Справа №643/6939/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/463/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України
19 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого ОСОБА_2 ,
- суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
- при секретарі ОСОБА_5 ,
- за участю прокурора ОСОБА_6 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Салтівського районного суду м.Харкова від 23 жовтня 2025 року, -
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, одруженого, непрацевлаштованого, з базовою середньою освітою, маючого на утриманні неповнолітнього сина 2014 року народження, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засуджено:
-за ч.1 ст.357 КК України на 1 рік обмеження волі;
-за ч.4 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70, ч.1 ст.72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого більш ОСОБА_9 визначено остаточне покарання 5 років позбавлення волі.
Кримінальне провадженні розглянуто в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Як установив суд, 07.04.2024 близько о 17-30 годині, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, строк дії якого продовжено Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 з 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, перебував біля кінотеатру «Познань» за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 160. У цей момент він побачив раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є особою з інвалідністю І групи з вадами опорно-рухового апарату, та якому він запропонував свою допомогу. У ході розмови ОСОБА_10 повідомив про необхідність зняття коштів у розмірі 10 000 гривень з його банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , на що ОСОБА_8 погодився допомогти.
Після чого потерпілий ОСОБА_10 добровільно передав останньому свою банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , держателем якої він є, та повідомив ПІН-код від неї. Потерпілий залишився очікувати ОСОБА_8 на цьому ж місці біля кінотеатру «Познань» за адресою: м.Харків, вул. Академіка Павлова, 160.
У свою чергу, ОСОБА_8 направився до ТЦ «Космос» за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 144-Б, де у банкоматі, який належить ПАТ КБ «ПриватБанк», зняв готівкові кошти трьома транзакціями, а саме: 07.04.2024 о 18:21:53 у розмірі 2 000,00 гривень; 07.04.2024 о 18:23:29 - у розмірі 4 000,00 гривень; 07.04.2024 о 18:25:18 - у розмірі 4 000,00 гривень.
Далі у ОСОБА_8 виник злочинний прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах дії воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і, бажаючи їх настання, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_8 залишив кошти собі, таким чином таємно викрав кошти у розмірі 10 000,00 гривень.
Після цього ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 10 000 гривень 00 копійок.
Дії обвинуваченого ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, 07.04.2024 близько о 17-30 годині, точний час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, строк дії якого продовжено Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 з 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, перебував біля кінотеатру «Познань» за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 160. У цей момент він побачив раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є особою з інвалідністю І групи з вадами опорно-рухового апарату, та запропонував йому свою допомогу. У ході розмови ОСОБА_10 повідомив про необхідність зняття коштів у розмірі 10 000 гривень з його банківської картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , на що ОСОБА_8 погодився допомогти.
Після чого потерпілий ОСОБА_10 добровільно передав останньому свою банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , держателем якої він є, та повідомив ПІН-код від неї. Потерпілий залишився очікувати ОСОБА_8 на цьому ж місці біля кінотеатру «Познань» за адресою: м.Харків, вул. Академіка Павлова, 160.
У свою чергу, ОСОБА_8 направився до ТЦ «Космос» за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 144-Б, де у банкоматі, який належить ПАТ КБ «ПриватБанк», зняв готівкові грошові кошти трьома транзакціями, а саме: 07.04.2024 о 18:21:53 у розмірі 2 000,00 гривень; 07.04.2024 о 18:23:29 - у розмірі 4 000,00 гривень; 07.04.2024 о 18:25:18 - у розмірі 4 000,00 гривень.
У цей час ОСОБА_8 , діючи з раптово виниклим кримінальним протиправним умислом, спрямованим на привласнення офіційного документа (банківської картки), діючи з метою приховування вчиненого кримінального правопорушення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та, бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що банківська картка є офіційним документом (відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, пунктів 13, 53, 63 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021), залишив при собі вказану вище банківську картку, з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився у подальшому нею на власний розсуд - викинув банківську картку потерпілого на смітник з метою приховання вчинення ним кримінального правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , не оспорюючи обґрунтованості засудження та правильності кваліфікації дій ОСОБА_8 , просить пом'якшити йому покарання, посилаючись на те, що він повністю визнав свою винуватість; визнав цивільний позов потерпілого, зазначивши при цьому, що не відшкодував шкоду потерпілому, оскільки служив, і як тільки звільниться з-під варти, відшкодує спричинену матеріальну шкоду; раніше не судимий; до адміністративної відповідальності не притягався; одружений; має на утриманні неповнолітнього сина; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; з 14.08.2024 перебував на військовій службі за призовом по мобілізації, є солдатом військової частини; 27.09.2024 отримав осколкове поранення плеча, правої кисті, обох стегон, забію м'яких тканин грудної клітини праворуч під час виконання бойових завдань; відповідно до медичної картки упродовж 01.10.2024 по 07.10.2024 перебував на лікуванні у медичному закладі з діагнозом: ВТ 28.09.2024, ВОНП правого плеча, ВОСП обох стегон, правої кисті, посттравматична нейропатія серединного нерва з тимчасовим порушенням функції кисті. Просить вирок суду змінити, застосувавши ст.75 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_8 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце судового засідання, заяв чи клопотань про особисту участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції не надавав, у зв'язку з чим апеляційний розгляд проводився за відсутності останнього.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_7 підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив вирок суду залишити без змін.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини кримінального правопорушення і кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються, тому згідно положень ч.1 ст.404 КПК України висновки суду першої інстанції щодо цих обставин в апеляційному порядку не перевірялися.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи його ступінь тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження злочинів.
Згідно до положень ст.75 КК України, у разі, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_8 призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, згідно з вимогами ст.65 КК України.
При цьому враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, та кримінальних проступків, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, непрацевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, з 14.08.2024 перебував на військовій службі за призовом по мобілізації, отримав осколкове поранення при виконанні бойових завдань, упродовж 01.10.2024 по 07.10.2024 перебував на лікуванні у медичному закладі з діагнозом: ВТ 28.09.2024, ВОНП правого плеча, ВОСП обох стегон, правої кисті, посттравматична нейропатія серединного нерва з тимчасовим порушенням функції кисті, розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, стан абстиненції, неускладнений.
Суд також врахував відомості повідомлень Міністерства оборони України від 07.12.2024 та 04.01.2025, згідно з якими у Єдиному державному реєєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 06.12.2024 та на 02.01.2025 обліковий запис на ОСОБА_8 не виявлено, на військовому обліку останній не перебуває і, як він пояснив суду, він самовільно залишив військову частину та до несення військової служби так і не повернувся.
Крім того, суд врахував, що обвинувачений ОСОБА_8 ухилявся від явки до суду, унаслідок чого оголошувався у розшук, спричинену потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду не відшкодував, а також відсутність пом'якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючої покарання обставини - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю.
Таким чином, суд взяв до уваги майже всі обставини, на які є посилання в апеляційній скарзі захисника.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення обвинуваченого лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням остаточного покарання у виді позбавлення волі у розмірі, який колегія суддів вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів, без застосування ст.75 КК України.
Що стосується посилання захисника на те, що обвинувачений зобов'язується, як тільки вийде з-під варти, відшкодувати потерпілому завдану злочином шкоду, то це саме по собі, за наявності вищевказаних обставин, не є підставою для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням положень ст.75 КК України.
З огляду на наведене, підстави для зміни або скасування вироку - відсутні.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Салтівського районного суду м.Харкова від 23 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк, з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий:
Судді: