Справа №635/6208/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/449/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.3 ст.114-2 КК України
19 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого ОСОБА_2 ,
- суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
- при секретарі ОСОБА_5 ,
- за участю прокурора ОСОБА_6
-захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2025 року, -
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, працюючого, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
засуджено за ч.3 ст.114-2 КК України на 8 років позбавлення волі.
Кримінальне провадженні розглянуто в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Як установив суд, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, востаннє з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України № 235/2025 від 15 квітня 2025 року.
У період з 19 березня 2025 року по 05 червня 2025 року у ОСОБА_8 , який перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виник кримінально-протиправний умисел, направлений на поширення в умовах воєнного стану інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
ОСОБА_8 , з 19 березня 2025 року до 21 березня 2025 року, будучи зареєстрованим у месенджері «Telegram», використовуючи номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 та власний мобільний телефон, у приватних повідомленнях месенджеру «Telegram» отримав від акаунту, зареєстрованому як « ОСОБА_9 », завдання щодо фотографування промислових підприємств на території м. Харкова, зокрема, заводів та фабрик, а також грошові кошти у вигляді авансу в сумі 500 грн., які надійшли на зареєстровану на його ім'я банківську карту з номером НОМЕР_2 . Після цього, 22 березня 2025 року о 10:02 год. ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел та діючи з корисливим мотивом, використовуючи месенджер «Telegram» надіслав акаунту, зареєстрованому як « ОСОБА_9 » фотографію з зображенням ДП «Харківський бронетанковий завод», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 222, та розміщеної поруч залізничної колії. Крім цього, ОСОБА_8 надав текстову інформацію наступного змісту: «этот завод походу закрыт, но есть охрана, внутри территории передвижений не замечаю».
Надалі 16.04.2025 о 14:55 год. та о 14:57 ОСОБА_8 , використовуючи номер оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 та власний мобільний телефон, у приватних повідомленнях месенджеру «Telegram» надіслав акаунту з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 фотографії з зображенням ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а також текстову інформацію наступного змісту: «Проспект героев Харькова 96а воинкомат слободской, действующий, военная охрана на воротах», отримавши на зареєстровану на його ім'я банківську карту грошові кошти в сумі 1000 грн.
Крім цього, 05 червня 2025 року об 11:10 ОСОБА_8 опублікував та надав акаунту з ніком « НОМЕР_4 » текстову інформацію про розташування БП № 26 «Пісочин» (виїзд з н.п. Харків у напрямку н.п. Пісочин), а саме: «Техники нет, стоят полицейские и пограничники с автоматом, пост песочин, полтавский шлях, 208 а, это заправка Окко и рядом пост», «их человек 8, авто стоят на заправки, проверяют некачественно», отримавши на банківську карту з номером НОМЕР_5 грошові кошти в сумі 1000 грн.
При цьому, опублікована та надана ОСОБА_8 інформація щодо розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинив поширення інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України та іншими уповноваженими державними органами, вчиненому в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 , не оспорюючи обґрунтованості засудження та правильності кваліфікації своїй дій, просить пом'якшити призначене йому вироком покарання, посилаючись на те, що він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, реальна шкода від його дій відсутня, бо він фотографував лише відомі всім об'єкти, має психічні розлади за ст.14б, із таким діагнозом йому було дуже важко в житті, а через цей діагноз його відмовилися брати на військовий облік. Вважає, що з урахуванням наведеного йому можливо призначити покарання із застосуванням положень ст.69 КК України - 5 років позбавлення волі.
Обвинувачений ОСОБА_8 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце судового засідання, заяв чи клопотань про особисту участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції не надавав, у зв'язку з чим апеляційний розгляд проводився за відсутності останнього.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та просив вирок суду залишити без змін.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини кримінального правопорушення і кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч.3 ст.114-2 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються, тому згідно положень ч.1 ст.404 КПК України висновки суду першої інстанції щодо цих обставин в апеляційному порядку не перевірялися.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи його ступінь тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження злочинів.
За змістом ч.1 ст.69 КК України суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин, лише за наявності кількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Як убачається із матеріалів провадження, суд визнав пом'якшуючими покарання обставини - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Однак, яким чином ці пом'якшуючі покарання обставини та дані про особу обвинуваченого істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, в апеляційній скарзі не наведено і в матеріалах провадження відсутні.
За таких обставин підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання із застосуванням положень ст.69 КК України - відсутні.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_8 призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, згідно з вимогами ст.65 КК України.
При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, згідно з висновком судово-психіатричного експерта №473 від 21 липня 2015 року страждає на хронічне психічне захворювання формі легкої розумової відсталості, відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними, у період часу, якому відповідає правопорушення, перебував у стані вказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на теперішній час відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Суд також визнав обставиною, що обтяжує покарання - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення обвинуваченого лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням покарання у виді позбавлення волі у мінімальних розмірах передбачених санкцією статті, який колегія суддів вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.
Що стосується посилання обвинуваченого на відсутність фактично завданої шкоди, то це не спростовує суспільної небезпечності вчиненого діяння та не є підставою для пом'якшення призначеного покарання.
Посилання обвинуваченого на наявність у нього психічного розладу також не є підставою для застосування положень ст.69 КК України, оскільки саме по собі не свідчить про істотне зниження ступеня тяжкості вчиненого злочину та не нівелює обставину, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
З огляду на наведене, підстави для зміни вироку - відсутні.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Харківського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк, з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий:
Судді: