Справа № 385/155/26
Провадження № 2/385/76/26
20.03.2026 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Гришака А.М.,
з участю секретаря судового засідання - Зеленко О.І.,
представника позивача - Рябоволик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайворон Кіровоградської області цивільну справу за позовом органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради Кіровоградської області в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-
Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради Кіровоградської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Позов мотивований тим, що на первинному обліку служби у справах дітей Гайворонської міської ради перебуває малолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина, позбавлена батьківського піклування.
Згідно рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.02.2025 року справа №385/1655/24 у ОСОБА_2 , було відібрано малолітнього сина ОСОБА_1 без позбавлення батьківських прав терміном на 12 місяців та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь малолітнього сина в розмірі всіх видів її заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
ОСОБА_2 неналежно виконувала батьківські обов'язки, не здійснювала належний догляд за своїм сином, внаслідок чого він часто тікав з дому, безконтрольно блукав містом, агресивно поводився з сусідами.
Батько дитини, ОСОБА_3 , помер.
ОСОБА_1 , дитина - інвалід, має психічні розлади, періодично проходить курс лікування в КНП «Обласна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради», рішенням виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 23.05.2023 року дитині надано статус дитини позбавленої батьківського піклування.
Рішенням виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 22.07.2025 року ОСОБА_1 влаштовано до КЗ «Новопразька спеціальна школа Кіровоградської обласної ради».
Над ОСОБА_1 не встановлено опіку та не призначено опікуна, опіку над ним здійснює освітній заклад - КЗ «Новопразька спеціальна школа Кіровоградської обласної ради» в особі директора Зайця С.В .
Батьки ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі та проживали однією сім'єю в АДРЕСА_1 до лютого 2017 року. З лютого 2017 року мати покинула дітей зі своїм чоловіком та поїхала до м. Гайворона, де проживає по теперішній час.
Відповідно до розпорядження голови Голованівської районної державної адміністрації від 25.06.2018 року було визначено місце проживання ОСОБА_1 з батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Мати з дітьми не проживала, участі у вихованні не брала. Підтвердженням є висновок органу опіки та піклування Голованівської районної державної адміністрації в якому сказано, що ОСОБА_2 з чоловіком та дітьми не проживала з лютого 2017 року. Доглядом, утриманням та вихованням дітей займалися батько та баба, мати ухилялася від виконання батьківських обов'язків.
Відповідно до психолога - педагогічної характеристики вихованця Голованівського закладу дошкільної освіти ОСОБА_1 від 18.02.2019 року ОСОБА_1 виховується в неповній сім'ї, з батьком.
Відповідно до довідки від 23.03.2021 року № 842 виданої Голованівською селищною радою ОСОБА_1 з народження до дня смерті батька ОСОБА_3 проживав з ним та старшою сестрою.
Після смерті батька, ОСОБА_3 , орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Голованівської селищної ради передав малолітню дитину ОСОБА_1 матері - ОСОБА_2 , яка проживала в м. Гайворон, але час від часу маги відвозила дитину до баби та діда в смт. Голованівськ, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 хоче пожити в баби.
Згодом до служби у справах дітей міської ради почали надходити повідомлення з філії №1 КЗ «Гайворонський ліцей №2», де навчався ОСОБА_1 , про його жорстоку поведінку відносно однокласників та повідомлення з відділення поліції №1 (м Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області (ОСОБА_1 викликав екстрену службу «102» Національної поліції по кілька разів на день, або ж просто приходив у відділення поліції), або гуляв по місту без нагляду, агресивно реагуючи на оточуючих. Почали надходити скарги від сусідів ( ОСОБА_1 кидав камінням по двору сусідів та агресивно поводився на їх зауваження). Мати на поведінку сина не реагувала. Спеціалісти служби у справах дітей міської ради рекомендували матері звернутись до лікаря -психіатра. Дитячий лікар - психіатр направляв дитину на обстеження до КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради», але мати не завжди прислухалася до порад лікаря, мотивуючи тим, що в неї немає коштів на дорогу до Кропивницького та ліки для дитини. Часто дитина безконтрольно блукала по місту, агресивно поводився з сусідами. В результаті спеціалісти служби у справах дітей та інспектор ювенальної превенції відділення поліції №1 (м. Гайворон) відвезли до КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради ОСОБА_1 разом з мамою, де йому встановили діагноз - розлад особистості та поведінки внаслідок органічного враження головного мозку та встановили інвалідність. Протягом лікування мати дитину не відвідувала, не цікавилася станом здоров'я дитини, а відвідувала баба, ОСОБА_6 , яка виявила бажання взяти ОСОБА_1 під опіку. Опікун забрала ОСОБА_1 в смт. Голованівськ, де він перебував на обліку у лікаря - психіатра та навчався в Голованівському ліцеї ім. Т.Г. Шевченка Голованіської селищної ради індивідуально.
Відповідно до висновку про стан утримання, навчання та виховання дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_1 , 2012 року народження, опікун належним чином виконує обов'язки щодо утримання та догляду за підопічним, але психічний стан здоров'я ОСОБА_1 погіршився, дитина почала агресивно поводитися з членами родини опікуна, тікати з дому. ОСОБА_6 прислала заяву про зняття опіки в зв'язку зі станом свого здоров'я.
Рішенням виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 16.07.2024 року опіку було припинено, а рішенням виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 22.07.2025 року ОСОБА_1 влаштовано до КЗ «Новопразька спеціальна школа Кіровоградської обласної ради». Протягом 12 місяців з прийняття Гайворонським районним судом Кіровоградської області рішення про відібрання ОСОБА_1 . ОСОБА_2 жодного разу ні телефонувала до навчального закладу, ні відвідувала сина. Жодного разу не надсилала дитині подарунки, ліки чи одяг, не цікавилася станом його здоров'я.
Згідно повідомлення адміністрації КЗ «Новопразька спеціальна школа Кіровоградської обласної ради» ОСОБА_2 не брала участі у житті ОСОБА_1 , не співпрацювала з адміністрацією закладу, не цікавилася станом здоров'я та навчанням свого сина.
ОСОБА_1 потребує постійного вживання лікарських препаратів та періодичного лікування у КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Кіровоградської обласної ради, яке мати дитини забезпечити не може. Дуже часто коли мати не могла справитися з агресією сина, вона перекладала ці обов'язки на працівників поліції або служби у справах дітей.
За час перебування у навчальному закладі ОСОБА_1 кожні 3-4 місяці проходить курс лікування в обласній клінічній психіатричній лікарні, ліки приймає під наглядом медичного працівника та навчається.
Відповідно до повідомлення КЗ «Гайворонський міський центр соціальних служб» Гайворонської міської ради ОСОБА_2 неодноразово відмовлялася від співпраці з фахівцями з соціальної роботи, рекомендацій щодо утримання та виховання свого сина, який має проблеми з психічним здоров'ям не дотримувалася.
ОСОБА_2 своєю поведінкою не виконувала вимоги ст.150 СК України, які покладають на батьків обов'язки по вихованню, навчанню та утриманню дітей.
Питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради від 19.01.20226 року, на якій було вирішено, що позбавлення батьків батьківських прав відповідатиме інтересам дитини.
На підстав викладеного просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.02.2026 року відкрито провадження у справі порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 03.03.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради Кіровоградської області в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце слухання справи повідомлена належним чином у встановленому законодавством порядку. Відзив на позовну заяву відповідач не надіслала.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомила, що працює старшим інспектором сектору «Служба освітньої безпеки» Голованівського ВРП ГУНП в Кіровоградській області. ОСОБА_2 ухилялась від виконання своїх батьківських обов'язків відносно свого сина ОСОБА_1 . Відповідач не займалась лікуванням дитини. ОСОБА_1 агресивна дитина, вчиняв бійки з відповідачем. ОСОБА_1 неодноразово вчиняв суїцидальні дії. Мати ОСОБА_1 неодноразово приходила до поліції та намагалася залишити сина в поліції. ОСОБА_1 неодноразово знаходився без догляду на вулицях міста, багато разів безпідставно викликав поліцію. Відносно відповідача складалися протоколи про адміністративні правопорушення за невиконання батьківських обов'язків.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомив, що працює головним спеціалістом служби у справах дітей Гайворонської міської ради. Вказав, що сім'я відповідача перебуває на обліку в службі у справах дітей міської ради. ОСОБА_1 потребує медичної уваги, однак мати лікувала його, не турбувалася про розвиток дитини. Відповідач не виховувала ОСОБА_1 , не цікавилася, де знаходиться її син. З часу відібрання дитини на 12 місяців, жодного разу не цікавилася ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні вказала, що являється працівником служби у справах дітей Гайворонської міської ради Кіровоградської області. З 2021 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Службі. ОСОБА_1 особлива дитина, має інвалідність, проявляє агресію. Відповідач не турбувалася про здоров'я сина, отримувала кошти на утримання дитини, але їх витрачала на власні потреби. Були випадки, коли ОСОБА_1 тікав з дому. За останні 12 місяців відповідач лише раз приходила в службу у справах дітей Гайворонської міської ради аби їй привезли ОСОБА_1 для того щоб він її доглядав. В спецзаклад, де знаходиться ОСОБА_1 , відповідач жодного разу не приїздила аби навідатись до сина.
Заслухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи та показів свідків. На підставі наведеного, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
Згідно копії свідоцтва про народження (повторного) серії НОМЕР_1 виданого 14.11.2017 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голованівського районного управління юстиції у Кіровоградській області, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 , батьком зазначений - ОСОБА_3 , мати вказана ОСОБА_2 (а.с. 6).
Відповідно до копії розпорядження голови Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 25.06.2018 року №165-р, встановлено місце проживання малолітніх ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання батька ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).
З копії психолого-педагогічної характеристики вихованця Голованівського закладу дошкільної освіти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданої Голованівським закладом дошкільної освіти «Малятко» від 18.02.2019 року № 39, вбачається, що ОСОБА_1 відвідує дошкільний заклад з 2016 року. Дитина виховується у не повній сім'ї. Батько - ОСОБА_3 самостійно виховує сина (а.с. 18).
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 (а.с. 8).
Згідно копії довідки від 23.03.2021 року № 842 виданою виконавчим комітетом Голованівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований і проживав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 07.09.2006 року по день смерті разом з дочкою ОСОБА_10 , 2005 року народження, сином ОСОБА_1 , 2012 року народження (а.с. 19).
Згідно копії висновків про стан здоров'я, фізичний і розумовий розвиток дитини №75 від 21.02.2025 року та №222 від 29.08.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має розлад особистості та поведінки внаслідок захворювань, травм і дисфункції мозку. Розлад експресивної мови (а.с. 9-10).
Рішеннями виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 23.05.2023 року № 105, №106, малолітній дитині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. ОСОБА_6 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , призначено опікуном малолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12-14).
Рішенням виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 16.07.2024 року № 212 звільнено ОСОБА_6 від виконання покладених на неї обов'язків опікуна малолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за станом здоров'я (а.с. 15).
Рішенням виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 14.08.2024 року № 228, від 22.07.2025 року №143, влаштовано малолітню дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до КЗ «Новопразька спеціальна школа Кіровоградської обласної ради» на 2024/2025 - 2025/2026 навчальні роки (а.с. 16-17).
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04.02.2025 року у справі №385/1655/24 відібрано у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав строком на 12 місяців, дитину передано під опіку Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради. Роз'яснено ОСОБА_2 , що відповідно до ст. 170 СК України вона має право на звернення до суду з позовом про повернення їй дитини, якщо відпадуть причини, що перешкоджали належному вихованню дитини. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь малолітнього сина ОСОБА_1 (а.с. 22-29).
Відповідно до копії листа КЗ «Гайворонський міський центр соціальних служб» Гайворонської міської ради від 27.01.2026 року №01-05/28, сім'я ОСОБА_2 , у якій проживав малолітній син ОСОБА_1 , була охоплена соціальними послугами як сім'я, що перебувала у складних життєвих обставинах. У ході здійснення соціальної роботи з сім'єю ОСОБА_2 неодноразово надавалися рекомендації щодо необхідності вжиття заходів спрямованих на подолання або мінімізацію складних життєвих обставин. Зокрема, проводилися заходи з підвищення батьківського потенціалу, надавалися рекомендації щодо проходження медичних обстежень, забезпечення лікування дитини та оформлення інвалідності. ОСОБА_2 систематично ухилялася від співпраці з працівниками КЗ «Гайворонський міський центр соціальних служб» Гайворонської міської ради, надані рекомендації не виконувала, участі у заходах, передбачених індивідуальним планом надання соціальних послуг, не брала, чим порушила умови договору про надання соціальних послуг. Після передачі малолітньої дитини, ОСОБА_1 , під опіку бабусі, ОСОБА_6 , та у зв'язку із систематичним невиконанням ОСОБА_2 умов договору та заходів, передбачених індивідуальним планом надання соціальних послуг - надання соціальних послуг сім'ї було припинено. Станом на 27.01.2025 року ОСОБА_2 не отримує соціальні послуги КЗ «Гайворонський міський центр соціальних служб» Гайворонської міської ради (а.с. 20).
З копії листа КЗ «Новопразька спеціальна школа Кіровоградської обласної ради» № 48 від 21.01.2026 року вбачається, що з моменту прибуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до закладу, а саме з 19.08.2024 року по теперішній час, мати ОСОБА_2 не брала участі у житті дитини, не співпрацювала з адміністрацією закладу, не цікавилася станом здоров'я та навчанням свого сина ОСОБА_1 , не телефонувала, не відвідувала та не надсилала подарунки, одяг, ліки, тощо для дитини (а.с. 21).
З висновку Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 27.02.2026 року №03-26/26/2 вбачається,
ОСОБА_2 неналежно виконувала батьківські обов'язки, не здійснювала належний догляд за своїм сином, внаслідок чого він часто тікав з дому, безконтрольно блукав містом, агресивно поводився з сусідами. Мати не усвідомлює своєї відповідальності за стан здоров'я, лікування та виховання сина.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря - психіатра, дитина - інвалід, має психічні розлади, тому йому потрібно періодично проходити курс лікування в дитячому відділенні КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» та регулярно приймати лікарські препарати. Мати не дотримувалася рекомендацій лікарів, психічний стан здоров'я дитини погіршився, поведінка його стала неконтрольованою, внаслідок цього дитині було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та влаштовано до КЗ «Новопразька спеціальна школа Кіровоградської обласної ради». Мати жодного разу не поцікавилася, де перебуває її син та який стан його здоров'я. Своєю поведінкою ОСОБА_2 порушила вимоги ст.ст. 150, 180 СК України, які покладають на батьків обов'язки по вихованню, навчанню та утриманню дітей. Орган опіки та піклування Гайворонської міської ради Кіровоградської області дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 є доцільним та відповідатиме інтересам дитини (а.с. 35-36).
Норми права, які застосовує суд при вирішенні питання щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати честь та гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтується на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України.
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Принцип «найкращих інтересів дитини» є пріоритетним при вирішенні справ цієї категорії.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти (Наведена позиція відображена в постанові Верховного суду від 28.03.2019 р. по справі №559/1553/16-ц).
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою сімейно - правового характеру, вона застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. По змісту Закону ухилення повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки.
Висновки суду за результатами позову в частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Суд вважає, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов'язків стосовно виховання дитини, покинула її і не проявляє батьківської турботи, не цікавиться її здоров'ям, не турбується про фізичний та духовний розвиток, матеріальної допомоги на її утримання не надає, не створила належних умов для її проживання та виховання. Наведене свідчить про самоусунення відповідачки від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню сина.
Суд враховує процесуальну поведінку відповідача та звертає увагу, що остання лише один раз з'явилася в судове засідання, в інші судові засідання не з'являлася аби висловити свою позицію по справі, відзиву на позовну заяву чи будь-яких заяв на адресу суду не надсилала, тобто не проявила жодного інтересу до долі своєї дитини.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, жодного з покладених законом на батьків обов'язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні свого малолітнього сина. З моменту відібрання дитини не піклується про нього, не проявляє заінтересованості до його подальшої долі, не цікавиться його станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не намагається створити належних умов для його проживання та виховання, не забезпечує необхідного медичного догляду, лікування дитини, фактично не підтримує ніяких зв'язків та не прагне з ним зустрічі.
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовна заява є підставною і підлягає задоволенню, оскільки відповідач без поважних причин, не виявляє щодо своєї дитини батьківського піклування, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню сина, маючи юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов'язку, а тому її слід позбавити батьківських прав.
Окрім цього, суд роз'яснює, що на підставі ч. 1 ст. 169 СК України батьки можуть бути поновлені у батьківських правах, за наявності підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 4, 5 статті 167 СК України - якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.
Враховуючи, що малолітня дитина не може бути передана її матері, яка позбавляються батьківських прав, а батько помер, інші особи заяву на передання їм дитини не подавали, суд вважає за необхідне передати малолітню дитину - ОСОБА_1 , на опікування органу опіки та піклування.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
У відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що представник позивача звільнений від сплати судового збору на підставі п.14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», а також враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 1331,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради Кіровоградської області в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Малолітню дитину - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати під опіку Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Гайворонської міської ради Кіровоградської області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А. М. ГРИШАК
Дата документу 20.03.2026