mitsubishi Carisma», закордонний номерний знак НОМЕР_4 , належного ОСОБА_12 , та внаслідок вказаних пошкоджень автомобіль не підлягає відновленню, що унеможливлює його подальше використання, та ОСОБА_12 було спричинено матеріальну шкоду на суму 51239 грн. 98 коп.
Так, ОСОБА_8 вчинив усі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, однак не довів його до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки на момент вчинення, злочину володілець вищевказаного автомобіля не являвся військовослужбовцем та вказаний автомобіль не використовувався останнім для виконання бойових завдань з захисту Батьківщини.
Крім того, встановлено, що у ОСОБА_8 , за вищевказаних обставин, 16.08.2024 виник умисел, спрямований на умисне знищення чужого майна, а саме автомобілів, які належать військовослужбовцям, шляхом підпалу, з корисливих мотивів, розташованих на території Салтівського району м. Харкова.
Так, ОСОБА_8 , реалізуючи свій протиправний злочинний намір, спрямований у подальшому на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, 16.08.2024, у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, знаходячись в Салтівському районі м. Харкова, рухаючись пішки біля буд. № 130 по проспекту Тракторобудівників в м. Харкові, відшукав автомобіль марки «Mitsubishi Carisma», закордонний номерний знак НОМЕР_4 , сірого кольору, який мав явні візуальні ознаки військового автомобіля (чорно-біла наліпка на державному номері з написом «ІНФОРМАЦІЯ_11», який належав колишньому військовослужбовцю ОСОБА_12 , та вказаний автомобіль раніше використовувався останнім для виконання бойових завдань з захисту Батьківщини, вважаючи, що автомобіль належить до підрозділів Збройних Сил України чи інших військових формувань, реалізовуючи злочинний намір, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, з метою вчинення подальшого його підпалу, ОСОБА_8 зняв відео розташування та вигляду вказаного автомобіля, та, використовуючи власний мобільний телефон «MEIZU М6» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора «ВФ Україна» з номером НОМЕР_3 в інтернет-месенджері «Теlegram», у якому останній зареєстрований з ім'ям користувача « ОСОБА_9 » переслав вказаний відеоматеріал невстановленій в ході досудового розслідування особі, який представився « ОСОБА_10 » з ім'ям користувача « ОСОБА_11 », при цьому останній, вважаючи, що вказаний транспортний засіб належить військовослужбовцям Збройних Сил України чи іншим військовим формуванням, дав вказівку ОСОБА_8 спалити його.
Надалі, реалізуючи свій протиправний злочинний намір, переслідуючи злочинний умисел, ОСОБА_8 16.08.2024, близько 21:00 год., з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на підпал транспортних засобів військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, придбав засіб для розпалювання вогню в магазині «ЧУДО», розташованому за адресою: м.Харків, пр-т Тракторобудівників, 130.
Реалізовуючи свій прямий злочинний умисел на вчинення злочину, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, для проведення дестабілізації в Україні, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи заздалегідь виниклий умисел, направлений на знищення та пошкодження майна, шляхом підпалу транспортних засобів, ОСОБА_8 , взявши із собою заздалегідь підготовлену пластикову ємність із розпалювачем для вогню, 16.08.2024 о 23 год. 00 хв., прибув до буд. 130 по проспекту Тракторобудівників в м. Харкові, де був припакований автомобіль марки «Mitsubishi Carisma», закордонний номерний знак НОМЕР_4 та, використовуючи заздалегідь придбану запалювальну суміш, облив нею лобове скло та капот вищевказаного транспортного засобу, за допомогою запальнички, підпалив його, внаслідок чого відбулось займання автомобіля, з подальшим його пошкодженням - повне вигорання моторного відсіку, часткове обгорання кузова, термічна деструкція передніх пневматичних шин, повне вигорання салону, вигорання електропроводки, часткове обгорання лакофарбового покриття, вигорання передньої ходової частини, знищення вітрового скла передніх дверей.
При цьому, ОСОБА_8 , діючи відповідно до розробленого ним плану вчинення кримінального правопорушення, здійснював відеозапис на власний мобільний телефон марки «MEIZU М6» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , маючи на меті подальшого пересилання невстановленому замовнику результатів підпалу, який представився «ІНФОРМАЦІЯ_10» з ім'ям користувача « ОСОБА_11 » з метою одержання від нього винагороди за підпал у вигляді грошових коштів, після чого, з місця скоєння злочину зник, спричинивши ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 51239 грн. 98 коп.
Крім того, ОСОБА_8 , знаючи що на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102ПХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. В подальшому дію воєнного стану на території України неодноразово продовжено, востаннє відповідно до Указу Президента України № 271/2024 від 06.05.2024, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.05.2024 № 3684-ІХ із 05 години ЗО хвилин 14.05.2024 строком на 90 діб.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Так, положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період це період, що настає з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
З'єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до Закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, безпеки та захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, посилення охорони державного кордону, тощо.
Згідно зі ст. З Закону України «Про Збройні Сили України», до структури Збройних Сил України входять органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Враховуючи викладене, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , не пізніше 16.08.2024 в денний час доби достовірно знаючи про збройний напад російської федерації на Україну, з метою вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, а також з корисливих мотивів, виник злочинний умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом підпалів транспортних засобів військовослужбовців Збройних Сил України.
З цією метою ОСОБА_8 не пізніше 16.08.2024, знаходячись за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою отримання незаконного прибутку від завдання, діючи умисно, добровільно та з власної ініціативи, в умовах воєнного стану, прийняв рішення про перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, шляхом підпалу транспортних засобів належних або які перебувають у користуванні військовослужбовців Збройних Сил України.
Доводячи свій злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, шляхом підпалу транспортних засобів належних або які перебувають у користуванні військовослужбовців, ОСОБА_8 , використовуючи належний йому мобільний телефон марки «MEIZU М6» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора «ВФ Україна» з номером НОМЕР_3 , який зареєстрований в інтернет-месенджері «Теlegram», у якому останній зареєстрований з ім'ям користувача « ОСОБА_9 » переслав вказаний відеоматеріал невстановленій в ході досудового розслідування особі, який представився « ОСОБА_10 » з ім'ям користувача « ОСОБА_11 », що зареєстрований на невідомий (прихований) номер оператора мобільного зв'язку і який запропонував за грошову винагороду у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) доларів США здійснювати на території м. Харкова підпал транспортних засобів, які мають відношення до Збройних Сил України та інших військових формувань.
Далі, ОСОБА_8 , у невстановленому місці та у невстановлений час, але не пізніше 16.08.2024, погодився на вказану пропозицію невстановленого досудовим розслідування громадянина, який представився «ІНФОРМАЦІЯ_10», після чого останній детально проконсультував ОСОБА_8 щодо алгоритму дій для успішного вчинення таких підпалів, який у зв'язку з цим зобов'язаний був: знайти військовий автомобіль, зняти фото/відео даного автомобіля та місцевості його знаходження, переслати вказані фото/відеоматеріали невстановленому чоловіку, який представився «ІНФОРМАЦІЯ_10», та отримати від нього подальші рекомендації, щодо підготовки засобів підпалу, вчинення підпалу, фото/відеофіксацїї його наслідків та дотримання особистої безпеки під час та після його вчинення. Крім того, з метою організації оплати за вчинення на території м. Харкова підпалів автомобілів військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, останній попросив номер банківської карти.
У подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 18.08.2024, приблизно 09:00 годині, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, знаходячись в Салтівському районі м. Харкова, рухаючись пішки біля буд. 37/128 вул.Валентинівській, в м. Харкові, відшукав автомобіль марки «Volkswagen Transporter Т4», державний номерний знак НОМЕР_5 , який мав явні візуальні ознаки військового автомобіля, а саме: автомобіль вантажно-пасажирський, пофарбований в зелений колір, в який наразі фарбують військовослужбовці транспортні засоби для виконання поставлених завдань, який перебуває у використанні військовослужбовця військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_13 , та вказаний автомобіль використовувався для виконання бойових завдань з захисту Батьківщини, усвідомлюючи належність вказаного автомобіля саме до підрозділів Збройних Сил України чи інших військових формувань, та, реалізовуючи злочинний намір, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, з метою вчинення його подальшого підпалу, використовуючи власний мобільний телефон «MEIZU М6» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора «ВФ Україна» з номером НОМЕР_3 , зняв відео місця розташування та зовнішнього вигляду автомобіля марки «Volkswagen Transporter Т4», державний номерний знак НОМЕР_5 , після чого, за допомогою вищевказаного мобільного телефону в інтернет-месенджері «Теlegram», у якому останній зареєстрований з ім'ям користувача « ОСОБА_9 » переслав вказаний відеоматеріал із зображенням даного автомобіля невстановленій в ході досудового розслідування особі, який представився « ОСОБА_10 » з ім'ям користувача « ОСОБА_11 ».
Таким чином, ОСОБА_14 вчинив всі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на підшукування автомобіля, належного військовослужбовцям, з метою вчинення його подальшого підпалу, однак не довів свій злочинний намір до кінця, з причин що не залежали від його волі, оскільки його злочинні дії були помічені та викриті працівниками поліції
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_8 , за вищевказаних обставин, виник умисел, спрямований на умисне знищення чужого майна, а саме: автомобілів, які належать військовослужбовцям, шляхом підпалу, з корисливих мотивів, розташованих на території Салтівського району м. Харкова.
Так, 18.08.2024 приблизно 09:00 годині, більш точний час проведеним досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_14 , реалізуючи свій протиправний злочинний намір, спрямований у подальшому на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , відшукав автомобіль марки «Volkswagen Transporter Т4», державний номерний знак НОМЕР_5 , вартістю на момент злочину становить 173190 гривень, який мав явні візуальні ознаки військового автомобіля, а саме: автомобіль вантажно-пасажирський, пофарбований в зелений колір, в який наразі фарбують військовослужбовці транспортні засоби для виконання поставлених завдань, який перебуває у використанні військовослужбовця військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_13 , та вказаний автомобіль використовувався для виконання бойових завдань з захисту Батьківщини, та, діючи з метою його подальшого підпалу, зафіксував його на відеозапис за допомогою свого мобільного телефону «MEIZU М6» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора «ВФ Україна» з номером НОМЕР_3 , після чого в інтернет-месенджері «Теlegram», у якому останній зареєстрований з ім'ям користувача « ОСОБА_9 » переслав вказаний відеоматеріал із зображенням даного автомобіля невстановленій в ході досудового розслідування особі, який представився « ОСОБА_10 » з ім'ям користувача « ОСОБА_11 ».
Таким чином, ОСОБА_14 вчинив всі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на підшукування автомобіля, належного військовослужбовцям, з метою вчинення його подальшого підпалу, однак не довів свій злочинний намір до кінця, з причин що не залежали від його волі, оскільки його злочинні дії були помічені та викриті працівниками поліції.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ставить питання про скасування вироку, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме ч.ч.2, 3 ст.68 КК України та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Зазначив, що відповідно до ч.2 ст.68 КК України, за вчинення готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, а ч.3 ст.68 КК України передбачено, що за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Відтак максимальне покарання за ч.1ст.14, ч.1 ст.114-1 КК України становить - 4 роки позбавлення волі, а за ч.2 ст.15, ч.1 ст.114-1 КК України - 5 років 4 місяці позбавлення волі.
Водночас, на думку прокурора, покарання, призначене за ч.2 ст.194 КК України, не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через його м'якість. Указав, що ОСОБА_8 раніше судимий, є працездатною особою, однак не працює, його діями завдано матеріальної шкоди на суму більше ніж 50 тис. грн., яку не відшкодовано. Крім того, судом недостатньою мірою враховано, що знищення майна було зумовлено використанням його ЗСУ. З урахуванням наведеного прокурор вважає, що покарання, призначене за ч.2 ст.194 КК України у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, не може вважатися справедливим.
Просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_15 призначити покарання:
-за ч.1 ст.14, ч.1 ст.114-1 КК України 4 роки позбавлення волі;
-за ч.2 ст.15, ч.1 ст.114-1 КК України 5 років 4 місяці позбавлення волі;
-за ч.1 ст.14, ч.2 ст.194 КК України 3 роки позбавлення волі;
-за ч.2 ст.194 КК України 6 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 визначити остаточне покарання - 6 років позбавлення волі.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та просив її задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу прокурора лише в частині застосування ч.ч.2, 3 ст.68 КК України, заперечували проти збільшення остаточного строку покарання.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Фактичні обставини кримінального правопорушення і кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч.1 ст.14, ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.15, ч.1 ст.114-1, ч.1 ст.14, ч.2 ст.194, ч.2 ст.194 КК України в апеляційній скарзі не оспорюється, тому згідно положень ч.1 ст.404 КПК України висновки суду першої інстанції щодо цих обставин в апеляційному порядку не перевірялися.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи його ступінь тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження злочинів.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_8 призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, згідно з вимогами ст.65 КК України.
При цьому суд врахував характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність пом'якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючої покарання обставини и- вчинення злочину повторно.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення покарання у розмірі, який колегія суддів вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, є обґрунтованими.
Відповідно до вимог, передбачених ч.ч.2, 3 ст.68 КК України, за вчинення готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
За вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Цих вимог закону судом першої інстанції не дотримано.
За санкцією ч.1 ст.114-1 КК України максимальний строк найбільш суворого покарання становить 8 років позбавлення волі.
Дві третини строку покарання за ч.1 ст.114-1 КК України складає 5 років 4 місяці позбавлення волі, а половина від цього строку складає 4 роки позбавлення волі.
Як слідує із матеріалів кримінального провадження суд призначив ОСОБА_8 покарання:
-за ч.1 ст.14, ч.1 ст.114-1 КК України покарання 5 років позбавлення волі, яке перевищує половину максимального строку покарання, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України;
-за ч.2 ст.15, ч.1 ст.114-1 КК України 5 років 6 місяців позбавлення волі, яке перевищує дві третини максимального строку покарання, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне на підставі п.4 ч.1 ст.409, п.4 ч.1 ст.408 КПК України вирок суду першої інстанції змінити та призначити ОСОБА_8 за ч.1 ст.14, ч.1 ст.114-1, ч.2 ст.15, ч.1 ст.114-1КК України покарання у розмірі відповідно до вимог ч.ч.2, 3 ст.68 КК України, і остаточне покарання із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України, оскільки така зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити частково.
Вирок Салтівського районного суду м.Харкова від 16 червня 2025 року щодо ОСОБА_8 змінити.
Призначити ОСОБА_8 покарання:
-за ч.1 ст.14, ч.1 ст.114-1 КК України із застосуванням ч.2 ст.68 КК України 4 роки позбавлення волі;
-за ч.2 ст.15, ч.1 ст.114-1 КК України із застосуванням ч.3 ст.68 КК України 5 років 4 місяці позбавлення волі.
Вважати ОСОБА_15 засудженим:
-за ч.1 ст.14, ч.2 ст.194 КК України на 3 роки позбавлення волі;
-за ч.2 ст.194 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання - 5 років 4 місяці позбавлення волі.
У решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, - у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий:
Судді: